Назва теми: Стародавній Єгипет.

ДЛЯ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ЗМІСТ

1. Загальні положення…………………………………………………………..3

1.1. Мета та завдання курсу Історія стародавнього світу. Частина І. Історія Стародавнього Сходу……………………………………. 3

1.2. Види навчальної діяльності студентів…………………………………3

1.3. Форми контролю, умови рейтингової оцінки, критерії оцінювання знань, умінь і навичок……………………………………………. 6

1.4. Структура курсу "Історія Стародавнього Сходу"……………………10

2. Зміст навчальних модулів дисципліни "Історія Стародавнього Сходу"11

2.1. Змістовний модуль 1 "Стародавній Єгипет"…………………………20

2.2. Змістовний модуль 2 "Країни Межиріччя у стародавні часи“……...27

2.3. Змістовний модуль 3 „Країни Малої, Передньої Азії та північно-східного Середземномор’я у стародавні часи"…………………36

2.4. Змістовний модуль 4 "Індія і Китай у стародавні часи"…………….40

2.5. Практичний змістовний модуль 5…………………………………….46

 

3. Екзанеманаційні питання……………………………………………………..83

4. Екзаменаційні тести……………………………………………………………84

5. Навчальна та наукова література до курсу………………………………...89

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. Мета та завдання курсу "Історія Стародавнього Сходу"

Мета курсу — визначити місце курсу „Історія Стародавнього Сходу “ в системі інших історичних дисциплін, його місце у всесвітній історії, надати знання, сформувати вміння і навички з позицій наукового підходу до предмету, вільно орієнтуватися в суспільно-економічних, політичних, культурних процесах, що відбувалися в країнах Сходу в стародавні часи. Здійснити порівняльну характеристику у розвитку цивілізацій.

Завданнями курсу "Історія Стародавнього Сходу" є:

Ø дати студентам основи знань з проблеми виникнення і розвитку східних цивілізацій;

Ø виробити у студентів науковий підхід до економічної, соціально-політичної історії та культурної спадщини стародавніх цивілізацій Сходу з точки зору сучасної історіографії;

Ø розвивати вміння і навички, критично аналізувати інформацію з історичних джерел та наукової літератури, формувати власну точку зору на проблему;

Ø засвоїти основні поняття та терміни з курсу "Історія Стародавнього Сходу".

 

1.2. Види навчальної діяльності студентів:

 

– лекції, семінарські заняття, виконання індивідуальних науково-дослідних завдань (ІНДЗ), консультації, самостійна робота.

 

Лекція – провідна форма активізації пізнавальної діяльності студентів, у ході якої викладаються лише узагальнені, ключові питання навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – це вид аудиторного навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань з попередньо визначених робочою програмою тем.

4.2. Індивідуальна та самостійна робота студента

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студента в КМСОНП полягає в його переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно зорієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента.

Усі світові та пропоновані останнім часом національні стандарти в основу навчання кладуть самостійну, творчу роботу того, хто навчається. На цьому принципі базуються і новітні інформаційні технології навчання. У структурі навчального навантаження студента за системою ECTS індивідуальна робота також розглядається як один із основних компонентів навчальної діяльності і повинна займати значну частину його навчального навантаження.

Творча (евристична), наближена донаукового осмислення й узагальнення, робота можлива лише як результат організації самостійного навчання з обов'язковою присутністю в ній цілеспрямованості та його досягнення за допомогою ефективних технологічних схем самоосвіти. Крім того, така робота

повинна бути індивідуалізованою з урахуванням рівня творчих можливостей студента, його навчальних здобутків, інтересів, навчальної активності тощо.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їхніх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача в позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам, індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблене вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших - мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Види індивідуальної роботи:

Консультація один із видів навчальних занять (індивідуальні або групові), який проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їхнього практичного застосування (проводяться протягом семестру - поточні консультації, семестрові, та перед контрольним заходом -екзаменаційні). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів для виявлення ступеня засвоєння окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості практичних умінь і навичок та перевірки ефективності прийомів і методів навчання, використовуваних під час аудиторних занять.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їхнього виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах (відділеннях) і спеціальностях.

Відповідним інноваційним технологіям навчання різновидом індивідуальних занять є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використову-ється в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу.

Мета ІНДЗ – самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст ІНДЗ. ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та набора-торних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому. ІНДЗ повинно бути міні-курсовою роботою, першим етапом підготовки до неї.

Структура ІНДЗ (орієнтовна):

— вступ — зазначається актуальність теми, аналіз джерел і літератури, об’єкт і предмет, мета та завдання роботи, її практичне значення.

— основна частина – два-три розділи дослідження, в яких повинні розкриватися поставлені автором завдання;

— додатки – художні ілюстрації, схеми, таблиці;

— висновки;

— список використаних джерел і літератури.

Обсяг ІНДЗ: 25-27 стандартних аркушів основного тексту (без додатків і списку джерел і літератури).

 

Порядок подання та захист ІНДЗ:

1. Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита, реферату тощо.

2. ІНДЗ подається викладачеві не пізніше, ніж за 2 тижні до екзамену (заліку).

3. Оцінка за ІНДЗ виставляється на підсумковому занятті з передбаченим обов’язковим захистом.

4. Оцінка за ІНДЗ є обов'язковою складовою підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни складає 20%.

Завдання для самостійної роботи є обов'язковими для всіх студентів без виключення. Теми, що виносяться на самостійне опрацювання, зазначені у робочому тематичному плані. Загальний обсяг однієї теми, підготовленої студентом, має складати не менше 12 стандартних аркушів. Тема опрацьовується письмово, захищається усно за вказаним планом, з переліком використаних джерел і літератури та відповідно до плану, запропонованого викладачем. При виявленні двох ідентичних робіт, обидва студенти отримають оцінку "незадовільно". До кожного модуля пропонується три теми для глибокого самостійного опрацювання. Мінімальна кількість балів, які набирає студент за опрацювання цих тем, складає 6 балів максимальна – 12 балів.

Із кожної дисципліни викладач розробляє навчально-методичний комплекс, який зберігається на відповідній кафедрі та містить:

— навчальну програму;

— робочу навчальну програму;

— підручники, навчальні посібники, опорні конспекти лекцій;

— індивідуальний план викладача з картками обліку навчального навантаження;

— пакет візуального супроводження курсу;

– завдання для практичних занять;

— методичні вказівки та тематику контрольних робіт для студентів;

— контрольні тести до семінарських, лабораторних занять, індивідуальної та самостійної роботи;

— екзаменаційні білети та залікові питання;

— пакети контрольних завдань для комплексної перевірки залишкових знань студентів з дисципліни;

— методичні вказівки та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни.

4.3. Контроль успішності студента та якості навчання

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовуєть-ся у вищому навчальному закладі, реєструється у вищому навчальному закладі з обов'язковим переведенням оцінок у національній шкалі та шкалі ECTS.

Навчальні досягнення студента з усіх видів виконуваних робіт (теоретична підготовка, практичні роботи, лабораторні роботи, ІНДЗ, наукова робота тощо) оцінюється кількісно (визначається рейтинг), а підсумкові оцінки формуються з усіх навчальних дисциплін як за традиційною шкалою, так і за шкалою КМСОНП.

Оцінки студентів виставляються:

1). За шкалою ECTS;

2). За національною шкалою;

3). За шкалою навчального закладу.

А – "відмінно" – відмінна робота без помилок або з однією незначною помилкою;

В — "дуже добре" – робота з двома-трьома незначними помилками;

С — "добре" – робота з декількома незначними помилками, або з однією-двома значними помилками;

D — "задовільно" – робота з декількома значними помилками;

Е — "достатньо" – робота, що задовольняє мінімуму критеріїв оцінки;

FX — "не здано" – робота, що потребує доробки;

F — "не здано" – робота, що потребує повної переробки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оцінка ECTS	Зміст оцінки	За 100-бальною шкалою	Національна шкала
Екзамен	Залік
А	Відмінно – відмінний рівень компетентностей з незначними недоліками, які не мають принципового значення	90 - 100 балів	відмінно	зараховано
В	Дуже добре – високий рівень компетентностей з деякими недоліками	83-89 балів	добре
С	Добре – добрий рівень компетентностей з деякими недоліками	75-82 балів
D	Задовільно – посередній рівень компетентностей з недоліками, достатній для подальшого навчання або професійної діяльності	68-74 балів	задовільно
Е	Достатньо – мінімальний рівень компетентностей, допустимий для подальшого навчання або професійної діяльності	60-67 балів
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання –незадовільний рівень компетентностей, можливе повторне складання за умови належного самостійного доопрацювання	35-59 балів	незадовільно	не зараховано
F	Незадовільно з обов'язковим повторним вивченням курсу – дуже низький рівень компетентностей, необхідне повторне вивчення дисципліни	0-34 балів

 

 

Оцінка за 100-бальною шкалою	90-100	83-89	75-82	68-74	60-67	35-59	0-34
Оцінка ECTS	А	В	С	D	Е	FX	F
Оцінка за національною шкалою	відмінно	добре	задовільно	незадовільно
зараховано	не зараховано

Підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни за семестр є сумою рей-тингових балів за поточний і підсумковий контроль та індивідуальні завдання.

 

Приклад оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента

 

 

Поточний контроль	Індивідуальне завдання (навчальний проект)	Підсумковий контроль	Сума
Змістовий модуль 1	Змістовий модуль 11	Змістовий модуль... п
N1	N11	N п
N+N +...N =40

Питома вага оцінки кожного з видів навчальної роботи студента у підсумковій (загальній) оцінці визначається, виходячи з їхньої вагомості в теоретичній та практичній підготовці фахівця, структури та змісту навчальної дисципліни. Підсумкова оцінка виставляється або після повного завершення вивчення навчальної дисципліни, або після завершення вивчення окремого змістового модуля (групи змістових модулів), якщо це передбачено навчальним планом. В останньому випадку в кінці вивчення навчальної дисципліни формується підсумкова оцінка з навчальної дисципліни, яка виводиться як середньозважена оцінка за змістові модулі та проведення підсумкового контролю.

4.4. Організація і проведення модульного та семестрового контролю успішності студентів

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних і семінарських занять. Оцінки (бали) за діяльність на кожному занятті виставляються в академічному журналі.

Модульний (періодичний) контроль проводиться після вивчення студентами певних змістових модулів. Контрольні роботи з кожного модуля рекомендовано зберігати викладачеві впродовж семестру.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію студента.

Семестровий контроль за кредитно-модульною системою організації навчального процесу дає право не проводити екзамени і заліки. Проте, залежно від специфіки дисципліни, проведення підсумкового контролю може відбуватися у традиційній формі. Форму проведення підсумкового контролю (усна, письмова, тестування та ін.) визначає та повідомляє студентам викладач на початку викладання дисципліни.

В інших випадках зарахування змістових модулів (дисциплін) може здійснюватися без організації заліково-екзаменаційних сесій за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року.

Підсумкова оцінка з окремої навчальної дисципліни виставляється згідно з балами, набраними студентом за виконання кожного з модулів. Кожна навчальна дисципліна оцінюється за 100-бальною системою, а також переводиться в оцінку за національною шкалою і шкалою ECTS.

Сумарна мінімальна кількість балів, яку необхідно набрати для отримання позитивної оцінки з окремої навчальної дисципліни, - 60 балів. При цьому студент повинен отримати необхідний мінімум з кожного модуля, включно з результатами самостійної та індивідуальної роботи.

При проведенні екзамену рекомендовано виділяти 40% максимально можливої кількості балів для поточного контролю, 20% - для оцінки індивідуальних завдань студентів і 40% - для підсумкового контролю.

Якщо студент не набрав за всі види контролю, уключаючи й підсумковий, 60 балів, у цьому випадку анулюються набрані бали рейтингової шкали оцінювання, а екзамен складається комісії з 3 осіб.

Після закінчення екзамену викладач особисто повертає до деканату екзаменаційні відомості до кінця робочого для або, ураховуючи специфіку навчання факультету в другу зміну, як виняток - до 18 години наступної доби.

Як окремий заліковий кредит оцінюються навчальні практики, а також курсові роботи за прийнятою 100-бальною оцінною шкалою та національною шкалою оцінювання і шкалою ECTS.

Студенти, які навчаються за індивідуальним планом (за дозволом ректора університету), дотримуються загального графіка навчального процесу.

Семестровий рейтинг студента визначається деканатом на основі результатів рейтингових оцінок студентів з усіх дисциплін, що вивчалися в поточному семестрі, навчальних і виробничих практик, курсових робіт за формулою:

де R — семестровий рейтинг студента;

— рейтингова оцінка з окремої дисципліни, за навчальну і виробничу практику, курсову роботу;

— кількість кредитів, які відводяться на вивчення дисциплін чи відведені на навчальну або виробничу практику, курсову роботу за навчальним планом.

У випадку виконання навчального плану поточного курсу й отримання позитивних результатів студент переводиться на наступний курс за наказом ректора.

До складання державних екзаменів допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план, тобто склали всі заплановані модулі й отримали позитивні оцінки з усіх дисциплін, зазначених в індивідуальному навчальному плані студента. Організація і проведення державних екзаменів здійснюється відповідно до затверджених положень.

4.5. Застосування рейтингових оцінок та рейтингу студентів

4.5.1. Після закінчення поточного семестру деканатом визначається семестрова рейтингова оцінка кожного студента – інтегральна чисельна оцінка навчальної роботи студента, яка визначається після закінчення семестру за сумарними модульними оцінками з навчальних дисциплін з урахуванням вагового коефіцієнту кожної дисципліни, а також рейтингова оцінка студента - інтегральна чисельна оцінка студента, яка визначається за семестровими рейтинговими оцінками, розпочинаючи з першого семестру.

4.5.2. Семестрова рейтингова оцінка та рейтингова оцінка використовується деканатом для визначення рейтингу та загального рейтингу кожного студента – порядкової позиції студента серед студентів даного курсу відповідного базового напрямку, спеціальності, факультету.

4.5.3. Рейтинг і загальний рейтинг є підставою для призначення іменних стипендій, надання пріоритетного права у вирішенні навчальних і соціально-побутових проблем та інше. Порядок застосування рейтингу та загального рейтингу студента затверджується на засіданні вченої ради факультету на початку навчального року.

4.6. Переведення, відрахування, поновлення студентів, надання академічної відпустки, стипендіальне забезпечення студентів

Переведення, відрахування, поновлення студентів, надання академічної відпустки, стипендіальне забезпечення студентів здійснюється відповідно до чинного законодавства.

 

впродовж 10 днів після закінчення семестру.

 

Структура курсу "Історія Стародавнього Сходу" згідно положенню про кредитно-модульну систему

 

МОДУЛЬ 1

СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ

 

Розподіл годин на різні види діяльності студентів у модулі І.

Тема Кількість годин, відведених на:

	Лекції	Семінарські заняття	Лабораторні заняття	Самостійну роботу	Індивідуальну роботу
1. Стародавній Єгипет
Усього					9 / Всього: 25

Єгипет у період Середнього царства. Боротьба Гераклеополя і Фів. Об'єднання Єгипту. Правління XII династії. Політичні протиріччя у країні. Боротьба фараонів з номархами. Формування нової знаті. Народні повстання. Завоювання Єгипту гіксосами.

Єгипет у період Нового царства. Вигнання гіксосів і нове об'єднання Єгипту. Зміни у соціальній структурі суспільства. Організація державного управління, армії та військової справи. Завойовницька політика фараонів XVIII династії. Походи Тутмоса Ш. Організація управління завойованими територіями. Поступова колонізація Нубії.

Релігійно-політична реформа Ехнатона. Її наслідки для Єгипту. Відновлення старої релігійної системи за правління Тутанхамона. Повернення до завойовницької політики за правління Хоремхеба. Єгипет у часи ХІХ-XX династій. Зовнішня політика фараонів. Походи Рамзеса II проти хетгів і підписання мирного договору. Послаблення Єгипту при правлінні Рамзесидів. Нашестя "народів моря" та лівійських племен. Загострення соціальних суперечностей.

Єгипет у період Пізнього царства. Лівійське завоювання Єгипту. Розпад Єгипту на номи. Вторгнення ефіопів. Ассирійське завоювання Єгипту. Саїська династія. Вигнання ассірійців. Саїське відродження. Завоювання Єгипту персами.

Культура Стародавнього Єгипту. Етапи розвитку єгипетської писемності: особливості "комбінованої" орфографії, єгипетський скоропис. Особливості єгипетської релігії. Заупокійний культ у житті стародавніх єгиптян. Міфологія. Мистецтво храму: релігійна драма-містерія, гімни. Релігійно-філософські твори. Дидактична література. Єгипетська архітектура: піраміди, храми, гробниці. Скульптура і живопис. Єгипетський канон. Внесок староєгипетської цивілізації у світову культуру.

 

Основна і додаткова навчальна література.

Джерела:

 

1. Крижанівський О.П. Хрестоматія з історії стародавнього світу / О.П. Кри-жанівський / Упор. О.П. Крижанівський, З.І.Мухіна, М.Д. Миколенко. – К.: Оріяна Нова, 2002.

2. Крушкол Ю.С. Хрестоматия по истории древнего мира / Сост. Ю.С. Круш-кол, Н.Ф.Мурыгина. – М.: Просвещение, 1975. – 316 с.

3. Поэзия и проза Древнего Востока. – М.: Олма-ПРЕСС, 2009. – 620 с.

4. Рогов А.Д., Линко Г.М. Хрестоматия поэтических произведений по истории древнего мира и средних веков / А.Д. Рогов, Г.М. Линько. – М.: Просвещение, 1967. – 280 с.

5. Хрестоматия по истории древнего Востока / Под ред. М.А. Коростовцева и др. – М.: Высш. шк., 1980. – 348 с.

6. Хрестоматия по истории Древнего Востока. – М.: Высш. шк., 1984. – 442 с.

Основна література:

 

1. Авдиев В.И. История Древнего Востока / В.И. Авдиев. – М.: Наука, 1970. – 560 с.

2. Брестед Д., Тураев Б. История Древнего Египта / Д. Брегстед, Б. Турав. – Мн.: Харыст, 2008. – 832 с.

3. Васильев Л.С. История Востока: В 2-х Ч. / Л.С. Васильєв. – М.: Мысль, 1994. Ч. 1-2.

4. История Древнего Востока. – М.: Наука, 1988. – 480 с.

5. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Підручник 2-ге вид., стереотипне / О.П. Крижанівський. – К.: Либідь, 2002.

6. Кузищин В. История Древнего Востока / В. Кузищин. – М.: Просвещение, 1999. – 448 с

7. Редер Д.Г., Черкасова К.О. Історія стародавснього світу. В 2-х Ч / Д.Г. Редер, К.О. Черкасова. – Ч.І. – С. 75-245.

8. Струве В.В. История древнего Востока / В. В. Струве. – М.: Госиздат, 1941. – 536 с.

9. Тураев Б.А. История Древнего Востока: В 2-хт / Б.А. Тураев. – М.: Мысль, 1999. – Т. 1-2.

 

Додаткова література:

 

1. Альдред С. Египтяне – великие строители пирамид / Пер. с англ. М.К. Яку шиной / С. Альфред. – М.: ЗАО „Центрополиграф“, 2010. – 190 с. – (Загадки Древних цивилизаций).

2. Авдиев В.И. Воєнная история Древнего Египта / В.И. Авдиев. – М.: Политиздат, 1959. – 480 с.

3. Берлев Г.А. Общественные отношения в Египте эпохи Среднего Царства / Г.А.Берлев. – М.: Высшая школа, 1978. – 256 с.

4. Васильев Л.С. История религий Древнего Востока / Л.С. Васильев. – М.: Наука, 1988. – 316 с.

5. Гай Д. На берегах Нілу Та Янцзи. Давні цивілізації / Д. Гай, Дж., Кле-ментс. — Х.: Ранок, 2009. – 214 с.

6. Ерасов Б.С. Культура, религия и цивилизация на Востоке (очерки общей истории)/ Б.С. Юрасов // Отечественная история. – 1995. – № 3. – С. 32-45.

7. Заморовский В. Их величество пирамиды / В.Заморовский. Перев. с польского. – М.: Наука, 1986. – 432 с.

8. Кларк Р. Священные традиции Древнего Египта / Р. Кларк. – М.: Изд-во Фаир-Пресс, 2010. – 448 с.: ил.

9. Ковельман А.Б. Риторика в тени пирамид / А.Б. Ковельман. – М.: Наука, 1988. – 188 с.

10. Коростовцев М.А Религия Древнего Египта / М.А. Коростовцев. – М.: Высшая школа, 1976. – 320 с.

11. Косидовский З. Когда солнце было богом / З. Косидовский. – М.: Мысль, 1990. – 196 с.

12. Культура Древнего Египта. – М.: Искусство, 1999. – 314 с.

13. Кууси П. Этот человеческий мир / П. Куиси. – М.: Просвещение, 1988. – С.145-154.

14. Любимов Л.Д. Египет / Искусство Древнего мира / Л.Д. Любимов. – М.: Просвещение, 1980. – С. 49-97.

15. Масперо Г. Египет / Г. Масперо. – СПб., 1915. – 290 с.

16. Матье М.Э. Древнеегипетские мифы / М.Є. Матье. – М.: Госиздат, 1956. – 214 с.

17. Монтэ П. Египет Рамзеса / П. Монте. – М.: Просвещение, 1989. – 176 с.

18. Немировский А.И. Источники по истории Древнего Мира. Древний Восток. – М.: Просвещение, 1990. – С. 6-24.

19. Перепелкин Ю.Я. Переворот Аменхотепа IV / Ю.Я. Перепелкин– М.: Мысль, 1984. – 368 с.

20. Поликарпов В.С. Культура Стародавнього Єгипту / В.С. Поликарпов / Лекції з історії світової культури. – Х.: Основа, 1995. – С.36-50.

21. Расцвет древних Обществ / История Древнего Мира / ред. В.Д. Неро-нова. – М.: Наука, 1989. – Кн.2. – 420 с.

22. Савельева Т.Н. Аграрный строй Египта в период Древнего Царства / Т.Н. Са-вельева. – М.: Высшая школа, 1962. 184 с.

23. Сикирич Е. Вечная мудрость Древнего Египта / Е. Сикирич. – Новый Акрополь, 2002. – С. 23-37.

24. Тураев Б.А. Египетская литература / Б.А. Тураев. – М.: Современное слово, 1995. – 410 с.

25. Уоллис Бадж Э.А. Египетская книга мертвых. – М.: Изд-во Эксмо, 2009. – 768 с.

26. Хотон Б. Великая пирамида: загадка пустыни / Б. Хотон / Великие тайны и загадки истории [Текст]: пер. с англ. Е. Шишкиной. – Белгород, 2010. – С. 145-155.

27. Хотон Б. Загадка жизни и смерти Тутанхамона / / Великие тайны и загадки истории [Текст]: пер. с англ. Е. Шишкиной. – Белгород, 2010. – С. 283-289.

28. Хотон Б. Большой сфинкс: древнейшая загадка / Б. Хотон / Великие тайны и загадки истории [Текст]: пер. с англ. Е. Шишкиной. – Белгород, 2010. – С. 64-71.

29. Чанышев А.Н. предфилософия Древнего Египта / Лекции по древней философии / А.Н. Чанышев. – М.: Высшая школа, 1981. – С. 86-102.

30. Юайотт Ж. Таинственный мир сынов Ра / Ж. Юайотт. – М.: Наука, 1990. – 254 с.

Види навчальної діяльності студентів

 

Лекції (14 год).

 

№ пп	Назва лекції	План лекції	К-ть годин
1.	Джерела та історіографія Стародавнього Єгипту. Додинастичний Єгипет.	1. Джерела з історії стародавнього Єгипту. 2. Внесок античних авторів у дослідження єгипетської історії. 3. Зародження зарубіжної єгиптології. 4. Праці радянських єгиптологів. 5. Природні умови Нільської долини та проблема етногенезу єгипетського народу. 6. Найдавніші поселення. Виникнення номів. 7. Передумови виникнення раннього царства (І-ІІ династії).
2.	Єгипет у період Нового царства	1. Вигнання гіксосів і нове об'єднання Єгипту. 2. Завойовницька політика фараонів XVIII династії. 3. Релігійно-політична реформа Ехнатона. Її наслідки для Єгипту. 4. Повернення до завойовницької політики за правління Хоремхеба. 5. Єгипет у часи ХІХ-XX династій.
5.		1. Етапи розвитку єгипетської писемності. 2. Особливості єгипетської релігії. 3. Мистецтво храму. Дидактична література. 4. Єгипетська архитектура. 5. Традиційна культура.

План

1. Характеристика джерел.

2. Особливості історичного розвитку Стародавнього Єгипту доби Середнього царства.

3. Дані джерел про становище трудових мас.

4. Політичні реалії та суспільна мораль староєгипетських повчань Середнього Царства.

5. Відображення змін у світогляді єгиптян у творах філософського жанру.

6. Зображення соціального вибуху в творах пророцького жанру.

 

Засвоїти поняття і терміни: міф, релігія, традиція, світогляд, суспільна мораль.

 

Методичні поради

 

Вивчення даної теми слід розпочати з виділення й аналізу основних джерел — творів староєгипетської літератури. Аналізуючи джерела, слід мати на увазі, що історичні реалії відображені в них в релігійно-міфологічній формі.

Розкриваючи зміст другого і третього питань теми, потрібно показати: які зміни відбулися в Єгипті в період Середнього Царства (в економіці, соціальній структурі, політичному житті).

Висвітлення змісту четвертого питання варто розпочати із з'ясування, що таке суспільна мораль і якою вона була в Стародавньому Єгипті; якими цінностями й ідеалами керувалися єгипетські фараони в управлінні державою. Допоможуть розкрити зміст цього питання повчання епохи Середнього Царства.

Розглядаючи наступне питання, слід показати, чому у єгиптян зароджується недовіра до традиції, до релігії предків (це дуже добре прослідковується в "Бесіді розчарованого зі своєю душею").

Розкриття останнього питання теми передбачає висвітлення народного повстання у Єгипті, в результаті якого розпалася єгипетська централізована держава й закінчилася історія Середнього Царства.

Рекомендована література ( див. літературу до теми ).

Завдання для самостійної роботи студентів (9 год.)

 

І.	Занепад Півночі і піднесення Фів у часи Середнього царства	(3 год.)
	1. Період анархії у Єгипті.
	2. Ствердження ХІ фіванської династії.
	3. Формування великого землеволодіння.

 

ІІ.	Держава, суспільство і релігія в часи Середнього царства	(2 год.)
	1. Єгипет як конгломерат невеликих князівств.
	2. Соціальна структура суспільства.
	3. Релігійні культи і драматичні вистави.

 

ІІІ	Завоювання Єгипту гіксосами	(3 год.)
	1. Причини економічного занепаду Єгипту.
	2. Гіксоське завоювання. Столиця в Дельті.
	3. Вигнання гіксосів і нове піднесення Фів.

 

ІV	Культура стародавнього Єгипту	(2 год.)
	1. Етапи розвитку єгипетської писемності..
	2. Особливості єгипетської релігії.
	3. Мистецтво храму. Дидактична література.

Тести до модуля 1

І рівень

1. Хто з грецьких дослідників послідовно описав природні умови Єгипту?:

а) Геродот; б) Страбон; в) Діодор.

2. Хто з єгиптологів віднайшов текст "Напису саккарських пірамід"?:

а) Маріет; б) Масперо; в) Шампольон.

3. Хто з дешифрувальників давньоєгипетської мови першим розробив її граматику?:

а) Кірхер; б) Шампольон; в) Гардінер.

4. Де знаходиться піраміда Хеопса?:

а) в Сахара; б) в Гізі; в) в Дахширі.

5. Кого називають грецькі дослідники першим фараоном Єгипту?:

а) Міну; б) Семерхета; в) Усефая.

6. Що означає термін "Джадмат"?:

а) адміністративно-територіальну одиницю Єгипту;
б) судовий орган; в) раду общини.

7. У часи Стародавнього царства в чиїх руках переважно зосереджувалася влада?:

а) жерців; б) фараона; в) номархів.

8. Текст якого папірусу знайомить нас із пророцтвом Іпувера?:

а) Вест Кар; б) Московський папірус; в) Лейденський папірус.

9. Період якого царства закінчується завоюванням гіксосів?:

а) Стародавнього; б) Середнього; в) Нового.

10. До якої країни найчастіше направлялися армії фараонів Середнього царства?:

а) Нубії; б) Сирії, Палестини; в) Ассирії.

11. За якого з фараонів ХVІІІ династії Вавилон почав добровільно сплачувати данину Єгипту?:

а) за Яхмоса І; б) за Тутмоса ІІ; в) за Тутмоса ІІІ.

12. Хто з фараонів Нового царства намагався ввести культ єдиного бога Атона?:

а) Аменхотеп ІІІ; б) Аменофіс ІV; в) Ехнатон.

13. Хто з фараонів Нового царства оспівується в епосі "Битва при Кадеші"?:

а) Тутмос ІІІ; б) Аменхотеп ІІ; в) Рамзес ІІ.

14. У період якого царства з'являється постійна армія і війська найманців?:

а) Стародавнього; б) Середнього; в) Нового.

ІІ рівень

Закінчіть речення:

 

1. Виховні поради, роздуми про життя й смерть та прогнозування майбутнього в єгипетській літературі ми називаємо ________________жанром.

2. Період правління в Єгипті фараонів ІІІ-VІ династій в єгиптології прийнято вважати ___________________царством.

3. Військово-адміністративну одиницю в Стародавньому Єгипті називали _____________________

4. Спогади про першого фараона, що об'єднав Верхній і Нижній Єгипет, збереглися в творах___________________

5. Відповідно до легенди, походження фараонів V династії трактується як ____________________

6. Зосередження адміністративної, військової і судової влади в руках верховного службовця характерно для Єгипту періоду ______________________

7. Поема про військові події під Кадешем знайомить нас з талановитим полководцем ______________________

8. Для єгипетської скульптури характерно розміщення всіх частин тіла в одній площині. Такий художній прийом в мистецтві називають ____________________

9. Найбільший розквіт реалістичного мистецтва відбувся в часи правління _____________________

10. В Єгипті "Будинками життя" називали вищі _____________________

ІІІ рівень

Закінчіть речення:

1. Процес виникнення союзу племен та визначення кордонів їхніх територій називають __________________

2. Асимілятивні процеси в ході завоювання одного народу іншим ми називаємо ___________________

3. Характерною рисою ранньої деспотії в Єгипті є _________________

4. Коли у стародавні часи робили написи на посуді, потім читали закляття і розбивали його на черепки, такий ритуал ми називаємо ____________________

5. Головним суперником Єгипту в Північно-Східній Африці періоду Середнього царства була ____________________

6. У часи правління фараонів ХVІІІ династії відбувається посилення позицій _________________

7. Втрата номами незалежності й адміністративний поділ країни на два територіальних округи з намісниками відбувається в період __________________

8. Управління Єгиптом у період Нового царства зосереджувалося в