Визначення і розрахунок системи збору і вилучення ТПВ

Методи організації збирання та вивезення побутових відходів, особливості експлуатації сміттєвозного транспорту (режим очищення міста) і санітарні правила повинні бути розроблені в Положенні про санітарне очищення міста, затвердженим рішенням міськвиконкому за поданням органів комунального господарства та санітарно-епіде­міологічної служби.

Основними системами вилучення ТПВ є: контейнерна (система „ змінюваних” збірників) і вивізна система (система „незмінюваних” збірників).

При контейнерній системі відходи вивозять разом із контейнерами, а на їх місце встановлюють порожні контейнери.

По характеру переміщення відходів із районів їх утворення до полігону найбільш поширена вивізна система, коли відходи із контейнерів або безпосередньо мешканцями вивантажуються у сміттєвози. Для неї характерне використання спеціального обладнання і сміттєвозного транспорту, вона може використовуватися в будівлях з будь-яким числом поверхів та ступенів благоустрою.

Збирання та вивезення відходів по вивізній системі виконується двома методами: планово-подвірннм та планово-поквартирним. При першому методі відходи мешканці викидають у проміжні ємності на житловій території для тимчасового зберігання до часу перевезення їх на місце знешкодження. При другому методі мешканці викидають відходи безпосередньо в приймальний бункер сміттєвозного транспорту.

Планово-подвірний метод зручний для обслуговування населення і забезпечує високу продуктивність сміттєвозних машин при механізації навантажувальних та розвантажувальних робіт. Цей метод рекомендується для очищення житлових районів з багатоповерховою забудовою, а також для закладів та організацій мережі обслуговування.

Найменше капіталовкладень потребує планово-поквартирний метод. При його застосуванні відпадає необхідність нести затрати на влаштування проміжних ємностей для тимчасового зберігання відходів та обладнання місць для їх розміщення, а також поліпшується санітарний стан житлових територій. Система потребує чіткого графіка роботи сміттєвозів і організації заїздів в район обслуговування 2 рази на день (вранці та ввечері). При цьому знижується продуктивність сміттєвозів на 15-20% за рахунок збільшення тривалості навантаження.

Вибір тієї або іншої системи визначають такими чинниками:

1) відстань місць завантаження сміттєвозів від населеного пункту;

2) санітарно – епідеміологічні умови;

3) можливість санобробки контейнерів безпосередньо в домоволодіннях;

4) тип і кількість сміттєвозів;

5) кількість жителів, етапність забудови, наявність приватного сектора;

6) рельєф місцевості;

7) наявність сезонних об’єктів (ярмарки, виставки і т.п.)

У впорядкованому житловому фонді можуть водночас використовуватися обидві системи.

Вивізна система найбільш ефективна, повинна застосовуватися у великих містах (І, ІІ і бажано у ІІІ групах поселень).

Контейнерна („змінювані” збірники) система може застосовуватися при відстані не більше 8 км, а також при обслуговуванні об’єктів тимчасового утворення відходів і сезонних об’єктів (місчце з великим скупченням людей, дачні селища, виставки, ярмарки).

Збір і вилучення ТПВ у житловому фонді на правах особистої власності можуть здійснюватися за будь – якою системою. Студенти обирають сисему, яка буде найбільш ефективною у їхньому місті, обгрунтовують це.

При системі „змінюваних” контейнерів застосовують контейнери місткістю 0,75 м³ і сміттєвози типу М-30А, а при системі „незмінюваних” – місткістю 0,75; 0,6; 0,55 м³ (для крупних міст – 0,75, для малих – 0,55)з використанням сміттєвозів типу КО-415 або КО-413.

Застосування сміттєвозів типу КО-413 доцільно при вивезенні на відстань до 30 км. При більшій відстані можна використовуати КО – 415.

Визначення числа контейнерів

Необхідне спискове число контейнерів (n_H) при „незмінюваній” системі планово – подвірному методі визначають за формулою:

n_H=(Q_C∙К∙К₁∙Р)/10 * g∙К₂

де Q_C – середньодобове накопичення ТПВ, м³/добу (таблиця 1.8);

К – коефіцієнт нерівномірності накопичення ТПВ (можна прийняти = 1,25);

К₁ – коефіцієнт, що враховує кількість контейнерів, які знаходяться у ремонті й резерві (К₁ =1,05);

Р – періодичність вивезення відходів, діб(задають 1 в 3 дня = 0,3);

g – місткість одного контейнера (приймаємо див. раніше) м³;

К₂ – коефіцієнт заповнення контейнера (К₂ =0,95).

При планово – поквартирному методі не встановлюють контейнерів.

Кількість „змінюваних” (контейнерна система) контейнерів встановлюють за формулою:

n_C=Q_С∙К∙К₁∙К₃∙Р/10*g∙К₂

К₃ – коефіцієнт, що враховує число контейнерів, встановлюваних на платформі автомобіля, періодичність вивезення ТПВ і кількість рейсів сміттєвозу на добу.

Коефіцієнт К₃ визначають за формулою:

К₃=1+(σ₁/σ₂),

Де σ₁ – кількість контейнерів, встановлюваних на плватформі контейнерного сміття;

σ₂ – число розташованих в місці збору контейнерів, що обслуговуються і вивозяться однією машиною за період збереження.

Коефіцієнт К₃ можна знайти (ми так робимо)за таблицею 1.21:

Таблиця 1.21

Поправочний коефіцієнт К3

Термін зберігання відходів, діб	Коефіцієнт К3 при кількості рейсів за добу
	2 - у нас
0,5	3,00	2,00	1,66	1,50	1,40
	2,00	1,50	1,33	1,25	1,20
	1,50	1,25	1,17	1,13	1,10
	1,33	1,17	1,11	1,08	1,07

При розрахунку числа контейнерів необхідно враховувати періодичність вилучення ТПВ. Періодичність вивезення залежить від сезону року, кліматичної зони, епідеміологічної обстановки в місті, погоджується із санепідемслужбою і затверджується рішенням міськвиконкому.

Кількість контейнерів, що підлягають розстановці на дільниці, яка обслуговується при „незмінній”і планово - подвірній системі (Б_НС) можна знайти за формулою:

Б_НС=(П_год∙t∙К_р)/ (365∙Е)

Де П_год – річне накопичування ТПВ на дільниці,м³ (можна приблизно задати для двору = 1000-1500 м³);

t – періодичність вилучення відходів, діб(0,3 – це 1 раз в 3 дні);

К_р – коефіцієнт рівномірності накопичування відходів (К_р=1,25);

Е – місткість контейнера, м³.

Застосовують такі терміни вилучення побутових відходів з території домоволодінь – не менше 1 разу в 3 дні, з території домоволодінь з особливим режимом або у південній зоні – щодня.

Визначення числа сміттєвозів

Кількість сміттєвозів (шт) в умовах автогосподарства встановлюють для кожного типу за формулою

С=Q_р/(365∙3*ПР∙К_вик),

Де Q_р – кількістьТПВ, що підлягають вивезенню упродовж року, (загальна маса) м³,

ПР – продуктивність одного сміттєвозу прийнятого типу (в середньому КО-413=40м³ за добу, КО-415 - 50 м³.);

К_вик – коефіцієнт використання рухомого складу парку для кожного автогосподарства (Квик=0,7 – 0,8)

Вибір розміру майданчиків під контейнери

Майданчики повинні мати рівне асфальтове або бетонне покриття з ухилом у бік проїжджої частини 0,02%, огороджені зеленими насадженнями з декоративних чагарників або іншими огородженнями (цегляними, сітчастими,бетонними).

Розміри майданчиків наведені в таблиці 1.24 Кількість контейнерів ми визначили раніше.

Таблиця 1.24

Основні розміри майданчиків під контейнери,мм

Кількість контейнерів, шт	Розміри майданчиків,мм
		-
		-
		-

Майданчики під контейнери повинні бути віддалені від житлових будинків, дитячих закладів, місць відпочинку населення на відстані не менше 20 і не більше 100м. Вони не повинні примикати безпосередньо до наскрізних проїздів. Ширина проїздів при односторонньому русі 3,5 м, при двосторонньому – 6 м.

Санітарна обробка контейнерних майданчиків повинна проводитися за правилами санепідемстанції. Санобробку контейнерів при незмінювальній системі збору і вилучення ТПВ здійснюють не менше 1 разу в 10 – 15 днів житлово – ексалуатаційними організаціями, при змінювальній системі – після кожного випорожнення контейнерів.

Сортування компонентів ТПВ для наступної утилізації, як правило, проводиться в місцях збору або на станціях перевантаження чи розвантаження. При сортувальній системі від місць утворення відходів (самими мешканцями) кількість контейнерів змінюється. Виділяють: поліетилен (ПЕТ – бутилки), скло, мелали, органічну частину. Визначають кількість контейнерів і кількість сміттєвозів в залежності від обсягу утворених компонентів за добу в залежності від циклічності вивезення.