Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Склад та концентрація органічних забруднень в фільтраті полігону тпв↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 12 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Загальні витрати води Qзаг на зволоження ТПВ можна визначити за формулою: Q заг = (qп*Qдоб*Тз)/ 10000=0,12*Qдоб, м3/рік Де qп – витрати води на 1 м3 ТПВ, л/м3. Для розрахунку можна прийняти qп = 10 л/м3; Qдоб – добовий обсяг відходів, що підлягають зволоженню (Таблиця 1.8) м3/добу; Тз – кількість діб за рік, коли відбувається зволоження. Для розрахунку приймають Тз=120 діб. Валовий скид забруднюючих речовин (Р), наведених у таблиці 2.7 можна визначити за формулою Р=С*Qзаг/108, т/рік Де С – концентрація забруднюючої речовини, мг/м3.
Оцінка впливу викидів забруднень в атмосферу від полігонів складування ТПВ В процесі мікробіологічного розкладу ТПВ відбувається інтенсивне виділення біогазу за перші 5 – 7 років, потім поступово знижується і протягом 20 – 30 років стабілізується. Якщо проект передбачає утилізацію біогазу з метою зниження антропогенного тиску на навколишнє середовище і економії енергетичних ресурсів, то на полігоні повинні забезпечуватися оптимальні умови для мінералізації і знешкодження ТПВ. Макрокомпопентом газової продукції полігона є метан (СН4) - 40-60% і діоксид вуглицю (СО2) - 30-45%. У вигляді сумішей присутні: молекулярний азот, сірководень, водень і інші з неприємним запахом і токсичні з’єднання. В анаеробній зоні, де відбувається утворення біогазу, найбільший розвиток знаходять процеси, які протікають у відсутності або при надзвичайно малих парціональних тисках молекулярного кисню. Найбільш важливою причиною виникнення умов у товщі відходів є витіснення повітря водою, через яку кисень дифундує в 10 разів повільніше, ніж у повітрі. Таке перезволоження, особливо в присутності значної кількості необхідних органічних речовин, сприяє спочатку розмноженню аеробів, які споживають кисень (О2), а потім анаеробних мікроорганізмів. Безконтрольна генерація і міграція в товщі відходів на протязі значного часу після закінчення експлуатації полігона приводять до пригнічення зелених насаджень на занятих територіях. Збір і знешкодження біогазу екологічно необхідні і можуть бути економічно вигідні. Найбільш оптимальними умовами для виділення біогазу є: вологість – 50-60 %, температура в товщі ТПВ – 40-450С, рН – 6-8. Збільшення вологості небажане, тому що це може привести до інтенсивного вилугування в фільтрат забруднюючих речовин, поступати кисень, понижувати енергетичну цінність біогазу і зменшення його кількості. При оптимальних умовах за 100 років виробляється 200 – 400 м3 біогазу з 1 тонни ТПВ, в тому числі за перші 10 років більше 50 %. Практично в систему утилізації може надходити 50 % газу, що утворився. Біогаз містить метан – 57,2 – 65,1 % обсягу; СО2 – 30,8-32,7; Н2 – 0,6-2,6; Н2S – 0,2-0,6; N2 – 1,5-2,0; СnНm – 1,1-1,4. Біогаз є цінним енергетичним ресурсом і після збору та очистки може використовуватися як паливо замість мазуту чи природного газу. Так, 1 м3 біогазу еквівалентний по теплу 0,5 л мазуту або 0,3 м3 природного газу. Студенти обчислюють кількість біогазу (Qбг), що може надходити для утилізації виходячи з річного накоричення ТПВ, використовуючи формулу: Qбг = 0,05*Пр*qбг, м3 Пр – річне накопичування ТПВ у місті (таблиця 1.8) в тоннах. qбг – питома норма надходження біогазу в процесі розкладання ТПВ, м3/т. Прийняти qбг=200 м3/т. Отримане значення Qбг використовують для розрахунку еквівалентних за теплом кількості мастила і природного газу, які можна економити в разі утилізації біогазу. Для фінансової оцінки ефективності утилізації біогазу необхідно виходити з економії еквівалентної кількості мазуту вартістю 68 – 80 $/т і природного газу – 68 – 80 $/м3. Розробка і обгрунтування типу конструкції захисних смуг Студенти розробляють рекомендації, які звичайно могли б використовуватись при розробці містобудівної проектної документації. Передусім рекомендації слід підкріпити розрахунком екологічних функцій СЗЗ шляхом створення цілісної, територіально – непреривної системи підвищення якості міського середовища за допомогою зелених насаджень. На приміській території, де знаходиться полігон ТПВ, температура повітря на кілька градусів нища, ніж у місті. Тому підбір різноманітних порід кущів і дерев для формування СЗЗ повинен проводитися з метою повного очищення біогазу від токсичних компонентів на приміській території і надходження в місто збагаченого киснем і фітонцидами повітря. Вибір порід зелених насаджень буде досконалішим, якщо скористатися даними таблиці 2.9. Для покращення санітарно – гігієнічних функцій і підвищення екологічної стійкості СЗЗ, в рекомендаціях слід відобразити можливість створення ніш для розвитку чи відновлення флори чи фауни, характерних для даної природної зони. Згідно з ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" санітарно-захисна зона повинна бути не менше 500 метрів. Ефективність функції СЗЗ підвищується за рахунок наявності лісного масиву між полігоном та населеними пунктами. Але обгрунтувати розрахунки розмірів площадок СЗЗ з урахуванням якісного складу зелених насаджень у зв’язку з відсутністю нормативних даних практично неможливо. (Найкраще прийняти санітарно-захисну зону 800 м.) На протязі річної вегетації з 1 м2 поверхні листяної пластинки виділяється така кількість кисню, кг: · Бузок – 1,1 · Осина – 1,0 · Граб – 0,9 · Липа – 0,89 · Липа дрібнолистяна – 0,47 · Дуб – 0,85 · Сосна – 0,81 · Клен – 0,65 · Ліщини – 0,59 · Бук – 0,55 Двадцятирічні соснові насадження площею 1 га поглинають щорічно 9,35т СО2 і виділяють 7,25 т О2. Звичайно, кисень що виділився частково піде на окислення деяких компонентів біогазу – вуглеводнів, сірководню тощо. Таблиця 2.9 Породи дерев та кущів, що використовуються для покращення санітарно-гігієнічних умов міста
Примітка. – „+” – породи яким надається перевага Таблиця 2.10 Можливість міжвидового співіснування дерев та кущів при створенні СЗЗ
Примітка. – відсутні дані.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 208; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.14.132.178 (0.01 с.) |