До курсового проекту з дисципліни

Кафедра екології

 

 

 

До курсового проекту з дисципліни

„Утилізація та рекуперація промислових відходів”

Освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр ”

для спеціальності 6.070800

”Екологія та охорона навколишнього середовища”

 

Полтава 2008

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до курсового проекту студентів із дисципліни “Утилізація та рекуперація відходів“ для спеціальності ”Екологія та охорона навколишнього середовища” всіх форм навчання /Полтава: ПолтНТУ, 206. – с.

Укладачі: к.т.н. Ілляш О.Е., ст. викладач Самойлік М.С.

Відповідальний за випуск: Проскурня М.І., к.е.н.

 

 

Рецензент: В.О.Бондар, професор, доктор технічних наук.

 

Затверджено радою університету

Протокол № ___від ______2008 р.

 

 

Редактор Я.В. Новічкова

Коректор Н.О. Янкевич

Загальна частина

Розвиток людського суспільства та задоволення його потреб відбувається при постійному вилученні та подальшому використанні природних ресурсів. Прямим результатом цього і болючою проблемою насьогодні є значне утворення промислових та побутових відходів. Вирішення проблем пов’язаних з їх утилізацією, знешкодженням, видаленням та захороненням є найактуальнішою задачею насьогодні як в Україні загалом, так і на Полтавщині. В Законі України „Про відходи” зазначається необхідність інформативного та прикладного регулювання сфери поводження з відходами.

Як зазначається у [ ], відходи – будь які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Поводження з відходами - це дії,спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Відповідно, збирання відходів - діяльність, що пов’язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи на об’єктах та включає сортування відходів з метою подальшої їх утилізації та видалення. Утилізація відходів – використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Видалення відходів – це здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації. Зберігання відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об’єктах. Захоронення відходів – остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив на довкілля та здоров’я людей не перевищував установлених нормативів. Перевезення відходів - транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об’єктів оброблення, утилізації чи видалення. Оброблення відходів – здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення. Знешкодження відходів – зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення.

Токсичні відходи – це відходи, які при проникненні всередину організму через органи дихання, травлення або через шкіру можуть викликати затяжні чи хронічні захворювання, включаючи ракові захворювання. Однією із основних характеристик токсичності речовини вважається показник летальної дози ЛД₅₀, при якій у 50% досліджених тварин настає летальний наслідок. Значення токсичності, які отримані на дослідженнях з тваринами, являються основою для законодавчого визначення гранично допустимої концентрації шкідливих речовин.

Небезпечні відходи - це відходи, фізичні, хімичні, чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природнього середовища та здоров’я людини та вимагають спеціальних методів і засобів поводження з ними. До небезпечних відходів відносять перш за все невикористані ядохімікати і лікарські речовини із просроченим терміном використання, відходи, які містять концерогенні, таратогенні, мутагенні речовини тощо. Відходи, визначені як небезпечні, наведені у Жовтому переліку відходів Постанови [ ], крім того, небезпечні відходи включені і до Зеленого переліку, якщо містять матеріали наведені у додатку 2 до цього положення в таких кількостях, що можуть виявляти небезпечні властивості.

Класифікація відходів базується на систематизації їх по слідуючим признакам:

- по формі матеріальної субстанції їх поділяють на матеріальні і енергетичні;

- по генезису відходи підрозділяються на промислові, агропромислові, побутові;

- по можливості переробки всі види відходів можна поділити на вторинні матеріальні, які уже переробляються або переробка яких планується, і на відходи, які на даному етапі розвитку економіки переробляти недоцільно, і які утворюють безповоротні втрати;

- по агрегатному стану виділяють тверді, рідкі, газоподібні відходи;

- по токсичності відходи класифікуються в залежності від небезпеки розвитку отруєння на 4 класи небезпеки [ ].

Якщо розглядати питання утворення відходів у всьому світі,то потрібно відмітити, що щорічні об’єми утворення відходів дуже значні: твердих- 2,1 млрд. тонн, промислових і побутових стоків-до 700 км³ ,газоподібних речовин біля 20 млрд. тонн. Як зазначається у [ ], в розвинених країнах світу в перерахунку на 1 чол. утворюється 300-750 кг. комунальних і 1,0-2,5 т. промислових відходів.

Загалом, найбільшу долю серед усіх відходів складають саме тверді побутові і промислові відходи. Якісний склад цих 2 груп і схеми поводження з ними досить різні.

У рамках курсу „Утилізація та рекуперація відходів” студенти виконують курсовий проект, мета якого вирішити проблему поводження побутовими відходами в межах одного міста, вирішити проблему поводження з відходами в межах одного підприємства, враховуючи основні економічні,екологічні, соціальні, технологічні та інші фактори.

Пояснювальна записка до проекту складається з:

Анотація.

Завдання.

Вихідні дані.

І частина. Поводження з побутовими відходами у місті...

ІІ частина. Аналіз утворення та поводження з відходами на автотранспортному підприємстві. Розрахунок утворення відходів на певній дільниці. Розрахунок класу небезпеки відходів.

ІІІ частина. Будівництво, експлуатація та рекультивація полігону ТПВ (чи промислових відходів) у місті...

Висновки.

Графічна частина включає:

1. Роза вітрів

2. Оптимальні відстані для споруд із знешкодження і утилізації

3. Діаграма утворення ТПВ по місяцях (у тис.м³) і місті...

4. Зведена таблиця руху відходів на дільниці... підприємства

5. Діаграма руху відходів на дільниці... підприємства

6. Ліміт на утворення і розміщення відходів.

7. План і розріз полігону

План роботи з 8 практичних:

1. Розрахунок побутових відходів. Аналіз поводження.

2. Вибір методу знешкодження та утилізації ТПВ, системи організації видалення ТПВ.

3. Аналіз поводження з відходами на підприємстві.

4. Розрахунок нормативів утворення відходів. Визначення класу небезпеки відходів.

5. Поводження з відходами на підприємстві. Звітність підприємства у сфері поводження з вдходами.

6,7,8 Полігон ТПВ.

Анотація.

В анотації студенти описують актуальності проблеми утворення та поводження з побутовими та промисловими відходами.

Вихідні дані

Для першої частини

№ п/п	Назва міста	Чисельність населення, тис. осіб	Площа міста, км^2
	Бердичів	92,1	24,2
	Бердянськ	132,3	31,5
	Київ	2629,3
	Кременчук	240,7	6,5
	Полтава	317,3	83,4
	Комсомольськ	54,7
	Севастополь	356,0
	Житомир	297,7
	Запоріжжя	863,1
	Дніпропетровськ	1122,4
	Дніпродзержинськ	275,5
	Івано – Франківськ	237,4
	Ровеньки	55,9	11,5
	Кривий Ріг	719,6
	Донецьк	1065,4
	Красноармійськ	70,6
	Краматорськ	191,3
	Миколаїв	517,9
	Одеса	1027,4
	Охтирка	52,9
	Бориспіль	54,3
	Тернопіль	235,1
	Вінниця	389,1
	Суми	299,8
	Євпаторія	113,5
	Сміла	78,6
	Ялта	86,0
	Ужгород	126,5
	Черкаси	310,6
	Херсон	358,7
	Білгород - Дністровський	57,4
	Харків	1521,4
	Горлівка	309,5

Для міста по СніП 2.01.01 – 82 визначають температуру зовнішнього повітря у холодний і теплий період, розу вітрів.

 

1. Поводження з побутовими відходами у місті...

Тверді побутові відходи утворюються в процесі побутової діяльності людини і складаються з різноманітних речовин органічного і неорганічного походження.

Практика покачує, що в ТПВ умовно можливо виділити такі компоненти: папір і картон, залишки продуктів харчування, дерево, метал (чорний і кольоровий), текстиль, кістки, скло, шкіра, гума, каміння, полімерні матеріали, інші та відсів менше 15 мм.

Для вирішення проблеми поводження з ТПВ у місті, необхідно визначити кількість накопичених ТПВ за рік, розглянути динаміки утворення даних відходів протягом року по місяцях, та за останні 5 років загалом, вибрати засоби знешкодження, утилізації та вивезення ТПВ.

1.1 Аналіз і розрахунок накопичення ТПВ за рік

Тверді побутові відходи у місті утворюються від:

· Житлових будинків різного ступеню благоустрою і групи міст

· Установ і підприємств суспільного призначення (їдалень, навчальних закладів, готелів, крамниць тощо)

· Сміття з вулиць.

Розрахунок накопичення ТПВ виконують згідно із завданням за нормами накопичення.

Норми накопичення – це кількість відходів (кг, л, м³), що утворюються на розрахункову одиницю (людина для житлового фонду, одне місце в готелі, 1 м³ площі вулиці тощо).

Склад і властивості ТПВ.

Тверді побутові відходи складаються з різноманітних речовин органічного і неорганічного походження. Практика покачує, що в ТПВ умовно можливо виділити такі компоненти: папір і картон, залишки продуктів харчування, дерево, метал (чорний і кольоровий), текстиль, кістки, скло, шкіра, гума, каміння, полімерні матеріали, інші та відсів менше 15 мм.

Морфологічний склад ТПВ - це вміст окремих складових частин відходів, які визначають у процентах до їх загальної маси. Усереднений морфологічний склад ТПВ впорядкованих житлових будинків, будинків зі середнім благоустроєм та без благоустрою навелений у таблиці 1.9.

Таблиця 1.9

І утилізації ТПВ

Показники	Вид знешкодження
складування на полігонах	спалювання	компостування
1. Соціальні і екологічні аспекти
Санітарно-гігієнічна оцінка -ступінь і термін знешкодження	практично повна за 100 років	практично повна за 1 годину	практично повна за 1 рік
-забруднення грунтів	практично немає (за винятком ділянки складування)	практично немає (за винятком шлаковідвалу)	практично немає
-забруднення води	практично немає	практично немає	немає
-забруднення повітря	немає	в межах норм з урахуванням хлороутворюючих полімерів	немає
-вміст відходів виробництва по масі, %	немає	25-30	20-30
-те ж, по об’єму	немає	5-6	10-12
2. Техніко-економічні показники (індекси)
Питомі капіталовкладення на 1 т річної потужності по прийманню ТПВ	до 350 тис. чол.	>350 тис. чол.	до 350 тис. чол.	>350 тис. чол.	до 350 тис. чол.	>350 тис. чол.
Питомі експлуатаційні витрати
Питомі трудозатрати
Питома металоємність обладнання на 1 тону річної потужності ТПВ
Питомі енергозатрати кВт год/т
Питома потужність струмоприймачів кВт/т
Питома зайнята площа			2,5			7,5
Повернення експлуатаційних витрат за рахунок реалізації продукції, %
Можливість сумісного знешкодження з частиною промвідходів	так	частково так	практично ні
Освоєння виробництва вітчизняного обладнання	освоєно	ні	освоєно

Для вибору оптимального методу знешкодження на основі комплексної техніко-економічної оцінки з застосуванням принципу системного аналізу виконаємо ранжування показників.

Показник першого рангу – питомі капіталовкладення.

Показник другого рангу – питомі трудовитрати.

Показник третього рангу – питомі енерговитрати.

Показник четвертого рангу – питома металоємність.

Оцінку системи виконаємо за критерієм технічного рівня.

де К_t – відношення числових значень відповідних показників зрівнювальних систем (полігон, спалювання, компостування)

К_ni – індекс техніко – економічного показника

φ_i = i/2^n-1 – нормувальна функція, визначаюча питому вагу показника при оцінки ефективності системи.

i – номер показника в ранжуваній послідовності (S=1,2,…N)

і = 1 φ₁ = ½^1-1=1

і = 2 φ₂ = ½^2-1=0,5

і = 3 φ₃ = 0,25

і = 4 φ₄ = 0,125

Тоді розраховуємо:

(полігон)

 

(спалювання)

 

(компостування)

 

Таким чином, найбільш економічним на даному етапі є примінення для знешкодження твердих побутових відходів спорудження полігона ТПВ. В перспективі може бути запроектований і побутовий сміттєпереробний завад.

Також необхідно враховувати те, що для більшої утилізації ТПВ, та для більшої ефективності роботи споруд їх знешкодження та утилізації можливо використання попереднього сортування відходів, із відбором найбільш цінних відходів для подальшої утилізації. Можливе двохстадійне сортування:

1. Безпосередньо у місцях утворення відходів (люди самі розділяють відходи і викидають у різні контейнери);

2. Безпосередньо перед спалюванням, компостуванням чи захороненням відходів.

Тому можливе впровадження сортувальної системи у місті. Але потрібно враховувати, що чим більше місто, тим складніше і в той же час більш економічно вигідніше дане впровадження. Які компоненти можливо виділяти перед знешкодженням у Вашому місті? Розгляньте, який % певних компонентів міститься у ТПВ, які можливо подальше утилізувати(тобто які компоненти є вторресурсами).

Можливе будівництво сортувального заводу у комплексі з спалюванням, компостуванням чи захороненням.

Також необхідно враховувати те, що чим більше у ТПВ органічної маси, тим більш вони придатні для компостування та спалювання.

Комплексне розміщення споруд із знешкодження і утилізації ТПВ визначають за таблицею 1.18 (розглянути більш ширше вибраний метод)

Таблиця 1.19

Поправочний коефіцієнт К3

Термін зберігання відходів, діб	Коефіцієнт К3 при кількості рейсів за добу
	2 - у нас
0,5	3,00	2,00	1,66	1,50	1,40
	2,00	1,50	1,33	1,25	1,20
	1,50	1,25	1,17	1,13	1,10
	1,33	1,17	1,11	1,08	1,07

При розрахунку числа контейнерів необхідно враховувати періодичність вилучення ТПВ. Періодичність вивезення залежить від сезону року, кліматичної зони, епідеміологічної обстановки в місті, погоджується із санепідемслужбою і затверджується рішенням міськвиконкому.

Кількість контейнерів, що підлягають розстановці на дільниці, яка обслуговується при „незмінній”і планово - подвірній системі (Б_НС) можна знайти за формулою:

Б_НС=(П_год∙t∙К_р)/ (365∙Е)

Де П_год – річне накопичування ТПВ на дільниці,м³ (можна приблизно задати для двору = 1000-1500 м³);

t – періодичність вилучення відходів, діб(0,3 – це 1 раз в 3 дні);

К_р – коефіцієнт рівномірності накопичування відходів (К_р=1,25);

Е – місткість контейнера, м³.

Застосовують такі терміни вилучення побутових відходів з території домоволодінь – не менше 1 разу в 3 дні, з території домоволодінь з особливим режимом або у південній зоні – щодня.

Аналіз виробництва

Студенти на прикладі однієї дільниці підприємства повинні провести облік відходів, прийняти рішення по подальшому руху відходів, скласти відповідні форми звітності у сфері відходів. Для прикладу буде розглянуто автотранспортне підприємство.

Згідно завдання студенти вибирають відповідну дільницю (таблиця 3.1), а також види відходів, які будуть утворюватися на даній дільниці.

Таблиця 2.1

№ варіанту	Назва дільниці
1 а	Експлуатаційна дільниця
2б	Дільниця технічного обслуговування
3в	Електро- та газозварювальна дільниця
4г	Токарний цех
5а	Шиномонтажне відділення
6б	Відділення по ремонту паливної апаратури
7в	Дільниця по ремонту двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ)
8г	Акумуляторне відділення
9а	Склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ) та АЗС
	Фарбувальна дільниця
	Мідницька дільниця

 

Основна виробнича діяльність автотранспортного підприємства – надання послуг автотранспортом та спецтехнікою (автобуси різних видів та спецтехніка) для перевезення пасажирів та техніка для транспортування автотранспорту.

Виробнича діяльність автотранспортного підприємства за формами ЄКГНГ та КВЕД включає:

· пасажирський автомобільний транспорт;

· автомобільне господарство;

· зовнішня торгівля недержавних організацій;

· інші види оптової торгівлі.

Основне виробництво зв’язане з процесом пасажирських міських та міжміських перевезень.

Допоміжні виробництва автотранспортного цеху, які пов'язані з утворенням відходів:

- 1. ремонтно-механічні майстерні, які розташовані на основному майданчику підприємства. Ремонтно-механічна майстерня поєднує в собі слідуючи ділянки:

- технічного обслуговування ТО;

- технічного обслуговування ТО2;

- акумуляторна дільниця;

- мідницька дільниця;

- зварювальна дільниця;

- токарна дільниця.

2. відділ головного механіка:

- ділянка з ремонту силового електрообладнання.

АЗС.

Включає склади паливно-мастильних матеріалів (ємності для зберігання бензину, дизпалива, моторних та трансмісійних мастил), та АЗС.

Перелік сировини та матеріалів, що використовуються на підприємстві

При експлуатації автотранспортного парку (основне виробництво), та допоміжними виробництвами використовуються такі матеріали та сировина:

- бензин;

- дизпаливо;

- моторні та трансмісійні масла та мастила;

- батареї свинцеві;

- масляні, паливні та повітряні фільтри;

- шини з металокордом;

- гальмові колодки;

- прокат сортовий;

- електроди;

- карбід кальцію;

- фарба;

- абразивні круги;

- люмінесцентні лампи та лампи розжарювання;

- тара для складування матеріалів, запчастин та рідини;

- запасні частини:

· прокладки азбестові, парафітові та гумові;

· лампи автомобільні;

· лобове армоване скло та скло фар;

· втулки бронзові;

· пластмасові;

· стальні запчастини;

· запчастини з алюмінію та інше.

Токарний цех

Роботи пов’язані з виготовленням деталей ходової та кузовної частин автомобілів, а також дрібні побутові потреби на верстатах ДИП-300, 1К-62. Характерні відходи технологічних операцій:

1. ошурки та стружка токарна металів чорних;

2. ошурки та стружка токарна металів кольорових;

3. відходи механооброблення (пил абразивно-металевий);

4. матеріали абразивні та вироби з них зіпсовані або забруднені (шліфувальні круги відпрацьовані);

5. розчин емульсолу (СОЖ);

6. лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;

7. комунальні відходи;

8. відходи електродів.

Шиномонтажне відділення

В приміщенні шиномонтажного відділення виконуються роботи по шиномонтажу, вулканізації автомобільних камер з застосуванням електровулканізаторів, незначний ремонт шин та їх відбракування. При виконанні цих робіт утворюються слідуючи відходи:

1. пил абразивний;

2. матеріали абразивні та вироби з них зіпсовані або забруднені (шліфувальні круги відпрацьовані);

3. вироби та матеріали гумові зіпсовані або відпрацьовані (гума технічна);

4. шини відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені (з металокордом);

5. шлам мийки;

6. лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;

7. комунальні відходи.

Відділення по ремонту паливної апаратури

Виконуються роботи по очищенню, ремонту та налагоджуванню карбюраторів, паливних насосів високого тиску (ПНВТ) та розпилювальних форсунок дизельних ДВЗ. Характерні відходи виробництва:

1. матеріали обтиральні зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені (промаслене ганчір’я);

2. пісок забруднений нафтопродуктами (масний пісок);

3. брухт кольорових металів дрібний інший;

4. шлам мийки;

5. відпрацьовані нафтопродукти

6. лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;

7. комунальні відходи.

Дільниця по ремонту двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ)

Капітальний та дрібний ремонт ДВЗ пов’язаний з зовнішнім та внутрішнім миттям двигунів, заміною циліндро-поршньової групи, проточкою колінвалів, хонінгуванням гільз та іншими технологічними процесами. При виконанні технологічних операцій утворюються відходи:

1. шлам мийки;

2. брухт кольорових металів;

3. брухт металевий (брухт чорних металів);

4. ошурки та стружка токарна металів чорних;

5. ошурки та стружка токарна металів кольорових;

6. матеріали обтиральні зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені (промаслене ганчір’я);

7. пісок забруднений нафтопродуктами (масний пісок);

8. лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;

9. комунальні відходи.

Акумуляторне відділення

В приміщенні акумуляторного відділення виконуються роботи по обслуговуванню автомобільних кислотних акумуляторів. Технологічний процес обслуговування акумуляторів включає підзарядку, в разі потреби, заміну електроліту в акумуляторах, що перебувають у роботі, а також приготування та залив електроліту в нові сухі акумулятори, з подальшою їх зарядкою.

При роботах утворюються відходи:

1. батареї свинцеві зіпсовані або відпрацьовані;

2. електроліт із батарей та акумуляторів відпрацьований;

3. тара скляна використана (від сірчаної кислоти);

4. лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані;

5. комунальні відходи;

6. відходи деревини

Фарбувальне відділення

В фарбувальному відділенні виконуються фарбувальні роботи зовнішніх кузовних частин автомобілів здебільшого в передтехоглядовий період, а також після їх ремонту. Нанесення фарби проводиться методом пневморозпилювання. В основному використовуються фарби типу ПФ.

У фарбувальному відділенні при виконанні технологічних операцій утворюються відходи:

1. тара металева використана (від фарб, грунтовки);

2. тара скляна використана та бій скла (від оліфи, розчинників);

3. відходи механооброблення (наждачний папір);

4. залишки фарб, що не придатні до використання за призначення

5. лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані.

6. комунальні відходи;

7. матеріали обтиральні забруднені;

8. відходи деревини

Мідницька дільниця

В приміщенні мідницької дільниці виконуються роботи по ремонту автомобільних радіаторів та калориферів. Пайка радіаторів та калориферів виконується з застосуванням олово-свинцевих припоїв, розігрівання паяльників – відкритим вогнем паяльних ламп. Відходи технологічних операцій включають:

1. брухт кольорових металів;

2. шлам мийки;

3. лампи люмінесцентні та відходи, які містять ртуть, зіпсовані або відпрацьовані.

4. комунальні відходи;

5. матеріали обтиральні забруднені;

6. відходи механооброблення (наждачний папір);

7. лом комбінований.

Стружка кольрових металів

Фактично у попередньому році використано матеріалів кольорових металів 1832,2 кг. Процент виходу відходів в залежності від складності виготовлення деталі та розміру заготовки прийнято на середньому рівні - 10% (Справочник токаря. М.:Машиностроение. 1978 г.)

За даними обліку матеріальних цінностей складу кількість брухту чорних металів (круги відрізні, заточні, сверла, ножовочне полотно), утвореного в ході виробничої діяльності на об’єктах становить:

- металобрухт - 3,22 тонн;

 

14 Наждачний папір

коефіцієнт використання = 20 – 30%

Фактично використано наждачного паперу, кг	а	б	в	г	д

15. Відходи деревини

Вид відходу	Об’єм переробленої деревини,м^3, в залежності від варіанту	Щільність деревини, т/м^3	Відносна кількість утворення відходів, %
Кускові відходи	а – 55,113 б – 40,8 в – 76,56 г – 45,3 д – 11,21	0,6	18,0
Стружка і тирса	5,0 -7,0

16.Склобою армованого фактично 623,18кг

17. Відходи азбесту фактично склали

К-т гальмових колодок		1,0	Матеріали азбестові відпрацьовані
Накладки гальмові		2,5	Матеріали азбестові відпрацьовані

 

18. Відходи гуми фактично склали

К-т патрубків		5,0	Гума технічна
Прокладки		2,0	― // ―
К-т прокладок		1,0	― // ―
Шланги		9,0	― // ―
Патрубки		1,0	― // ―
Паси клинкові		1,0	― // ―
Ущільнювачі		6,0	― // ―
Ремні		15,0	― // ―

19. Лом комбінований

Гальмові циліндри		4,0	Лом комбінований
Амортизатор		75,0	― // ―
Автолампи		10,0	― // ―
Катушка запалювання		6,4	― // ―
Кришка розподілювача запалювання		2,2	― // ―
Розподілювач запалювання		0,6	― // ―
Реле		1,2	― // ―
Накладка зчеплення		1,0	― // ―
Свічки запалювання		10,8	― // ―
Фари		10,0	― // ―
Дзеркало		4,0	― // ―

20. Шлам від миття автомобілів. На 1 машину в середньому утворюється 90 – 93 кг за рік.(15 тонн)

21.Нафтошлами. На 1 ємність зберігання нафтопродуктів утворюється в середньому 25 кг шламу за рік. (0,1 тонн)

22. Тара скляна від сірчаної кислоти.

Загальна кількість скляної тари 5 бутилів (20-ти літрові).

Вага одного бутлю 8 кг.

23. Тара металева з під фарби

Фарба поставляється у металевих бочках ємністю 200 літрів(4 шт) та у 3 літрових банках (60 шт).

Вага однієї банки 0,3-:- 0.34 гр.Вага бочки=3 кг.

24. Тара скляна з під оліфи

Придбано та витрачено 18 бут. оліфи.

Тара для оліфи– скляний не зворотний посуд.

Вага однієї бутилки 0,35гр.

Тара з під розчинника

Розчинник витрачено в кількості 48 літрів. Скляна тара для розчинника ємністю 1,5 літра.

Вага однієї банки 370 гр.

25. Залишки фарб. В середньому 1% на 1 літр.

26. Тара пластикова з під мастил, масел = 52,46 кг.

27. Залишки розчину емульсолу (СОЖ) = 36,26 кг.

Масла відпрацьовані

Витрати масла моторного і його відходи розраховуються за наступною формулою:

Q₀ =1/1000•К• (К_рб•G_б + К_рг•G_г + К_рд•G_д)• γ, т

 

де - кількість масла моторного, що розраховується як відхід, т;

К – коефіцієнт відпрацьованого масла (К=0,4);

К_р – коефіцієнт визначення витрати масла: для бензину та газу К_рб=0,02; для дизельного палива К_рд=0,03;

 

G_б – витрати бензину за розрахунковий період, т/рік;

G_д – витрати дизельного палива за розрахунковий період, т/рік;

G_г– втрати газового палива, т/рік;

Γ – питома вага масла (0,92)

На 100 л бензину потрібно 2 л. масел, на дизельне пальне – від 3 л., 40 % яких йде у відхід.

При розрахунку відходу "Масла трансмісійні відпрацьовані" – прийнято коефіцієнт відпрацьованого масла 0,3.

При розрахунку відходу "Масла трансмісійні відпрацьовані" – прийнято коефіцієнт відпрацьованого масла 0,18.

 

Відходи комунальні змішані

Розрахунок нормативного відходу () виконується за формулою:

, т, (3.9)

де _– питома вага сміття, т., =0,3 т/м³;

Va – обсяг утворених відходів, м³/рік;

 

1.Обсяг відходів, розрахований від кількості працюючих:

Va = n·k, м³/рік, (3.10)

де n - кількість працюючих.

n = 545 чол.

k – коефіцієнт утворення відходу, k = 0,3 м³ на одного працюючого.

Va = 0,3 · 545 = 163,5 (м³/рік)

Величина відходу згідно формули (5.7) складає:

0,3 · 163,5 = 49,05 (т);

2.Обсяг відходів розрахований від прибирання території (при площі території вільної від забудови 3,18 га:

0,3 · 3180·0,012 = 11,45 (т);

0,3 – потома вага сміття;

0,012 – коефіцієнт утворення вуличного сміття

3. Обсяг відходів розрахований від прибирання приміщень При площі під забудовою 2,14 га:

0,3 · 2140·0,07 = 45,11 (т).

Масний пісок

Визначення загальної кількості утвореного масного піску на виробничих АТП проводиться із розрахунку норм утворення масного піску:

1) на одиницю автотранспорту:

- на вантажний автомобіль – 30 кг;

- на автобус – 15 кг;

2) на піст АЗС – 10 кг;

3) на резервуари (середньою ємністю ~ 25 ¸ 30 тис. літри) – 15 кг.

За фактичними даними кількість масного піску, утвореного в ході виробничої діяльності окремо за автоколонами, становить на території гаражу – 0,15 т;

Результати розрахункової кількості утворення масного піску зводяться в таблицю 3.4

Таблиця 3.4

Результати розрахунку утворення відходу " Масний пісок "

Виробничий підрозділ	Кількість техніки чи об’єктів, шт	Норма утворення піску масного, кг	Кількість утворення піску масного, тонн
Розрахункова	За фактичними даними
Розрахунковий норматив для АТП
- вантажні автомобілі - автобуси - легкові автомобілілі
Автозаправочна станції: - пости; - ємності (осереднені значення):
		Усього

Електроди відпрацьовані

Розрахунок нормативу утворення відходу "Електроди відпрацьовані" виконуємо за формулою:

, т, (3.11)

 

де Q₀^Ел – вага спрацьованих за звітний період електродів, т;

m - загальна вага цілих електродів, у кг.

k - коефіцієнт утворення відходу. При відсутності паспортних даних приймаємо k = 0,2;

 

Відходи деревини

Розрахунок кількості відходів, що утворюються в ході обробки деревини (кругляку, дошки), проводиться, виходячи із об’єму переробленої деревини (М_дер) і відносної кількості утворення відходів.

Маса переробленої деревини визначається як

М_дер = V_дер × g_дер = 55,113 · 0, 6 = 33,07 т/рік,

де V_дер - об’єм одержаної та переробленої деревини;

g_дер = 0,6 т/м³ - щільність деревини.

Відносна кількість утворення відходів деревини згідно “Нормативных показателей удельных выбросов вредных веществ в атмосферу от основных видов технологического оборудования предприятий отрасли” (Харьков, 1991) становить 30-38 %, з них: 13-20 % складають кускові відходи і 17-18 % складає стружка і тирса. Результати розрахунку нормативів утворення відходів деревини зводяться в таблицю 3.6

Таблиця 3.6

Результати розрахунку утворення відходів “Відходи деревини кускові” та “Стружка і тирса деревини”

Вид відходу	Маса переробленої деревини,тонн	Відносна кількість утворення відходів, %	Норматив утворення відходів деревини,тонн
Кускові