Охорона праці в галузі інформатики та ОТ

Результати дії ПК на користувачів

Симптоми дії комп'ютера	Відсоток операторів, що повідомили про симптоми
Неповна зміна. Робота за дисплеями до 12 міс.	Повна зміна. Робота за дисплеями до 12 міс.	Робота за дисплеями більше 12 міс.	Робота за дисплеями більш 2-х років.
1. Головний біль і біль в очах	8%	35%	51%	76%
2. Стомлення, запаморочення	5%	32%	41%	69%
3. Порушення нічного сну	-	8%	15%	50%
4. Сонливість протягом дня	11%	22%	48%	76%
5. Зміна настрою	8%	24%	27%	50%
6. Підвищена дратівливість	3%	11%	22%	51%
7. Депресія	3%	16%	22%	50%
8. Зниження інтелектуальних здібностей, погіршення пам'яті	-	3%	12%	40%
9. Натягнення шкіри лоба і голови	3%	5%	13%	19%
10. Випадіння волосся	-	-	3%	5%
11. Біль в м'язах	11%	14%	21%	32%
12. Біль в області серця, нерівне серцебиття, задишка	-	5%	7%	32%
13. Зниження статевої активності	12%	18%	34%	64%

7 Зазначте психологічні можливості та особливості операторів ВДТ. Поясніть зміну працездатності операторів ВТД за робочий цикл (зміну).

Діяльність професіоналів можна поділити на три групи:

1. Діяльність, яка пов'язана з виконанням нескладних багаторазово повторюваних операцій, що не вимагають великого розумового напруження. Наприклад, робота операторів комп'ютерного набору, працівників довідкових служб.

2. Діяльність, яка пов'язана із здійсненням логічних операцій, що постійноповторюються. Це робота інженера-економіста, інженера-проектувальника, оператора автоматизованого виробництва.

3. Діяльність, коли в процесі роботи необхідно приймати рішення за відсутності заздалегідь відомого алгоритму. Наприклад, робота інженера-програміста, диспетчерів руху залізничного транспорту, аеропортів тощо.

У користувачів, які інтенсивно використовують комп'ютер в умовах значних розумових напружень досить часто (40—70%) виникають психологічні та поведінкові порушення (нервозність, роздратування, тривога, нерішучість, замкнутість тощо). Серед користувачів ВДТ в США і Європі значного поширення набуло специфічне захворювання, яке отримало назву синдром комп'ютерного стресу (СКС). СКС супроводжується головним болем, запаленням очей, алергією, роздратованістю, млявістю і депресією. Інформаційне перевантаження користувачів ВДТ супроводжується низкою специфічних захворювань, які називають інформаційними. Першим симптомом їх є головний біль. Дослідження, проведені в США, Німеччині, Швейцарії та інших країнах, показали, що робота з обслуговування ВДТ супроводжується підвищеним напруженням зору, інтенсивністю і монотонністю праці, збільшенням статичних навантажень, нервово-психічним напруженням, впливом різного виду випромінювань та ін. Внаслідок цього серед операторів ВДТ, як зазначають фахівці Всесвітньої організації охорони здоров'я, частіше, ніж в інших групах працюючих, трапляються такі професійні захворювання, як передчасна стомлюваність, погіршення зору, м'язові і головні болі, психічні й нервові розлади, хвороби серцево-судинної системи, онкологічні захворювання та ін. Вважається, що стан організму операторів ВДТ визначається комплексним впливом факторів трудового процесу і середовища, значення яких є неоднаковим. На операторів з малим стажем роботи на ВДТ домінуючий вплив чинять фактори середовища, а на операторів зі стажем понад 5 років - фактори трудового процесу.

Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт

Комп’ютерний зоровий синдром (КЗС) – комплекс порушень здоров’я, який може виникати у користувачів персональних комп’ютерів (ПК). Діагноз ставлять, якщо людина, що працює за ПК протягом двох годин, висловлює хоча б дві з десяти скарг:

· головний біль

· сльозотеча

· різь

· туман

· двоїння

· свербіж

· важкість в очах

· фотофобія

· миготіння знаків на екрані

· нудота.

 

Історія розвитку проблеми комп’ютерної безпеки в країнах світу: Швеція, США, Німеччина і Австрія, Китай, Англія, Росія.

Вашингтоні з 12 листопада 1921 р. до 6 лютого 1922 р. У ній брали участь 9 держав - США, Англія, Японія, Франція, Італія, Бельгія, Португалія, Голандія, Китай. Радянська Росія, хоч і визнавалася великою тихоокеанською державою, не була запрошена. Радянський уряд висловив 19 липня протест проти виключення його з конференції, але Вашингтон проігнорував протести Радянської Росії. США боролися проти домінування Японії в Китаї, вимагали для себе там «відкритих дверей» й рівних можливостей. Світове співтовариство не могло не зважати на позицію США, що стали могутнім кредитором, якому понад 20 країн світу заборгували 12 млрд. дол. Разом з іншими видами капіталовкладень економічна підтримка США європейським країнам становила 20 млрд. доларів. На конференції США вдалося завдати вирішення далекосхідних проблем було ухвалено скликати конференцію. Вона тривала у тиску на Англію й домогтися ліквідації її союзу з Японією, який був чинним ще від 1902 р. й підлягав продовженню у 1921 р, (до першої світової війни він був спрямований проти Росії й Німеччини, тепер - проти США).

11 Міжнародні організації та види нормативних документів. Зазначте допустимі рівні випромінювань ВДТ у відповідності до нормативних документів.

5.2. Національні нормативні документи щодо охорони

Праці користувачів вдт

Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є закон україни "про охорону праці", дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах. Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової реальності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власниками підприємства, установи чи організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в україні.

Основним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів вдт є днаоп 0,00-1.31-99 "правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин". Дані правила встановлюють вимоги безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів електронно-обчислювальних машин і персональних комп'ютерів (дані еом) та працівників, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження еом та роботи з застосуванням еом, відповідно до сучасного стану техніки та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації еом та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань.

Днаоп 0.00-1.31-99 поширюється на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, крім зазначених нижче, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та на фізичних осіб (що займаються підприємницькою діяльністю з правом найму робочої сили), які здійснюють розробку, виробництво та застосування еом, у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані еом, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження еом.

Вимоги днаоп 0.00-1.31-99 не поширюються на:

- Комп'ютерні класи вищих та середніх закладів освіти, майстерні професійно-технічних закладів освіти;

- Робочі місця операторів еом, що використовуються у сфері управління та експлуатації атомних електростанцій;

- Робочі місця пілотів, водіїв або операторів транспортних засобів, обладнаних еом, еом в системах обробки даних на борту засобів сполучення і еом у складі машин та обладнання, що переміщуються в процесі роботи;

- Так звані портативні системи обробки даних, якщо вони не постійно використовуються на робочому місці;

- Обчислювальні машинки (калькулятори), реєструвальні каси та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання;

- Друкарські машинки класичної конструкції, обладнані відеотерміналом (так звані дисплейні друкарські машинки);

- Комп'ютерні гральні автомати та системи обробки даних, призначені для громадського користування.

Днаоп 0.00-1.31-99 складається з таких розділів:

Загальні положення.

Вимоги до виробничих приміщень.

Вимоги до обладнання.

Режими праці та відпочинку.

Загальні положення

1.1. Правила поширюються на умови й організацію праці при роботі з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) усіх типів вітчизняного та зарубіжного виробництва на основі електронно-променевих трубок (ЕПТ), що використовуються в електронно-обчислювальних машинах (ЕОМ) колективного використання та персональних ЕОМ (ПЕОМ).

1.2. Правила не поширюються на:

- комп'ютерні класи вищих та середніх закладів освіти, майстерні професійно-технічних закладів освіти;

- робочі місця пілотів, водіїв, операторів транспортних засобів, обладнаних ЕОМ, системи обробки даних на борту засобів сполучення і ЕОМ машин та обладнання, що переміщується в процесі роботи;

- обчислювальні машинки (калькулятори), реєструючі каси та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання;

- комп'ютерні гральні автомати, системи обробки даних, призначені для громадського користування, та побутові телевізори.

1.3. Ці правила призначені для запобігання несприятливої дії на працівників шкідливих факторів, які супроводжують роботу з ВДТ, пов'язаною з зоровим і нервово-емоційним напруженням, що виконується у вимушеній робочій позі при локальному напруженні верхніх кінцівок на фоні обмеженої загальної м'язової активності (гіподинамії) під впливом комплексу фізичних факторів шуму, електростатичного поля, неіонізуючих та іонізуючих електромагнітних випромінювань.

1.4. Ці Правила містять гігієнічні й ергономічні вимоги до організації робочих приміщень та робочих місць, параметрів робочого середовища, дотримання яких дасть змогу запобігти порушенням у стані здоров'я користувачів ЕОМ та ПЕОМ.

1.5. Ці Правила поширюються на розробку нормативних документів (державних стандартів, технічних умов тощо) на ВДТ, їх виготовлення та застосування.

1.6. Забороняється затвердження нормативної і технічної документації на нові ВДТ, постачання їх на виробництво, продаж і використання у виробничих умовах, а також закупівлі їх і ввезення в Україну без:

- гігієнічної оцінки їх безпеки для здоров'я людини;

- узгодження нормативної та технічної документації на ці види продукції з органами Держсанепідслужби і Держкомохоронпраці України;

- отримання гігієнічного сертифікату відповідно до встановлених вимог.

1.7. Відповідальність за виконання цих Правил покладається на посадових осіб, фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю і здійснюють розробку, виробництво, закупівлю, реалізацію й застосування ЕОМ та ПЕОМ в адміністративних і промислових приміщеннях.

1.8. Керівники державних органів, підприємств, організацій та установ незалежно від форми власності й підлеглості в порядку забезпечення виробничого контролю зобов'язані впорядкувати робочі місця користувачів ЕОМ та ПЕОМ з ВДТ відповідно до вимог цих Правил.

1.9. Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (ст. 45, 46, 49).

1.10. Державний санітарний нагляд за дотриманням цих Правил державними органами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, а також фізичними особами, які займаються підприємницькою діяльністю, покладається на органи і установи санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров'я України, відповідні установи, організації, частини й підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони Державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України (ст. 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення").

18 Виробниче освітлення. Методики визначення нормативних значень природного і штучного освітлення робочого місця людини-оператора та перевірка відповідність освітлення приміщень нормативним вимогам.

Всі виробничі приміщення повинні мати освітлення. Інформація про навколишній світ (а це 80-90%) надходить до людини через зоровий апарат- очі. У процесі трудової діяльності світло для очей працівника відіграє одну із вирішальних ролей. Тому важливо, щоб освітлення робочих місць працівників відповідало санітарно-гігієничним нормам.

Згідно з СНіП-4-79, в основу нормування виробничого освітлення покладена характеристика здорової роботи (8 розрядів здорової роботи) і визначається розміром об’єкта розпізнавання, контрастом об’єкта з фоном, характеристикою фону. Найменша нормована освітленість складає 30лк., найбільша- 5000лк.

Частина електромагнітного спектра оптичного діапазону- видиме випромінювання- у межах довжини хвилі 770-380мм. викликає світлові і колірні відчуття у людини: від фіолетового (L=400мм.) до червоного (L=750мм.). найбільшою є чутливість зору до випромінювань із довжиною хвилі 555мм.- жовто-зелений колір, найнижча- на межі видимого світла. Освітлення характеризується кількісними і якісними показниками. До кількісних показників належать: світовий потік, сила світла, освітленість, яскравість.

Світловий потік, F,- потужність променевої енергії, яка оцінюється за світловим відчуттям, яке сприймається оком людини. За одиницю світлового потоку прийнято люмен (лм.)

Усі джерела світла (освітлювані прилади), випромінюють світловий потік у просторі нерівномірно, тому введена величина просторово-кутової густини світлового потоку- сила світла І – це відношення світлового потоку, що розповсюджується від джерела всередині елементарного тілесного кута, який має в собі цей напрямок, до цього тілесного кута:

19 де:

20 dF- світловий потік, рівномірно розподілений в межах тілесного кута, dW- величина тілесного кута.

За одиницю сили світла прийнята кандела (кд).

Освітленість,Е,- це відношення світлового потоку, який попадає на елемент поверхні, до площі цього елемента:

21 де:

22 dF – світловий потік,

dS – площа поверхні, на яку попадає світловий потік.

За одиницю освітленості прийнято люкс (лк.).

Яскравість, L, - відношення сили світла елемента поверхні, до проекції, перпендикулярної напряму:

23 де:

24 dI – сила світла, яке випромінюється поверхнею dSв напрямі

Яскравість вимірюється в кд/м2.

Рівень освітлення визначається ступенем точності зорової роботи. Для створення задовільного освітлення на робочому місці необхідно забезпечити не тільки достатню освітленість, але і якісні показники освітлення.

До якісних характеристик освітлення належать рівномірність розподілу світового потоку, показник осліпленості і дискомфорту, коефіцієнт пульсації, спектральний склад світла. Для оцінки умов зорової роботи існують такі характеристики: фон, контраст об’єкта з фоном, видимість об’єкта.

25 Показник осліпленості,Р, - критерій оцінки засліплюючої дії освітлювального пристрою:

26 де - коефіцієнт осліпленості,

-видимість об’єкта спостереження відповідно при екрануванні і при наявності відблискових джерел світла в колі зору.

Показник дискомфорту,М,- критерій оцінки дискомфортної відблисковості, яка викликає неприємні відчуття при нерівномірному

розподілі яскравості в полі зору:

27

28 де:

L- яскравість відблискового джерела, кд/м2.,

Охорона праці в галузі інформатики та ОТ

 

1. Підсистеми охорони праці в комп’ютерних системах і мережах, які запобігають погіршенню здоров’я людини і її працездатності.

2. Зазначте особливості об’єктів системи «Людина - Комп’ютер - Середовище». Вкажіть на наявність зв’язку між цими об’єктами.

3. Особливості функціонування комп’ютера з точки зору охорони праці. Обґрунтуйте різницю між шкідливими і небезпечними виробничими чинниками.

4. Особливості безпечної праці з ноутбуком. Вплив шкідливих та небезпечних чинників на здоров’я людини.

5. Фактори, що впливають на здоров’я та працездатність людини-оператора у виробничому середовищі.

6. Фактори дії комп’ютера на людину. Синдром комп’ютерного стресу. Зазначте повну класифікацію ознак.

7. Зазначте психологічні можливості та особливості операторів ВДТ. Поясніть зміну працездатності операторів ВТД за робочий цикл (зміну).

8. Зазначте принципи професійного відбору операторів ВДТ. Надайте рекомендації щодо професійної та психологічної сумісності людини оператора.

9. Історія розвитку проблеми комп’ютерної безпеки в країнах світу: Швеція, США, Німеччина і Австрія, Китай, Англія, Росія.

10. Сучасний стан міжнародного досвіду стосовно розробки нормативних документів з питань охорони праці в галузі інформатики та ОТ.

11. Міжнародні організації та види нормативних документів. Зазначте допустимі рівні випромінювань ВДТ у відповідності до нормативних документів.

12. Закон України «Про охорону праці».

13. ДНАОП 0.00-1.31-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин»

14. Державні санітарні правила і норми. ДСанПіН 3.3.2-007-98. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дісплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

15. Провести порівняльний аналіз між нормативними документами країн світу та вітчизняними. Зазначити перспективи розвитку нормативної бази в Україні.

16. Проектування робочого місця оператора ВДТ в залежності від виконуваної ним роботи у відповідності до вітчизняних нормативних документів.

17. Обґрунтуйте особливості виникнення виробничого шуму і вібрації на комп’ютеризованих робочих місцях. Вкажіть способи зниження рівнів шуму на людину-оператора на робочому місці.

18. Виробниче освітлення. Методики визначення нормативних значень природного і штучного освітлення робочого місця людини-оператора та перевірка відповідність освітлення приміщень нормативним вимогам.

19. Особливості робочого місця. Характеристика робочих положень оператора. Розрахунок кількості комп’ютеризованих робочих місць, оснащених ВДТ.

20. Планування робочого місця у виробничому середовищі. Вимоги до виробничих меблів на робочих місцях з ВДТ. Ергономічні характеристики робочого місця.

21. Пристрої для захисту від електромагнітних випромінювань ВДТ країн світу.Спільні українсько-російські пристрої захисту. Методики розрахунків основних засобів захисту.

22. Режими праці та відпочинку при роботі з ПК при 8-годинній та 12-годинній денній робочій зміні. Методика оцінки категорії важкості праці оператора ПК.

23. Інструктаж. Типи інструктажу. Необхідність інструктажу. Основні положення інструкції по охороні праці для користувачів ПК.

24. Охарактеризуйте зони для використання ручних операцій і розміщення засобів керування людини-оператора.

25. ДСанПіН 3.3.2-007-98 «Положення про медичний огляд працівників певних категорій». Обґрунтуйте необхідність медичних оглядів. Медичні профілактичні заходи щодо збереження здоров’я.

 

2 Зазначте особливості об’єктів системи «Людина - Комп’ютер - Середовище». Вкажіть на наявність зв’язку між цими об’єктами.

 

Для збереження раціональної взаємодії в рамках системи "людина — комп'ютер —середовище" необхідно враховувати адекватність сприйняття інформації оператором, здатність його приймати самостійні керуючі рішення, психомоторні особливості організму, здатність виконувати точні, швидкі та добре контрольовані рухи. Не менше значення мають психофізіологічні фактори, до яких належать емоції, втома, психічна стійкість, здатність до навчання.

Спрощена модель системи "людина—комп'ютер—середовище": і — людина; ii — комп'ютер; iii — виробниче середовище; 1 — органи зору; 2 — опрацювання інформації (аналізування та прийняття рішень); 3 — керування; 4 — органи керування; 5 — комп'ютерні операції; 6 — дисплей; 7 — мікроклімат; 8 — шум і вібрація; 9 — шкідливі речовини у повітрі; 10 — випромінювання; 11 — освітлення

 

3 Особливості функціонування комп’ютера з точки зору охорони праці. Обґрунтуйте різницю між шкідливими і небезпечними виробничими чинниками.

Трудова діяльність користувачів комп'ютерів (ВДТ) відбувається у певному виробничому середовищі, яке впливає на їх функціональний стан. Найбільш значимі — фізичні фактори виробничого середовища, до яких належать електромагнітні хвилі різних частотних діапазонів, електростатичні поля, шум, параметри мікроклімату та ціла низка світлотехнічних показників. Вплив хімічних та, особливо, біологічних факторів виробничого середовища на користувачів комп'ютерів — значно менший.

Трудовий процес суттєво впливає на психофізіологічні можливості користувачів комп'ютерів, оскільки їх діяльність характеризується значними статичними фізичними навантаженнями; недостатньою руховою активністю; напруженнями сенсорного апарату, вищих нервових центрів, які забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. Окрім того, трудовий процес користувачів комп'ютерів відзначається значними інформаційними навантаженнями.

Професійні якості та виробничий досвід, які визначають внутрішні засоби діяльності, обумовлюють надійну та безпомилкову діяльність користувачів комп'ютерів, дозволяють знаходити безпечні методи розв'язання виробничих завдань навіть у нестандартних ситуаціях.

Зовнішні засоби діяльності, які в основному визначаються ергономічними показниками щодо організації робочого місця, форми та параметрів його елементів, просторового розташування основного ідопоміжного устаткування, можуть суттєво знизити фізичні та психофізіологічні навантаження, що діють на користувачів комп'ютерів.

Діяльність професіоналів можна поділити на три групи:

Діяльність, яка пов'язана з виконанням нескладних багаторазово повторюваних операцій, що не вимагають великого розумового напруження. Наприклад, робота операторів комп'ютерного набору, працівників довідкових служб.

Діяльність, яка пов'язана із здійсненням логічних операцій, що постійноповторюються. Це робота інженера-економіста, інженера-проектувальника, оператора автоматизованого виробництва.

Діяльність, коли в процесі роботи необхідно приймати рішення за відсутності заздалегідь відомого алгоритму. Наприклад, робота інженера-програміста, диспетчерів руху залізничного транспорту, аеропортів тощо.

У користувачів, які інтенсивно використовують комп'ютер в умовах значних розумових напружень досить часто (40—70%) виникають психологічні та поведінкові порушення (нервозність, роздратування, тривога, нерішучість, замкнутість тощо). Серед користувачів ВДТ в США і Європі значного поширення набуло специфічне захворювання, яке отримало назву синдром комп'ютерного стресу (СКС). СКС супроводжується головним болем, запаленням очей, алергією, роздратованістю, млявістю і депресією. Інформаційне перевантаження користувачів ВДТ супроводжується низкою специфічних захворювань, які називають інформаційними. Першим симптомом їх є головний біль. Дослідження, проведені в США, Німеччині, Швейцарії та інших країнах, показали, що робота з обслуговування ВДТ супроводжується підвищеним напруженням зору, інтенсивністю і монотонністю праці, збільшенням статичних навантажень, нервово-психічним напруженням, впливом різного виду випромінювань та ін. Внаслідок цього серед операторів ВДТ, як зазначають фахівці Всесвітньої організації охорони здоров'я, частіше, ніж в інших групах працюючих, трапляються такі професійні захворювання, як передчасна стомлюваність, погіршення зору, м'язові і головні болі, психічні й нервові розлади, хвороби серцево-судинної системи, онкологічні захворювання та ін. Вважається, що стан організму операторів ВДТ визначається комплексним впливом факторів трудового процесу і середовища, значення яких є неоднаковим. На операторів з малим стажем роботи на ВДТ домінуючий вплив чинять фактори середовища, а на операторів зі стажем понад 5 років - фактори трудового процесу.

4 Особливості безпечної праці з ноутбуком. Вплив шкідливих та небезпечних чинників на здоров’я людини.

Вимоги щодо організації та обладнання робочих місць: площа, відведена на одне робоче місце має становити не менше 6 кв. м., а об’єм – не менше 20 куб. м. Конструкція робочого місця повинна забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози (тобто такої, яка дозволяє працівникові виконувати роботу з мінімальним напруженням тіла, і яка дозволяє уникнути перевтоми в ході і після закінчення робочого процесу). Раціональна робоча поза має важливе значення для збереження здоров’я працівника, оскільки тривале перебування його в незручній і напруженій позі може призвести до таких захворювань, як сколіоз (викривлення хребта), варикозне розширення вен, плоскостопість тощо. Установлено, що робота в зігнутому положенні збільшує затрати енергії на 20%, а при значному нахиленні — на 45% порівняно з прямим положенням корпуса. [6]

 

За потреби особливої концентрації уваги під час виконання робіт суміжні робочі місця операторів необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

 

Робочі місця слід розташовувати відносно джерела природного світла (вікон) таким чином, щоб світло падало збоку, переважно зліва. Також робоче місце має відповідати сучасним вимогам ергономіки:

 

- стіл повинен мати висоту поверхні 680 - 800 мм., ширину 600 - 1400 мм. і глибину 800 - 1000 мм. (такі параметри забезпечують можливість виконання операцій в зоні досяжності працівника);

 

- робочий стілець робочий стілець має бути підйомно-поворотним, з можливістю регулювання висоти, бажано зі стаціонарними або змінними підлікотниками і напівм’якою нековзкою поверхнею сидіння, що легко чиститься і не електризується;

 

- екран комп’ютера має розташовуватися на оптимальній відстані від користувача, що становить 600 – 700 мм., але не менше за 600 мм. з урахуванням літерно-цифрових знаків і символів.

 

Вимоги безпеки під час роботи з комп’ютером:

 

Щодня перед початком роботи оператор повинен:

 

- оглянути своє робоче місце; про виявлення ознак пошкодження обладнання інформувати свого безпосереднього керівника;

 

- відрегулювати освітленість на робочому місці, переконатися в відсутності відблисків на екрані комп’ютера, відсутності зустрічного світла;

 

- перевірити правильність підключення обладнання ЕОМ до електромережі;

 

- очистити екран комп’ютера від пилу та інших забруднень;

 

- перевірити правильність організації робочого місця й за необхідності провести відповідні коригування.

 

Оператор під час роботи зобов'язаний:

 

- виконувати тільки ту роботу, яку йому було доручено;

 

- підтримувати порядок і чистоту на робочому місці;

 

- тримати відкритими всі вентиляційні отвори обладнання;

 

- коректно закрити всі активні завдання у разі припинення роботи з комп’ютером;

 

- негайно відключити комп’ютером від електричної мережі у разі виникнення аварійної ситуації.

 

У ході виконання робіт оператор комп’ютера повинен:

 

- витримувати відстань від очей до екрана комп’ютером в межах 60 - 70см;

 

- дотримуватися внутрішньозмінного режиму праці та відпочинку, регламентованих перерв у роботі, а саме (при 8-годинній денній робочій зміні):

 

- для розробників програм - тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи;

 

- для інших категорій працівників - тривалістю 15 хвилин через кожні дві години роботи;

 

- для операторів комп'ютерного набору - тривалістю 10 хвилин, після кожної години роботи.

Небезпечні й шкідливі чинники за впливом на людини діляться на трьох групи:

· активні,

· страдательно-активные,

· пасивні.

До активним належать чинники, які вплинути на людини завдяки їхній енергії. Вони діляться таких підгрупи:

1. механічні чинники, які характеризуються кінетичній і потенційної енергією і механічним впливом на людини. До них належать: кінетична енергія З рухливих елементів, які обертаються, потенційна енергія; шум; вібрація; прискорення; гравітаційне тяжіння; невагомість; статична напруга; дим, туман, пилюка повітря; аномальне барометричне тиск й інші;

2. термічні чинники, які характеризуються тепловою енергією і аномальною температурою. До них належать: температура нагрітих і охолоджених предметів і поверхонь, температура відкритого вогню й пожежі, температура хімічних реакцій та інших джерел. До цій групі належать також аномальні микроклиматические параметри, така як вологість, температура і рухомість повітря, що призводять до порушення терморегуляції організму;

3. електричні чинники: електричний струм, статичний електричний заряд, електричне полі, аномальна іонізація повітря;

4. електромагнітні чинники: радіохвилі, видимий світло, ультрафіолетові і інфрачервоне проміння, ионизирующие випромінювання, магнітні поля;

5. хімічні чинники: їдкі, отруйні, вогне-вибухонебезпечні речовини, і навіть порушення природного газового ста повітря, наявність шкідливих домішок повітря;

6. біологічні чинники: небезпечні властивості мікро- і макроорганизмов, продукти життєдіяльності покупців, безліч інших біологічних об'єктів;

7. психофізіологічні: стрес, втома, незручна поза й інші.

До страдательно-активной групі належать чинники, які активізуються з допомогою енергії, носіями якого є чоловік, або оснащення: гострі нерухомі предмети, маленький коефіцієнт тертя, нерівність поверхні, через яку переміщається чоловік і машина, і навіть нахил та підвищення.

Чинники материально-производственной середовища вагомо впливають на стан здоров'я робітників, хоча у кожному конкретному випадку цей вплив до рівня здоров'я дуже складний. Тим паче, що виробничого оточення на організм людини, особливо сьогодні, складає тлі погіршення якості довкілля — забруднення атмосферного повітря, питної води та продуктів, неправильного життя, шкідливих звичок (зловживання спиртними напоями, тютюнопаління, наркоманія та інших.).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, майже 50% всіх згаданих чинників, які негативно впливають для здоров'я населення, залежить від життя, до 20-25% — може навколишнього (зокрема виробничого) середовища, до 15-20% — у спадкоємності і близько до 10% — у діяльності органів прокуратури та закладів охорони здоров'я (малюнок 1).

5 Фактори, що впливають на здоров’я та працездатність людини-оператора у виробничому середовищі.

Працездатність визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу і залежить від чинників як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру (статі, віку, стану здоров'я, рівня кваліфікації, умов, за яких відбувається праця тощо).

Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні фактори виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва:

• фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утримуванням вантажів, натисненням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу).

Розрізняють такі види фізичного зусилля: незначне, середнє, сильне і дуже сильне;

• нервове напруження (складність розрахунків, особливі вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров'я людей під час виконання робіт, особлива точність виконання).

Є такі види напруження: незначне, середнє, підвищене;

• робоче положення (положення тіла людини і його органів відносно засобів виробництва).

Розрізняють робоче положення обмежене, незручне, незручно-стиснене і дуже незручне;

• монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів).

Монотонність може бути незначна, середня, підвищена;

• температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні.

Стадії впливу зазначених факторів поділяються на: незначні, підвищені або знижені, середні, високі, дуже високі;

• забруднення повітря (вміст домішок в 1м3 або літрі повітря і їх вплив на організм людини).

Ступінь забруднення повітря може бути незначний, середній, підвищений, сильний, дуже сильний;

• виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;

• вібрація, обертання, поштовхи (амплітуда на хвилину, градуси і кількість обертів або поштовхів за хвилину).

Є такі рівні значень указаних факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;

• освітленість у робочій зоні (в люксах).

Освітленість може бути нормальна, недостатня або осліплююча.

На працездатність людини також впливають особистісні фактори: її настрій, ставлення до праці, стан здоров'я та ін.

Фактори виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі.

Психологічна межа характеризується певними нормативами, перевищення яких викликає у працюючих відчуття дискомфорту.

Фізіологічна межа характеризується такими нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.

Кожний із цих факторів виробничого середовища діє відокремлено, і його вплив ураховується окремо під час атестації і паспортизації робочого місця.

Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих.

На підставі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці:

• з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці;

• зі шкідливими і важкими умовами праці;

• зі шкідливими умовами праці.

6 Фактори дії комп’ютера на людину. Синдром комп’ютерного стресу. Зазначте повну класифікацію ознак.

Синдром комп'ютерного стресу

7 Серед користувачів ПК виявлений новий тип захворювань – синдром комп'ютерного стресу (СКС), який супроводжується головним болем, запаленням очей, алергією, дратівливістю, млявістю і депресією.