Тема 6. Іспанія. Асиміляція культур Заходу і Сходу 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 6. Іспанія. Асиміляція культур Заходу і Сходу



Наприкінці XVI — початку XVII ст. мистецтво Іспанії переживало бурхливий розквіт. Картини іспанських художників Веласкеса, Ель Греко, Сурбарана, Рібери та інших привертали до себе увагу всього світу. Тривалий час іспанці вели війни з арабськими завойовниками, тому література та мистецтво розвивалися повільно. Але напри­кінці XVI ст. ідеї Відродження захопили іспанців.

Ель Греко. Моління про чашу
Ель Греко Вид Толедо 1610 11614рр.
ДОМЕНІКО ЕЛЬ ГРЕКО (1541-1614)

Золоту добу іспанського живопису відкриває Ель Греко. Справжнє ім'я цього художника, грека за національністю, Доменіко Теотокопулі. Він жив в Італії, навчався у Тиціана, а у віці 35 років приїхав до Іспанії, що стала для нього другою батьківщиною. Більшу частину життя він провів у Толедо, місті, що він прославив був картин часто ставали біблейські події. У по­лотнах Ель Греко немає спокою та благодаті, в них відчувається драматизм, напруження, панування вищих сил, що не підвладні лю­дині. Його герої мають тонкі риси обличчя, великі виразні очі. Вони живуть суворі;. духовним життям. Ель Греко, як ніхто інший, міг передати стан людської душі, її настрій. Заради цього він нехтував законами реаль­ності, не піклувався про належну побудов" простору, якої так ретельно дотримувалися великі італійські майстри. Простір значною мірою є умовним, персонажі часто розмі­щені один над одним, як на іконі. Фігурі витягнуті, немов вони втратили матеріальність та вагу, ракурси різкі, рухи поривчасті. Герої сповнені потужної внутрішньої енер­гії, як на картині «Моління про чашу», де зображена розмова Христа з янголом перед узяттям його під варту. Одним із яскравих прикладів особливого пись­ма Ель Греко є його знаменита вівтарна робо­та «Поховання графа Оргаса» (Толедо, церква Сан Томе). У цій роботі вражає зіставлення зображень досить спокійної, повільної, сповне­ної скорботи за графом, що пішов з життя, нижньої частини картини — це нібито світ реальний, адже присутні на похованні справ­жні друзі, рідні та близькі небіжчика, і зобра­жень збентеженої, динамічної, ніби в стрім­кому польоті, верхньої — мерехтливого світу небесного буття.

Ель Греко. «Погребіння графа Оргаса» 1586 – 1587 рр.

ДІЄГО ВЕЛАСКЕС (1599—1660)

Дієго Веласкес Портрет придворного блазня Себастьяна Мора 1630 – ті рр.
Найвидатнішим іспанським живописцем XVII ст., безу­мовно, є Дієго Веласкес Веласкес був придворним живописцем іспанського короля Філіппа IV. Він був зобов'язаний писати портрети монарха, членів королівської родини, вищої знаті, до­тримуючись певних правил парадного портрета: безпристрасний вираз обличчя, багаті костюми, величні пози. Головним вважалось вміння показати аристократичну шляхетність та вишуканість моделі. Але й за таких умов Веласкес зумів розкрити глибину характерів та внутріш­ню сутність людини, як приклад - портрет Себастьяна Морра. В очах придворного блазня читається відчай та сум. Веласкес бачить у ньому лю­дину, обділену долею, але достойну поваги та співчуття. Живими та привабливими постають діти на портретах Веласкеса. Він часто писав портрети юних нащадків короля, особливр інфанту Маргариту.

Менінами іспанці називали молодих при­дворних дам. Картина «Меніни» вінчає твор­чість Веласкеса

Портрет графа-герцога Олівареса. 1641- 1642 рр.

Дієго Веласкес Меніни. Фрагмент 1656р.
Дієго Веласкес Портрет інфанти Маргарити 1654
Перед нами — один із палацових покоїв, де художник пише портрет короля та його дружини. Королівське подружжя залиши­лось «за кадром», видно лише відображення у дзеркалі. Під час сеансу присутня інфан­та Маргарита, майбутня королева зараз їй усього 5 років, придворні дами, карлики. Художник вибуду­вав складну, багатофігурну ком­позицію та виконав її з такою невимушеністю, немов побачив у житті. У «Менінах» Веласкес зобразив і самого себе. Він сто­їть перед мольбертом та пише картину, цілковито занурений у це заняття. Допитливо вгля­даючись у натуру, художник готовий нанести на полотно швидкий та точний мазок. У мистецтві Веласкеса втілились найвищі досягнення іспанської школи.

 

Запитання для контролю:

1.Чи не здається Вам, що саме в творчості Ель Греко закладеня певна містичність, ірраціоналізм, підвищена експресія, що присутня в подальшому у творчості усіх іспанських живописців?

2.Створіть візуальну презентацію творів великих іспанських живописців.

 

 

Тема 7. Живопис Голландії

У середині XVI ст. Нідерланди вели боротьбу за звільнення від іспанського гноблення. Північні райони у результаті цієї боротьби отримали незалежність, і там утворилась Голландська республіка. У південних районах, у Фландрії (на території сучасної Бельгії), зберігся вплив іспанської корони та католицької церкви. Духовний підйом, якого зазнали фламандці під час визвольного руху, мав великий вплив на мистецтво. У ньому потужно зазвучали життє- стверджуючі, переможні теми.

ПІТЕР ПАУЕЛ РУБЕНС (1577-1640)

П.Рубенс Персей та Андромеда 1621р
Центральною фігурою фламандського мис­тецтва того часу був Пітер Пауел Рубенс (1577-1640). Він найбільш повно та глибоко відобразив дух національної культури. Рубенс був видатною особистістю. Він вільно володів сімома мовами, відмінно знав ан-тичну культуру, колекціонував старовинні монети та геми, а також картини та статуї. Він виконував дипломатичні доручення, його з повагою приймали королі Іспанії, Англії. Франції.

Але перш за все Рубенс був великим худож­ником. Його майстерня стала школою не лише для живописців, але й для скульп­торів, архітекторів, майстрів шпалерної справи (шпалера — настінний ворсовий килим-картина).

П.Рубенс Життя Марії Медичі
П.Рубенс Автопортрет з Ізабеллою Брандт 1609 – 1610рр.
У молодості Рубенс вісім років провів в Іта­лії, де був придворним живописцем герцога Гонзаго. Він уважно вивчав роботи майстрів італійського Відродження. їхні традиції він застосовував у своїй творчості. Як і у великих італійців, талант Рубенса про­являвся у різноманітних жанрах живопису. Творча сила та працездатність Рубенса вра­жають уяву. Він виконує грандіозні живопис­ні цикли: пише 39 картин для церкви святою Карла Борромея в Антверпені та створює серію «Життя Марії Медичі» з 24 картин. Античні та християнські легенди, давня та сучасна історія, битви та свята, портрети та пейзажі — усе надихало Рубенса, живило його творчу фантазію. У роботах Рубенса знай­шов своє завершене вираження стиль бароко. У його творах завжди присутнє радісне та мо­гутнє відчуття життя, руху. Його герої спов­нені духовної сили та енергії. Тілесна міць, напруга пристрастей та почуттів — таким є світ картин Рубенса, світ піднесений, героїч­ний, але пов'язаний із земною реальністю.





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 144; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.203.18.65 (0.02 с.)