Мікеланджело Буанаротті (1475-1564)

Дитинство Мікеланжело пройшло в маленькому містечку Капрезе, неподалік від Флоренції. Юнацькі роки навчання він провів у Флоренції в худож­ні школі при дворі герцога Лоренцо Медичі, де познайомився із кращими зразками античного мистецтва, спілкувався з видатними поетами та філософами свого часу.

Мікеланджело Буанаротті. «П'єта»

Одні з перших скульптурних робіт, що принесли йому визнання: «Вакх» та «П'єта» («Оплакування Христа»). На колінах у юної для такого дорослого сина Марії лежить бездиханне тіло Христа. Мати — уособлення ніжнос­ті, відданої синові, такому прекрас­ному, талановитому, що як ніхто, відрізнявся душевним теплом і чуйніс­тю... У неї немає більше сина... Одна скорбота, гідність і краса.

Мікеланджело Буанаротті. «Давид»

У 1501 році Мікелаиджело перебуває у Флоренції, де розпочинає роботу над майже п'ятиметровою мармуровою фігурою Давида. Мікеланджелівський Давид — втілення духу волелюбної Флоренції, ладної битися за свою незалежність з будь-яким ворогом. Майстер зображує свого героя не хлопчиком-пастухом, що хитрістю здолав Голіафа, а юнаком у повному розквіті сил, перед битвою в момент найвищої вольової і емоційної напруженості. Флорентійці бачили в Давиді близького їм героя, громадянина республіки та її захисника. Давид став символом Флоренції. Статую встановили перед палацом Веккіа, міською ратушею.

У 1508-1512 рр. Мікелаиджело працює
в Римі над замовленням папи Юлія II — розписом стелі Сікстинської капелли при Ватикані. У дев’ятьох центральних композиціях розпису стелі розгортаються події перших днів створення Світу: створення небесних світил, відокремлення тверді земної від води, створення Адама, історія вигнання з раю Адама та Єви, Всесвітній потоп — усі ці сцени являють содою гімн людині, її силі та красі.

Капела Медичі. Гробниця Джуліано

З 1529 по 1534 р. Мікеланджело працює над од­ним з найвизначніших і найтрагічніших скульптурних творів — гробницею Медичі (флорентійська церква Сан-Лоренцо). Одну стіну прикрашає фігурою Лоренцо Медичі, що сидить у глибоких роздумах. Біля його ніг — дві алегоричні фігури, що символізують швидко­плинність часу. «Ранок» та «Вечір». Другу стіну присвя­чено Джуліано Медичі, в образі якого втілені внутріш­ня зосередженість і меланхолія, біля його ніг лежать «День» та «Ніч», немов протиставлення життя та смерті. Останні роки життя Мікеланджело — роки втра­чених надій, смерть близьких людей, тяжкі хвороби, повна духовна самотність. Зникли риси волелюбства та свободи гуманістичної епохи Відродження, свідком чого став великий син та громадянин Вітчизни. Він був не тільки титаном Високого Відродження. Саме в Мікеланджело вбачають передвісника наступної епохи мистецтва — епохи бароко.

РАФАЕЛЬ САНТІ (1483-1520)

Ідеї монументального мистецтва Відродження, у яких злилися традиції античності та дух християнства, знайшли найяскравіше відображення в творчості Рафаеля, третього титана епохи Відродження. Саме в мистецтві Рафаеля знайшли зріле рішення два основних завдання: пластична досконалість людського тіла, що відбиває внутрішню гармонію різнобічно розвиненої особистості (що було ідеалом античного мистецтва), і складна багатофігурна композиція, що передає розмаїття світу. В останній майстер досяг неперевершеної майстерності.

Рафаель Санті. «Мадонна Конестабіле»

Однією з його перших живописних робіт стає невеличка картина «Мадонна Конестабіле» з її простотою та лаконізмом, тонким ліризмом і неперевершеною ніжністю.

Після створення кількох вдалих картин на релігійні сюжети Рафаель одержує запро­шення до Риму для роботи над розписами Ватиканського палацу. У чотирьох величез­них композиціях він повинен був відобрази­ти чотири основні царини духовної діяльнос­ті людини: богослов'я, філософію, поезію та юриспруденцію (право).

Рафаель Санті. «Афінська школа» Ватикан

Філософія знайшла відображення в знаменитій «Афінській шко­лі», в якій серед образів античних філософів та вчених він відтворив і портретні образи Леонардо да Вінчі (Аристотель), Мі- кельанжело(Геракліт) та самого себе (знайдиу правому кутку)

Нібито повз нас іде прекрасна молода жінка із Богом – немовлям на руках. Вона несе його людям, віддає на покуту за гріхи. Фігура Марії об’єднана загальним ритмом руху з фігурами святої варвари та папи Сікста(що признався «шестипалим», зверніть увагу на кількість пальців правої руки).

Рафаель був центральною фігурою художнього життя в Римі, головним архітектором Собору святого Петра, керував археологічними розкопками в Римі,копіюванням та охороною античних пам’яток, працював над приватними замовленнями, залишив чимало учнів.

Помер Рафаель несподівано у 1520 р. Прах його похований ц Римі, у Пантеоні (храм усіх богів)

Рафаель Санті. «Сікстинська Мадонна» 1513 – 1514рр. Дрезденська картинна галерея

Упродовж усього життя Рафаель шукає гар­монію краси та жіночості в образах Мадонн, адже саме образи Богоматері — Мадонни при­несли йому всесвітню славу. Заслуги митця по­лягають в тому, що він зумів втілити всі най-тонші відтінки почуттів в ідеї материнства, поєднати ліричність і глибоку емоційність з монументальною величністю. Не випадково друзі лагідно називали Рафаеля «Мадоннеро». Вершиною Рафаелевого духу і майстерності стала — «Сікстинська Мадонна» сповнена ви­сокої духовності й неосяжного трагізму.

 

Запитання для контролю

 

1. Відродження — це: початок весни, пробудження Італії від хвороби, новий розвиток мистецтва? Ваша версія.

2. Титани Відродження — це: грецькі боги (назвіть хоч одного), герої грецьких міфів, олімпіад, римські імператори? Ваша версія.

3. Чому ми називаємо Леонардо да Вінчі тонким психологом та універсаль­ною людиною?

4. У чому головна різниця між Мікеланджело, Леонардо да Вінчі та Рафаелем?

5. Чому Рафаеля називали «Мадонерро»? В якому творі Рафаеля відтворені образи трьох титанів епохи Відродження?

6. При створенні вами комп'ютерного телефільму про трьох титанів Від­родження — кому з трьох віддали перевагу, які б їхні твори проаналізували, і чому? Наша пропозиція: виокремте зображення титанів з «Афінської школи» і вже далі розгорніть фільм про кожного.