Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Андрій рубльов(1360. - 29 січня 1430. )Содержание книги Поиск на нашем сайте
Вершиною розквіту давньоруського іконопису стала творчість Андрія Рубльова. Відомостей про його життя дуже небагато. Він народився у 60-х рр. XIV ст., в юності прийняв постриг у Троїце-Сергієвому монастирі під Москвою, де панувала пам'ять Сергія Радонезького — духовного Батька Російської держави. Рубльов розписував іконостаси Успенського храму в Звенигороді, Благовіщенського собору Московського Кремля (разом із Феофаном Греком і старцем Прохором з Городця), Успенського собору у Володимирі. Але однією з найвідоміших його ікон є «Трійця». Найпоширеніша легенда, до якої зверталися як візантійські, так і давньоруські художники, була легенда про «Трійцю», в якій ішлося про те, як до старця Авраама та його дружини Сари з'явилися три мандрівники, і Авраам не впізнав в них небожителів. Рубльов у своїй «Трійці» руйнує традицію, залишаючи найголовніше — розуміння ідеалів миру, єдності та злагоди, а символів палати небесні — натяк на місце зустрічі, дуб мамврійський — дерево життя, скелю як символ непорушності, ціпки мандрівників, що підказують хто є хто (Бог-Отець, Син та Святий Дух)... Три золотоволосі, золотокрилі ангели сидять навколо низького столу, їхні голови похилені, в очах застиг тихий сум, вуста зімкнуті. Вони розмовляють мовчки, розуміють «подих думки», вони — три як один. Бог Отець — рукою немов освячує жертовну чашу, що стоїть на столі, попереджаючи Сина Ісуса, який сидить ліворуч, про жертовність його життя заради життя усіх людей. Тему жертви повторено неодноразово: це і сама чаша, і силует столу, і силуети небожителів. Ікона звучить як молитва: «...пам'ятай, пам'ятай, пам'ятай»...настане мить ти протистанеш ворогам і без вагань віддаси життя заради Вітчизни, як Ісус — Син Божий.» У галузі російської культури кінця XIX, початку ХХ — мистецтво віднайшло дивну силу, створивши всупереч жахливих умов феодально-кріпосного права, прекрасну літературу, неперевершений живопис і оригінальну музику, якою захоплюється весь світ. Романтична течія в образотворчому мистецтві Росії початку ХІХ ст. не була такою сильною,як у Франції. Однак Росія того часу разом з Європою сприймала нові художні ідеї. Романтиків цікавили ідеї протистояння природи і людини. Стан душі людини «біля безодні на краю» прекрасно передані в картинах К. Брюлова «Останній день Помпеї», Дев’ятий вал» КАРЛ БРЮЛОВ (1799 – 1852)
Рафаеля. Тому так легко він змальовує натурщиків одразу на полотно «Помпеї». Але до завершення роботи Брюллову ще належало зібрати великий історичний матеріал. На це пішло більше двох років. Картина викликала справжній фурор. Брюллова вшановували як найвидатнішого художника сучасності. У своїй картині він зумів показати трагедію приреченого на загибель народу, силу духу людей, що навіть у хвилину смерті проявляють турботу про ближніх. Ось чоловік прикриває плащем дружину та двох дітей, молоді люди намагаються врятувати від смерті старого батька. Глядач немов чує ревіння вулкана, гуркіт падаючих будівель, відчайдушні крики людей. Але, оживляючи трагічну сцену, Брюллов не прагне налякати глядача. Він показує людей, сповнених власної гідності, самовідданості. Недарма в одній із груп він розмістив автопортрет, показавши у натовпі художника, що рятує лише свої фарби та
Товариство пересувних художніх виставок виникло у 1870 р. як нова форма об'єднання передових, демократично налаштованих художників. Художники-передвижники вважали своїм обов'язком широку просвітницьку діяльність в напрямку ознайомлення «російського народу з російським мистецтвом». Перша виставки Товариства відбулася у 1871 р. Протягом майже половини століття виставки Товариства втамовували бажання пересічних громадян Росії бути дотичними до великого мистецтва. Усі видатні художники російського мистецтва останніх трьох десятиліть XIX ст. входили до Товариства — це: І. Рєпін, В. Суріков, В. Перов, І. Крамський, Г Мясоєдов. І. Шишкін, К. Савицький, В. Маковський, В. Васнецов, В. Поленов, В.Серов. І. Лєвітан та багато інших.
«Могутній» пензель блискучого живописця створив галерею яскравих, глибоко психологічних образів, які об'єднуються у яскравий натовп з різноманітними почуттями, характерами, вбранням. В умовах царської цензури, розуміючи, що його роботи ще довго не побачить глядач, Рєпін протягом років працював над образами революціонерів. Його роботи «Сходка» (1883), «Відмова від сповіді» (1879-1885), «Арешт пропагандиста» (1878 та 1880-1892), «Не чекали» (1884) — хвилюючі розповіді про людей, які зробили виклик суспільству, і з мужністю долають складнощі реального життя. Рєпін створював образи живих, мислячих, стриманих у емоційних проявах, неповторних у схожості з оригіналом людей — портрет П. Стрепетової (1882), видатної російської актриси, М. Мусоргського (1881) — геніального російського композитора, автора «Бориса Годунова» та «Хованщини». Національний характер російського народу з особливою силою проявився в творчості двох відомих майстрів історичного живопису — В. Сурікова «1848-1916) та В. Васнецова (1848-1926). В. Суріков звертається до відтворення реальних історичних подій. Він безпомилково відчув в народних масах силу, що рухає історію. Кожна подія, відтворена в його монументальних композиціях, це багатоголосий хор, а не окремі голоси, це народні маси — народ, який є головною дійовою особою в кожній його картині.
«Ранок стрілецької страти» (1881), в якій у кровавому конфлікті стикаються дві сили — стрільців-бунтівників та царя-реформатора; «Підкорення Сибіру Єрмаком» (1895), де зображена жорстока битва, в якій зустрічаються дві стихії. Красу та завзятість, силу та здоров'я сибірських земляків відтворює художник у роботі «Взяття снігового містечка».
Мистецтво В. Сєрова важко віднести до одного конкретного художнього напряму, в ньому традиції і реалізму і модернізму. Одним із відоміших шедеврів Сєрова став портрет доньки С.І. Мамонтова Віри — «Дівчинка з персиками». Найкращим — портрет блискучої російської акторки — Марії Єрмолової (1905). її царська постать, гордо повернута голова, почуття власної гідності, немолоде, але по своєму прекрасне обличчя — вражає. Вона як монумент, що при житті увічнює геніальність майстра: і майстра сцени, і майстра пензля, і майстра духу.
Особливе місце в мистецтві кінця ХІХ - початку XX століття посідає творчість Михайла Врубеля (1856-1910). Врубель отримав блискучу художню освіту, вчився у І. Рєпіна, вивчав рисунок в майстерні відомого рисувальника Павла Чистякова. Розкрився дивний талант Врубеля у Києві, куди він приїхав у 1884 році, щоб взяти участь у розписах Кирилівської церкви XII століття. Він створив кілька композицій для цього храму, але жодна з них — образ Богородиці з Немовлям, «Надгробні плачі» — неперевершені твори сакрального мистецтва, не були втілені. Вони були настільки емоційно сильними, що дивлячись на них «тремтіла і рвалася від горя душа». В соборі можна милуватися лише орнаментами, виконаними за ескізами Врубеля. Блискучим образом казкової «Царівни Лебідь» — став портрет коханої дружини Врубеля, відомої співачки Забели Врубель. Він настільки захоплювався її голосом, що писав: «Всі співачки співають як пташки, а Забела співає як людина...». В музеї Російського мистецтва у Києві зберігаються одні з найкращих робіт майстра: «Дівчинка на фоні персидського килима», «Три царівни підземного царства», «Надгробні плачі».
Запитання для контролю:
1. Чому ікони майстра Аліпія «і у вогні не горіли...? 2. Зруйнувавши традицію оповіді легенди про трьох Небожителів, які з'явився до старця Авраама, чого прагнув Андрій Рубльов? 3. У чому головна мета об'єднання художників пересувних художніх виставок? 4. Проведіть паралелі між суттю ікон А. Рубльова та робіт майстрів історичного жанру І. Рєпіна та І Сурікова (підказка — слово «самопожертва»). 5. Чому герої робіт Сурікова «вийшли на вулиці»? Їм було замало майстерні? 6. Які твори пейзажного живопису викликають у вас особливі почуття і спогади, що ви вже це десь бачили?
|
||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 312; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.86.53 (0.01 с.) |