Структура магістерської роботи

Всі магістерські роботи мають таку структуру:

- титульна сторінка;

- завдання;

- зміст;

- перелік умовних позначень (у разі необхідності);

- вступ;

- основна частина;

- висновки та пропозиції;

- список використаних джерел;

- додатки.

Титульна сторінка заповнюється відповідно до зразка титульної сторінки у додатку В.

Зміст. До змісту включаються структурні частини роботи, починаючи з вступу (додаток К). Основна частина - це, назва розділів та їх підрозділів (можливо з пунктами) у кожному з них і висновки. У порядку виконання роботи назва і обсяги структурних частин стосовно плану можуть частково змінюватись.

Зміст роботи має відображати суть проблеми, її складність, логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими, зрозумілими, грамотно сформульованими, пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

Вступ. У вступі обсягом не менше 3 сторінок має бути подана наступна інформація:

- вагомість проблеми у галузі інформатики чи моделювання та її вплив на результати діяльності підприємств, організацій, освітяньських чи наукових установ;

- актуальність обраної теми з позицій розкритої проблеми;

- мета роботи і завдання, які належить виконати для її досягнення;

- об'єкт дослідження як явище, що породжує проблемну ситуацію;

- предмет дослідження як частина об'єкта, що має безпосереднє відношення до теми роботи і на яку спрямовується вся увага дослідження.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Висвітлення актуальності не повинне бути багатослівним. Важливо стисло, кількома реченнями висловити головне — сутність проблеми.

Мета і задачі дослідження. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єктом дослідження магістерської роботи є процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для її вивчення.

Предмет дослідження - це частина об'єкта та сфера його діяльності, на яку спрямовано основну увагу дослідника. Предмет дослідження визначає тему магістерської роботи.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне та часткове.

Процес дослідження у магістерській роботі - це цілеспрямований процес, який вирішує чітко визначені завдання і мету дослідження, визначає напрямок та механізми функціонування об'єкта та предмета дослідження.

Методи дослідження як інструмент одержання фактичного матеріалу - обов'язкові елементи вступу до магістерської роботи і необхідна умова досягнення поставленої мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, які в свою чергу, можуть поділятися на підрозділи, пункти, підпункти.

Кожний розділ слід починати з нової сторінки.

У розділах основної частини роботи детально розглядаються методика і техніка дослідження, узагальнюються одержані результати. Всі несуттєві для вирішення наукового завдання матеріали виносяться в додатки.

Зміст магістерської роботи має чітко відображати дві її головні структурні частини: теоретичну і аналітико-рекомендаційну.

Частина 1-теоретична. На основі вивчення стану проблеми, законодавчо-нормативних актів та літературних джерел висвітлюються теоретичні основи предмету дослідження та методика його проведення; на підставі різних джерел уточнюються, поглиблюються і конкретизуються тлумачення змісту основних концептуальних понять; аналізуються конкретні погляди та принципові позиції авторів наукових публікацій, їх теоретичні положення стосовно предмету досліджень; коректно і тактовно висловлюється критичне ставлення до точки зору окремих авторів та визначається особиста позиція магістранта; концептуальні теоретичні положення пов'язуються з предметом дослідження та методикою його проведення.

У даному розділі автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого методу для обраного напряму дослідження.

Обсяг частини 1 не повинен перевищувати 20-30% загального обсягу наукової роботи.

Частина 2 - аналітико--рекомендаційна. На основі теоретичних положень, розглянутих у частині 1, досліджується, аналізується, характеризується стан справ за темою дослідження на матеріалах досліджень природних, соціальних, економічних явищ чи статистичних даних по організації (підприємству): загальна характеристика явища як об'єкту дослідження; аналіз стану предмета дослідження з використанням відповідних методів; виявлення позитивних та негативних сторін в стані предмету досліджень з їх ілюстративним супроводом в тексті або в додатках; порівняння отриманих аналітичних матеріалів з сучасним позитивним вітчизняним та зарубіжним досвідом; наголошення на тих сторонах (елементах) предмету дослідження, які потребують радикального поліпшення.

На основі теоретичних положень, методичних підходів та математичного інструментарію, розглянутих у першому розділі роботи, та фактичного матеріалу дослідження, розробляються, опрацьовуються, обґрунтовуються, проектуються, рекомендуються шляхи і способи розв'язання проблеми дослідження.

Опрацьовані проектні матеріали повинні мати інноваційну орієнтацію та розрахунково-кількісне обґрунтування. Пропозиції студента щодо практичного використання результатів роботи повинні відповідати критеріям оптимальності, економічної ефективності,доцільності і реальності втілення в конкретних умовах.

Особливо суттєвим є те, щоб аналітично-рекомендаційна частина магістерської роботи була максимально насиченою фактичною інформацією (таблицями, графіками, діаграмами, схемами), що відображє досліджувані процеси чи результати діяльності підприємства (організації). Для цього використовується статистична та інша звітність, що подається підприємствами до органів Державного комітету статистики, дані управлінського обліку, які не складають предмет комерційної таємниці, довідкові, інструктивні та інші матеріали, якими користуються в своїй роботі аналітичні, криптографічні планово-економічні, кадрові і фінансові служби.

Обсяг другої структурної частини магістерської роботи може становити до 60-65% її загального обсягу.

Висновки є завершальною частиною роботи, що містять стислий виклад підсумків проведеного дослідження. В даному розділі коротко наводяться актуальність теми, зроблені оцінки та узагальнення під час аналізу, пропозиції автора та їх економічної ефективності на підставі змісту роботи. Ознайомлення з текстом висновків повинно дати можливість споживачу сформувати чітке уявлення про ступінь реалізації автором роботи поставленої мети і завдань. Вони вписуються у 5-9 пунктів. Кожен пункт пишеться в межах одного абзацу і викладається конкретно, стисло, логічно, аргументовано з використанням по можливості цифрового матеріалу. Обсяг висновків повинен бути не менше 3 сторінок. Висновки за своїм змістом мусять бути ланкою (поряд із завданнями, назвами розділів і підрозділів), єдиного логічного ланцюга, знаменником якого є предмет дослідження.

Список використаних джерел вимагає розміщення усіх використаних джерел (програмних продуктів, наукових праць, статистичних довідників законодавчих актів, інших джерел, на які є посилання в тексті) в послідовності їх використання або алфавітному порядку. Зразок оформлення наведено в додатку К.

Додатки до магістерської роботи, які свідчать про грунтовне проведення дослідження, повинні вміщувати інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних висновків згідно з обраною темою, і знаходитися на останніх сторінках. В додатках розміщують громіздкий матеріал, яким не доречно переобтяжувати текст роботи: програми обчислень на ПК, вихідні статистичні дані великого обсягу, великі таблиці, складні ілюстрації, форми обліку та звітності, нормативно-правові документи, витяги з них; другорядні матеріали обробки інформації з використанням комп'ютерної техніки, тощо. В тексті роботи на додатки мають бути посилання.