ТОП 10:

Класифікація бірж та їх функції



 

Біржу як класичний інститут ринкової економіки слід розглядати в організаційному, економічному і юридичному аспектах її діяльності.

З організаційної точки зору – це спеціально обладнане «ринкове місце», що надається учасникам біржового торгу.

З економічної точки зору – це організований у певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, оптова торгівля товарами за зразками і стандартами і контрактами на їх поставку в майбутньому, а також валютою, дорогоцінними металами за цінами, які офіційно встановлені на основі попиту та пропозиції.

У юридичному аспекті – це організація, що об’єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і мають майнові й власні немайнові права й обов’язки.

Вивченню особливостей роботи бірж, їх структури, складу органів управління допомагає їх класифікація, тобто об’єднання в певні групи відповідно до обраної ознаки класифіка­ції. Під ознаками класифікації розуміють характерні, відмінні особливості, властиві біржам, що дозволяють об’єднати їх у певні групи. Види бірж за класифікаційними ознаками наведено у табл. 4 .

Таблиця 4 - Види бірж за класифікаційними ознаками

Класифікаційна ознака Види бірж
1. Вид біржового товару 1.1 Товарні 1.1.1 Товарно - сировинні 1.2 Фондові 1.3 Валютні
2. Принцип організації (роль держави у створенні бірж) 2.1 Публічно - правові ( державні) 2.2 Приватноправові ( приватні) 2.3 Змішані
3. Організаційно - правова форма 3.1 Акціонерні товариства ( відкритого і закритого типу) 3.2 Товариства з обмеженою відповідальністю 3.3 Інші організаційно - правові форми
4. Форма участі відвідувачів у біржових торгах 4.1 Закриті 4.2 Відкриті 4.2.1 Ідеально відкриті 4.2.2 Відкриті змішаного типу
5. Номенклатура товарів, що є об’єктом біржового торгу 5.1 Універсальні 5.2 Спеціалізовані 5.2.1 Вузькоспеціалізовані
6. Вид біржових угод 6.1 Біржі наявного товару 6.2 Ф’ючерсні біржі 6.3 Опціоні біржі 6.4 Змішані біржі
7. Місце і роль у світовій торгівлі 7.1 Міжнародні 7.2 Національні
8. Місце та географія торгівлі (сфера діяльності) 8.1 Центральні 8.2 Міжрегіональні 8.3 Регіональні (локальні)

 

1. Залежно від виду біржового товару біржі поділяють на товарні

(товарно-сировинні), фондові й валютні. Відповідно до чинного в Україні законодавства:

ü товарна біржа – це організація, яка об’єднує юридичних і фізичних осіб, що здійснюють виробничу й комерційну діяльність, і має на меті надання послуг, виявлення біржових цін, попиту й пропозиції, упорядкування і полегшення товарообігу та пов’язаних з ним торгових операцій;

ü фондова біржа - організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Призначення фондової біржі - мобілізація тимчасово вільних коштів шляхом продажу цінних паперів, встановлення їхньої ринкової вартості, переливання капіталу між галузями, кампаніями й сферами. Обслуговує в основному вторинний ринок цінних паперів;

ü валютні біржі створюються для організації і обслуговування ринку іноземної валюти, яка внаслідок своєї специфіки найбільш жорстко контролюється державою (в особі Національного банку України). Світовий досвід свідчить, що торгівля валютою об’єднується з торгівлею цінними паперами й проводиться на фондових біржах.

2. За принципом організації (ролі держави у створенні бірж) розрізнюють три види бірж:

ü публічно-правові, що контролюються державою. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець даного району, який занесений у торговий реєстр і має певний розмір обороту. Особи, які не є членами біржі, також допускаються до здійснення операцій згідно з придбаними або разовими квитками. Поширені в Європі (Франція, Бельгія, Голландія);

ü приватноправові (приватні) біржі є пайовими товариствами. Їх статутний капітал ділиться на певну кількість паїв (сертифікатів). Кожний член біржі повинен бути власником хоч би одного паю (сертифіката), який дає йому право укладати операції в приміщенні біржі. На ці біржі відкритий доступ тільки вузькому колу осіб, що входять у біржову корпорацію. Кількість членів таких бірж обмежена. Властиві Англії, США;

ü змішані біржі також характерні для континентальної Європи. У руках держави знаходиться частина акцій біржі (якщо це АТ), що дає їй право направляти до органів управління представників виконавчої влади й таким чином контролювати діяльність біржі. В основному це фондові біржі, наприклад Віденська фондова біржа.

Найбільшого поширення в світі набув тип товарної біржі, що діє з обмеженим державним втручанням. В основному держава видає документи біржового законодавства та інші аналогічні акти, що регламентують біржову торгівля, тобто здійснює законодавчу підтримку функціонування біржі, гарантування і забезпечення виконання біржових угод, а також уніфікацію правил торгівлі на біржі. Такий тип товарної біржі переважає сьогодні на Заході.

В Україні історично біржі мали публічно-правовий статус, знаходячись під контролем або в безпосередньому віданні спеціальних державних органів управління. Такий статус обумовлювався нерозвиненістю торгово-посередницької діяльності в той час і нестачею великих приватних капіталів, здатних забезпечити нормальне функціонування бірж, що створювалися.

У 1990-1991 рр. була здійснена спроба надати біржам приватноправовий статус, створюючи їх у вигляді акціонерних товариств на основі державної власності. Тепер вони відносяться до приватних внаслідок того, що керуються нарівні з офіційним законодавством власними правилами самоврядування.

3. За організаційно-правовим положенням біржі можуть бути створені як акціонерні товариства (відкритого чи закритого типу) або як товариства з обмеженою відповідальністю згідно з видом біржі чи в інших організаційно-правових формах, якщо це передбачено законодавством відповідної країни.

4.За формою участі відвідувачів у торгах біржі можуть бути закритими й відкритими.

У торгах на закритих біржах беруть участь тільки її члени, які виконують роль біржових посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців у біржовий зал закритий. Сучасні біржі розвинутих країн в основному є закритими, тому що біржова торгівля пов’язана з високими ризиками й вимагає високого професіоналізму.

У торгах на відкритих біржах, крім постійних членів і біржових посередників, можуть брати участь і відвідувачі. При цьому відкриті біржі бувають двох типів:

ü ідеально відкрита біржа, на якій контрагентів не зобов’язують користуватися послугами посередників, тобто характерні прямі зв’язки виробників і споживачів;

ü відкрита біржа змішаного типу, на якій угоди з продавцем і покупцем можуть укладати дві групи посередників:

а) брокери, які працюють від імені й за рахунок клієнта;

б) дилери, які здійснюють угоди від свого імені й за свій рахунок.

Українські товарні біржі можна віднести до бірж закритого типу. Відповідно до чинного законодавства біржові угоди на них укладаються тільки членами біржі або брокерами.

5. За номенклатурою товарів, що є об’єктом біржового торгу, біржі поділяються на спеціалізовані й універсальні (загального типу).

На універсальних біржах ведуться торги по широкому колу різноманітних товарів. До універсальних бірж відноситься, наприклад, Чиказька торгова біржа (Chicago Board of Trade) з таким асортиментом біржових товарів: пшениця, кукурудза, овес, боби, соя, соєва олія, бройлери, фанера, золото, срібло, нафта, мазут, бензин; Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange): худоба, свинина, бекон, бройлери, яйця, пилома­теріали, золото.

У західних країнах універсальною товарною біржею вважається біржа, що здійснює угоди на операції з товаром і з цінними паперами, валютою.

Спеціалізовані біржі мають товарну спеціалізацію, тобто спеціалізацію за групами товарів не обов’язково однорідних (наприклад, за походженням). Серед них виділяють біржі широкого профілю і вузькоспеціалізовані, на яких предметом біржової торгівлі є один вид товару.

Суть спеціалізації полягає в залученні на біржі або в її спеціалізовані секції безпосередніх виробників і споживачів, що сприяє концентрації відповідного товару на біржі й збільшує біржовий торговий оборот. Спеціалізація сприяє зниженню витрат торгівлі, послабленню диктату монополізованих виробників, виявленню ціни, на яку можуть орієнтуватися продавці й покупці, більш кваліфікованій обробці біржового стандарту, а потім ф’ючерсного контракту на продукт спеціалізації біржі.

До спеціалізованих бірж широкого профілю відносяться Нью-Йоркська товарна біржа (ліс, срібло, золото, алюміній, цукор, кава, вовна, концентрат апельсинового соку, бавовна, картопля). До вузькоспеціалізованих належить, наприклад, Лондонська біржа вовни.

В Україні переважна кількість товарних бірж є універсальними. На них торгу­ють широким асортиментом засобів виробництва, сировини, матеріалів і товарів народного споживання, більшість з яких не є предметом торгівлі зарубіжних товарних бірж (хоча почали з’являтися спеціалізовані й вузькоспеціалізовані біржі, наприклад Київська спеціалізована товарна біржа). Це зумовлено здебільшого „дефіцитом” інших ринкових посередницьких структур, зокрема оптових торговельних фірм (дилерів).

6. За переважаючим видом біржових угод світова практика виділяє наступні види бірж:

ü біржі наявного (реального) товару - це товарні біржі, де предметом купівлі-продажу є реальний товар, який вже зроблений або намічений до випуску в майбутньому періоді. Істотною відмінністю є обов’язкове постачання і отримання товару після проведення торгів, тобто фактична зміна власника й переміщення товару від продавця до покупця;

ü ф’ючерсні біржі відображають перетворення біржі з ринку реального товару в ринок прав на товар. Предметом торгів є контракт на товар.

Створюються в місцях найбільшої концентрації грошових ресурсів, тобто у великих фінансових центрах. Основними ознаками є: фіктивний характер угод; зв’язок з ринком реального товару через страхування (хеджування), а не через постачання товарів; заздалегідь строго визначена й уніфікована, позбавлена будь-яких індивідуальних особливостей споживча вартість товару, узгоджена кількість якого відбивається в біржовому контракті, який стає об’єктом торгівлі і являє собою право на товар; повна уніфікація умов постачання товарів; знеособленість угоди й замінність її контрагентів, що забезпечується Розрахунковою палатою біржі.

ü опціоні біржі, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у майбутньому періоді. Вони використовуються для посилення страхування учасників біржової торгівлі, бо дають змогу покупцям опціонів обмежити можливі збитки під час укладання біржових угод;

ü на змішаних (комплексних) біржах здійснюються всі види операцій: з реальним товаром, на ф’ючерсні й опціоні контракти. Практично це має місце на всіх зарубіжних товарних біржах. Відмінність полягає лише у співвідношенні й перевазі окремих видів угод.

7. Залежно від місця у світовій торгівлі , функцій, що виконуються, і орієнтації на ринок біржі прийнято ділити на міжнародні й національні.

Міжнародна біржа – особливий вид постійно діючого оптового ринку, що охоплює кілька держав, на якому відбуваються угоди купівлі-продажу певних біржових товарів. Вони обслуговують конкретні світові товарні й фондові ринки. На таких біржах операції здійснюють представники ділових кіл різних країн, а котирування цін являє собою світові ціни на продукцію, що реалізується.

Міжнародні товарні біржі зосереджені головним чином у трьох країнах: Англії, США і Японії. До міжнародних товарних бірж відносять в Англії - Лондонську біржу ФОКС , Лондонську біржу металів та ін.; в США - біржі, які розташовані в Нью-Йорку і Чикаго; в Японії - біржі, які здійснюють угоди з товарами світового ринку. До міжнародних фондових бірж відносять Нью-Йоркську, Лондонську, Токійську.

Національні біржі діють у межах однієї окремої країни, враховують особливості розвитку виробництва, обігу та споживання матеріальних ресурсів, що притаманні цій країні. Залежно від сфери діяльності їх можна умовно розділити на центральні (столичні), міжрегіональні й регіональні (локальні). Так, в Україні більша частина бірж зосереджена в Києві, а до регіональ­них відносять ті, що розташовані в обласних центрах.

У наш час в Україні жодну з бірж не можна віднести до міжнародних.

Економічна роль біржової торгівлі відбивається у функціях, що виконуються біржами в сучасних умовах з метою реалізації їх основного завдання.

До основних функцій бірж належать:

ü концентрація попиту та пропозиції в одному місці;

ü формування ринкових цін на основі співвідношення попиту та пропозиції;

ü регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів;

ü зближення продавців і покупців у просторі й часі;

ü боротьба проти монополізму на товарному ринку;

ü прискорення товарообігу з урахуванням світового поділу праці;

ü кваліфіковане посередництво між продавцями й покупцями;

ü інформаційне забезпечення учасників товарних ринків.

Допоміжні функції формуються залежно від ступеня розвитку ринкових відносин у країні та рівня державно - правового регулювання біржової діяльності.

До допоміжних функцій насамперед зараховують:

ü стандартизацію біржових контрактів (стандартизацію вимог до якісних характеристик біржових товарів, розмірів партії активу, який лежить в основі контракту, розробку єдиних вимог до розрахунків за біржовими угодами) ;

ü арбітраж між учасниками біржових угод (вирішення спірних питань за укладеними біржовими угодами в ході біржових торгів);

ü розрахункові операції;

ü різноманітні послуги клієнтам;

ü формування державного й місцевого бюджетів.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.66.217 (0.007 с.)