Процес менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

ПРОЦЕС МЕНЕДЖМЕНТУ зовнішньоекономічної діяльності – це послідовність певних завершених етапів, виконання яких сприяє забезпеченню управлінського впливу керуючої системи на керовану з метою досягнення цілей організації. Процес менеджменту зовнішньоекономічної діяльності охоплює певні категорії, такі як керуюча та керована системи організації, функції менеджменту, методи менеджменту, управлінські рішення, комунікації, керівництво тощо. На рис. 3.5 представлена графічна модель процесу управління організацією, в якій логічно взаємопов’язані вищеперелічені категорії менеджменту. Таким чином, послідовно здійснений та завершений процес менеджменту, утворює управлінський цикл.

На рис. 3.5 організація розглядається як відкрита система, що має входи та виходи, а також складається з керуючої та керованої систем, що тісно взаємодіють, оскільки є органічно взаємопов’язаними. Керуюча система включає ті складові елементи, які забезпечують процес управління. До складу керованої системи входять елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, комерційної та інших видів діяльності.

1 етап процесу управління працівниками полягає в реалізації функцій менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (див. рис. 3.5), до яких відносяться будь-які види управлінської діяльності, наприклад, планування виробництва та реалізації продукції, управління розробкою технологій, конструюванням виробу, управління обліком, управління підрозділом в організації тощо. Отже, мова йде про управлінську діяльність на усіх рівнях керуючої системи організації: керівників організацій та їх заступників, начальників цехів, відділів, управлінь, груп, дільниць, фахівців усіх напрямів (економістів, технологів, конструкторів, енергетиків тощо). Таким чином, апарат управління, який зосереджений в керуючій системі, у процесі управлінської діяльності має виконати своє основне завдання: створити систему методів менеджменту, тобто, сукупність способів впливу керуючої системи на керовану з метою забезпечення виробничо-господарської діяльності організації та отримання конкретних результатів (виготовлення продукції, надання послуг, забезпечення прибутковості, рентабельності, необхідного рівня заробітної плати, певного рівня витрат тощо). Саме тому 2 етапом процесу менеджменту зовнішньоекономічної діяльності є формування методів менеджменту (див. рис. 3.5), тобто способів впливу керуючої системи на керовану. До методів менеджменту зовнішньоекономічної діяльності можна віднести план виробництва, план прискорення науково-технічного розвитку, матеріальні стимули до праці, технологічну документацію виготовлення виробу тощо. Однак, отримані методи менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, як правило, не можуть здійснювати управлінський вплив, оскільки вони в більшості випадків не набувають форми адміністративних важелів. Для забезпечення їх дієвого управлінського впливу методи менеджменту зовнішньоекономічної діяльності повинні пройти етап їх формалізації і, як результат, перетворитись в управлінські рішення.

 

 

Рис. 3.5. Графічна модель процесу менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Таким чином 3 етап процесу менеджменту зовнішньоекономічної діяльності полягає у формалізації методів менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, що супроводжується створенням механізмів трансформації методів менеджменту в накази, розпорядження, вказівки тощо. Після цього управлінські рішення (формалізовані методи менеджменту) за каналами прямого зв’язку надходять з керуючої системи в керовану (див. рис. 3.5) і здійснюють необхідний управлінський вплив, який забезпечує виконання виробничо-господарських операцій, виготовлення певних виробів, надання послуг, забезпечує досягнення виробничих, фінансових, економічних та інших результатів.

Якщо управлінські рішення в керованій системі недостатньо спрацьовують (не виконуються, виконуються частково, виконуються з відхиленнями тощо), то інформація про усі неточності, недоліки, відхилення за каналами зворотного зв’язку надходить в керуючу систему (тобто виконується процедура регулювання), в якій апарат управління розробляє необхідні заходи. Управлінські рішення щодо розроблених заходів надходять за каналами прямого зв’язку в керовану систему і спрямовуються на усунення недоліків, відхилень тощо. Фактично забезпечується робота циклічного механізму, в результаті якої (при необхідності за декілька циклів) будуть усунені усі недоліки, а керована система під впливом керуючої ліквідує існуючі проблеми. Якщо керуюча система працює недостатньо професійно, кваліфіковано, ефективно чи активно, то слід очікувати, що керована система не забезпечить виконання поставлених завдань та досягнення установлених цілей. Рівень виконання керованою системою поставлених завдань і досягнення встановлених цілей знаходиться в прямій залежності від діяльності керуючої системи (апарату управління).

При цьому керівництво (див. рис. 3.5) виступає видом управлінської діяльності, який об’єднує трудові процеси всіх працівників організації, забезпечує реалізацію функцій та формування методів менеджменту, розроблення і прийняття управлінських рішень, а також формалізує вплив керуючої системи на керовану, тобто 4 етапом процесу менеджменту зовнішньоекономічної діяльності є забезпечення управлінського впливу на засадах керівництва. Керівництво є об’єднувальною функцією в структурі категорій менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, тобто виконує роль двигуна, який визначає напрямки діяльності апарату управління, ефективність управлінських рішень, ступінь досягнення цілей організації.

Усі вищеописані етапи менеджменту зовнішньоекономічної діяльності супроводжуються комунікаціями (див. рис. 3.5), тобто процесами обміну інформацією, її змістом між працівниками, підрозділами, іншими організаціями.

 

Тема 4. ФУНКЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

4.1. Загальна характеристика і класифікація функцій менеджменту

 

 

Під ФУНКЦІЯМИ МЕНЕДЖМЕНТУ зовнішньоекономічної діяльності слід розуміти види управлінської діяльності (трудові процеси в сфері уп­равління), які забезпечують формування способів управлінського впливу. Вони відображають сутність і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління.

Функції менеджменту виникли в результаті поділу і спеціалізації праці. Будь-які управлінські процеси на підприємстві здійснюються із застосуванням функціонального підходу.

Безперервне протікання функцій менеджменту зовнішньоекономічної діяльності формує технологію менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, при цьому кожна функція є складовим елементом цього процесу. Технологія управління характеризується безперервністю, циклічністю, послідовністю, стійкістю, мінливістю, цілевизначеністю, зворотним зв’язком тощо.

На першому етапі функції доцільно класифікувати за ознакою місця у менеджменті, що дозволить підкреслити панівну роль конкретних (часткових) функцій менеджменту і важливу роль загальних ( основних) функцій, та виділити об’єднувальну функцію. Загальні (основні) функції беруть участь у будь-яких управлінських процесах (планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання), конкретні (часткові) – це функції з допомогою яких здійснюються конкретні управлінські процеси. Об’єднувальною функцією менеджменту є керівництво, вона пронизує усі управлінські процеси в організації. При цьому визначальну роль відіграють конкретні функції менеджменту, які реалізуються через основні.

У свою чергу конкретні функції можна класифікувати за ознаками процесів і об'єктів управління, а також елементів виробничо-господарської діяльності. За ознакою процесів управління конкретні функції менеджменту поділяються на управління основним виробництвом, допоміжним виробництвом, технічною підготовкою, матеріально-технічним забезпеченням, патен­тно-ліцензійною діяльністю, капітальним будівництвом, зовнішньоекономічною діяльністю тощо.

За ознакою об'єкту — це управління підприємством, цехом, службою, відділом, дільницею, бригадою, проектною групою тощо.

За ознакою елементів виробничо-господарської діяльності — управління працею, предметами та знаряддями праці, інформацією.

Узагальнена класифікація функцій менеджменту представлена на рис. 4.1.

 

 

 

 

Рис. 4.1. Класифікація функцій менеджменту

 

На сучасному етапі розвитку менеджменту до загальних функцій зовнішньоекономічної діяльності відносяться, як вказувалось вище, планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання. В минулому Файоль виділяв планування, організування, розпорядництво, коор­динування і контролювання. Науковці колишнього Радянського Союзу говорили про шість функцій: планування, організування, координуван­ня, стимулювання, регулювання та контролювання. Мескон, Альберт і Хедоурі [110] запропонували розглядати чотири функції: планування, організування, мотивування і контролювання. Останній підхід виглядає досить привабливим, однак відмовлятись від функції регулювання недоцільно, оскільки дослідження показують, що ця функція бере активну участь у здійсненні будь-якого управлінського процесу. Наприклад, після контролювання здійснюється зворотний зв'язок з метою усунення недоліків, відхилень, збоїв тощо, який і виконує завдання регулювання; у процесі стратегічного планування після встановлення місії і цілей організації, вибору і реалізації стратегії здійснюється оцінка розробленої стратегії шляхом її співставлення з місією організації. Що стосується координування, то цей важливий управлінський важіль реалізується у формі керівництва.