Для додаткового висвітлення основних проблем спецкурсу та відпрацювання пропущених занять та занять, оцінених незадовільно.

1. Поняття кримінально-правової кваліфікації.

2. Юридичне закріплення кримінально-правової кваліфікації.

3. Види кримінально-правової кваліфікації.

4. Значення правильної кримінально-правової кваліфікації.

5. Поняття підстав кримінально-правової кваліфікації.

6. Фактична підстава кримінально-правової кваліфікації.

7. Нормативна підстава кримінально-правової кваліфікації.

8. Склад злочину і його значення для кримінально-правової кваліфікації.

9. Поняття та види принципів кримінально-правової кваліфікації.

10. Принцип законності кримінально-правової кваліфікації.

11. Принцип офіційності кримінально-правової кваліфікації.

12. Принцип об’єктивності кримінально-правової кваліфікації.

13. Принцип точності кримінально-правової кваліфікації.

14. Принцип індивідуальності кримінально-правової кваліфікації.

15. Принцип повноти кримінально-правової кваліфікації.

16. Принцип вирішення спірних питань, які виникають при кримінально-правовій кваліфікації, на користь особи, діяння якої оцінюється.

17. Принцип недопустимості подвійного інкримінування при кримінально-правової кваліфікації.

18. Принцип стабільності кримінально-правової кваліфікації.

19. Кваліфікація закінченого злочину.

20. Кваліфікація готування до злочину.

21. Кваліфікація невдалої співучасті у вчиненні злочину.

22. Кваліфікація замаху на злочин.

23. Кваліфікація у зв’язку з добровільною відмовою від вчинення злочину.

24. Загальні положення кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті.

25. Кваліфікація співучасті у злочинах зі спеціальним суб’єктом.

26. Кваліфікація злочинів, вчинених в складі групи осіб.

27. Кваліфікація злочинів, вчинених в складу групи осіб, яка діє за попередньою змовою.

28. Кваліфікація злочинів, вчинених в складі організованої групи.

29. Кваліфікація злочинів, вчиненого в складі злочинної організації.

30. Кваліфікація невдалої співучасті та співучасті у незакінченому злочині.

31. Кваліфікація при добровільній відмові від вчинення злочину

32. Кваліфікація причетності до злочину.

33. Одиничний злочин як елемент множинності та його кваліфікація.

34. Кваліфікація повторності злочинів.

35. Кваліфікація сукупності злочинів.

36. Кваліфікація рецидиву злочинів.

37. Поняття конкуренції кримінально-правових норм, її види та способи вирішення.

38. Кваліфікація при конкуренції загальної і спеціальної норм.

39. Кваліфікація при конкуренції кількох спеціальних норм.

40. Кваліфікація злочинів при конкуренції частини і цілого.

41. Поняття диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності.

42. Види складів злочину за ступенем суспільної небезпеки посягання та їх значення для кримінально-правової кваліфікації.

43. Кваліфікація за наявності кількох кваліфікуючих чи привілеюючих ознак складу злочину чи при їх конкуренції.

44. Кваліфікація у випадках, коли кваліфікуючі, особливо кваліфікуючі, привілеюючі ознаки мають місце лише щодо одного із співучасників.

45. Поняття розмежування, кримінально-правових норм та їх відмежування від норм інших галузей права.

46. Кримінально-правові норми та склади злочинів, які підлягають розмежуванню.

47. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності окремих видів обставин, які виключають злочинність, передбачених статтями Загальної частини Кримінального кодексу України.

48. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності обставин, які виключають злочинність, передбачених нормами Особливої частини КК.

49. Кваліфікація діянь, вчинених за наявності обставин, передбачених Конституцією України та міжнародно-правовими актами.

50. Поняття та види позитивної посткримінальної поведінки.

51. Кваліфікація при наявності окремих видів позитивної посткримінальної поведінки.

52. Правове значення встановлення відсутності ознак складу злочину.

53. Кваліфікація малозначних посягань.

54. Кваліфікація діянь, вчинених особами, які не досягли віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

55. Кваліфікація діянь, вчинених при відсутності вини.

56. Поняття зміни кримінально-правової кваліфікації.

57. Підстави зміни кримінально-правової кваліфікації.

58. Правове значення та межі зміни кримінально-правової кваліфікації.

59. Поняття та види помилок у кримінально-правовій кваліфікації.

60. Значення помилок у кримінально-правовій кваліфікації.

61. Фактори помилок у кримінально-правовій кваліфікації.

Примітка. Студенти можуть виконувати реферати і за темами, які не вказані в наведеному переліку.

VІІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ Академічні успіхи студента (слухача) з навчальної дисципліни «Кримінальне право України. Загальна частина» визначаються за допомогою контрольних заходів, які, відповідно до п. 4.1.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України, затвердженого Наказом МВС України № 69 від 14 лютого 2008 р., включають у себе поточний, модульний (рубіжний) та підсумковий контроль. До форм поточного контролю належить оцінювання:

- рівня знань під час семінарських та практичних занять;

- якості виконання індивідуальної та самостійної роботи. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських та практичних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок курсантом, студентом (слухачем) з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. Результати поточного контролю заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять курсантами, студентами (слухачами) та їх успішності.

Оцінка «відмінно» під час проведення семінарських та практичних занять виставляється студенту, який:

1) виконав всі види завдань передбачені планом проведення семінарських та практичних занять;

2) під час заняття показав належні знання:

- положень чинного кримінального законодавства й інших нормативно-правових актів в цілому, й за темою заняття зокрема;

- роз’яснень Пленуму Верховного Суду України з питань застосування норм Загальної та Особливої частин КК в цілому, й за темою заняття зокрема;

- змісту розглянутих та розглядуваних інститутів Загальної частини кримінального права України та їх взаємозв’язок;

- нормативних визначень розглянутих та розглядуваних понять Загальної частини КК України;

- наукових визначень розглянутих та розглядуваних понять кримінального права, які не мають нормативного закріплення;

- позиції слідчо-судової практики стосовно питань застосування положень КК в цілому, й за темою заняття зокрема;

3) під час заняття продемонстрував вміння:

- тлумачити положення КК, належно володіючи при цьому кримінально-правовими категоріями та поняттями;

- правильно застосовувати положення КК при вирішенні конкретних питань.

Оцінка «добре» виставляється студенту, який під час заняття показав неповні знання або недостатні вміння з окремих вказаних вище позицій.

На «задовільно» оцінюються студент, який у своїй відповіді продемонстрував знання та вміння з більшості вказаних вище позицій.

Незадовільна оцінка виставляється курсанту чи студенту, який не виконав завдань, передбачених планом проведення семінарських та практичних занять, чи під час його проведення не показав знань або не продемонстрував вмінь з більшості зазначених вище позицій.

Організація модульного (рубіжного) та підсумкового контролю здійснюється у відповідності з Положенням про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою у Львівському державному університеті внутрішніх справ.

Форми та засоби діагностики засвоєння змістових модулів. З навчальної дисципліни «Кримінально-правової кваліфікації» проводиться поточний контроль, два модульні контролі у формі тестування та підсумковий семестровий контроль. Завдання для проведення модульного контролю та критерії їх оцінювання розглядаються і затверджуються на засіданні кафедри не пізніше ніж за місяць до проведення такого контролю. При складанні таких завдань використовуються (з певною модифікацією) тести з видання «Кримінальне право України. Загальна частина. Тести: Навчальний посібник / Грищук В.К., Кирись Б.О., Сенько М.М. та ін.; За заг. ред. професора Грищука В.К. – К.: Атіка, 2007. – 420 с.»., а також тести спеціально підготовлені для спецкурсу ««Кримінально-правової кваліфікації».