Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні

1. Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів і забороняється поза вказаними строками. 2.Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. 3.Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів. 4. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування за зверненням відповідної окружної виборчої комісії надають приміщення, придатні для проведення публічних заходів передвиборної агітації, які організовує окружна виборча комісія. При цьому окружна виборча комісія зобов'язана забезпечити рівні можливості для всіх кандидатів на пост Президента України, зареєстрованих Центральною виборчою комісією.
Брати участь у передвиборній агітації забороняється: особам, які не є громадянами України; органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам; членам виборчих комісій під час виконання обов'язків членів виборчих комісій.

Забороняється проводити передвиборну агітацію, яка супроводжується підкупом виборців грошима чи безоплатними або пільговими товарами.
ЗМІ забороняється протягом останніх 15 днів перед днем виборів поширювати інформацію про результати опитувань громадської думки щодо кандидатів на пост Президента України.
Забороняється розміщення друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, політичної реклами та повідомлень про перебіг виборчого процесу на пам'ятках архітектури, а також у місцях, де вони перешкоджають безпеці дорожнього руху.
Проведення активної агітації та політичної реклами з часу припинення передвиборної агітації забороняється.

 

Структура виборчого бюлетеня

Бюлетені, що видаються виборцям, можуть бути по структурі простими, а можуть і навпаки - досить складними. Вибори бувають одноступеневі (президентські) і багатоступеневі (включають в себе і вибори до президента, членів парламенту, місцевих органів влади). В останньому випадку виборцю може бути надане право вибирати одну із декількох партій і тим самим проголосувати за всіх її кандидатів, але буває так, що на кожному рівні потрібно робити окремий вибір.
категоричним бюлетень називається, якщо виборець має право обирати лише одну партію або 1-го кандидата з числа всіх, хто претендує на депутатський мандат. Бюлетень називається ординальним в тому випадку, если виборець може ранжувати партії чи кандидатів. При такому порядку виборець має можливість показати, що хоча кандидат В - його перший вибір, та при його поразці він віддає перевагу кандидату С, а не А.
Окрім чистих видів голосувань, існують і змішані. Багато виборчих систем дають можливість голосувати більш ніж за 1-го претендента, не вводячи ординального голосування.

Окрім чистих видів голосування, існує і змішане. Багато виборчих систем дають можливість проголосувати більш ніж за 1-го кандидата, не вводячи ординального голосування. Наявність у виборців більш ніж 1-го голосу робить вибір багатшим.

 

Гарантії здійснення виборчого права.

Однією з гарантій реального здійснення вільного волевиявлення становлена законом юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства, причому в кожному з базових виборчих законів містяться загальні статті, якими ' запроваджується' інститут відповідальності за порушення виборчого законодавства, а свою юридичну регламентацію цей інститут отримує відповідно в чинному адмін-вному, криміна­льному, кримінально-процесуаль­ному, цив'їльно-процесуапьному законодавстві Адмін. відповіда­льність за певні порушення законодавства про вибори Президента і народних депутатів. Цією статтею встановлюється, що публічні заклики або агітація за бойкотування виборів, опублікован-ня ао поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата у Президенти чи депутати, а також агітація за або проти кандидата в день виборів тягнуть накладання штрафу від трьох „ до шести офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати. Кримінальні правопорушення, пов'язані з порушенням виборчого законодав­ства, належать до злочинів, які посягають на суспіпьні відносини, пов'язані з формами, завданнями, змістом діяльності держави І посягають на політичні права громадян: права брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати 'і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Кримінально-правовим захистом забезпечується насамперед здійс­нення виборчих прав. Ст. 127 Кримінального кодексу України передбачає, що перешко-джання шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або іншим шляхом

 

 

Види правових статусів осіб.

Правовий статус особи ділять на три аспекти — міжнародно-правовий, конституційний і галузевий.
Міжнародно-правовий статус особи містить права, свободи і обов’язки, закріплені у міжнародно-правових документах.
Міжнародно-правовий (загальний) статус особи містить перелік основних прав і свобод — таких, що є універсальними, пріоритетними для захисту як внутрішньодержавними, так і міжнародно-правовими засобами.
Конституційний статус особи об’єднує права, свободи і обов’язки, закріплені у Конституції — Основному Законі держави і суспільства. Цей статус іноді називають “базовим”. Конституційні права, свободи і обов’язки є основними правами, свободами і обов’язками. Вони становлять юридичну базу для всієї системи прав, свобод і обов’язків, закріплених кожною окремою галуззю права, мають найвищу юридичну силу і підлягають підвищеному захисту. Конституційні права, свободи і обов’язки є правовим базисом для прав, свобод і обов’язків, зафіксованих у чинному законодавстві, бо вони містять вихідні, принципові положення правового регулювання в тій чи іншій сфері суспільних відносин.
Конституційно-правовий статус можна охарактеризувати як єдиний і однаковий для всіх. Проте наявність або відсутність деяких прав, свобод і обов’язків залежить від особливого статусу того чи іншого суб’єкта, суть якого полягає у приналежності чи неприналежності цього суб’єкта до громадянства держави.
3. Галузевий статус особи складається з певних повноважень, що забезпечують особі здійснення її можливостей у певній сфері суспільних відносин, яка регулюється тією чи іншою галуззю права. Кожна з галузей права закріплює права, свободи і обов’язки особи у певній сфері суспільних відносин, наприклад, у майнових, сімейних, трудових та інших. Роль і значення конституційно-правового статусу у його співвідношенні з галузевим статусом полягає в тому, що він системно інтегрує та об’єднує головні засади галузевого правового статусу.

Гуманістична спрямованість основ правового статусу

Гуманістична спрямованість основ правового статусу особи - це є один з принципів елементів конституційно-правового статусу особи в Україн.і
Гуманістична спрямованість основ правового статусу особи найбільш чітко відбивається в конституційному положенні про те, що людина є найвищою соціальною цінністю. Історія виникнення і розвитку прав і свобод людини свідчить, що джерелом рівноправності і гуманізму є природна сутність людини. Історичний зміст гуманізму полягає в боротьбі за справедливе, засноване на рівноправності суспільство. Соціальна справедливість — головна риса гуманізму. Гуманізм як основоположний принцип державного і суспільного ладу лежить в основі конституційно-правового статусу людини і громадянина. Положення ст. З Конституції України визначають гуманістичну спрямованість конституційного регулювання суспільних відносин, демократичний вектор розвитку національної правової системи. Ідеї гуманізму мають юридичне вираження в чинній Конституції України, в поточному законодавстві.