Виключні повноваження Президента України.

Повноваження Президента України, закріплені у Конс­титуції України, можна поділити на декілька груп, серед яких насамперед треба виділити такі:

представницькі повноваження, які дістають вияв тоді, коли Президент представляє нашу державу в міжнародних відносинах;

повноваження, що стосуються діяльності Верхов­ної Ради України;

повноваження, пов'язані з призначенням на по­сади і звільненням з посад членів Кабінету Мі­ністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих дер­жавних адміністрацій та інших посадових осіб;повноваження у сфері забезпечення державної незалежності, національної безпеки та оборони нашої країни; установчі повноваження (утворення та ліквідація за поданням Прем'єр-міністра України мініс­терств та інших центральних органів виконавчої влади); повноваження в галузі правосуддя (утворення су­дів, здійснення помилування);повноваження, пов'язані з наданням громадян­ства України та його позбавленням, наданням повноваження у сфері законодавства, зокрема ті, що стосуються призначення всеукраїнського ре­ферендуму щодо змін Конституції України, пра­во вето щодо прийнятих Верховною Радою Ук­раїни законів з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради.

Президент має право видавати укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на всій території України.

За юридичними ознаками акти Президента можуть бути нормативними, тобто такими, в яких містяться правила загального характеру і які розраховані на багаторазове використання, та індивідуальними, що стосуються конкрет­них відносин чи осіб і мають одноразовий характер (при­значення конкретної особи на посаду, нагородження тощо).

притулку в Україні.

 

159. Повноваження Президента України в сфері оборони країни. Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.
Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.
Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.
До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.
У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.
Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Взаємовідносини Президента України з Верховною Радою України.

Взаємовідносини Президента України з Кабінетом Міністрів України.

За Конституцією Президент є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. Президент забезпечує державну незалежність і національну безпеку. Президент України має ряд повноважень щодо призначення і оголошення виборів і референдумів. Президент призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України (ст. 156), проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; призначає позачергові вибори до Верховної Ради у строки, встановлені Конституцією.

Президент України припиняє повноваження Верховної Ради, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Президент має також значні повноваження на завершальній стадії законодавчого процесу: підписання і оприлюднення законів. Одним з найважливіших і найдієвіших повноважень Президента як глави держави є його установчі повноваження щодо формування органів виконавчої влади: Кабінету Міністрів, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій. Так, відповідно до ст. 106 Конституції Президент призначає за згодою Верховної Ради Прем’єр-міністра та припиняє його повноваження, приймає рішення про його відставку; призначає за поданням Прем’єр-міністра членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах.

 

Акти Президента України.

Президент України видає акти у формі указів і розпоряджень, які є обов'язковими до виконання на території України. Укази і розпорядження Прези­дента України мають підзаконний характер: вони видаються на основі Конституції та законів України.
Указ - це правовий акт глави держави, який видається з найваж­ливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний ха­рактер). Нормативні укази стосуються до невизначеного кола фі­зичних та юридичних осіб і мають довгострокову дію. Ненорма­тивні укази мають індивідуальне значення.
Указами Президента України оформляються:
нормативні акти Президента України, тобто акти, розраховані на постійну чи багаторазову дію;рішення Президента України щодо призначення та звільнення з посад керівників відповідних державних органів, установ та орга­нізацій;скасування актів Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішень голів місцевих державних адміністрацій;нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань України та інш.
Розпорядження - ненормативний акт глави держави, який має індивідуальний організаційний характер. Згідно з зазначеним По­ложенням розпорядженнями Президента України оформляються:доручення КабМінУкраїни міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;
рішення з оперативних, організаційних і кадрових питань, а та­кож із питань роботи Адміністрації Президента України;
призначення представників від України для участі в роботі міжнародних форумів, у переговорах із представниками (делегація­ми) іноземних держав;
призначення уповноважених Президента України для представ­лення інтересів Президента України у відповідних державних ор­ганах, установах, організаціях тощо;
рішення про проведення заходів за сприяння (під патронатом) Президента України.

 

Право вето.

Вето (від лат. Veto – забороняю) – заборона або призупинення верховним органом державної влади чи главою держави введення в дію постанови законодавчого органу (парламенту або однієї з його палат). “Розрізняють абсолютне (резолютивне) і відносне (умовно-обмежене) вето. Відома й інша класифікація вето – на загальне і часткове (вибіркове). Перше означає відхилення акта в цілому, а друге – окремих частин”. За Конституцією України Президент України наділяється “правом вето”, зміст якого визначається як повернення закону Президентом України зі своїми вмотивованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. Така дія Глави держави передбачена на позапарламентській завершальній стадії законодавчого процесу – стадії підписання закону. Одержавши той чи інший закон для промульгації, Президент України має можливість активно впливати на зміст і спрямованість законодавчого процесу з метою реалізації свого конституційного статусу і повноважень з метою попередження прийняття законодавчих актів, що суперечать або шкодять національним інтересам.

В Україні процедура повторного розгляду повернених Главою держави законів є досить жорсткою. Встановлена в Конституції України вимога щодо повторного прийняття закону Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу поширюється лише на закони, пропозиції Президента України до яких повністю або частково відхилені. Ця вимога стосується прийняття закону в цілому.