Умови застосування засобів вимірювальної техніки

Засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів у певних умовах їх експлуатації. Порядок встановлення приналежності технічних засобів до засобів вимірювальної техніки визначається Держспоживстандартом України.

Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Засоби вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється випускати з виробництва лише за умови, якщо вони пройшли калібрування або метрологічну атестацію.

На територію України засоби вимірювальної техніки партіями дозволяється завозити за умови, якщо типи цих засобів занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні (далі - Державний реєстр України). Порядок ввезення на територію України засобів вимірювальної техніки встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються виготовленням, ремонтом та реалізацією засобів вимірювальної техніки, повинні письмово повідомити відповідні територіальні органи Держспоживстандарту України про свою діяльність.

Вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду можуть виконуватися вимірювальними лабораторіями за умови їх акредитації на право виконання вимірювань.

Вимірювання, що здійснюються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні виконуватися згідно з атестованими методиками виконання вимірювань.

Методика виконання вимірювань - сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань з потрібною точністю. Розроблена методика конкретного вимірювання повинна пройти атестацію на відповідність метрологічним вимогам, що ставляться до такої методики. Результати вимірювання можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок вимірювань.

Засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного виробництва або завезення на територію України партіями, підлягають державним приймальним та контрольним випробуванням з метою затвердження типів цих засобів або контролю їх відповідності затвердженим типам і обов'язковим вимогам нормативних документів із метрології. Затверджені типи засобів вимірювальної техніки заносяться Держспоживстандартом України до Державного реєстру України.

Державним приймальним і контрольним випробуванням не підлягають засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування в побуті і на які не поширюється державний метрологічний нагляд. Ці засоби вимірювальної техніки підлягають метрологічній атестації. Метрологічна атестація та оформлення її результатів проводиться в порядку, встановленому Держспоживстандартом України.

Порядок встановлення приналежності засобів вимірювальної техніки до таких, що призначені для використання в побуті, визначається Держспоживстандартом України. Державні приймальні і контрольні випробування засобів вимірювальної техніки проводяться метрологічними центрами і територіальними органами Держспоживстандарту України, акредитованими на право проведення цих випробувань.

Державні приймальні випробування засобів вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, можуть проводитися метрологічними службами центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій, акредитованими на право проведення цих випробувань. Ці засоби вимірювальної техніки підлягають калібруванню під час випуску з виробництва. Необхідність проведення калібрування в експлуатації засобів вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, визначається їх користувачем.

На засоби вимірювальної техніки, типи яких затверджено Держспоживстандартом України, та (або) на їхню експлуатаційну документацію наноситься знак затвердження типу, форму якого встановлює Держспоживстандарт України.

Калібрувальні лабораторії, які проводять калібрування засобів вимірювальної техніки для інших підприємств, організацій і громадян — суб'єктів підприємницької діяльності - повинні бути акредитовані згідно з Законом "Про метрологію та метрологічну діяльність". Калібрування та оформлення їх результатів проводиться в порядку, встановленому Держспоживстандартом України. Атестація методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, може проводитися метрологічними службами центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій за умови їх акредитації на право проведення цих атестацій.

Лекція 3. Види та методи вимірювань. Основи теорії похибок

Методи вимірювання, визначення і їх види

Прямі вимірювання

Посередні вимірювання

Сумісні та сукупні вимірювання

Основи теорії похибок. Точність та похибки вимірювань

Грубі, систематичні та випадкові складові частини похибок вимірювання

Критерії оцінки точності результатів вимірювань

Методи вимірювання, визначення і їх види

Методами вимірювання називають сукупність заходів, заснованих на раціональному використанні методик та засобів вимірювальної техніки. Метод вимірювання - це широке поняття, що вміщує сукупність принципів і методик вимірювання, засобів вимірювальної техніки, характеристики вимірювальних приладів, мір, що установлені, температурний режим вимірювання, умови відліку та інші чинники, які супроводжують вимірювання будь-якої фізичної величини, чи то конструктивні розміри деталі, виробу, будівлі, будівельного майданчика, чи то температури, сили електричного струму, тиску тощо.

Залежно від способу одержання значення вимірюваної величини всі методи вимірювання можуть бути розділеними на такі чотири основних види: прямі, посередні, сумісні та сукупні.

Прямі вимірювання

Прямими вимірюваннями називають експериментальні порівняння вимірюваної величини з мірою цієї величини або з відліком показання вимірювального приладу, що безпосередньо дає значення вимірюваної величини. Вимірювання розмірів виробу рулеткою з поділками, температури середовища в парильній камері, об'єму сипучих матеріалів (цементу, піску) мірником - все це приклади прямих вимірювань. Прямі вимірювання лежать в основі більш складних методів вимірювань, таких як посередні, сумісні та сукупні.

Розглянемо методи прямих вимірювань, що використовують у технічних вимірюваннях.

Метод безпосередньої оцінки дає можливість одержати значення величини безпосередньо, без будь-яких додаткових дій і обчислень. Винятком може бути тільки множення показників на постійну величину приладу, мірило або на ціну поділки. Найчастіше вимірювання цим методом здійснюється на показуючих приладах, таких як амперметри, вольтметри, ватметри, тягоміри, динамометри, манометри, термометри тощо. Зважування на циферблатних терезах, вимірювання довжини рулеткою, кутів теодолітами - це теж вимірювання методом безпосередньої оцінки.

Метод порівняння з мірою полягає в тому, що вимірювану величину порівнюють безпосередньо з мірою даної величини, наприклад, вимірювання маси на важільних терезах зрівноважуванням гирями.

Метод протиставлення - вимірювана величина і величина, що відтворюється мірою, одночасно впливають на прилад порівняння, за допомогою якого встановлюється співвідношення між цими величинами, наприклад, вимірювання маси на рівноплечих терезах, коли вимірювану масу і зрівноважуючу її гирю розміщують на двох чашах терезів.

Диференціальний (різницевий) метод полягає в вимірюванні різниці між вимірюваною величиною і величиною, значення якої відоме. Використання цього методу дає можливість одержувати результати з високою точністю, навіть при застосуванні засобів вимірювальної техніки низької точності. У практиці вимірювань диференціальний метод має поширене розповсюдження. Цей метод використовують також для компарування стрічок землемірних.

Компаруванням називають порівняння довжини мірного приладу із зразковим. Якщо довжина зразкової землемірної стрічки і =20 м, а незбігання кінцевого штриха робочої землемірної стрічки з кінцем зразкової міри а =10 мм. Цю різницю між довжиною робочої стрічки і зразкової (фактично номінальною її довжиною) називають поправкою за компарування стрічки. Якщо поправка " о " визначена з відносною похибкою δ: а =0,05 (5 %), то похибка вимірювання робочої землемірної стрічки складе

δ:(L - a)= δ: L = 0,5: 20000 = 0,000025, тобто 0,0025 %.

Приклад свідчить, що для вимірювання значних величин необхідно мати досить точну міру довжини L, виготовлення якої пов'язане з деякими труднощами, однак ще важче зробити прилад високої точності для вимірювання таких величин.

Нульовий метод полягає в порівнянні вимірюваної величини з величиною, значення якої заздалегідь відоме, при цьому обидві величини підбирають рівними за розмірами, щоб різниця між ними дорівнювала нулю. Цей метод застосовують для визначення маси на будь-яких важільних терезах, коли маса гир підбирається рівною вимірюваній масі, або зважувана маса підбирається рівною масі гир.

Метод заміщення полягає в заміні вимірюваної величини відомою величиною, що відтворюється мірою, наприклад, зважування, при якому на одну і ту саму чашу терезів кладуть по черзі вимірювану масу і гирі.

Метод збіжності полягає в вимірюванні по відміткам або сигналам, які збігаються. При цьому значення вимірюваної величини визначають за збіжністю поділок на шкалах або періодичністю сигналів. Наприклад, вимірювання довжини за допомогою штангенциркуля з ноніусом проводять методом збіжності: спостерігають збіжність штрихів на шкалах штанги штангенциркуля і рамки ноніуса.

 

Посередні вимірювання

Посередні - це такі вимірювання, коли вимірювану величину можна одержати через пряме вимірювання других величин, пов'язаних з вимірюваною величиною відомою залежністю. Прикладом посереднього вимірювання може бути визначення площі земельної ділянки правильної геометричної форми за результатами прямого вимірювання її лінійних розмірів і відповідного математичного обчислення. Посередні вимірювання зустрічаються досить часто, коли прямі вимірювання неможливо здійснити.