Складання технічного проекту

Технічний проект складається на підставі технічного завдання. Робота над технічним проектом розпочинається зі збору матеріалів про раніше виконані на об’єкті геодезичні роботи. У процесі збору матеріалів повинні бути отримані наступні відомості:

- виписки з каталогів координат і висот пунктів, які можуть бути використані в якості вихідних в проектній мережі;

- абриси і картки закладки існуючих пунктів;

- витяги зі звітів раніше виконаних робіт, особливо що стосуються оцінки точності вихідних пунктів;

- детальна інформація про системи координат і висот, які застосовуються на об’єкті робіт.

Також проводиться збір та систематизація картографічних (топографічних) матеріалів відповідного масштабу на об’єкт робіт. На карти наносяться розташування всіх існуючих пунктів, які передбачається включити в процес вимірювань. При цьому необхідно оцінити ці пункти відповідно до нормальних умов супутникових вимірювань.

При виборі методу побудови мережі необхідно враховувати можливість досягнення необхідної точності вимірювань, технологічні можливості використання саме цього методу при даних умовах, оптимізацію затрат часу, обладнання та людських ресурсів.

При виборі місця розташування базової станції або запроектованого пункту для супутникових вимірювань необхідним є дотримання наступних вимог:

1) Забезпечення оптимальних умов вимірювань;

2) Відсутність поблизу пункту (до 1-2 км) потужних джерел електромагнітного випромінювання (теле- і радіопередавачі і т. п.);

3) Більша частина горизонту навколо пункту не повинна мати перешкод вище 15°;

4) Забезпечення довготривалого збереження центру;

5) Забезпечення зручного під’їзду, доступу до пункту в будь-який час, незалежно від погодних умов.

При можливості необхідно використовувати існуючі пункти ДГМ, якщо вони відповідають вищенаведеним вимогам. Остаточне рішення про вибір місця розташування базової точки (пункту) приймається після виконання польового рекогностування.

У проекті визначається орієнтовне місце розташування роверних точок. До роверних станцій висуваються підвищені вимоги у забезпеченні оптимальних умов вимірювань та переміщень між станціями (в кінематичних методах), оскільки точність вимірювань найбільше залежить від роботи роверного приймача (за умови правильності встановлення базового).

Графічна частина проекту складається на картах із зазначенням місця розташування вихідних пунктів, зв’язків між пунктами, місця розташування роверних точок.

Заключним етапом розробки технічного проекту є складання пояснювальної записки, яка повинна містити такі відомості:

1) Обґрунтування технічного проекту (на основі технічного завдання):

- нормативні документи, що використовуються;

- геодезична вивченість об’єкта робіт;

- фізико-географічна характеристика об’єкта робіт;

2) Раніше виконані роботи:

- найменування пунктів геодезичного обґрунтування, назви робіт;

- найменування організацій, які виконували роботи;

- рік виконання;

- оцінка точності;

- системи координат і висот;

3) Запроектовані роботи:

- системи координат і висот, що використовуються в процесі робіт;

- програма виконання робіт з обґрунтуванням обраної схеми і методів вимірювань;

- технологія виконання робіт з детальним викладом порядку і часу виконання та здачі робіт;

4) Кошторис витрат на запроектовані роботи та терміни їх виконання.

Складання технічного проекту неможливе без передпольового планування в камеральних умовах та рекогностування на місцевості.

10.3. Передпольове планування в камеральних умовах

Визначальним фактором при проведенні планування є необхідність досягнення заданої точності визначення місцеположення. Для високоточних вимірювань першого та другого класу планування GPS-вимірювань є обов’язковим. Для вимірювань 3-4 класу бажано проводити планування, особливо якщо територія вимірювань характеризується значною забудовою, лісистістю або наявністю перешкод іншого характеру. Для вимірювань технічного класу планування, як правило, не проводять.

При оптимальному плануванні GPS-вимірювань обов’язково слід враховувати такі параметри, як: конфігурація та кількість пунктів, конфігурація та кількість супутників, кількість та тип приймачів, економічні фактори, підготовку обладнання до вимірювань.

Планування також має включати в себе врахування (або вибір) методу вимірювань та можливості опрацювання даних вимірювань. Коротко переглянемо кожний з перелічених параметрів.

Від конфігурації та кількості пунктів, а також типу приймача залежить тривалість вимірювань. Для вираховування положення пунктів на місцевості вимірювань використовують дрібномасштабні карти.

На основі цих даних оцінюють можливості використання транспорту, маршрут вимірювань, вибір методу вимірювань, вибір місця для базової станції, можливу кількість роверних точок, наявність та відносне розташування перешкод та інші фактори, які дадуть можливість оцінити час, затрати, необхідне обладнання та точність вимірювань.

Конфігурація та кількість супутників є визначальними для оцінки точності та можливості проведення вимірювань в даний момент часу на даній території.

Економічні фактори впливають на собівартість геодезичних робіт. Їх аналіз дозволяє одночасно здешевити і спростити ці роботи, не впливаючи на досягнення необхідної точності.

Підготовка обладнання для вимірювань також має важливе значення, оскільки воно є основним засобом виробництва при виконанні геодезичних робіт. Значення мають не тільки його метрологічна справність, наявність необхідної документації, тощо, але й такі елементарні речі, як заряд акумуляторних батарей, наявність вільної пам’яті для запису даних вимірювань, нормальна робота засобів зв’язку і т.д.

Підготовка обладнання до польових вимірювань

10.4.1. Вимоги до GPS-приймачів

Загальною вимогою до приймачів, що застосовуються в топографо-геодезичному виробництві, є можливість виконання як кодових, так і фазових вимірювань.

При виконанні високоточних робіт необхідно використовувати двочастотні приймачі, що дозволяють за рахунок вимірювань на двох частотах підвищити надійність і точність визначення векторів. На коротких лініях (до 15 км) допускається використання одночастотних приймачів, адже вплив іоносфери на кінцях вектора однаковий і враховується в процесі опрацювання.

Число незалежних приймальних каналів приймача має бути не менше чотирьох.

Об’єм пам’яті для запису супутникових вимірювань та можливості акумуляторних батарей підтримувати обладнання в робочому стані повинні відповідати вимогам обраного методу вимірювань.

Метрологічне забезпечення

Перед застосуванням в геодезичних вимірюваннях супутникові приймачі повинні пройти метрологічну атестацію та отримати «Свідоцтво про метрологічну повірку вимірювального засобу».

Виконання метрологічних робіт для атестації GPS-спо-стережень здійснюється відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", основними стандартами за видами робіт яких є:

1. ДСТУ 3215-95 "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація й порядок проведення";

2. ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація й порядок проведення";

3. ДСТУ 3989-2000 "Метрологія. Калібрування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення та оформлення результатів";

4. ДСТУ 3400-2005 “Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів”.

Також використовуються наступні інструкції для метрологічної атестації приймачів:

МПУ 053/01-2003 Інструкція. Метрологія. Приймачі GPS одночастотні геодезичного призначення. Методика повірки.

МПУ 053/02-2003 Інструкція. Метрологія. Приймачі GPS на дві частоти геодезичного призначення. Методика повірки.

Приймачіпід час проведення державної атестації проходять випробування з метою встановлення придатності для виконання відносних координатних визначень. Повіряються комплект приймачів та додане програмне забезпечення. Методика повірки базується на використанні еталонного базису.

Повірку виконують в такому порядку

1. Виконують зовнішній огляд, перевіряють комплектність і працездатність приладу (перевіряють справність перемикачів і кнопок, збереження пояснювальних написів, цілісність зовнішніх оболонок кабелів, чистоту контактів на роз'ємах, стан штатних акумуляторів та зарядних пристроїв).

2. Визначають похибки вимірювання лінійних базисів залежно від тривалості вимірювань у статичному методі.

3. Визначають похибки вимірювань лінійних базисів в кінематичному методі.

4. Визначають похибки вимірювання приростів координат у статичному методі за нев’язкою в замкнутих фігурах.

5. Визначають похибки вимірювань координат в режимі реального часу (RT).

Перед початком перевірки необхідно вивчити Інструкцію користувача приймача, що перевіряється, правила експлуатації, технологію виконання геодезичних робіт, рекомендовану фірмою-виробником.