Підлягають виконанню(конституція України, ст. 60). Підлеглий, який виконав явно злочинний наказ, та Начальник, який його віддав, несуть кримінальну відповідальність за скоєне.

Під час віддання і отримання наказу військовослужбовці приймають стройове положення, а ті хто знаходяться в надягнутому головному уборі – прикладають до нього руку. Військовослужбовець, який віддає наказ, обов’язково говорить «НАКАЗУЮ». Після отримання наказу військовослужбовець відповідає «СЛУХАЮСЬ» і виконує його. Про виконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти тому начальникові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальнику.

Підлеглий, який отримав наказ, якщо йому щось не зрозуміло, має право звернутись до начальника з проханням уточнити наказ. Якщо ж начальник вагається, чи правильно підлеглий зрозумів отриманий наказ, він може примусити підлеглого стисло передати зміст наказу.

Не виконання наказу за відсутності ознак його умисного не виконання але якщо воно спричинило тяжкі наслідки,- карається службовим обмеженням на строк до 2 років або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до 1 року, або позбавленням волі на строк до 2 років. За ті ж самі діяння скоєні в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці – позбавлення волі на строк від 3 до 7 років(стаття 403 ККУ)

Існує три варіанти віддання і виконання наказу(відпрацьовується практично):

 

1. Наказ віддається у порядку підлеглості (тобто безпосереднім начальником). Підлеглий неухильно виконує його сумлінно, точно і у встановлений строк. Про виконання наказу він доповідає безпосередньому начальникові.

При віддані наказу начальник може перевірити, чи правильно підлеглий зрозумів отриманий наказ. Для цього він примушує підлеглого стисло повторити отриманий наказ і якщо підлеглий неправильно його тлумачить—наказує виконувати отриманий наказ. Якщо при отриманні наказу, підлеглому не зовсім зрозуміло його зміст—в цьому разі він звертається до начальника з проханням повторити наказ або розтлумачити його зміст і приступає до виконання.

 

2. Наказ віддається військовослужбовцю прямим начальником або начальником за військовим званням, минаючи безпосереднього начальника. В цьому разі начальник, який віддав наказ, повідомляє про це безпосереднього начальника військовослужбовця, або наказує йому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Військовослужбовець неухильно виконує отриманий наказ сумлінно, точно та у встановлений термін і доповідає це командирові (начальникові), який його віддав і безпосередньому начальникові.

 

 

3. Наказ віддається військовослужбовцю, який вже виконує наказ начальника, нижчого за військовим званням чи службовим положенням від начальника, який віддав останній наказ. Начальник, який віддав другий наказ, повідомляє про це безпосереднього начальника військовослужбовця або наказує йому доповісти своєму безпосередньому начальники про отримання нового наказу. Військовослужбовець доповідає своєму безпосередньому начальникові. Якщо новий (другий) наказ стає перешкодою для виконання попереднього (першого), військовослужбовець доповідає про це командирові (начальникові), який віддав наступний наказ і після отримання його згоди (підтвердження) припиняє виконання попереднього наказу і неухильно виконує другий наказ сумлінно, точно та у встановлений строк. Про виконання останнього наказу військовослужбовець доповідає начальникові, який його віддав, і безпосередньому начальникові.

 

 

Навчальне питання №3 Військова ввічливість і поведінка військовослужбовців

Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Усі військовослужбовці повинні під час зустрічі (обгону) вітати один одного, додержуючись правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України. Військове вітання - це вияв взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців.

Підлеглі та молодші за військовим званням вітають першими, а за умови рівного становища першим вітається той, хто вважає себе більш вихованим і ввічливим.

Крім того військовослужбовці вітають:
1) могилу Невідомого солдата;

2)братські могили воїнів, які загинули в боях за волю і
незалежність України;

3)бойові прапори військових частин;
4) похоронні процесії, які супроводжуються військами.

Відносини між військовослужбовцями повинні грунтуватися на взаємній повазі, у питаннях служби вони звертаються один до одного на "Ви".

Начальники й старші за військовим званням військовослужбовці у питаннях служби до підлеглих і молодших звертаються за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово "товаришу". Наприклад: "Рядовий Черняк", "Товаришу рядовий"; "Сержанте Мішин", "Товаришу сержанте"; "Прапорщику Мороз", "Товаришу прапорщику"; "Лейтенанте Малишенко", "Товаришу лейтенанте".

У разі коли необхідно звернутися до іншого військовослужбовця в присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням, слід попросити на це дозволу командира (начальника) або старшого за військовим званням. Наприклад: "Товаришу полковнику, дозвольте звернутися до майора Іващенка".

Військовослужбовці під час звертання до них командира (начальника) або старшого за військовим званням повинні стати у стройове положення.

Підлеглі й молодші за військовим званням звертаються у службових справах до командирів (начальників) і старших за військовим званням, додаючи перед званням слово "Товаришу". Наприклад: "Товаришу лейтенанте".

Для військового вітання під час руху, військовослужбовець за 5-6 кроків до начальника припиняє рух руками і повертає голову в його бік, а при надягненому головному уборі – прикладає до нього руку. Порівнявшись з начальником, повертає голову прямо (опускає праву руку) і продовжує рух руками. Вітання на місці поза строєм виконується наступним чином: при наближенні начальника (старшого за військовим званням) за 5-6 кроків, військовослужбовець приймає стройове положення й дивиться йому в обличчя, повертаючи вслід голову, а при надягненому головному уборі – прикладає до нього руку. Після того як начальник мине військовослужбовця, слід голову повернути прямо і опустити руку.

Військові частини (підрозділи) в строю за командою вітають:

1) Президента України, Голову Верховної Ради України,
Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України;
2) усіх прямих начальників, а також керівних осіб, призначених
для інспектування (перевірки) частини (підрозділу).

Для цього командир частини (підрозділу) подає команду "СТРУНКО, рівняння - ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ, НА СЕРЕДИНУ)", зустрічає їх і доповідає. Наприклад: "Товаришу генерал-майоре. Десятий механізований полк для полкової вечірньої перевірки вишикувано. Командир полку полковник Ткаченко". Під час шикування частини з Бойовим Прапором (на параді, стройовому огляді, складання Військової присяги тощо) в доповіді називається повне найменування частини з переліком наданих їй почесних найменувань та орденів. При виконанні військового вітання в строю під час руху начальник подає команду, але не доповідає.

3) під час зустрічі між собою;

4) могилу Невідомого солдата;

5) братські могили воїнів, які загинули в боях за волю і незалежність України;
6) бойові прапори військових частин, а також Військово-Морський Прапор під час його підняття та спуску;

7) похоронні процесії, які супроводжуються військами.
Поза строєм військові частини (підрозділи) виконують військове вітання за командою «Струнко». Вона подається під час кожного відвідання командиром (начальником) військової частини або підрозділу, а рапорт віддається лише під час першого вітання ним в даний день.

Під час проведення класних занять команда «Струнко» подається перед початком кожного заняття і після кожного його закінчення. Перед початком заняття, коли в аудиторію заходить викладач, черговий групи або перший, хто його побачив подає команду «Струнко».

Якщо командир (начальник) вітається з особовим складом (в строю, поза строєм, на заняттях, зборах тощо), то на його слова «Здрастуйте товариші (панове)» всі військовослужбовці відповідають «Бажаємо (бажаю) здоров’я», а при прощанні, на слова «До побачення товариші (панове)» - відповідають «До побачення». В обох випадках в кінці відповіді додають «Товаришу (пане)» та військове звання.

Під час виконання Державного гімну України:

1. В строю військовослужбовці без команди приймають стройове положення, а командири підрозділів від взводу і вище прикладають руку до головного убору.

2. Поза строєм військовослужбовці приймають стройове положення, а при надягненому головному уборі – прикладають до нього руку.