Митне декларування і порядок його здійснення

 

Однією з умов пропуску товарів і транспортних засобів через кордон є їхнє декларування. Під декларуванням розуміється повідомлення митному органу учасниками ЗЕД необхідних для митного оформлення і митного контролю відомостей про товар і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, про їх митний режим та інше. Іншими словами під декларуванням товарів необхідно розуміти встановлений чинним законодавством порядок переміщення через митний кордон вантажів під контролем митних органів.

У МК міститься легальне визначення декларанта як юридичної чи фізичної особи, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (ч. 5 ст. 1) та декларації митної вартості — заяви особи митному органу за встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим (ч. 6 ст. 1 МК).

Декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники). Декларантами товарів і транспортних засобів, що належать громадянам, крім того, можуть бути громадяни, уповноважені власниками зазначених товарів і транспортних засобів на здійснення декларування нотаріально засвідченими дорученнями. Декларант виконує всі обов’язки і несе у повному обсязі відповідальність, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов’язаний:

— здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до встановленого МК порядку;

— на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

— надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;

— сплатити податки та збори.

Декларування виконує декілька основних функцій. Одна з них — забезпечення митних органів необхідними відомостями про товари і транспортні засоби. Інша — підтвердження, декларантом правомірності вчинених дій відносно товарів і транспортних засобів, що поміщаються під обраний режим. Третя функція — контрольна. На підставі декларування митні органи перевіряють відповідність заявлених у декларації відомостей про товари і транспортні засоби фактичним даним.

Процедура декларування включає його форми і перелік даних та визначається КМ України і іншими актами. Декларування транспортних засобів, товарів і інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій і представництв проводиться безпосередньо їх власником або на підставі укладеного договору іншими підприємствами, які допущені у встановленому порядку митницею до декларування. Предмети, переміщувані через митний кордон України громадянами, декларуються цими громадянами. В більшості країн декларування здійснюється в двох формах: за вантажною митною декларацією або за товаротранспортними документами.

Декларування спричиняє визначені правові наслідки. З моменту декларування виникають зобов’язання по сплаті мита і податків. При виявленні недостовірного декларування декларація є доказом скоєного правопорушення.

За загальним правилом місце декларування товарів визначається за місцем здійснення митного оформлення. Відповідно до ст. 86 МК товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів і транспортних засобів. Транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів, декларуються одночасно з цими товарами, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Морські, річкові та повітряні судна декларуються митному органу в порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або в порту чи аеропорту відправлення з митної території України. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, які перевозять пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України або в митному органі за місцем розташування власника транспортного засобу.

При здійсненні декларування важливе значення надається строкам декларування. Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення протягом десяти днів з дати доставки товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред’явленням цих товарів.

Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі в’їзду на митну територію України декларуються митному органу не пізніше трьох годин з моменту прибуття у пункт пропуску на митному кордоні України, а у разі виїзду за межі митної території — не пізніше, ніж за три години до перетинання митного кордону України.

Зазначені строки можуть продовжуватися у порядку та на умовах, визначених КМ України.

 

Форми митного декларування

 

Митне декларування має свої форми, які безпосередньо визначені в МК України. Як уже зазначалося, декларування проводиться шляхом заяви в установленій формі (письмово, усно і т. п.) точних даних про мету переміщення через митний кордон України товарів і інших предметів і про самі товари й інші предмети, інших необхідних для митного контролю і митного оформлення відомостей. Це проводиться спеціальним документом, що отримав назву митної декларації. Відповідно до ч. 12 ст. 1 МК України митна декларація — письмова заява встановленої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон.

Митне законодавство передбачає декілька варіантів процедури декларування:

1) шляхом подання в митний орган вантажної митної декларації ВМД. Застосовувана в Україні вантажна митна декларація (ВМД) відповідає зразкам, які використовуються у міжнародній практиці. Вона складається з 4 аркушів і містить 54 графи, частина з яких заповнюється декларантом, а частина — митним органом. Декларація містить відомості про відправника й одержувача товару, країну контракту (країну, у якій зареєстрована фірма-партнер), країну походження товару (для імпортера) чи країну призначення (для експортера), про умови постачання, про валюту контракту, транспорт, на якому повинен бути доставлений товар, про митницю, на якій він повинен пройти оформлення, квоту (для товарів, експорт яких квотується, вказується тільки залишок квоти без уже вивезеної частки), митної вартості товару і підстав стягнення мита і зборів;

2) шляхом подання в митний орган письмової заяви, складеної в довільній формі, стосовно товарів, з яких не стягуються мито і податки і не застосовуються міри економічної політики;

3) за спрощеною формою відбувається декларування при переміщенні фізичними особами товарів не для комерційної мети. Для декларування транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон фізичними особами, встановлена особлива форма декларації. Якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов’язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше, ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов’язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше, ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Рішення про можливість випуску товарів у вільний обіг з наступним оформленням митних документів у повному обсязі приймається митним органом, виходячи з обставин переміщення таких товарів через митний кордон України, характеристики підприємства, установи, організації та за умови сплати належних податків та зборів у повному обсязі;

4) у разі, коли товари регулярно переміщуються через митний кордон України однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах, митний орган може дозволити такій особі подавати періодичну митну декларацію, яка оформляється на переміщення товарів за певний погоджений з митним органом період.

Порядок та умови подання періодичної митної декларації визначаються КМ України;

5) до ввезення товарів на митну територію України декларантом може подаватися до відповідного митного органу попередня митна декларація. Подання попередньої митної декларації при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів є обов’язковим. Порядок подання попередньої митної декларації, її форма та перелік відомостей, що зазначаються у ній, встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи відповідно до встановлених вимог.

Шляхом подання в митний орган ВМД декларуються товари, відносно яких стягуються мито і податки, товари, до яких застосовуються міри економічної політики, а також товари, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 доларам США. Шляхом подання в митний орган письмової заяви, складеної в довільній формі, із зазначенням відомостей про особу, що переміщає товари, декларанта, про товари, включаючи їх по ТН ЗЕД, найменування, опис, кількість і вартість, а також про їхній митний режим, декларуються товари, митна вартість яких менша суми, еквівалентної 100 доларам включно, відносно яких не стягуються мито і податки і не застосовуються міри економічної політики. Як митну декларацію можна використати товаросупровідні, комерційні, транспортні й інші документи.

Громадяни заповнюють заяву-декларацію, у якій сповіщають відомості про себе (прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, дані документа, що засвідчує особу), про товари (найменування, кількість, вартість), про мету ввозу (вивозу), про наявні товаросупровідні документи.

Основним документом декларування товарів і транспортних засобів при здійсненні ЗЕД є вантажна митна декларація (ВМД), у якій відображаються відомості про товари, їх митний режим, про відправника, одержувача і декларанта, валюту розрахунків і інші необхідні для митного контролю і митного оформлення відомості. ВМД складається з основних і додаткових аркушів (форми ТД-1 і ТД-2). Основний лист ВМД застосовується для внесення відомостей про товари одного найменування і коду при вміщенні їх під той самий митний режим. Додаткові аркуші використовуються для декларування товарів різних найменувань і кодів.

Додаток 1

 

 

ДЕКЛАРАЦІЯ