НТНС складається з двох частин.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

НТНС складається з двох частин.



1. Систематичний товарний словник, який включає назви всіх груп ТНС, що реалізуються населенню і враховуються в роздрібному товарообороті підприємств торгівлі і громадського харчування всіх форм власності і підпорядкування.

Він поділяється на два розділи:

А. Продовольчі товари.

Б. Непродовольчі товари.

Систематичний товарний словник містить 103 товарні групи, які охоплюють понад 15 тисяч підгруп і позицій.

2. Алфавітний товарний словник, в якому для полегшення пошуку відповідних ТНС назви товарних підгруп, позицій, підпозицій та субпозицій розміщено в алфавітному порядку з виділенням в окремі підрозділи номенклатури продовольчих і непродовольчих товарів.

Кодова система НТНС дозволяє одержувати інформацію в зручній для збирання, передачі та обробки на ЕОМ формі, яку можна легко зіставити з даними інших видів звітності і використовувати для комплексного економічного аналізу.

Для цього служать відповідні коди Гармонізованої системи (ГС) опису і кодування товарів, товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) та Вищих класифікаційних угруповань діючого класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції, які проставлені біля товарних груп, підгруп і позицій НТНС і є перехідними ключами між зазначеними номенклатурами.

Довжина коду в номенклатурі ЗКП/ВКУ має 10 знаків (рис. 5.3):

• перші дві цифри означають клас;

• третя цифра — підклас;

• четверта цифра — група;

• п'ята цифра — підгрупа;

• шоста цифра — вид;

• сьома-десята цифри — внутрішньовидові угруповання.

 

 

Рис. 5.3. Модель структури кодового позначення ЗКП/ВКУ

 

В НТНС за ЗКП/ВКУ проставлено тільки шестизначні коди, тобто в цих кодах немає позначок внутрішньовидових угруповань.

Наприклад, код товару 92 1411 розшифровується таким чином:

92 — клас товару — «М'ясопродукти»,

1 — підклас товару — «М'ясо і птиця, включаючи субпродукти»,

4 — група товару — «М'ясні напівфабрикати»,

1 — підгрупа товару — «М'ясні напівфабрикати січені»,

1 — вид товару — «Котлети м'ясні, м'ясо-рослинні та з іншими добавками».

Штрихове кодування — це система автоматичної ідентифікації об'єктів кодування.

Перші ідеї розробки універсальної системи, заснованої на ідентифікації товарів за товарною нумерацією, з'явилася в 60-ті роки у США та Канаді. Основою штрихового кодування стали універсальні штрихові коди UPC.

У 1977 р. було створено Європейську асоціацію нумерації EAN, яка розробила європейський стандарт товарної нумерації і символьного маркування.

Основним об'єктом штрихового кодування є товар. Конкретні одиниці товару мають певні характеристики (розмір, масу, ціну, якість), завдяки яким один товар відрізняється від іншого, і тому повинні мати різні коди. Штриховий код ідентифікує товар так, щоб будь-який інший товар, що реалізується на міжнародному ринку, не міг мати такий же код.

Штрихове кодування найбільш широко використовується при виробництві й реалізації товарів, що дозволяє автоматизувати облік у виробництві, на складах сировини і готової продукції, в оптових і роздрібних торговельних підприємствах, тобто скрізь, де необхідна повна і точна інформація про переміщення матеріальних цінностей.

Використання шрихового коду разом з ЕОМ забезпечує оптимізацію таких процесів:

• виробникам — облік кількості виробленої продукції, її сортування і розміщення в складах за видами, найменуваннями, сортами; облік товарних запасів; формування товарних партій при виконанні замовлень;

• оптовим посередникам — приймання товарів за кількістю й асортиментом; облік і контроль товарних запасів на складах; відвантаження в роздрібну торговельну мережу;

• транспортним організаціям — швидке і безпомилкове приймання та відвантаження товарів;

• роздрібній торгівлі — приймання товарів за кількістю й асортиментом; оптимальне розміщення товарів у складі; облік і контроль товарних запасів у магазинах; контроль за збереженням товарів; забезпечення ритмічного поповнення запасів товарів у міру їх реалізації.

У рамках системи EAN розроблено й активно використовується в багатьох країнах світу стандарт електронного обміну даними (EANCOM).

Система EAN універсальна і тому може застосовуватися на будь-якому етапі ланцюжка «виробник-оптова ланка-підприємство роздрібної торгівлі».

Коди EAN можуть бути 8-розрядними (для товарів невеликого розміру), 13-розрядними (для більшості товарів) і 14-розрядними (тільки для транспортної тари). Всі вони являють собою комбінації штрихів і пробілів різної ширини. При цьому найвужчий штрих або пробіл береться за одиницю товщини — модуль. Інші штрихи і пробіли за шириною дорівнюють двом і трьом модулям. Кожна цифра коду EAN являє собою комбінацію двох штрихів і двох пробілів. У табл. 5.1 наведено структуру штрихових кодів різних типів.

 

Таблиця 5.1

Структура штрихових кодів

 

Структурні елементи кодів Порядкові номери знаків
Типи штрихових кодів
EAN-8 EAN-13 EAN-14
Країна, де знаходиться банк Даних про штрихові коди 1-2 (3*) 1-2(3*) 1-2 (3*)
Організація-виробник або продавець 3-5 (4-5)** 3-7 (4-7)** 3-7 (4-7)**
Інформація про товар 6-7 8-12 -
Код упаковки товару - - 9-13
Контрольна цифра

 

Перші 2-3 цифри, так званий національний префікс, означають країну, де знаходиться організація, що зареєструвала виробника та його товар, і присвоюються Асоціацією EAN (табл. 5.2).

* Для країн, яким надано можливість деталізувати код до третього розряду (наприклад, Україна — 482).

** Виробник може використовувати тільки чотири розряди.

 

Таблиця 5.2

Національні префікси деяких країн

 

Код Країна Код Країна
Австралія Мексика
90-91 Австрія Нідерланди
Аргентина Швейцарія
Бельгія Швеція
Болгарія Норвегія
Бразилія Польща
Великобританія Португалія
400-440 Німеччина Південна Корея
Гонконг 460-469 Росія
Греція Сінгапур
Данія 00-09 США, Канада
Ізраїль Туреччина
Ірландія Чилі
Іспанія Україна
80-83 Італія Фінляндія
Кіпр 30-37 Франція
Китай Чехія
Куба 45-49 Японія

 

Наступні 3-5 цифр — код виробника, який видається конкретній організації-виробнику національним органом з ідентифікації.

Наступні 3-5 цифр кодів EAN-8 і EAN-13 — це інформація, що присвоюється товару організацією-виробником або продавцем самостійно у вигляді реєстраційного номера в межах свого підприємства. У даних цифрах виробник може закодувати необхідні для ідентифікації відомості про товар.

Будь-які зміни, що вносяться в товар і викликають його зміну, вимагають перекодування і встановлення нового штрихового коду. Тільки зміна вартості товару не призводить до зміни штрихового коду.

Остання цифра штрихового коду — контрольна, яка дозволяє перевірити правильність зчитування штрихового коду сканером. На початку і на кінці штрихового коду знаходяться крайні трохи подовжені штрихи, які вказують на початок і кінець зчитування коду. В центрі штрихового коду є центральні подовжені штрихи, які полегшують візуальну перевірку повноти запису коду.

Штриховий код наноситься на транспортну або споживчу тару (упаковку) друкарським способом або за допомогою етикеток і ярликів, що наклеюються на упаковку чи тару.

Існують певні правила розміщення штрихових кодів на упаковках товарів:

• кожен товар має тільки один код EAN, який повинен знаходитися на зворотній стороні упаковки (лицьовою стороною вважається та сторона, де розміщено назву товару) в правому нижньому куті. Якщо цього зробити не можна, то штриховий код може розміщатися на лицьовій стороні;

• код повинен розміщатися тільки вертикально;

• код повинен мати темний колір;

• розміщатися код повинен тільки на світлому фоні;

• штриховий код не повинен розміщатися там, де вже є інші елементи маркування;

• штриховий код має певні розміри (мінімально допустимі — 21 х 30 мм, максимально допустимі — 52,5 х 74,6 мм).

Використання штрихового коду не збільшує витрати часу на виробництво товару і не підвищує його вартість.


 

Розділ 6

 

ОСНОВИ ЗБЕРІГАННЯ ТОВАРІВ


 

Зберігання продовольчих товарів — один з етапів їх життєвого циклу. Воно завжди супроводжується зміною якості і маси товарів, що завдає значних економічних втрат. За даними ФАО, втрати зерна щорічно становлять близько 10% валового збору. Ще більші втрати при зберіганні плодів та овочів — вони досягають 35%. Тому зменшення втрат і збереження якості харчових продуктів на всіх етапах просування товарів від виробника до споживача є важливим джерелом поповнення продовольчого фонду.

Зміна якості харчових продуктів під час зберігання зумовлена головним чином фізіологічними властивостями продуктів та умовами їх зберігання. Цей процес може супроводжуватися втратами продовольчих товарів. Втрати можна розглядати з двох боків: як втрату якості і як втрату кількості продуктів.

Втрата якості пов'язана зі зміною хімічного складу продуктів (гідроліз жирів з одержанням гліцерину і жирних кислот, окислювання вітамінів і втрата їхніх біологічних властивостей тощо). Ці зміни супроводжуються частковою або повною втратою доброякісності продуктів, що, у свою чергу, призводить до втрат кількості продовольчих товарів.

Втрати кількості продуктів пов'язані зі зменшенням маси продуктів, яка відбувається внаслідок природних процесів при зберіганні (усихання, вбирання в тару, просочування) або внаслідок псування (бродіння, пліснявіння, окислювання) продуктів.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.51.151 (0.02 с.)