Металообробні верстати свердлильної та розточувальної груп

Усі оброблювані на верстаті деталі (крім особливо складних) необхідно встановлювати у відповідні пристосування (лещата, кон­дуктори тощо), які закріплюються на столі (плиті) свердлильно­го верстата, і кріпити в них. Для кріплення тонкого листового металу повинні застосовуватися спеціальні пристрої (гідравлічні, важільні та ін.); допускається також закріплювати деталі при­тискними планками, упорами тощо. До стола верстата лещата необхідно кріпити болтами, розмір яких повинен відповідати роз­міру паза стола.

Установлювати оброблювані деталі на верстат та знімати їх з нього під час роботи верстата допускається тільки в разі викори­стання спеціальних позиційних пристроїв (поворотних столів, конвеєрів тощо), які створюють безпечні умови праці. Верстати повинні бути обладнані пристроями, які повертають шпиндель у початкове положення після його подавання. За відсутності за­значеного оснащення установлювати та знімати деталі дозволя­ється тільки після вимкнення та повної зупинки верстата.

У разі закріплення інструмента в шпинделі за допомогою кли­нів, гвинтів, планок та інших пристроїв ці елементи не повинні виступати за межі шпинделя. У разі неможливості виконання цієї вимоги поверхню зазначених елементів необхідно закривати захисним пристроєм. Вставляти чи виймати свердло або інший інструмент із шпинделя верстата дозволяється тільки після пов­ного припинення обертання шпинделя. Свердло зі шпинделя не­обхідно виймати спеціальним клином, який не повинен залиша­тись у пазу шпинделя.

Не дозволяється використовувати на верстатах інструмент із забитими або спрацьованими конусами та хвостовиками. Стру­жку з просвердлених отворів необхідно видаляти гідравлічним способом, магнітами, металевими гачками тощо - тільки після зупинення верстата та відведення інструмента. Свердлити отвори у в'язких металах необхідно спіральними свердлами зі стружко- дробильними каналами.

Для знімання інструмента з верстата необхідно застосовува­ти спеціальні молотки та вибивачі, виготовлені з матеріалу, від якого під час удару не відділяються частинки. Забороняється Під час роботи верстата перевіряти рукою гостроту різальних кромок інструмента, глибину отвору та вихід свердла з отвору в деталі, а також охолоджувати свердла мокрою ганчіркою. Підводити тру­бопровід емульсійного охолодження до інструмента або викону­вати його закріплення, а також переналагоджувати верстат до­зволяється тільки після повного зупинення верстата. Забороня­ється працювати на свердлильних верстатах у рукавицях, рука­вичках або із забинтованими руками. "Установлювати і знімати великогабаритні деталі необхідно в рукавицях - тільки після зупинення верстата.

Металообробні верстати відрізної групи та для різання металу

Відрізні круглопиляльні верстати з переднього боку необхідно оснащувати екраном, який може переміщуватись убік або відки­датись чи зніматись, - для захисту верстатника від стружки, що відлітає під час різання. Неробочу частину пилки відрізного круглопиляльного верстата необхідно обгороджувати. Відрізні круг­лопиляльні верстати необхідно оснащувати пристроями для ав­томатичного очищення западин зубів від стружки під час робо­ти. Різальне полотно стрічково-відрізних верстатів необхідно об­городжувати по всій довжині, крім ділянки в зоні різання. Шкі­ви стрічково-відрізного полотна необхідно обгороджувати по колу та з боків.

Стрічково-відрізні верстати необхідно оснащувати пристроєм, який запобігає травмуванню верстатника різальним полотном у разі його розривання. Металообробні верстати відрізної групи повинні мати пристрої для підтримування матеріалу, від якого відрізуються заготовки, а також відрізаних заготовок, - щоб уне­можливлювалось падіння з цих верстатів матеріалу та загото­вок. Кромки кожухів відрізних пилок та кругів, стрічкових пи­лок у зоні розкривання їх, а також внутрішні поверхні кожухів верстатів повинні бути пофарбовані у жовтий колір. Передня частина пиляльної рами ножівкової пилки верстата не повинна виходити за торець рукава верстата або дювинна огороджуватися захисним пристроєм.

Відрізні круги абразивно-відрізних верстатів необхідно огоро­джувати захисними кожухами, що відповідають вимогам ГОСТ 12.3.028. На зовнішньому торці кожухів повинні бути кри­шки, які зручно знімати або відкривати, надійно закріплювати в робочому положенні. Конструкція пилозабірників абразивно-відрізних верстатів повинна забезпечувати ефективне захоплюван­ня іскрового факела, що відходить від зони різання.

Конструкція пилозабірника та повітроводу, що відходить від нього до відсмоктувального пристрою, повинна передбачати мож­ливість зручного очищення їх від нагару, який утворюється під час контакту розпечених металевих частинок із внутрішніми по­верхнями пилозабірника та повітроводу. Абразивно-відрізі^і вер­стати за технічної необхідності повинні комплектуватись індиві­дуальними відсмоктувальними пристроями. У разі застосування у відсмоктувальному пристрої тканинних фільтрів тканина по­винна бути вогнестійкою або на ділянці всмоктування перед при­строєм повинен установлюватись іскроуловлювач. Пилки необ­хідно заточувати відповідно до вимог інструкції заводу-виробника. Під час заточування круглих пилок необхідно зберігати концентричність вершин усіх зубів відносно осі обертання диска.

Забороняється застосовувати круглі пилки,«ц| мають тріщи­ни на диску або зубах, пилки з двома підряд виламаними зубами, з вищербленими або відпалими від зубів пластинками із швид­корізальної сталі або твердого сплаву, з випинаннями на диску та із зубами, припеченими під час заточування. Не дозволяється встановлювати на верстати пиляльні диски з діаметром отвору, більшим за діаметр вала (шпинделя), а також застосовувати вста­вні кільця (втулки) для зменшення діаметра отвору в диску. Щд час роботи на верстаті необхідно застосовувати лише відшліфо­ване полотно стрічкової пилки, яке не має тріщин, випинань, по­здовжньої хвилястості, відгинання задньої кромки, раковин від корозії тощо. Забороняється під час роботи верстата перебувати в площині обертання диска пилки, виштовхувати стружку із се­гментів диска під час його обертання, а також підтримувати ру­ками той кінець заготовки, що відрізається.

Згинальні, правильні та профілезгинальні верстати для обробки металу

Згинальні та профілезгинальні верстати необхідно обладнати приймальними пристроями (столами тощо) із запобіжними ого­родженнями. Згинальні верстати повинні мати пристрої контро­лю та обмеження опускання та піднімання траверси понад уста­новлений розмір, а також пристрої для вимкнення електродвигуна - у разі ввімкнення ручного механізму переміщування траверси.

Роликові верстати для згинання та малкування профілів не­обхідно оснащувати захисними пристроями - для запобігання попаданню пальців рук верстатника між роликом та заготовкою.

Не дозволяється працювати на згинальному верстаті в разі:

• випередження одного кінця або нерівномірного (ривками) переміщування траверси;

• невідповідності ходу траверси (верхнього вала) показан­ням індикатора;

• значного провисання верхнього вальця і прогинання по­стіл і під час прокатування.

Забороняється вимірювати та звільняти заготовки на профі­лезгинальних верстатах під час повороту згинальних важелів.

Деревообробні верстати

Маятникова пилка повинна мати плаваючі огородження, що за­кривають її зуби.

Фугувальні верстати повинні бути обладнані огородженням ножового вала, що автоматично відкриває ножову щілину на ширину оброблюваної деталі. Круглопиляльні верстати повинні мати металевий кожух, що закриває диск пилки і автоматично підіймається при поданні матеріалу, а також розклинювальний ніж або диск, який перешкоджає зворотному виходу матеріалу.

Товщина розклинювального ножа повинна перевищувати ширину пропилу на 0,5 мм для пил діаметром до 600 мм та на 1-2 мм для пил діаметром більше 600 мм. Забороняється пра­цювати на круглопиляльному верстаті, якщо диск пилки має биття, а також тріщини або зламаний зуб.

При обробці на фугувальному верстаті матеріалу довжиною до 400 мм, шириною до 50 мм або товщиною до 30 мм, а також при допилюванні необхідно застосовувати штовхачі; при їх використанні обидві руки верстатника повинні знаходитись на штовхачі. Для обробки на круглопиляльному верстаті матеріалу довжиною більше 1500 мм біля верстата повинні встановлюва­тися приставні роликові опори; робота з матеріалом довжиною понад 1500 мм без роликових опор забороняється.

Забороняється зупиняти верстат шляхом натискання кус­ком матеріалу на диск.

Приступати до обробки матеріалу на верстаті можна тільки після того, як вал з різальним інструментом набере максималь­ну швидкість обертання. Незалежно від наявності секційних по­давальних вальців на всіх рейсмусових верстатах повинні вста­новлюватися запобіжні упори. На передньому краї столу пови­нна бути додатково встановлена завіса із затримуючих хитних планок.

Неробоча частина шліфувального круга заточувального при­строю, який вмонтований у рейсмусовий верстат, повинна бути повністю огороджена. У випадку самочинної зупинки різального інструменту верстата, коли оброблювана заготовка знаходиться під огородженням, необхідно виключити верстат і тільки після цього підняти огородження і усунути несправність.

Ножиці для різання металу

Гільйотинні ножиці для різання листового металу Повинні бути оснащені:

• запобіжними пристроями, зблокованими з пусковими ме­ханізмами, - для унеможливлення потрапляння пальців рук працівника під ножі та притискачі;

• столом, установленим на рівні нерухомого ножа;

• напрямною та запобіжною лінійками, які дозволяють ба­чити місце розрізування;

• регульованими упорами для обмеження подавання листа, що розрізується;

• механічними або гідравлічними притискачами - для фік­сації металу, що розрізується.

Гільйотинні ножиці повинні також мати:

• роз'єднувальні пристрої, що запираються, - для здійснен­ня вимикання електродвигуна під час простоювання або перерви в роботі ножиць;

• закриті по колу спеціальні огородження - для запобіган­ня доступу до циліндричних притискачів, установлених перед обгороджувальним (захисним) пристроєм зони но­жів. Огородження повинні регулюватися за висотою зале­жно від товщини матеріалу, що розрізується.

Ручні махові ножиці повинні бути обладнані:

• притискачами на верхньому рухомому ножі;

• амортизатором - для пом'якшування удару ножотримача;

• противагою - для утримування верхнього рухомого ножа в безпечному положенні.

Ручні важільні ножиці необхідно надійно закріплювати на спеціальних стійках, верстаках, столах.

Ножиці та запобіжні пристрої повинні бути такими, щоб уне­можливлювалося самочинне опускання верхнього ножа. Прозір між ножами ножиць повинен бути не більше 0,05 товщини лис­тового матеріалу, що розрізується, - для запобігання травмуванню рук та для забезпечення вільного просування смуг у штампах.

Педаль ножиць має бути переносною, її опорна поверхня по­винна бути прямою, неслизькою, мати заокруглений торець і на відстані від 110 до 130 мм від нього - упор для носка ноги. Педаль повинна бути захищена міцним кожухом, відкритим тіль­ки з фронту обслуговування. Верхній край кожуха повинен бути заокругленим. Зусилля на педаль ножиць повинно бути від 25 до 40 Н (від 2,5 до 4 кгс).

Опорна поверхня педалі повинна встановлюватись на висоті від 80 до 100 мм від рівня підлоги; ножиці повинні вмикатись на робочий хід після продавлювання педалі на 45-70 мм.

Забороняється під час виконання робіт із застосуванням но жиць для різання металу:

• різати ножицями метал, ударяючи по лезах або по ручках ножиць;

• розрізувати вузькі металеві штаби, які неможливо при­тиснути притискачами;

• використовувати ножиці, що мають ум'ятини, вищербини або тріщини в будь-якій частині ножів;

• застосовувати затуплені ножиці та ножиці, у яких різаль­ні краї ножів нещільно прилягають;

• подовжувати ручки ручних ножиць, застосовуючи допомі­жні важелі.

Вимоги до верстаків

Верстаки повинні мати жорстку та міцну конструкцію і бути стійкими, їхня поверхня повинна бути строго горизонтальною, оббитою листовою сталлю, не мати вибоїн, задирок і утримува­тись в чистоті та порядку. Під кришкою верстака повинні бути висувні шухляди, поділені на кілька комірок, а також полиці для зберігання інструментів, заготовок, дрібних деталей і документації.

Верстаки повинні мати такі розміри: ширину - не менше 750 мм, висоту - від 800 до 900 мм, довжину, яка визначається за місцевими умовами.

Для захисту працівників, які виконують роботу поблизу верстака, від відлітаючих частинок металу (наприклад, під час вико­нання робіт із застосуванням зубила) необхідно установлювати суцільний захисний екран заввишки до 1 м або сітчастий екран з комірками розміром не більше 3 мм. У разі двосторонньої роботи на верстаку такі екрани необхідно установлювати посере­дині верстака. У майстерні з ремонту обладнання в разі вико­нання робіт, під час яких можуть відлітати частинки металу на працівників, які виконують роботу поруч, слід установлювати пе­реносні екрани.

Лещата на верстаках повинні забезпечувати надійне затис­нення виробу. Вони повинні закріплюватись так, щоб їхні губки перебували на рівні ліктя працівника, який виконує роботу, а відстань між осями встановлених на верстаках лещат відповіда­ла розміру оброблюваних деталей, але була не менше 1 м. Стале­ві змінні плоскі планки губок лещат повинні мати неспрацьовану насічку на робочій поверхні. Насічка повинна бути перехрес­на з кроком від 2 до 3 мм та глибиною від 0,5 до 1 мм. У закритих лещатах прозір між робочими поверхнями змінних пло­ских планок не повинен перевищувати 0,1 мм.

Рухливі частини лещат повинні переміщуватись без заїдань, ривків і надійно фіксуватись у потрібному положенні. На руко­ятці лещат і накладних планках не повинно бути забоїн і зади­рок. Отвір головки гвинта повинен мати^з двох боків заокруг­лення - для запобігання защемленню руки працівника. Лещата повинні мати пристрій, що запобігає повному відгвинчуванню хо­дового гвинта з гайки. Верстаки повинні мати місцеве стаціона­рне освітлення з лампами розжарювання напругою не вище 220 В. Лампи повинні мати пристосування, що дозволяє регулювати їх за висотою та довжиною, а також змінювати кут їх нахилу. Сві­тильники повинні мати сітчасте огородження та відбивачі, що не просвічуються і дозволяють спрямовувати світловий потік на оброблюваний матеріал.