Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами

Умови і режим проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів. Основним документом, який дає право на рух великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами і визначає умови і режим їх проїзду, є дозвіл, що видається переві­знику Державтоінспекцією за наявності погодження з дорожні­ми, комунальними, залізничними та іншими підприємствами і організаціями.

Рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними, і контейне­ровозів загальною масою до 44 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра, здійснюється без дозволу.

Дозвіл видається:

• управлінням Державтоінспекції МВС - у разі виїзду за межі України або в'їзду на територію України;

29. управлінням Державтоінспекції МВС або управліннями Державтоінспекції головний управлінь (управлінь) МВС в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі - якщо маршрут пролягає в межах Автономної Республіки Крим, області, між областями або між Автоно­мною Республікою Крим, м. Києвом і Севастополем та іншими адміністративно-територіальними одиницями;

30. міськими або районними підрозділами Державтоінспекції - якщо маршрут проходить у межах міста, району.

Дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення по­стійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не біль­ше ніж на три місяці.

Дозвіл на проїзд великогабаритних транспортних засобів ав­томобільними дорогами та вулицями не видається або дія дозво­лу припиняється, якщо на таких дорогах і вулицях може виник­нути підвищена небезпека для учасників дорожнього руху або транспортні затори.

Порядок погодження маршрутів. У разі коли маршрут проїз­ду великогабаритних та великовагових транспортних засобів (далі - маршрут) проходить по автомобільних дорогах загально­го користування кількох областей або хоча б однієї області та Автономної Республіки Крим, перевізник зобов'язаний погодити його з корпорацією «Укравтодор». Якщо маршрут не виходить за межі однієї області чи Автономної Республіки Крим, він пого­джується з відповідною організацією корпорації «Укр?івтодор» в області чи в Автономній Республіці Крим.

Якщо маршрут проходить вулицями населених пунктів, пере­візник погоджує його з власниками автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноваженими ними організація­ми, які відповідають за експлуатаційне утримання цих доріг, ву­лиць та залізничних переїздів.

У разі коли висота великогабаритного транспортного засобу з вантажем або без нього від поверхні дороги становить більш як 4,5 метра, маршрут додатково погоджується із службами мі­ського електротранспорту, електромережі, електрифікації, елект­розв'язку, мостового господарства.

Якщо габарити великогабаритного транспортного засобу пере­вищують за шириною 5 метрів, за довжиною 26 метрів, за висотою

4,5 метра, а загальна маса великовагового транспортного засобу перевищує 52 тонни, маршрут, який проходить через залізничні переїзди, додатково погоджується «з дистанцією колії залізниці (державна власність) або власниками переїздів (інші форми вла­сності) чи уповноваженими ними організаціями. Для забезпечен­ня пропуску таких транспортних засобів через залізничні переїз­ди перевізники повинні подати заявку начальникові дистанції колії або власникам переїздів чи уповноваженим ними організа­ціям не пізніше ніж за 24 години до моменту перетину залізни­чної колії.

Якщо загальна маса великовагового транспортного засобу перевищує 60 тонн, власник автомобільних доріг чи вулиць, при­ймає рішення про проведення (за рахунок замовника) спеціаль­ного обстеження або/і випробування будівель, споруд і мереж на маршруті та у разі потреби про укріплення штучних споруд спе­ціалізованими організаціями, які мають відповідну ліцензію на його проведення.

Вимоги до водіїв, обладнання великогабаритних та велико­вагових транспортних засобів і розміщення вантажів. Водії великогабаритних та великовагових транспортних засобів зобов'язані:

31. дотримуватися зазначеного у дозволі маршруту;

32. вживати необхідних заходів для безперешкодного та без­печного проїзду зустрічних транспортних засобів;

33. періодично зупинятися у зручних місцях з метою надання можливості для обгону транспортними засобами, що ру­хаються позаду;

34. не створювати перешкод для руху інших транспортних засобів.

Водіям великогабаритних та великовагових транспортних засобів забороняється:

35. здійснювати обгін транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю 30 км/год і більше;

36. буксирувати інші транспортні засоби;

37. рухатися в умовах туману, ожеледиці, снігопаду та в ін­ших умовах недостатньої видимості;

38. рухатися узбіччям дороги;

39. зупинятися поза спеціально визначеними стоянками за межами земляного полотна дороги.

Технічний стан великогабаритних та великовагових транс­портних засобів та їх обладнання повинні відповідати Прави­лам дорожнього руху, інструкціям заводів-виробників та цим Правилам.

Автомобілі-тягачі повинні бути обладнані пристроями, які в разі виходу з ладу з'єднувальних з причепом гальмових магіст­ралей забезпечували б зупинку автопоїзда аварійною гальмовою системою. При цьому робоча гальмова система автомобіля-тягача повинна бути справною.

Великогабаритні та великовагові транспортні засоби повинні бути укомплектовані таким обладнанням:

40. не менш як двома противідкотними упорами для додат­кової фіксації коліс автомобіля-тягача та кожного з при­чепів у разі вимушеної зупинки;

41. знаком «Об'їзд перешкоди з лівого боку» та знаком «Об'їзд перешкоди з правого боку» діаметром по 600 міліметрів кожний, виготовленими зі світловідбивного матеріалу від­повідно до вимог стандартів;

42. вісьмома конусами з горизонтальними світловідбивними смугами білого та червоного кольору, розташованими по­чергово (висота конусів - 600 міліметрів, ширина білих та червоних смуг - 150 міліметрів);

43. жорстким буксиром;.

44. миготливим ліхтарем червоного кольору або знаком ава­рійної зупинки;

45. комплектом ланцюгів протиковзання (в період з 1 жовт­ня до 1 квітня);

46. жилетом оранжевого кольору із світловідбивними елеме­нтами;

47. не менш як одним проблисковим маячком оранжевого кольору з автономним живленням, використання якого узгоджуються з підрозділом Державтоінспекції.

Проблисковий маячок оранжевого кольору встановлюється на транспортному засобі чи на вантажі згідно із вимогами стан­дартів. Кріплення маячка повинне бути надійним (з урахуван­ням усіх режимів руху і гальмування) і забезпечувати вільне його бачення усіма учасниками руху.

Дозвіл, що видається перевізнику Державтоінспекцією, одно­часно є дозволом на встановлення та використання проблис­кового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах та на автомобілі прикрит­тя із зазначенням його марки та державного реєстраційного но­мера на термін дії дозволу.

Кабіна великогабаритного транспортного засобу повинна бути обладнанане менш як двома дзеркалами заднього вигляду, роз­ташованими з лівого і правого боків кабіни, на зворотному боці яких нанесені почергово під кутом 45 градусів світловідбивні смуги білого та червоного кольору. Дзеркала мають забезпечувати достатній огляд у горизонтальній і вертикальній площині з ура­хуванням габаритів вантажу, що перевозиться, під час руху як на прямій, так і на кривій ділянці автомобільної дороги. Дзеркала заднього вигляду кріпляться з допомогою пристроїв, які б забез­печували їх відхилення вперед чи назад під зусиллям 20-25 кгс, спрямованим паралельно поздовжній осі транспортного засобу.

На великогабаритному та великоваговому транспортному за­собі встановлюється розпізнавальний знак обмеження швидко­сті руху, яка визначається підрозділом Державтоінспекції або технічною характеристикою цього транспортного засобу.

Вантаж, який виступає за габарити транспортного засобу по­переду чи позаду більш як на 1 метр або з боків більш як на 0,4 метра від його переднього чи заднього габаритного ліхтаря, по­значається сигнальними щитками «Негабаритний вантаж» роз­міром 400 х 400 міліметрів з нанесеними на них по діагоналі почергово світловідбивними смугами завширшки 50 міліметрів білого і червоного кольору, які встановлюються попереду та по­заду вантажу, а також ліхтарями: попереду - білого і позаду - червоного кольору (не менше ніж по два), з боків - оранжевого кольору (не менше ніж по чотири з кожного боку), які розміщу­ються на крайніх зовнішніх частинах негабаритного вантажу.

На великогабаритному транспортному засобі, довжина якого з вантажем або без нього перевищує 22 метри, позаду встановлю­ється розпізнавальний знак «Довгомірний транспортний засіб». В умовах недостатньої видимості такий транспортний засіб до­датково обладнується ліхтарями: попереду - білого і позаду - червоного кольору (не менше ніж по два), з боків - оранжевого кольору (не менше ніж по три з кожного боку).

Кріплення і розміщення негабаритного вантажу на транспорт­ному засобі повинне бути надійним та відповідати таким вимогам:

• забезпечувати стійкість вантажу на транспортному засобі та його збереження;

48. не порушувати стійкості транспортного засобу і не утруд­нювати керування ним;

49. не обмежувати водієві оглядовість.

Маса вантажу і навантаження на осі ве повинні перевищува­ти параметрів, визначених технічною характеристикою транспо­ртного засобу, який перевозить негабаритний вантаж.

Вимоги до організації проїзду великогабаритних та велико­вагових транспортних засобів. Забороняється проїзд великога­баритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, який повинен бути у водія і пред'являтися на вимогу уповно­важених осіб.

Необхідність супроводу великогабаритного та великовагово­го транспортного засобу патрульним автомобілем Державтоінс­пекції чи автомобілем прикриття визначається підрозділом Держ­автоінспекції під час видачі дозволу.

Супровід автомобілем прикриття обов'язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу перевищує 3,5 чи довжина 24 метри.

Під час супроводу автомобіль прикриття обладнується з доде­ржанням вимог стандартів проблисковим маячком оранжевого кольору, ввімкнення якого не дає переваги в русі, а є тільки допоміжним засобом інформації для інших учасників руху, На автомобілі прикриття встановлюється дорожній знак «Об'їзд перешкоди з лівого боку», який повинен відповідати вимогам стандартів.

Супровід патрульним автомобілем Державтоінспекції обов'я­зковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу перевищує 3,75 чи довжина - 30 метрів або він під часі руху хоча б частково займатиме смугу зустрічного руху.

На патрульних автомобілях Державтоінспекції під час супро­воду повинні бути постійно увімкнені проблискові маячки си­нього кольору та фари ближнього світла.

Проїзд великогабаритних та великовагових транспортних за­собів повинен здійснюватися в період найменшої інтенсивності руху. У світлий час доби їх проїзд здійснюється з постійно ввім­кненими фарами ближнього світла та проблисковим маячком оранжевого кольору.

У дозволі може бути обмежено максимальну швидкість руху великогабаритних та великовагових транспортних засобів на всьо­му маршруті або на окремих його ділянках залежно від дорожніх умов, габаритів, маси та особливостей вантажу, що перевозиться.

4.1.4. Вимоги безпеки при зберіганні транспортних засобів

У місцях зберігання (стоянки) транспортних засобів можуть мати місце такі основні небезпечні виробничі фактори:

50. наїзди транспортних засобів на працівників у результаті самовільного руху транспортних засобів, при запусканні двигуна, зчепленні і розчепленні автомобіля з причепом (напівпричепом), під час руху заднім ходом;

51. падіння працівників на поверхні та з висоти (кузова, бу­фера, підніжки тощо);

52. опускання (падіння) перекидної кабіни вантажного авто­мобіля, кузова автомобіля-самоскида, виважених частин транспортних засобів.

Автомобілі дозволяється зберігати:

53. в опалюваних та неопалюваних приміщеннях;

54. на спеціально відведених площадках (місцях).

Приміщення та площадки зберігання транспортних засобів забороняється захаращувати предметами і устаткуванням. Проїзди повинні бути постійно вільними. Установлення автомобілів у проїздах забороняється. Ширина проїзду між автомобілями в при­міщеннях і на площадках для стоянки повинна бути достатньою для вільного в'їзду автомобіля на своє місце (за один маневр), а відстань від межі проїзду до автомобіля - не менше 0,5 м.

Відстань між транспортними засобами, елементами конструк­цій будівель і споруд в приміщеннях і на площадках повинна бути не менше від норм, зазначених у табл. 4.6.

Порядок розміщення транспортних засобів визначається вла­сником.

Автомобілі-цистерни для перевезення паливно-мастильних, го­рючих та легкозаймистих речовин повинні зберігатися на окре­мих майданчиках або в ізольованих одноповерхових приміщен­нях наземних гаражів, що мають безпосередній виїзд назовні та обладнані припливно-витяжною вентиляцією, групами не більше 50 автомобілів.

Не допускається зберігання в підземних гаражах-стоянках автомобілів, що працюють на газі, а також автомобілів для пере­везення фекальних рідин і сміття, отруйних, інфікованих та па­ливно-мастильних матеріалів.

 

Таблиця 4.6. Норми відстаней між транспортними засобами при їх збе­ріганні

Номенклатура відстаней	Відстань для категорій транспортних засобів (не менше), м
		II та III	IV
Між поздовжніми сторонами автомобілів	0,6	0,6	0,8
Між стіною і автомобілем, установленим паралельно до стіни	0,5	0,6	0,8
Між поздовжньою стороною автомобіля і колоною або пілястрою стіни	0,3	0,4	0,5
Між передньою стороною автомобіля і стіною або воротами при розстановці автомобілів:
31. прямокутником 32. косокутником	0,7 0,5	0,7 0,7	0,7 0,7
Між задньою стороною автомобіля і стіною або воротами (незалежно від розстановки)	0,5	0,7	0,7
Між автомобілями, що стоять один за одним	0,4	0,5	0.6
Між передньою стороною автомобіля і пристроєм для підігрівання автомобілів взимку	0,7	0,7	0,7

Примітки

• Норми відстаней, зазначені в табл. 4.6, для автомобілемісць зберігання та очікування ремонту на площадках слід збільшувати: для окремих авто­мобілів - на 0,1 м; для автопоїздів та зчленованих автобусів - на 0,2 м.

• Зберігати причепи і напівпричепи допускається відчепленими від ав­томобілів та сідельних тягачів.

Асенізаційні автомобілі, а також автомобілі, що перевозять отруйні та інфіковані речовини, після роботи, перед тим як ставити на стоянку, необхідно старанно обробити (вимити, очистити тощо) і зберігати окремо від інших автомобілів.

Розміщення автомобілів, що працюють на стиснутому приро­дному газі, у багатоповерхових гаражах повинно передбачатися вище за автомобілі, які працюють на рідкому паливі, а тих, що працюють на зрідженому нафтовому газі, - нижче за зазначені автомобілі.

Зберігання автомобілів, що працюють на газовому паливі, допус­кається здійснювати спільно з автомобілями, які працюють на бензині та дизельному паливі, за умови додержання вимог безпеки.

У зону зберігання установлюються справні, готові до експлуа­тації транспортні засоби. Автомобілі (причепи, напівпричепи), що потребують ремонту, повинні зберігатися окремо від справних транспортних засобів, для чого відводяться окремі зони зберігання.

Після постановки автомобіля в приміщення для стоянки дви­гун повинен бути зупиненим. Пуск двигуна для іншої мети, крім виїзду автомобіля з приміщення, забороняється.

На всіх автомобілях, які поставлені на стоянку, повинно бути вимкнено запалювання (подача палива) і відключена «маса», якщо е вимикач, а на автомобілях, де його немає або він несправний, необхідно зняти клему акумулятора. Автомобіль повинен бути загальмований стоянковим гальмом. При зберіганні транспорт­них засобів на площадках з ухилом більше 1% під колеса необ­хідно установлювати упорні колодки. -

На стоянку в закрите приміщення автомобілі, що працюють на стиснутому природному та зрідженому нафтовому газі, дозво­ляється ставити тільки зі справною газовою апаратурою, облад­нанням. Перед постановкою такого автомобіля на стоянку необ­хідно закрити витратний вентиль, випрацювати газ із системи живлення (до повної зупинки двигуна), після чого перекрити магістральний вентиль, включити подачу бензину і провести заїзд.

Після постановки газобалонного автомобіля на відкриту сто­янку необхідно, не виключаючи двигун, перекрити витратний ве­нтиль і випрацювати увесь газ із системи, потім перекрити магі­стральний вентиль, після чого вимкнути запалювання і відклю­чити «масу»..

При виявленні витікання газу із балонів на газобалонному автомобілі, який поставлений на стоянку, його слід відбуксирува­ти на пост зливу (випуску) газу.

При безгаражному зберіганні автомобілів, що працюють на стиснутому природному або зрідженому нафтовому газі, підіґрів газових комунікацій дозволяється робити тільки за допомогою гарячої води, пари або гарячого повітря.

Місця зберігання автомобілів повинні бути забезпечені жорс­ткими буксирними зчіпками із розрахунку один буксир на 10 автомобілів.

У приміщеннях і на майданчиках, які призначені для стоян­ки транспортних засобів, забороняється:

1.13. палити, користуватися відкритим вогнем;

1.14. проводити будь-який ремонт транспортних засобів;

1.15. залишати відкритими горловини паливних баків;

1.16. перевіряти наявність палива в баках за допомогою від­критого вогню;

1.17. підзаряджувати акумуляторні батареї (у приміщеннях для зберігання автомобілів);

55. мити або протирати бензином автомобільні кузови» деталі та агрегати» а також руки і одяг;

56. зберігати або залишати в кабіні (салоні), кузові автомобі­ля бензин, дизельне паливо;

57. заправляти автомобілі паливом, а також зливати паливо з баків та випускати газ;

58. установлювати автомобілі з небезпечним вантажем.

4.2. Вимоги безпеки при профілактичному обслуговуванні та ремонті транспортних засобів

4.2.1. Вимоги безпеки піл час проведення робіт на постах обслуговування та ремонту

Профілактичну обслуговування та ремонт транспортних засобів проводяться на спеціально відведених ділянках, робочих місцях (постах), які оснащені необхідним устаткуванням, пристроями, інструментом, приладами згідно з нормативно-технологічною до­кументацією.

Розташування постів профілактичного обслуговування та ре­монту, відстань між автомобілями, що встановлені на цих по­стах, а також між автомобілями і конструкціями будівель пови­нні відповідати нормам технологічного проектування» основні із яких наведені в табл. 4.7.

Установлювати автомобілі в кількості, що перевищує норму, порушувати спосіб розстановки, зменшувати відстань між транс­портними засобами і елементами будівель забороняється.

Виробниче устаткування і робочі місця слід розташовувати з урахуванням безпеки працюючих, зручності при виконанні тех­нологічних операцій згідно з нормами технологічного проекту­вання підприємств автомобільного транспорту. Робочі місця, ви­конання робіт на яких пов'язано з небезпекою для працюючих, повинні позначатися знаками, безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026- 76 та відповідними галузевими нормативними документами.

Для зняття, установлення, а в окремих випадках транспорту­вання деталей, вузлів, агрегатів вагою більше 20 кг необхідно використовувати підйомно-транспортні механізми, обладнані спе­ціальними-пристроями (захватами).

У приміщеннях і на робочих місцях, де виділяється пил або шкідливі речовини, робота повинна виконуватися при увімкне­них загальній припливно-витяжній і місцевій вентиляціях.

 

Таблиця 4.7.

Номенклатура відстаней	Відстань для категорій
	транспортних засобів (не менше), м
		II та III	IV
Між поздовжніми сторонами автомобілів на
постах профілактичного обслуговування та
ремонту:
а) без зняття шин, гальмових барабанів та	1,6	2,0	2,5
газових балонів
б) із зняттям шин, гальмових барабанів та	2,2	2,5	4,0
газових балонів
Між торцевими сторонами автомобілів і стіною	1,2	1,5	2,0
Між поздовжніми сторонами автомобілів і
стіною на постах профілактичного
обслуговування та ремонту:
а) без зняття шин, гальмових барабанів та	1,2	1,6	2,0
газових балонів
б) із зняттям шин, гальмових барабанів та	1,5	1,8	2,5
газових балонів
Між автомобілем і колоною	0,7	1,0	1,0
Між автомобілем і зовнішніми воротами, які	1,5	1,5	2,0
розташовані напроти поста
Між торцевою або поздовжньою стороною	1,0	1,0	1,0
автомобіля та стаціонарним технологічним
устаткуванням

Під час проведення робіт на постах обслуговування та ремон­ту, діагностики автомобілів з працюючим двигуном повинні за­стосовуватися пристрої для відведення відпрацьованих газів.

Забороняється у виробничих приміщеннях, де знаходяться автомобілі, у баках та балонах яких є паливо, зберігаються або використовуються горючі та легкозаймисті матеріали і рідини (бензин, гас, стиснутий і зріджений горючий газ, фарби, розчинники, дерево, стружка, вата тощо), користуватися відкритим вогнем.

Відходи виробництва, відпрацьовані матеріали тощо повинні після кожної зміни прибиратися з робочого місця. Пролиті лег­козаймисті та горючі матеріали повинні бути негайно видалені.

Прибирати робочі місця від пилу, окурків, стружки, дрібних металевих обрізків дозволяється тільки щіткою. Забороняється здувати їх стиснутим повітрям.

При виконанні робіт удвох необхідно застосовувати заздале­гідь узгоджені прийоми.

Пуск двигуна та зрушення автомобіля з місця, його в'їзд і виїзд з виробничих приміщень слід проводити за умови забезпе­чення безпеки працюючих.

Забороняється знаходження сторонніх людей на робочих міс­цях, де виконуються роботи з підвищеною небезпекою.

Особи, зайняті на роботах з профілактичного обслуговування та ремонту транспортних засобів, повинні використовувати засо­би індивідуального захисту.

Особи, які проводять перевірку технічного стану, обслуговування та ремонт транспортних засобів на оглядових канавах, підйом­никах та естакадах, повинні працювати в захисних касках.

Оглядові канави і естакади. Розташування оглядових канав і естакад на території підприємства або в приміщеннях повинно забезпечувати безпечний заїзд та з'їзд з них транспортних засо­бів. Розміри оглядових канав і естакад визначаються залежно від типу автомобілів, технологічного устаткування, що застосову­ється. Довжина робочої зони оглядової канави і естакади пови­нна бути не менше габаритної довжини транспортних засобів. Довжина робочої зони тупикової оглядової канави повинна бути такою, щоб транспортний засіб міг повністю установлюватися на канаву, не закриваючи вхідні сходи і запасний вихід. Ширина оглядової канави і естакади повинна встановлюватися виходячи з розмірів колії транспортного засобу з урахуванням обладнан­ня зовнішніх або внутрішніх реборд.

Глибина оглядових канав і висота естакад повинні забезпе­чувати вільний доступ до деталей, вузлів і агрегатів, розташова­них знизу транспортних засобів, і складати:

59. для легкових автомобілів і автобусів особливо малого кла­су- 1,3-1,5 м;

60. для вантажних автомобілів і автобусів - 1,1-1,2 м;

61. для великотоннажних (позашляхових) автомобілів-самоскидів - 0,5-0,7 м.

При паралельному розташуванні тупикових оглядових канав вони з'єднуються траншеями. Ширина траншеї приймається рі­вною 1,2 м без розміщення в ній обладнання і 2,0-2,2 м - при розміщенні обладнання. При паралельному розташуванні проїз­них оглядових канав вхід і вихід з них здійснюється через ту­нель. Дозволяється застосування пересувної драбини з площад­кою, яка є одночасно і перехідним містком. Висота тунелю від підлоги до низу перекриття повинна становити не менше 2 м, а ширина тунелю - не менше 1 м.

Оглядові канави для входу в них і виходу обладнуються схо­дами шириною не менше 0,7 м у кількості:

• для тупикових оглядових канав, об'єднаних траншеями, - не менше одних сходів на три канави; для індивідуаль­них проїзних оглядових канав, об'єднаних тунелями - не менше одних на чотири канави; ч

• для проїзних оглядових канав поточних ліній - не менше двох на кожну поточну лінію, розташованих з протилеж­них сторін (відстань до найближчого виходу повинна бути не більше 25 м);

• для тупикових оглядових канав, не об'єднаних траншея­ми, одними на кожну канаву.

Оглядові канави поділяють на вузькі і широкі, тупикові, пря­моточні та ін. За конструкцією оглядові канави (рис. 4.4) мо­жуть бути міжколійні (рис. 4.4а, г, е), що призначені для робіт під автомобілем, бічні (рис. 4.46) - для обслуговування нижніх частин автомобіля і комбіновані (колійні мости) (рис. 4.4в, д), які є поєднанням перших двох видів.

Для технічного обслуговування автомобілів тупикові канави повинні бути обладнані приладами, які полегшують зняття і вста­новлення вузлів і агрегатів автомобіля (рис. 4.5).

Траншеї і виходи з них і тунелів, сходи і площадки естакад повинні мати огородження металевими перилами висотою не ме­нше 0,9 м. Входи (виходи) оглядових канав, траншей і тунелів не повинні розташовуватися під автомобілями і на шляхах їх руху. Вихід (вхід) із однопостової тупикової оглядової канави в приміщення по сходах повинен бути з боку і протилежного заїзду автомобіля.

За наявності одного виходу канаву додатково обладнують скобами, закріпленими в її стіні, для запасного виходу. Для без­печного виходу водія з транспортного засобу і посадки в нього естакади повинні обладнуватися площадками шириною, що дорівнює ширині дверей транспортних засобів плюс 0,3 м, але не менше 1,2 м. Перильне огородження на тупикових естакадах улаштовується з трьох сторін, а на прямоточних - з двох. Для підіймання на естакаду і спускання з неї необхідно влаштовува­ти сходи.

Оглядові канави, траншеї, тунелі, сходи повинні бути захище­ні від вологи і ґрунтових вод, утримуватися в чистоті, не захара­щуватися деталями і різними предметами. На дні (підлозі) кана­ви необхідно укладати міцні дерев'яні решітки (трапи). Оглядові канави і естакади, за винятком ка^ав, обладнаних стрічковими конвеєрами, повинні мати напрямні реборди на всю їх довжину

для попередження падіння автомобіля в канаву або з естакади під час його руху.

Висота реборди повинна складати: для автомобілів І катего­рії не менше ОД м, а для автомобілів II і III категорії не менше 0,15 м. На в'їзній частині оглядової канави слід передбачати розсікач висотою 0,15-0,20 м. Тупикові оглядові канави пови­нні бути обладнані стаціонарними кодесовідбійними пристроями для коліс автомобіля.

У місцях переходу оглядові канави і траншеї повинні мати знімні перехідні містки шириною не менше 0,8 м. Кількість пе­рехідних містків повинна бути на один менша від кількості місць для встановлення на канаві автомобілів.

При технічному обслуговуванні автомобілів у польових умо­вах знаходять застосування пересувні естакади (рис. 4.6), що складаються з одноосного напівпричепа з платформою, основа якої виготовлена з балок швелерного профілю і приварена до рами напівпричепа. Передній борт платформи закріплений неру­хомо. Бічні борти можна відкидати і використовувати як опорні майданчики для обслуговуючого персоналу при технічному об­слуговуванні автомобіля зверху.

На внутрішніх поздовжніх балках встановлений візок, при­значений для підважування передньої осі обслуговуваного авто­мобіля. Прилади, пристосування та інструменти, необхідні для виконання робіт, розміщені в ящиках на естакаді.

Миття автомобілів, агрегатів, вузлі та деталей. У місцях миття транспортних засобів, агрегатів, вузлів і деталей можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

• падіння працівників на поверхні та з висоти (кузова, бу­фера, драбини, естакади тощо), а також падіння деталей, вузлів та агрегатів;

. • наїзди транспортних засобів на працівників;

• термічні фактори (опіки гарячою рідиною, концентровани­ми лужними розчинами, полум'ям);

• наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин;

• підвищена відносна вологість повітря.

Миття автомобілів, агрегатів, вузлів та деталей має проводи­тися в спеціально відведених приміщеннях або на відкритих пло­щадках. Для миття та знежирення повинні застосовуватися не­горючі суміші, пасти, розчинники та емульсії, а також ультразву­кові та інші безпечні щодо пожеж установки. Агрегати і вузли, що надходять на миття, повинні звільнятися від масла, палива, гальмівної та охолоджувальної рідини.

Апарелі, трапи та підлога на постах миття повинні мати шор­стку (рифлену) поверхню.

Під час миття автомобілів необхідно обов'язково додержува­тися таких вимог:

• робоче місце машиніста мийних машин при механізова­ному митті автомобілів повинне розташовуватися у водо­непроникній кабіні;

• перед в'їздом до приміщення механізованої мийки пови­нна бути обладнана світлова сигналізація, яка сповіщає, що дозволяється заїзд автомобілів на пост;

• під час роботи механізованої мийки забороняється знахо­дитися на шляху руху автомобілів;

• пост відкритого шлангового (ручного), миття повинен роз­міщуватися в зоні, ізольованій від відкритих струмоведучих провідників та обладнання, що перебувають під напругою.

При митті автомобільних агрегатів, вузлів і деталей потрібно додержуватися таких вимог:

• миття деталей паливної апаратури і двигунів, що працю­ють на етилованому бензині, слід здійснювати тільки піс­ля попередньої нейтралізації відкладень тетраетилсвинцю гасом або іншими нейтралізуючими розчинами;

• на робочому місці повинна бути таблиця із зазначенням складу, концентрації і температури мийного розчину;

• концентрація лужних розчинів повинна бути не більше 2-5%;

• після миття лужними розчинами потрібне обов'язкове про­мивання гарячою водою;

• деталі, вузли і агрегати необхідно доставляти на пост миття і завантажувати в мийні установки механізованим способом;

• мийні ванни з гасом та іншими мийними засобами, що передбачені технологією, після закінчення миття необхід­но закривати.

Забороняється застосовувати бензин та інші легкозаймисті рідини невідомого складу для протирання автомобілів, знежирен­ня і миття деталей, вузлів і агрегатів.

Перевірка технічного стану транспортних засобів

У місцях виконання та під час виконання робіт з перевірки тех­нічного стану транспортних засобів можуть мати місце такі ос­новні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

• наїзди автомобілів на працівників;

• падіння працюючих на поверхні, з висоти (буфера, підніж­ки, естакади тощо), в оглядову канаву;

• падіння деталей, вузлів, агрегатів;

• знижена температура повітря у холодний період року;

• недостатня освітленість.

Перевірку технічного стану при випуску транспортних засо­бів на лінію та поверненні їх з лінії необхідно проводити при непрацюючому двигуні та загальмованих колесах. Виняток із цього правила становлять випадки випробування гальм та ру­льового керування.

За наявності несправностей, поломок і пошкоджень контро­лер (механік) технічного стану автотранспортних засобів пови­нен виписати «Листок обліку профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів» і дати вказівку водію про направлення автомобіля в зону ремонту або чекання ремонту. На виконання робіт з підвищеною небезпекою «Листок обліку профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів» повинен бути з червоною смугою по діагоналі. На контрольно-технічному пункті повинен знаходитися затверджений підприємством Перелік робіт з підви­щеною небезпекою.

Входити в оглядову канаву для перевірки технічного стану транспортних засобів та виходити з неї необхідно через тунель, розташований збоку від проїзду. Для огляду транспортних засо­бів при недостатньому освітленні необхідно користуватися пере­носним світильником, який відповідає вимогам безпеки.

На території контрольно-технічного пункту не повинно бути пролитих пально-мастильних матеріалів та льоду. "У холодний період року температура повітря в оглядових канавах контроль­но-технічного пункту повинна відповідати вимогам охорони праці.

Після в'їзду (виїзду) автомобіля ворота контрольно-технічного пункту необхідно негайно зачиняти, щоб виключити мож­ливість наїздів транспортних засобів на людей.

Забороняється утримувати відкритими ворота та проходжен­ня людей через проїзди контрольно-технічного пункту. Швид­кість руху автотранспорту через контрольно-технічний пункт не повинна перевищувати 10 км/год.

Випробування гальм на ходу необхідно проводити на майда­нчику. При перевірці ефективності дії гальмової системи на май­данчику необхідно приділяти особливу увагу, тому що при галь­муванні можливе зміщення автомобіля вбік або наїзд його на людей у випадку відмови гальм. Для регулювання гальм після їх перевірки необхідно зупинити автомобіль і виключити дви­гун. Пускати двигун і зрушувати автомобіль з місця слід тільки після того, як водій переконається, що особи, які проводять регу­лювання, знаходяться у безпечній зоні. При випробуванні гальм на стенді необхідно вжити заходів, що запобігають самовільному скочуванню автомобіля з валиків стенда.

Робота на діагностичному та інших постах з працюючим двигу­ном дозволяється тільки при включеному місцевому відсмоктувачі.

Обов'язкові роботи профілактичного обслуговування та ремонт

У місцях виконання та під час виконання робіт профілактичного обслуговування та ремонту транспортних засобів можуть мати місце такі основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

• падіння підважених частин транспортних засобів при об­слуговуванні та ремонті підвіски, коліс, мостів тощо;

• падіння кузова автомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;

• падіння перекидної кабіни вантажного автомобіля;

• падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструменту;

• падіння працюючих на поверхні, з висоти (буфера, драби­ни, естакади, площадок), в оглядову канаву;

• наїзди автомобілів: внаслідок самовільного руху, при запуску двигуна, в'їзді (виїзді) в зону ремонту, русі на огля­довій канаві та конвеєрі;