Металообробні верстати токарної групи

Зону обробки універсальних верстатів, призначених для обробки заготовок діаметром до 630 мм включно, необхідно обгороджу­вати захисрим пристроєм (екраном). З боку, протилежного ро­бочому місцю, у цій зоні також повинен бути екран (рис. 4.15).

Затискні патрони універсальних токарних і токарно-револьверних верстатів повинні мати огородження, яке можна легко відводити вбік під час установлювання та знімання заготовок, не обмежуючи технологічні можливості верстатів. Планшайба то­карно-карусельних верстатів повинна мати огородження, яке не повинне перешкоджати обслуговуванню цих верстатів. У разі розміщення верхньої площини планшайби на 700 мм вище від рівня підлоги вона повинна мати суцільне огородження. Це ого­родження повинно переміщуватися, бути на 50-100 мм вищим від рівня верхньої площини планшайби і додатково мати знімні щити заввишки від 400 до 500 мм.

У разі розміщення верхньої площини планшайби на відстані менше 700 мм від рівня підлоги огородження повинно бути ста­ціонарним і виконуватись у вигляді обода, верх якого повинен розміщуватися на рівні низу Т-подібних пазів планшайби на. відстані не менше 100 мм від неї. На огородженні повинні уста­новлюватися знімні щитки Г-подібної форми, горизонтальна

 

полиця яких повинна доходити (із прозіром) до периферії план­шайби, а вертикальна - до підлоги.

У разі розміщення нижньої кромки периферії планшайби на 200 мм вище від рівня підлоги Г-подібні щитки можна не вста­новлювати. Можна застосовувати огородження (допускається ланцюгом) заввишки 1000 мм і більше. У цьому випадку під час завантажування та вивантажування заготовок необхідно перед­бачати зручне переміщування і надійне закріплювання огоро­дження під час роботи верстата.

Корпуси пристроїв, які закріплюються на планшайбах токар­но-карусельних верстатів і затискують оброблювану деталь, по­винні утримуватися на планшайбах в основному за допомогою жорстких упорів і додатково силою тертя, що утворюється кріпи­льними гвинтами.

У планшайбах карусельних верстатів необхідно передбачати обмежувачі - для запобігання падінню затискних пристроїв з обертових планшайб. У разі надягання планшайби на кінець шпинделя її необхідно очищати від стружки та забруднення.

У разі закріплення деталі в кулачковому патроні або викори­стання планшайб деталь необхідно захоплювати кулачками на якомога більшу довжину. Після закріплення деталі кулачки не повинні виступати з патрона або планшайби за межі їх зовніш­нього діаметра. Якщо кулачки виступають, слід замінити патрон або установити спеціальне огородження.

У разі встановлення патрона або планшайби на шпиндель під цих на верстат повинні підкладатися дерев'яні підкладки з виямкою за формою патрона (планшайби). Забороняється згвин­чувати патрон (планшайбу) раптовим гальмуванням шпинделя.

Згвинчувати патрон (планшайбу) ударами кулачків об підстав­ку допускається тільки в разі його ручного обертання; у цьому випадку повинні застосовуватися підставки з довгими ручками.

Допускається закріплювати в кулачковому патроні без під­пирання центром задньої бабки тільки короткі, завдовжки не більше двох діаметрів, зрівноважені деталі; в іншому випадку для підпирання необхідно використовувати задню бабку. Для обробки в центрах деталей завдовжки 12 діаметрів і більше, а також у разі швидкісного та силового різання деталей завдовж­ки 8 діаметрів і більше необхідно застосовувати додаткові опори (люнети).

Перед обробкою деталей в центрах спочатку необхідно пере­вірити закріплення задньої бабки і тільки після встановлення деталі змастити центр; задній центр під час виконання робіт також повинен періодично змащуватись, а в разі обробки довгомірних деталей повинен перевірятися також осьовий затискач.

Пруткові токарні автомати та пруткові револьверні верстати повинні мати по всій довжині прутків огородження, оснащене шумопоглинальним пристроєм. У разі застосування огороджен­ня у вигляді напрямних труб, що обертаються разом із прутками (або коли прутки із заднього боку виступають за межі огорожі), прутковий магазин повинен мати кругове огородження по всій довжині. Розміщений зовні верстата пристрій для подавання пру­тків повинен мати огородження, яке не перешкоджає доступу до цього пристрою.

Універсальні верстати в разі використання їх для обробки прутків повинні бути за необхідності оснащені пристроєм, який обгороджує пруток з боку задньої частини шпинделя. Пруток не повинен виступати за відгороджу вальний пристрій. Прутковий матеріал, який подається для обробки на верстат, не повинен мати кривизни.

Різці необхідно закріплювати з мінімально можливим вильо­том з різцетримача (виліт різця не повинен перевищувати більш ніж у 1,5 раза висоту державки) і не менш ніж двома болтами. Різальна кромка різця повинна виставлятись по осі оброблюва­ної деталі. Для правильного встановлення різців відносно осі центрів та підвищення надійності закріплення їх у супорті необ­хідно застосовувати шліфовані прокладки. Прокладки повинні відповідати лінійним опорам частини державки різців.

Для обробки в'язких металів (сталей), що дають зливну стрі­чкову стружку, необхідно застосовувати різці з викружками, на­кладними стружколамачами або стружкозавивачами.

Для обробки крихких металів (чавуну, бронзи тощо) з утво­ренням подрібненої сталевої стружки необхідно застосовувати захисні пристрої: спеціальні стружковідвідники, прозорі екрани або індивідуальні щитки для захисту обличчя.

У разі замінювання супорта, під час установлювання або зні­мання деталей та інструмента, ручної обробки деталі (зачищення, шліфування), усунення биття револьверну головку та супорт з інструментом необхідно відводити на безпечну відстань.

Для зачищення виробів на верстаті шкуркою або порошком необхідно застосовувати притискні колодки.

Забороняється під час виконання робіт на металообробних верстатах токарної групи:

25. користуватися затискними патронами, - якщо спрацьова­ні робочі площини кулачків;

26. працювати з необертовим центром задньої бабки - у разі швидкісного різання;

27. працювати без закріплення патрона сухарями - для запо­бігання самовідвертанню в разі реверсування;

. гальмувати обертання шпинделя натискуванням руки на обертові частини верстата або деталі;

28. залишати в револьверній головці інструмент, який не ви­користовується для обробки даної деталі;

29. перебувати між деталлю та верстатом - під час установ­лення деталі на верстат;

30. притримувати руками кінець важкої деталі або заготовки, що відрізається;

31. класти деталі, інструмент та інші предмети на станину верстата і кришку передньої бабки;

32. закладати та подавати рукою в шпиндель оброблюваний пруток - у разі ввімкненого верстата;

33. вимірювати оброблювану деталь скобою, калібром, масш­табною лінійкою, штангенциркулем, мікрометром тощо - до повного зупинення верстата, відведення супорта та ре­вольверної головки на безпечну відстань;

34. заточувати короткі різці без застосування відповідної оправки.

Металообробні верстати фрезерної групи

В універсальних фрезерних консольних верстатах і верстатах з хрестовим столом завширшки 320 мм і більше, а також в усіх фрезерних верстатах з програмним керуванням операцію закрі­плювання інструмента необхідно механізувати. Органи керуван­ня приводом для закріплювання інструмента повинні бути зруч­но розміщені. В універсальних фрезерних консольних верстатах і верстатах з хрестовим столом завширшки до 630 мм трива­лість зупинення шпинделя (без інструмента) після його вимк­нення не повинна перевищувати 6 с.

У горизонтально-фрезерних та вертикально-фрезерних верс­татах заввишки до 2,5 м задня частина шпинделя разом з виступним кінцем гвинта для закріплювання інструмента, а також

кінець фрезерної оправки, який виступає з підтримки, необхідно відгородити кожухами; які можна швидко зняти.

На вертикально-фрезерних верстатах для закріплювання фрез необхідно застосовувати спеціальні механічні пристосування (шо­мполи, штревелі тощо), і в конструкціях таких верстатів повинні передбачатися пристрої, що забезпечують зручний та безпечний доступ до зазначених пристосувань у разі заміни інструмента.

Конструкція збірних фрез повинна передбачати надійне та міцне закріплення в корпусі фрези зубів або пластин з твердого сплаву, яке унеможливлює випадіння їх під час роботи. Перед установленням фрези необхідно перевіряти цілісність та прави­льність заточування пластин. Пластини повинні бути без викри­шених місць, тріщин, нагару; різальний інструмент не повинен мати затуплених кромок.

Для установлення фрез на верстаті або заміни їх необхідно застосовувати спеціальні пристосування, які запобігають порі- > зам рук. У разі встановлення фрез на оправку їхні зуби необхід­но розміщувати в шаховому порядку.

Для підтримування фрези під час вибивання її зі шпинделя необхідно застосовувати еластичні прокладки. Забороняється під­тримувати фрезу незахищеною рукою.,

Фрезерну оправку або фрезу необхідно закріплювати в шпин­делі ключем тільки після ввімкнення коробки швидкостей - для запобігання провертанню шпинделя.

Забороняється затискувати та відтискувати фрезу ключем на оправці ввімкненням електродвигуна, а також залишати ключ на головці затяжного болта після встановлення фрези або оправки. Після встановлення та закріплення фрези необхідно перевіряти радіальне та торцеве биття, яке не повинно перевищувати 0,1 мм.

Копіювальні, свердлильно-фрезерні та фрезерні верстати по­винні мати кінцеві вимикачі - для здійснення вимикання фрезе­рних та свердлильних кареток в установлених положеннях.

У разі швидкісного фрезерування необхідно застосовувати 'огородження та пристосування для уловлювання та видалення стружки (спеціальні стружковідвідники, що вловлюють та відво­дять стружку в стружкозбірник), прозорі екрани або індивідуаль­ні засоби захисту (окуляри, щитки).

Привід до бабки нарізевофрезерних верстатів необхідно обгородити. Оброблювані деталі та пристосування, особливо ба­зові та кріпильні поверхні, що прилягають одна до одної, перед

установленням на верстат необхідно очищувати від стружки та мастила - для забезпечення правильного встановлення їх та до­сягнення міцності закріплейня.

Отвір шпинделя, хвостовик оправки або фрези, поверхню пе­рехідної втулки перед установленням у шпиндель необхідно ре­тельно очистити та протерти, а забоїни - усунути. У разі встано­влення хвостовика інструмента в отвір шпинделя хвостовик по­винен сідати щільно, без люфту.

Оброблювану деталь необхідно закріплювати в місцях, що розташовані якомога ближче до оброблюваної поверхні. Для за­кріплювання деталей до необроблених поверхонь необхідно за­стосовувати лещата та пристосування з насічкою на притискних губках. У разі використання для закріплювання деталей пнев­матичних, гідравлічних та електромагнітних пристосувань труб­ки, по яких подається повітря або рідина, а також електричну проводку необхідно захищати від механічних пошкоджень.

У разі замінювання або вимірювання оброблюваної деталі верстат необхідно зупинити, а різальний інструмент відвести на безпечну відстань. Працювати на верстаті з неогородженою фре­зою необхідно із застосуванням індивідуальних засобів захисту (окулярів, щитків тощо). Під час роботи на верстаті слід уникати накопичення стружки на фрезі та оправці; стружка від обертової фрези повинна періодично видалятися пензликом з ручкою за­вдовжки до 250 мм.

Металообробні верстати стругальної, довбальної та протяжної груп

Поздовжньо-стругальні верстати повинні мати гальмові, амортизувальні або обмежувальні пристрої - для унеможливлення викидання стола.

Поперечно-стругальні та довбальні верстати з ходом повзуна більше 200 мм, а також поздовжньо-стругальні необхідно осна­щувати надійно діючими пристроями автоматичного відведення різцетримача під час холостого ходу. Поперечно-стругальні верс­тати необхідно оснащувати стружкозбірником та екраном - для запобігання розкиданню стружки за межі стружкозбірнйка.

Довбальні верстати повинні мати пристрій, який унеможлив­лює самоопускання повзуна після вимкнення верстата. Довбаль­ні верстати з механічним (кулісним) приводом повзуна повинні мати блокування - для запобігання перемиканню швидкості довбача (різця), якщо працює верстат. На довбальних верстатах піднімання подушки довбача під час холостого ходу має бути автоматизоване, за винятком довбальних верстатів з ходом пов­зуна від 100 до 200 мм.

Стіл або повзун верстата повинен відводитися на максималь­ну відстань від супорта - під час установлювання оброблюваної деталі на верстат та знімання її з верстата.

Перед установленням заготовки на верстат поверхню закріп­лювальних пристроїв і заготовку слід протирати; необхідно та­кож перевіряти справність різцетримальної головки. Установле­на на верстат заготовка не повинна зачіпати стояки або супорт під час роботи верстата. Правильність установлення деталі на верстат повинна перевірятися: на невеликих верстатах - перемі­щуванням стола або повзуна вручну; на великих - за допомо­гою масштабної лінійки (за неможливості здійснювати перемі­щування стола вручну). Оброблювані деталі необхідно закріплю­вати спеціальними кріпильними деталями (болтами, притискними планками, упорами). Упори повинні сприймати зусилля різання.

Не дозволяється відкидати різець руками під час холостого (зворотного) ходу верстата. Різці, що встановлюються, повинні бути правильно заточені, не мати тріщин та надломів; не дозво­ляється гострість та справність різця перевіряти рукою. У разі довбання в упор необхідно залишати достатній вихід для різця та стружки.

Регулювання та закріплення кулачків обмежувача ходу необ­хідно здійснювати тільки після вимкнення верстата та припи­нення руху його частин. Не дозволяється під час роботи верстата очищати та поправляти різальний інструмент, пристосування та оброблювані деталі.

Вертикально-протяжні верстати для внутрішнього протягу­вання повинні мати огородження - для захисту працівників від травм у разі випадіння протяжки з патрона поворотного механі­зму. Над зоною виходу протяжки із заготовки на горизонталь­но-протяжних верстатах необхідно установлювати відкидний екран з оглядовим вікном - для захисту верстатників від відлітаючої стружки і можливого травмування їх кусками протяжки у разі розривання її.

Горизонтально-протяжні верстати, що працюють протяжка­ми масою більше 8 кг, повинні мати підтримувальні опори на вході протяжки в заготовку і виході з неї. Верстати повинні мати пристосування, що забезпечує механізоване повертання про­тяжки в початкове положення після робочого ходу. Під час ви­конання робіт з довгими протяжками на горизонтально-протяж­них верстатах необхідно застосовувати рухомі люнети. Заборо­няється працювати на двоколонному вертикально-протяжному верстаті двом працівникам, а також перебувати біля однієї коло­ни під час установлювання деталі на іншу колону.