Умови здійснення будівництва

Будівельна діяльність як господарської діяльності проводиться не спонтанно і навмання, а за наявності певних умов. Відповідно до Закону України від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування» будівництва як складна комплексна діяльність, що спрямована на будівництво виробничого, соціально-побутового, культурного і духовного призначення, може відбуватися за наявності визначених законодавством умов.

Насамперед слід зазначити, що до початку будівництва згідно із ст. 24 Закону України від 20.04.2000 р. «Про планування і забудови територій» суб’єкт господарювання повинен знати, що містобудівну документацію отримати дозвіл на будівництво конкретного об’єкта можна отримати в органах місцевого самоврядування.

Згідно з цим Законом такою документацією є:

1. генеральна схема планування території України на загальнодержавному рівні. Вона розробляється Кабінетом Міністрів, затверджується Верховною Радою України і визначає концептуальні вирішення планування та використання території держави. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування керуються Генеральною схемою, зокрема, під час підготовки проектів державних програм з питань розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, вибору трас і проектування найважливіших транспортних, енергетичних та інших інженерних комунікацій, будівель і споруд тощо;

2. схеми планування території на регіональному рівні. Схеми визначають принципові вирішення планування, забудови та іншого використання відповідних територій, їх окремих частин. Схеми планування територій АР Крим, областей, районів затверджуються відповідними радами;

3. генеральні плани населених пунктів, схеми планування територій на місцевому рівні. Вони розробляються та затверджуються органами місцевого самоврядування. Схеми планування територій на місцевому рівні визначають, зокрема, зонування територій для забудови та інші питання відповідно до державних будівельних норм. Генеральний план розвитку населеного пункту (генплан) визначає принципові вирішення розвитку, планування і забудови населеного пункту. Ним, зокрема, визначаються потреби в земельних ділянках для забудови, черговість і пріоритетність забудови, її планувальна структура та просторова композиція, інші вимоги, визначені державними будівельними нормами. Відповідно до генпланів населених пунктів органи місцевого самоврядування вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, капітального ремонту об'єктів, виділення земельних ділянок, надання дозволу на будівництво тощо;

4. детальні плани території та проекти забудови території - розробляються та затверджуються органами місцевого самоврядування для окремих районів, мікрорайонів, кварталів як містобудівна документація згідно з генеральним планом.

На думку членів Української будівельної асоціації Генеральні плани і плани забудови території не відповідають сучасним вимогам. У них не враховано щільність забудови, поверховість, гармонійне навантаження на транспортні та інженерні мережі, не прописані архітектурні рикати лі забудови в тому чи іншому районі, немає збалансованого співвідношення між соціальними, комерційними і житловими об'єктами. Крім того, у більшості випадків не витримуються норми екологічної безпеки при забудові. Більше того, вони залежно від інтересів окремих зацікавлених організацій громадян можуть змінюватися, що створює підґрунтя для корупції. Наприклад, Генеральний план Київської міської ради змінювався: у 2005 р. –6 разів, 2006 р. – 27 разів, 2007 р. – 105 разів. При цьому, над ними працювали понад 30 науково-дослідних і проектних інститутів. З таких причин був денний дозвіл на проектування і будівництво торгово-розважального комплексу біля Республіканського стадіону, а в кінцевому рахунку напівготову споруду знесли.

З метою систематизації норм містобудівного законодавства та вдосконалення правового забезпечення містобудівної діяльності 18.07.2007 р. Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Містобудівного кодексу України. Як зазначено у Концепції, процедура розроблення, погодження та затвердження містобудівної документації, видачі дозволів на будівництво об'єктів містобудування, прийняття рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань містобудування, участі громадськості в обговоренні проектів таких рішень недостатньо врегульована, не повною мірою забезпечується виконання завдань планування, забудови та іншого використання територій, сталого розвитку населених пунктів. У зв'язку з цим постала потреба подальшого вдосконалення відповідних норм законодавства у сфері містобудування.

Відповідно до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. №1269, інвестиційні програми та проекти будівництва затверджуються (перезатверджуються) на підставі по­зитивного комплексного висновку Укрдержбудекспертизи Мінрегіонбуду або її місцевого підрозділу (за винятком проектів, для затвердження яких комплексний висновок державної експертизи необов'язковий). Порядок затвердження та перезатвердження інвестиційних проектів будівництва залежить від джерел фінансування капітального будівництва та належності інвестора до певної форми власності (державної, комунальної, приватно-колективної).

Затвердження інвестиційних проектів будівництва, що реалізуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності (крім випадків, передбачених актами законодавства), здійснюється:

­ Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також інших органів державної влади – щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше та об'єктів, які реалізуються із залученням іноземних кредитів, що надані під гарантію Кабінету Міністрів України (Кабінет Міністрів України може делегувати зазначеним органам право затверджувати проекти будівництва загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше на підставі обґрунтованого подання, погодженого з Мінекономіки, Мінфіном, Держінвестицій, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади);

­ центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськи­ми держадміністраціями та іншими органами державної влади – щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю від 30 до 100 млн. гривень;

­ підприємствами, установами та організаціями державної форми власності щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 30 млн. гривень.

Проекти, які в повному обсязі фінансуються за рахунок інших джерел, затверджуються у порядку, що визначається інвесторами (замовниками).

Так, відповідно до Закону України від 21.05.1997 р. «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад (серед іншого) належить затвердження в установленому порядку містобудівної документації (п. 42 ст. 26), що готується та подається їх виконкомами на виконання їх власних повноважень (п. 6 ч. 1 ст. 31).

Перезатвердження інвестиційних проектів будівництва (у разі потреби) відбувається в тому ж порядку, що й їх затвердження. Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою архітектора – автора проекту, а у разі відхилення від умов вихідних даних на проектування – відповідно за погодженням з органом містобудування та архітектури, підприємствами, установами та організаціями, які надали ці вихідні дані, та замовником (забудовником).

На підставі аналізу чинного містобудівного законодавства можна визначити такі умови і порядок будівництва, що є обов’язковими для осіб, які мають намір здійснити будівництво.

1. Наявність земельної ділянки на праві власності або корит сованні земельної ділянки. Коли юридична особа або громадянин), що має намір забудови земельної ділянки немає, вони звертаються до органу місцевого самоврядування про відведення її для цієї мети із земель комунальної чи державної власності. Відповідно до ст. 23-1 Закону «Про планування і забудову територій». Надання земельної ділянки під будівництво зацікавлена особа погоджує з іншими землекористувачами, а також в органах державного пожежного нагляду, санітарно-епідеміологічної служби, водовідведення та водокористування, охорони навколишнього середовища. У разі прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно дає право на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування може бути здійснено одночасно із затвердженням містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта містобудування. Підставою для розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта містобудування у випадках є дозвіл (доручення, у разі підготовки земельної ділянки до аукціону) відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що може бути наданий одночасно із дозволом на розроблення проекту відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності;

2. Наступною умовою проведення будівництва є дозвіл на виконання підготовчих робіт. Видається відповідно до ст. 28 Закону «Про планування і забудову територій» і постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. №1104 «Деякі питання на виконання підготовчих і будівельних робіт». Постановою затверджений Порядокнадання дозволу навиконання підготовчих робіт (надалі – Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру надання дозволу на виконання підготовчих робіт.Згідно з цією постановою, дозвіл на виконання підготовчих робіт - документ, що засвідчує право замовника, підрядника на виконання до будівництва об'єкта таких робіт, як підготовка земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, підведення тимчасових інженерних мереж, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів.

Дозвіл на виконання підготовчих робіт Дозвіл надається Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі – інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Його надає: для будівництва об'єкта, проект якого затверджується Кабінетом Міністрів України, - Держархбудінспекція; для будівництва об'єкта, що розташовується на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, - територіальний орган Держархбудінспекції.

Надається на безоплатній основі з додержанням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Для одержання дозволу замовник або уповноважена ним особа (далі – заявник) подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю заяву. До неї додаються: документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, одержані в установленому законом порядку; проект виконання підготовчих робіт, погоджений та затверджений відповідно до вимог державних будівельних норм; документ про призначення відповідальних виконавців підготовчих робіт.

Посадові особи не мають права вимагати для одержання дозволу на виконання підготовчих робіт до­кументи, не передбачені законодавством.

Інспекція розглядає протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви подані документи та приймає рішення про надання дозволу на виконання підготовчих робіт або про відмову в його наданні. Питання щодо надання дозволу на виконання підготовчих робіт до будівництва об'єкта, включеного до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, вирішується протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Дозвіл на виконання підготовчих робіт надається на строк не більш як один рік.

Інспекція державного архітектурно-6удівеяьного одночасно з наданням дозволу на виконання підготовчих робіт або відмовою в його наданні письмово інформує про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Підставою для відмови в наданні дозволу на виконання підготовчих робіт є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; наявність недостовірних відомостей у поданих документах.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні зазначеного дозволу заявникові надсилається протягом п'яти робочих днів відповідне повідомлення з обґрунтуванням причин відмови. Рішення про відмову в наданні дозволу на виконання підготовчих робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку. Після усунення недоліків, що стали підставою для 1 прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на виконання підготовчих робіт, заявник може повторно подати до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю заяву про надання такого дозволу.

Про наданий дозвіл на виконання підготовчих робіт інспекція робить запис в журналі реєстрації наданих, скасованих (анульованих) дозволів на виконання підготовчих робіт та відмови в їх наданні та в установленому порядку вносить відповідні відомості до реєстру наданих, скасованих (анульованих) дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт та відмови в їх наданні. Інформація про надані дозволи на виконання підготовчих робіт вноситься до реєстру документів дозвільного характеру в установленому порядку.

У разі надання дозволу на виконання підготовчих робіт подані заявником документи разом з копією дозволу на виконання підготовчих робіт формуються у реєстраційну справу, якій присвоюється такий реєстраційний номер, як і дозволу на виконання підготовчих робіт. Вона зберігається в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання підготовчих робіт, протягом строку будівництва об'єкта та десяти років після його прийняття в експлуатацію.

Відмітка про надання дозволу на виконання підготовчих робіт робиться у проекті виконання підготовчих робіт, журналі авторського нагляду та загальному журналі робіт.

Інформація про надання дозволу на виконання підготовчих робіт (реєстраційний номер, дата видачі, строк дії дозволу, найменування та номер телефону інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала такий дозвіл і здійснює контроль за виконанням підготовчих робіт) та відомості про найме­нування об'єкта, замовника, підрядників розміщуються на стенді завдовжки не менш як 1,5 метра і завширшки не менш як 1 метр, що встановлюється на будівельно­му майданчику в доступному для огляду місці.

Дозвіл на виконання підготовчих робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції у разі: надання замовникові дозволу на виконання будівельних робіт; наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем (замовником, підрядником); систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури під час виконання підготовчих робіт; порушення вимог проекту виконання підготовчих робіт; перешкоджання проведенню посадовими особами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю перевірок.

У разі прийняття рішення про скасування (анулювання) дозволу на виконання підготовчих робіт інспекція повідомляє у десятиденний строк замовника, підрядника та орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування про прийняте рішення. Робить запис про скасування (анулювання) дозволу на виконання підготовчих робіт у журналі реєстрації наданих, скасованих (анульованих) дозволів на виконання підготовчих робіт та відмови в їх наданні та в установленому порядку вносить відповідні відомості до реєстру наданих, скасованих (анульованих) дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт та відмови в їх наданні. Рішення про скасування (анулювання) дозволу на виконання підготовчих робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

Виконання підготовчих робіт на об'єктах містобудування без відповідного дозволу забороняється.

3. Після отримання дозволу на виконання підготовчих робіт будівництва необхідним є дозвіл на виконання будівельних робіт.

Процедура отримання такого дозволу передбачене ст. 29 Закону «Про планування і забудову територій» та в Порядком надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт» від 30.09.2009 №1104. Згідно з цією постановою дозвіл на виконання будівельних робіт – документ, що засвідчує право як замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд (надалі – будівельні роботи) тощо.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надає: щодо об’єкта, проект будівництва якого затверджується Кабінетом Міністрів України, - Держархбудінспекція; щодо об’єкта, який розташовується на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці – територіальні органи Держархбудінспекції (надалі – інспекція).

Для одержання дозволу на виконання будівельних робіт замовник та підрядник або уповноважена ними особа (надалі – заявник) подають до відповідної інспекції до якої додаються: замовником будівництва: документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; відомості про здійснення авторського і технічного нагляду; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт (у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта містобудування); фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та копія ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, засвідче­на в установленому законом порядку (в разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб); копія зареєстрованої проектної декларації та документ, що підтверджує її опублікування (у разі спорудження об'єктів житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб); підрядником будівництва: копії установчого документа та свідоцтва про державну реєстрацію; копія ліцензії на виконання функцій генерального підрядника будівництва об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку; договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта; документ про призначення відповідальних виконавців робіт; відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення; пропозиції щодо залучення субпідрядників.

Посадові особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не мають права вимагати для одержання дозволу на виконання будівельних робіт документи, не передбачені законодавством.

Інспекція протягом місяця з дня реєстрації заяви розглядає подані документи та приймає рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт або відмову в його наданні.

Питання щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт щодо будівництва об'єкта, включеного до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, вирішуються протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на строк будівництва об'єкта або на строк дії договору (контракту) підряду на будівництво об'єкта. Інспекція одночасно з наданням дозволу на виконання будівельних робіт або відмовою у його наданні письмово інформує про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Підставою для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; наявність недостовірних відомостей у поданих документах.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні зазначеного дозволу заявникові надсилається протягом п'яти робочих днів відповідне повідомлення з обґрунтуванням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку. Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на виконання будівельних робіт, заявник може повторно подати до інспекції про надання такого дозволу.

Інспекцій робить запис про наданий дозвіл на виконання будівельних робіт у журналі реєстрації наданих, ска­сованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт та відмови в їх наданні (надалі – журнал реєстрації) та в установленому порядку вносить відповідні відомості до реєстру наданих, скасованих (анульованих) дозволів на виконання підготовчих і будівельникові та відмови в їх наданні (надалі – Реєстр). Інформація про надані дозволи на виконання будівельних робіт вноситься до реєстру документів дозвіль­ного характеру в установленому порядку.

Відмітка про надання дозволу на виконання будівельних робіт робиться у проектній документації на будівництво, журналі авторського нагляду та загальному журналі робіт.

Надання дозволу на виконання будівельних робіт подані заявником документи разом з копією дозволу на виконання будівельних робіт формуються у реєстраційну справу, якій присвоюється такий реєстраційний номер, як і дозволу на виконання будівельних робіт. Справа зберігається в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, протягом строку будівництва об'єкта та десяти років після його прийняття в експлуатацію. Строк дії дозволу на виконання будівельних робіт може бути продовжений за зверненням замовника не більш як на один рік. Для продовження строку дії дозволу на виконання будівельних робіт замовник подає до інспекції заяву та оригінал дозволу на виконання будівельних робіт.

Інспекція протягом трьох робочих днів з дня надходження заяви приймає рішення щодо продовження строку дії дозволу на виконання будівельних робіт, робить запис у журналі реєстрації та в установленому порядку вносить відповідні відомості до реєстру і повертає замовникові оригінал дозволу на виконання будівельних робіт з відміткою про продовження строку дії та одночасно інформує про прийняте рішення місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовникові або змінено будівельну організацію (генерального підрядника або підрядника), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації. ^Перереєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється відповідно до вимог цього Порядку.

При консервації об'єкта замовник або уповноважена ним особа зобов'язана у семиденний строк після підписання акта про прийняття законсервованого об'єкта здати до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, зазначений дозвіл та засвідчену в установленому порядку копію розпорядчого документа про консервацію об'єкта. При розконсервації об'єкта замовник подає до Інспекції, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, копію рішення про розконсервацію об'єкта, засвідчену в установленому порядку, та акт про технічний стан конструкцій об'єкта і можливість поновлення будівництва.

Якщо на момент поновлення будівництва підстави, відповідно до яких надано дозвіл на виконання будівельних робіт, не змінилися, такий дозвіл повертається замовникові. У разі зміни підстав, відповідно до яких нада­но дозвіл на виконання будівельних робіт, замовник повинен, отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно з вимогами цього Порядку.

Після отримання відповідних дозволів починаються будівельні роботи, які проводяться за проектом будівництва об’єкта. Такий проект включає проектну документацію, розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків, споруд, технічного переоснащення об'єктів виробничого призначення на таких стадіях проектування: «ескізний проект», «техніко-економічні обґрунтування», «техніко-економічний розрахунок», «проект», «робочий проект», «робоча документація» п. 2 Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 р. № 1269.

При розробленні проектної документації проекту організація керується будівельними нормами, які відповідно до ст.1 Закону України від 05.11.2009 р. «Про будівельні норми», є підзаконними нормативними актами технічного характеру, що містять обов’язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Проектна документація на будівництво об’єктів містобудування (проект об’єкта) складена відповідно до будівельних норм – це затверджені текстові та зведені витрати, зведені кошторисні розрахунки, об'єктні та локальні кошторисні розрахунки, об'єктні та локальні кошториси, кошториси на окремі види робіт, кошториси на проектні та пошукові роботи, інші розрахунки витрат на будівництво, складені за встановленою формою, на основі яких визначається кошторисна вартість будівництва і договірна ціна. Кошторисна вартість будівництва може визначатися у приблизному або твердому кошторисі. Кошторис вважається твердим, якщо договором підряду не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть фути внесені лише за згодою замовника і підрядника.

Розрахунки, обґрунтування, відомості про ресурси необхідні для визначення вартості будівника відображаються в кошторисі. Кошторис у даному випадку – це графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва. Проектна документація розробляється згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови, погоджується з органом містобудування та архітектури і затверджується замовником у встановленому порядку.

Документація розробляється і виготовляється за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджу вальні роботи, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити їх.

Об’єктом проектно-пошукових робіт є: розробка проектної технічної документації і виконання пошукових робіт. Склад та порядок розроблення проектної документації регламентується державними будівельними нормами та правилами.

Проектна організація, яка розробила проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів норм і правил, регіональним і місцевим правилам забудови за. У разі виявлення недоліків проекту проектна організація підрядник зобов’язана безплатно переробити проект, а також відшкодувати замовникові збитки, спричинені недоліками проекту.

Позов про відшкодування замовникові збитків, спричинених, недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які привели до руйнувань, аварій, обрушень, - протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об’єкта.

Фінансування капіталовкладень із залученням державник коштів здійснюється лише за наявності погоджених та затверджених в установленому порядку титулів будов (об'єктів). Порядок затвердження титулів будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 № 995.

Титул будови (об'єкта) визначає п основні техніко-економічні показники і містить такі відомості: найменування будови та її місцезнаходження, сфера управління до якої вона належить, галузь, характер будівництва, обсяг капіталовкладень та завдання щодо введення у дію потужностей і основних фондів на весь період будівництва з розподілом за роками та врахуванням нормативних термінів тривалості будівництва. Титул є документом, обов'язковим для міністерств, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, банків, що здійснюють супроводження, фінансування та реалізацію проекту будівництва із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності. На основі погодженого та затвердженого титулу будови замовником складається внутрішньобудівельний титул будови (об'єкта), у якому визначаються об'єкти та споруди, будівництво яких здійснюватиметься у плановому році, зазначається їх кошторисна вартість та залишок її на початок року, обсяг капіталовкладень на рік, у тому числі витрати замовника.

Згідно з Порядком фінансування капітального будівництва, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1764 фінансування будівництва здійснюється також фондів фінансування будівництва, які формуються за рахунок місцевих бюджетів коштів юридичних осіб та громадян, коштів (інвестицій) окремих суб’єктів господарювання.

Робоча документація для будівництва об'єкта виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту. Вона розробляється за участю архітектора – автора проекту або іншими особами відповідно до договору між замовником і архітектором, з обов'язковим здійсненням авторського нагляду за цією роботою.

Відповідно до ст. 10 Закону «Про інвестиційну діяльність» джерелами фінансування будівництва (як, власне, й інших форм інвестування можуть бути: власні фінансові ресурси інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо); позичкові фінансові кошти інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити); залучені фінансові кошти інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб); бюджетні інвестиційні асигнування; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян.

Інвестор як правило використовує власні, позичкові та залучені кошти. Разом з тим важливим джерелом фінансування для значної частини інвесторів є кошти державного чи місцевого бюджетів, що можуть надаватися на безповоротній основі чи на умовах кредиту в порядку, передбаченому актами законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про планування і забудову територій» і для поліпшення якості містобудівної документації Кабінет Міністрів України постановою від 20.05.2009 р. №522 затвердив Порядок проведення державної експертизи містобудівної документації (надалі – Порядок). Відповідно до Порядку експертизі підлягають усі види містобудівної документації незалежно від замовника та джерел фінансування.

Мінрегіонбуд забезпечує проведення експертизи Генеральної схеми планування території України, схем планування територій (крім схем планування території районів), генеральних планів міст Києва, Севастополя, Сімферополя, обласних центрів, історичних міст, детальних планів територій, проектів забудови територій, містобудівних обґрунтувань у м. Києві. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні держадміністрації забезпечують проведення експертизи схем планування територій і районів, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій, проектів забудови територій, містобудівних обґрунтувань, крім зазначених у п. 3 цього Порядку.

У процесі проведення експертизи визначається відповідність змісту містобудівної документації законодавству, державним стандартам, нор­мам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, соціального та економічного розвитку, раціонального використання земель та природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту населення і територій, збереження культурної спадщини, соціальним стандартам життєдіяльності населення, а також вимогам завдань з розроблення містобудівної документації. Для проведення експертизи замовник подає проект містобудівної документації у двох примірниках.

За результатами проведеної експертизи проект містобудівної документації може бути рекомендований до затвердження, разом з обґрунтуванням повернутий замовникові для доопрацювання або відхилений у; зв'язку з неможливістю його реалізації.

Під час будівництва об’єкта згідно із Законом «Про архітектурну діяльність» здійснюється авторський нагляд. Цей нагляд здійснюють архітектор – автор проекту, інші розробники проекту або уповноважені ними особи відповідно до законодавства та договору із замовником. У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський нагляд, повідомляє про це замовника і відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Після початку виконання будівельних робіт на об’єкті замовник зобов’язаний у семиденний строк письмово повідомити про це інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання робіт.

Інформація про надання дозволу на виконання будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, строк дії, дозволу найменування та номер телефону інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт і здійснює контроль за будівництвом об'єкта) та відомості про найменування об'єкта, зображення об'єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, відповідального виконавця робіт, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду осіб розміщуються на стенді завдовжки не менш як 1,5 метра і завширшки не менш як 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

Дозвіл на виконання будівельних робіт також може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за таких підстав: подання замовником заяви про скасування (анулювання) дозволу на виконання буді