Порядок визначення фактурної та митної вартості

Вид договору, на підставі якого товари експортують ся з України	Фактурна вартість (п. 1.7 Інструкції № 307)	Графа ВМД	Митна вартість	Графа ВМД
Ст. 274 МК	Розділ 2 Інструкції № 307
Договір купівлі-продажу або міни	Вартість товарів, яка фактично сплачена, належить до сплати або повинна компенсуватися зустрічною поставкою товарів і вказується в рахунку-фактурі (рахунку-проформі)		Визначається на підставі ціни, яка фактично сплачена або належить до сплати за ці товари на момент перетину митного кордону України	Визначається шляхом приведення фактурної вартості у відповідність з умовами поставки за правилами ІНКОТЕРМС**
Договір відмінний від купівлі-продажу або міни (наприклад, договір комісії)	-	Графа не заповнюється	На підставі ціни, підтвердженої документами (комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими тощо), які містять відомості про вартість товару з урахуванням витрат на їх транспортування та страхування до пункту перетину митного кордону України
* За курсом НБУ, установленим на день приймання ВМД до митного оформлення. ** Тобто фактурна вартість +/— витрати на доставку вантажу (залежно від умов поставки).

На підставі ст. 274 МК фактична вартість супутніх послуг, перелічених вище, включається до митної вартості товарів, що вивозяться.

Якщо ВМД заповнюється на товари декількох найменувань, то затрати на транспортування розподіляються пропорційно вазі товарів різних найменувань, витрати на страхування – пропорційно вартості товарів (п. 1.8 Інструкції № 307).

У бухгалтерському обліку дохід від операцій зекспорту товарів визнається відповідно до п. 8 П(С)БО 15 “Дохід”. Сума доходу від операцій в іноземній валюті визначається з урахуванням П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”. Правила, за якими відображається експортна операція в бухгалтерському обліку, наведені в таблиці 2.

Таблиця.2

Правила, за якими відображається експортна операція в бухгалтерському обліку

Перша подія	Визначення доходу	Заборгованість за товари (П(С)БО 21)
Визнання доходу (П(С)БО 15)	Сума доходу (П(С)БО 21)
Передоплата	Не визнається доходом (п. 6.4). Ця сума буде включена до складу доходу після відвантаження товарів	При включенні до складу доходу перераховується в гривні за курсом НБУ на дату отримання авансу (п. 6)	Кредиторська заборгованість перед покупцем-нерезидентом (немонетарна стаття) відображається в балансі за валютним курсом на дату її виникнення і на - далі не підлягає перерахунку при зміні валютного курсу на дату балансу або при її погашенні (п. 7 “б”)
Відвантаження товару	Дохід визнається на дату відвантаження товару при дотриманні умов, наведених у п. 8	Відображається у гривнях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом НБУ на момент первісного визнання доходу, тобто на дату відвантаження (п. 5)	Дебіторська заборгованість (монетарна стаття) перераховується на дату балансу або на дату розрахунків з використанням валютного курсу, що діє на ці дати (п. 7 “а”)

Витрати, яких зазнає підприємство при експорті товарів, наприклад на вантажно-розвантажувальні роботи, митні та страхові платежі, відносяться до витрат на збут і відображаються на однойменному рахунку 93 “Витрати на збут”.

У бухгалтерському обліку при визнанні доходів слід керуватися п. 5 П (С) БО 21 “Вплив змін валютних курсів”, згідно з яким операції в іноземній валюті під час первинного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції – дату визнання доходів.

Після переходу права власності від продавця до покупця в бухгалтерському обліку дохід від реалізації відображається по дебету рахунку 362 “Розрахунки з іноземними покупцями” і кредиту рахунку 70 “Доходи від реалізації”.

Витрати по експортних операціях списуються у звичайному порядку – по дебету рахунку 90 “Собівартість реалізації” і кредиту рахунку 28 “Товари” або рахунку 26 “Готова продукція”.

Розглянемо приклад відображення операцій по експорту продукції в бухгалтерському обліку.

Приклад 1.

Підприємство відвантажило продукцію вартістю 5 000 дол. на експорт, курс НБУ на момент відвантаження складав 7,8 грн за 1 долар. Собівартість продукції – 18000 грн. На кінець кварталу курс НБУ складав 7,7 грн за 1 долар. Продукція сплачена в наступному кварталі, при цьому курс НБУ дорівнював 7,6 грн за 1 долар. На митниці були сплачені мито – 5%;

Відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку (табл. 3).

При відображенні експортних операцій в бухгалтерському обліку слід врахувати, що при отриманні авансу дохід перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату отримання авансу. Це означає, що доходи визнаються на дату відвантаження товарів, що експортуються, але при цьому визначаються за курсом на дату авансу. У випадку, якщо сума авансу є частковою і вартість реалізованих на експорт товарів перевищує суму авансу, об’єм такого перевищення визначається із застосуванням валютного курсу на дату визнання доходу.

застосуванням валютного курсу на дату визнання доходу.

Таблиця 3 Журнал реєстрації господарських операцій
№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
Д-т	К-т
1.	Відвантаження продукції (5000x7,8 = 39000)			$5 000
2.	Списання собівартості продукції			18000,0
3.	Сплата мита (5000 х 7,8 х 5% = 1950)
4.	Нарахування мита
5.	Відображення курсової різниці на дату балансу (5000х 7,8- 5000х 7,7= 500,0)			500,0
6.	Оплата продукції покупцем (5000x7,6 = 38000)			$5 000
7.	Відображення курсової різниці на дату погашення заборгованості (5000 х 7,7- 5000 х 7,6 = 500,0)			500,0

 

Розглянемо приклад відображення операцій за експортом продукції на умовах передплати в бухгалтерському обліку.

Приклад 2.

Підприємство одержало від покупця аванс – 9 000 дол. у розмірі вартості поставки товару. На момент отримання грошових коштів курс НБУ складав 7,85 грн. за 1 долар. На кінець кварталу курс НБУ досяг 7,75 грн. за 1 долар. На момент відвантаження товарів, яке відбулося в наступному кварталі, курс НБУ був 7,8 грн. за 1 долар.

На митниці було сплачено мито – 5%.

 

 

Відобразимо операції в бухгалтерському обліку (табл. 4).

Незважаючи на зміну курсу на кінець кварталу і на момент відвантаження продукції, курсові різниці не розраховуються, а дохід від продажу продукції визначається за курсом НБУ на дату авансу.

Таблиця 4 Журнал реєстрації господарських операцій
№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
Д-т	К-т
1.	Отримання авансу (9000 х 7,85= 70650)			$9 000
2.	Відвантаження продукції (9000 х 7,8 = 70200)			$9 000
3.	Сплата мита (9000 х 7,8 х 5% = 3510)
4.	Нарахування мита
5.	Здійснення заліку заборгованості

 

Підставою для обліку експортних товарів і їхнього руху є оформлені відповідним чином товаросупровідні, транспортні, експедиторські, страхові, складські, розрахункові, митні, претензійно-арбітражні й банківські документи.

Підтвердженням завершення експортної операції є печатка митниці країни-одержувача на товаросупровідних документах і довідки банку про надходження грошових коштів на рахунок підприємства.

Реалізація експортної продукції відображається за контрактною вартістю відповідно до базисних умов постачання згідно з Правилами Інкотермс - 2010. Крім вартості товару, додатковими елементами контрактної вартості експортної продукції є митний збір і мито, транспортні витрати.

Для узагальнення інформації про розрахунки з іноземними покупцями та іншими дебіторами використовується Журнал № 3 і відомості аналітичного обліку за відповідними рахунками, які ведуться паралельно в національній і іноземній валютах.

 

Особливості податкового обліку експортних операцій з податку на прибуток та податку на додану вартість (ПДВ)

 

Основним завданням податкового обліку є правильне та своєчасне відображення валових доходів та валових витрат при здійсненні експортних операцій.

Основні моменти, що виникають при визначенні податку на прибуток під час операцій з експорту товарів:

1. за датою зарахування коштів на поточний рахунок експортера;

2. за датою відвантаження товарів.

Щоб правильно встановити дату збільшення доходу за експортними операціями, особливо коли дата відвантаження товару зі складу не збігається з датою їх митного оформлення (указаною у ВМД), необхідно пам’ятати таке:

- продаж товарів – це будь-які операції за договорами купівлі -продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, що передбачають передачу прав власності на такі товари;

право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлене договором або законом. Передачею майна вважається його вручення набувачеві або перевізникові для відправлення набувачеві.

До передачі майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа (ст. 334 ЦК).

Таким чином, при визначенні дати відвантаження товару треба орієнтуватися на дату, відображену у відвантажувальних (товарно-транспортних) документах (якщо така не збігається з датою оформлення ВМД).

2. Сума доходу визначається згідно з ПКУ.

Доходи, отримані (нараховані) платником податків в іноземній валюті в результаті продажу товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні у цьому звітному періоді.

3. Дохід, отриманий від продажу товарів нерезидентам (неплатникам податку на прибуток), визначається за договірною ціною, але не меншою від звичайної ціни на такі товари, що діяла на дату їх продажу.

Основні моменти при визначенні ПДВ за експортними операціями:

1. Операції з вивезення товарів у митному режимі експорту є оподатковуваними. Відповідно за товарами, що використовуються в таких операціях, зберігається право на ПК (крім бартерних операцій), а отже, і на відшкодування ПДВ.

2. При експорті товарів застосовується нульова ставка ПДВ. Основною умовою для її застосування є вивезення товарів у митному режимі експорту, тобто фактичне вивезення товарів за межі митної території України. Підкреслимо, що саме в місяці фактичного вивезення товарів нараховуються податкові зобов’язання експортера за ставкою 0%. При цьому товари вважаються експортованими, якщо їх експорт засвідчений належним чином оформленою ВМД.

Митний орган підтверджує фактичне вивезення товарів відповідним записом на п’ятому основному аркуші ВМД, завіреному гербовою печаткою і підписом відповідальної особи.

3. При експорті не діє правило першої події щодо дати виникнення податкових зобов’язань (ПЗ).

Попередня (авансова) оплата вартості експортованих товарів не змінює значення ПЗ експортера.

Отже, дата виникнення ПЗ (за ставкою 0 %) визначається тільки на момент відвантаження товарів, а саме на момент перетину митного кордону України, як вже відзначалося раніше.

4. Нульова ставка ПДВ не застосовується у випадку, якщо експортуються товари, звільнені від оподаткування.

Крім операцій з експорту товарів, нульова ставка ПДВ застосовується також до експорту супутніх послуг. С упутні послуги – це послуги, вартість яких включається до митної вартості експортованих товарів (перелік таких послуг визначений ст. 274 МК). При експорті товарів шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума ПДВ, сплачена (нарахована) у зв’язку з придбанням товарів, не відноситься на збільшення ПК, а включається до складу витрат.

6. При продажу товарів (і супутніх послуг) на експорт продавець виписує податкову накладну з поміткою “Експортна поставка” у двох примірниках (обидва залишає у себе) і відображає такі операції в декларації з ПДВ.

 

Приклад 3.

Підприємство 22.05.10 р. на свій розподільний рахунок отримало аванс за товари у сумі 5 000 євро (курс НБУ – 10,43 грн./?). Наступного дня банк зарахував виручку на поточний рахунок (курс НБУ – 10,42 грн./?). Товар відвантажений 29.05.10 р. (курс НБУ – 10,38 грн./?) на повну суму авансу. При вивезенні митним органам сплачено мито в сумі 1 200 грн. Відображення цих операцій у бухгалтерському обліку покажемо в таблиці 5.

Таблиця 5