Журнал реєстрації господарських операцій

№ п/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік	Регістри бухобліку
Дт	Кт	Сума, грн.
	Зарахований аванс на розподільний рахунок (?5 000 х 10,43 грн.)		6812*	?5 000 52 150	Журнал 3 (розділ І), відомість 1.2
	Зарахована виручка на поточний валютний рахунок (?5 000 х 10,42 грн.)			?5 000 52 100	Журнал 1, відомість 1.2
	Відображена курсова різниця (10,43 – 10,42) х 5 000)
	Нараховано й оплачено мито			1 200	Журнал 3 (розділ І)
		1 200	Журнал 1
	Відвантажений товар покупцеві в рахунок отриманого авансу (за курсом 10,43)			?5 000 32 150	Журнал 6, відомість 3.1
	Відображене зарахування заборгованостей			?5000 52 150	Журнал 3 (розділ 1)

Приклад 4.

У першому кварталі 2008 р. надійшла передоплата від нерезидента - 3 000 дол. США. Курс: НБУ на дату її зарахування 7,05 грн./дол. США (умовно). У цьому самому кварталі підприємство експортувало товар нерезиденту на суму 3 000 дол. США. Курс НБУ на дату відвантаження –7,055 грн/дол. Облікова вартість відвантаженого товару – 9 500 грн. Мито – 113 грн. Відображення цих операцій наведено у таблиці 6.

Таблиця 6.

Журнал реєстрації господарських операцій

з/n	Зміст господарської операції	Кореспонденція Рахунків	Сума
Дт	Кт
	Отримано передоплату від нерезидента - 3 000 дол. США. Курс НБУ - 7,05 грн/дол. США			3 000 дол. 21 150 грн.
	Сплачено та списано на витрати мито			113 грн.
		113 грн.
	Відвантажено товар покупцю на суму 3 000 дол. США. Курс НБУ - 7,05 грн/дол. США			3 000 дол. 21 150 грн.
Списано його первинну вартість			9 500 грн.
	Здійснено залік заборгованостей			21 150 грн.
	Списано витрати на фінансовий результат			9 500 грн.
		113 грн.
	Списано дохід від продажу на фінансовий результат			21 150 грн.

Приклад 5.

У першому кварталі 2008 р. підприємство експортувало товар на суму 25 000 дол. США. Курс НБУ на дату відвантаження товару покупцю – 7,065 грн./дол. Первісна вартість товару – 95 000 грн. Мито – 398 грн. Заборгованість погашена в цьому самому кварталі. Курс НБУ на дату надходження інвалюти від нерезидента – 7,045 грн./дол. США. Відображення цих операцій наведено у таблиці 7.

Таблиця 7.

Журнал реєстрації господарських операцій

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума
Д-т	К-т
	Сплачено та піднесено до витрат мито			398 грн.
		398 грн.
	Нараховано дохід при відвантаженні товару 25 000 дол. США. Курс НБУ на дату відвантаження -7,065 грн./дол.			25 000 дол. 176 625 грн.
	Списано первісну вартість товару			95 000 грн.
	Отримано оплату від нерезидента в інвалюті (25 000 дол. США * 7,045 = 176 125 грн.)			25 000 дол. 176 125 грн.
	Нараховано курсову різницю в бухгалтерському обліку при погашенні заборгованості покупцю [(7,065 - 7,045) * 25 000 дол. США]			500 грн.
	Списано витрати на фінансовий результат			95 000 грн.
		398 грн.
		500 грн.
	Списано доходи на фінансовий результат			176 125 грн.

 

Для визначення доходу як у бухгалтерському, так і в податковому обліку місце (територія) продажу товару значення не має.

У бухгалтерському обліку дохід визначається в момент переходу права власності на товар (п. 8 П(С)БО 15).

Док у мен т и, що підтверджують застосування н ул ьової с т анки:

- контракт (копія контракту) між українським платником податків та іноземним суб’єктом господарювання на поставку товарів (робіт, послуг);

- виписка банку (копія), що підтверджує фактичне надходження виручки від іноземного контрагента – покупця зазначеного товару па рахунок українського платника податків в українському банку, що зареєстрована в податкових органах, у випадках, коли контрактом передбачено безготівковий розрахунок;

- ВМД (копія) з відмітками українського митного органу, що здійснив випуск товарів у режимі експорту й українського митного органу, в регіоні діяльності якого знаходиться пункт пропуску, через який товар був вивезений за межі митної території України (прикордонний митний орган);

- копії транспортних, товаросупровідних, митних та інших документів з відмітками прикордонних митних органів, що підтверджують вивезення товарів за межі території України.

Підприємства, що займаються експортними операціями, мають право на бюджетне відшкодування. Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Отримане від’ємне значення різниці сум податкового зобов’язання і податкового кредиту у першому звітному періоді його виникнення:

- або враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, який виник за попередні податкові періоди;

- або зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду (якщо податкового боргу немає).

Платник податку, що здійснює експортні операції та подає розрахунок експортного відшкодування за результатами податкового місяця, має право на бюджетне відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку. Право на бюджетне відшкодування платник ПДВ матиме лише в наступному податковому періоді за умови, якщо отримає в такому періоді від’ємне значення різниці сум податкового зобов’язання та податкового кредиту. При цьому платнику ПДВ відшкодовують не всю суму від’ємного значення, а лише ту частину, яка дорівнює сумі ПДВ, фактично сплаченій ним у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг). Залишок від’ємного значення з ПДВ після бюджетного відшкодування зараховують до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При продажу валюти підприємствам слід враховувати, що постанова Правління НБУ від 20.11.2007 р. внесла зміни у Положення про порядок і умови торгівлі іноземною валютою. Якщо раніше термін продажу валюти, купленої для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами і не використаної на ці цілі становив 5 робочих днів, то тепер для їх використання у підприємства у два рази більше часу – 10 робочих днів після дня зарахування таких грошей на валютний рахунок.

Облік експортних операцій при відмінності валюти контракту від валюти платежу

Бувають випадки, коли за зовнішньоекономічним договором ціна товарів (робіт, послуг) визначена в одній валюті, а платіж за договором здійснюють у іншій. Тобто валюта платежу відрізняється від валюти контракту.

Відповідно до Інструкції №136 валюта ціни це будь-яка валюта, в якій встановлюється згідно з умовами договору ціна товару. Валюта платежу – це будь-яка валюта, в якій здійснюється згідно з умовами договору оплата товару.

У Постанові №444 стосовно невідповідності валюти ціни і валюти платежу подано таку рекомендацію: “Якщо в договорі (контракті) валюта ціни не буде відповідати валюті платежу, у платіжних умовах договору (контракту) додатково зазначається курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу. Найбільш прийнятними умовами перерахунків за експортом є такі: “Платіж: має здійснюватись у (назва валюти платежу) за середнім курсом на день, що передує дню платежу на валютному ринку” Отже, при укладанні зовнішньоекономічного договору або підписанні до нього додаткової угоди, в якій валюта ціни не збігається з валютою платежу, українському підприємству потрібно обов’язково внести до нього такі умови щодо:

- моменту здійснення перерахунку валюти ціни у валюту платежу;

- курсу проведення перерахунку валюти ціни у валюту платежу.

Контроль за цими операціями здійснює банк. При цьому він керується п. 1.4 Інструкції №136: “Якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу” [10].

В іншому випадку, коли сторони зовнішньоекономічного договору не сформулюють необхідну умову договору або сформулюють її не досить чітко, банк згідно з п. 1.4 Інструкції №136 для контролю за повнотою надходження валютної виручки використовує:

- офіційний обмінний курс НБУ на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;

- курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з валют є валютою країни СНД чи Балтії, а інша - не є гривнею;

- курс на останню дату публікації у “FINANCIAL TIMES” - в усіх інших випадках.

Наведемо приклад відображення в бухгалтерському і податковому обліку операцій з експорту товару, коли валюта платежу відрізняється від валюти контракту.

Приклад 6.

Українське підприємство уклало з німецькою фірмою договір, відповідно до якого вартість товару становила 7 000 дол. США, тобто ціна товару виражена в доларах. Собівартість товару – 23 000 грн. Відповідно до умов договору було прийнято рішення про те, що оплату слід здійснити в євро.

Офіційні курси валют, встановлені НБУ, такі:

- на момент митного оформлення експортного товару – 7,06 грн./дол.;

- на останній день звітного періоду – 7,055 грн./дол.;

- на дату закриття заборгованості, вираженої в доларах – 7,05 грн./дол., на цей день курс євро становив 10,87 грн./євро;

- на дату закриття заборгованості, вираженої в євро – 10,88 грн./євро.

Відобразимо в обліку операції з експорту товару за умови, що валюта платежу і валюта контракту різні.

Відображення операцій наведено у таблиці 8.

Таблиця 8.