Заочное и дистанционное обучение.

Дистанционное обучение – неотъемлемый атрибут и фактор развития современного общества. Новые электронные технологии обеспечивают активное вовлечение учащихся в учебный процесс, позволяют управлять этим процессом. Это особенно актуально при организации заочного обучения, которое предполагает постоянный контакт студентов и преподавателей только во время сессий. Когда студент-заочник уезжает домой, общение с преподавателем теряется. Ограничена и работа студента с учебными пособиями. Дистанционное обучение позволяет решить эти проблемы благодаря тому, что обеспечивает диалог между преподавателем и студентом на расстоянии, стимулирует обратную связь.

Дистанционное обучение в виде заочного обучения зародилось в начале 20 века. Особенности данного вида обучения освещены в исследованиях А.А. Андреева, Н.Ю. Воловой, Е.С. Полат и других. Теория и методика организации заочного образования рассматривалась в работах Е.П.Белозерцева, А.П.Давыдова и др. Авторы рассматривают дидактику и методику дистанционного обучения. Вместе с тем, специфика дистанционного обучения для студентов заочной формы обучения педагогических специальностей, в частности при изучении курса «педагогика» не исследуются.

В работах последнего времени анализируется переход от заочного обучения к дистанционному, реализуемый в условиях информатизации общества (Н.А.Кокорев и М.А. Смешилов). В.И.Овсянников проводит анализ сходства и различий дистанционного образования и заочного обучения.

Так, и для дистанционного образования и для заочного обучения характерны: преобладание самостоятельной работы; нет ограничения возраста (от 18 и старше); социальное равноправие; одновременно охватывается большое число обучаемых; отсутствие «привязки» к месту проживания; возможность обучения без отрыва от производства; возможность обучения для нетрудоспособных, инвалидов, военных.

Преимуществами заочного обучения перед дистанционным являются: прямой контакт преподаватель – студент; на установочных занятиях преподаватель излагает базовую часть материала; организована самостоятельная работа с литературой; имеется возможность применять знания на практике; предполагается выполнение лабораторных работ. Организовано получение конкретной специальности по определенному учебному плану.

К недостаткам заочного обучения отнесены: отсутствие постоянной обратной связи между преподавателем и студентом; ограничение консультаций в учебный период; трудность промежуточного контроля; преобладание репродуктивных методов контроля, которые устаревают; мотивация, есть пока ее поддерживают во время пребывания студента в университете; печатные материалы, пересылаемые по почте, идут очень долго.

Преимущества дистанционной формы обучения: Активная познавательная деятельность каждого. Формирование устойчивой мотивации. Обеспечение эффективной обратной связи. Индивидуализация процесса обучения. Наличие электронной почты позволяет получать информацию и общаться быстро и удобно, нет необходимости выходить на улицу. Большое количество разнообразных заданий. Высокий интеллектуальный потенциал информационной среды. Одновременное обучение (по некоторым специальностям). Обучение в пространстве независимо от удаленности. Телеконференции в интернете. Привлечение высококвалифицированных научно-педагогических кадров и специалистов из разных университетов. Ежедневное индивидуальное общение преподаватель – студент. Демократично: можно выбрать определенную систему курсов. Экономичность.

В литературе отмечают также недостатки дистанционного обучения: Недоверие к новым технологиям. Отсутствие «живого» контакта преподаватель – студент. Отсутствие Интернета (особенно в сельской местности). Есть Интернет, но с этим связаны большие расходы (оплата за хорошо работающий модем, оплата за безлимитный интернет). Успешное обучение зависит от технических навыков управления компьютером. Языковой барьер.

 

Вопросы по методике преподавания:

1.Загальне поняття про методику. Методика викладання як наука.

2.Основні принципи методики викладання.

3.Особливості викладання економічних дисциплін.

4.Форми викладання економічних дисциплін, їх специфіка та роль у навчанні та викладанні.

5.Вимоги до методики викладання економічних дисциплін

6.Загальна система принципів навчання.

7.Принцип науковості і його реалізація у викладанні економіки.

8.Принцип практичної спрямованості навчання і його реалізація у процесі викладання економіки.

9.Свідомість та активність навчання: сутність й шляхи досягнення.

10.Систематичність, послідовність і комплексність у навчанні.

11.Доступність навчання.

12.Ґрунтовне засвоєння знань з економіки та умови його досягнення.

13.Сутність й реалізація принципу колективізму й індивідуального підходу в навчанні.

14.Методи навчання: сутність і різновиди.

15.Форми навчального процесу.

16.Урок як основна форма шкільного навчання.

17.Типи та структура уроків.

18.Навчальна, виховна та розвиваюча функції уроку.

19.Організація навчальної діяльності учнів на уроці.

20.Підготовка вчителя до уроку.

21.Повторення та закріплення теоретичних знань з теми заняття.

22.План уроку як основний документ для його проведення.

23.Структурна побудова плану уроку.

24.Методика проведення уроку з економіки.

25.Прийоми і засоби наочності, актуалізації пізнавальної діяльності учнів на уроці.

26.Лекція як провідна форма викладання.

27.Види лекцій та їх дидактична характеристика.

28.Функції лекції.

29.Структурна і змістовна побудова лекції.

30.Робота педагога щодо підготовки лекції.

31.Особливості лекції в СЗОШ

32.Семінар, його види і функції.

33.Практичні заняття з економіки.

34.Робота педагога щодо підготовки семінару та практичного заняття.

35.Методика проведення семінару з економіки.

36.Суть самостійної роботи студентів.

37.Специфіка самостійної роботи з економічних дисциплін.

38.Основні форми самостійної роботи студентів.

39.Економічні джерела і методика роботи з ними.

40.Основні напрямки самостійної роботи педагога.

41.Суть, зміст і функції контролю у навчальному процесі.

42.Види, форми і методи контролю знань, умінь та навичок учнів.

43.Мето дика контролю результатів навчального процесу у вузі. Модульно-рейтингова система оцінювання знань студентів.

44.Психолого-педагогічні та методичні вимоги до оцінювання знань, умінь та навичок.

45.Психолого-методичні особливості програмного навчання.

46.Основні методи вивчення учнів.

47.Визначальні риси особистості педагога як фактор методики викладання.

48.Структура педагогічної майстерності.

49.Коротка характеристика процесів навчання, виховання і розвитку.

50.Діалектична єдність, взаємозв’язок і взаємний вплив навчання, виховання і розвитку.

51.Шляхи і засоби досягнення єдності навчання, виховання та розвитку в процесі викладання економіки.

52.Характеристика педагогічного колективу: характерні риси та особливості педагогічного колективу у школі та вузі; кафедра (методичне об’єднання), її структура, склад; основні типи педагогів.

53.Організаційно-методична робота педколективу, основні напрямки методичної роботи педагогів

54.Шляхи підвищення ефективності викладання: впровадження інновацій; інтенсифікація навчання;

55.Посилення професійної спрямованості навчання у процесі викладання економіки;

56.Удосконалення системи контролю та самостійної роботи учнів.

57.Поєднання суспільного та сімейного виховання.

58.Соціально-економічні фактори підвищення ролі школи в організації виховної роботи сім’ї та громадськості.

59.Основні питання спільної роботи сім’ї та школи щодо виховання учнів.

60.Організаційно-педагогічна робота з батьками.

61.Педагогічна освіта батьків.

62.Індивідуальна робота з батьками учнів.

63.Класний керівник як організатор виховної роботи у школі.

64.0собистісно орієнтоване навчання.

65.Навчання за допомогою комп’ютерних технологій.

66.Особливості програмованого навчання.

67.Методика проблемного навчання.

68.Заочне і дистанційне навчання.