Момент виникнення права власності у покупця. Ризик випадкової загибелі майна.

Право власності у покупця за договором купівлі-продажу виникає з моменту передачі речей (вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки; до передання майна прирівнюється вручення коносамента або ін. товарно-розпорядчого документа), якщо інше не передбачено договором чи не встановлено законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотар. посвідченню, виникає у набувача з моменту посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає держреєстрації, право власності виникає з моменту реєстрації. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.668). Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту. Умова договору купівлі-продажу про те, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту здачі товару першому перевізникові, на вимогу покупця може бути визнана судом недійсною, якщо в момент укладення договору продавець знав або міг знати, що товар втрачено або пошкоджено, але не повідомив про це покупця.

66. Відповідальність продавця за недоліки проданого майна. Обов’язок продавця за договором (Д.) купівлі-продажу - передати товар (Т) покупцеві встановленої якості Т. У разі істотного порушення вимог щодо якості Т покупець має право: відмовитися від Д. й вимагати повернення сплаченої грошової суми; вимагати заміни Т. За наявності звичайних недоліків покупець має право вимагати: пропорц. зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків Т в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків Т (сТ673,678). Якість Т не може залишатися незмінною постійно, тому важливо визначити період часу, протягом якого вона буде достатньою для нормального використання речі, шляхом встановлення гарант. строку, строку придатності та строку служби. Гарантійним є строк, встановлений Д. або законом, протягом якого продавець гарантує якість Т. Він починається з моменту передання Т покупцеві, якщо інше не встановлено Д. і зазначається у паспорті на Т або в будь-якому ін. документі, що додається до Т (ст.675-676). Для лікарських засобів, харчових продуктів, виробів побутової хімії, парфумерно-косметичних та ін. Т, споживчі властивості яких можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності. Згідно зі ст.677, строком придатності є строк, зі спливом якого Т вважається непридатним для використання за призначенням. Він зазначається на етикетках, упаковці або в ін. документах, і вважається гарант. терміном та обчислюється від дати виготовлення. Дату виготовлення також має бути вказано на етикетці або в ін. документах, і вона визначається або часом, протягом якого Т є придатним для використання, або датою, до настання якої Т є придатним для використання. Покупець має право заявити продавцеві або виробникові претензію з приводу незастережених ними недоліків проданої речі, які було виявлено протягом (ст.680): г/строку або строку придатності; розумного строку, але в межах 2 р., а щодо нерухомого майна - в межах 3 р. від дня передання Т покупцеві, якщо Д. або законом не встановлено більший строк; після спливу г/строку або строку придатності, якщо покупець доведе, що недоліки Т виникли до передання йому Т або з причин, які існували до цього моменту.

67. Права споживачів у випадку придбання товарів неналежної якості відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів». Згідно до Статті 8цього закону, Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості1. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

2. Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця.Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився.

3. Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

 

68. Договори купівлі – продажу укладені на майбутнє (форвардні, ф’ючерсні, опціон). Форвардна операція – це господарча операція суб’єкта підприємництва, що передбачає придбання (продаж) форвардної угоди, тобто зобов’язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення форвардної угоди.

Ф’ючерсна операція – господарча операція суб’єкта підприємництва, що передбачає придбання (продаж) ф’ючерсної угоди, тобто зобов’язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, ціні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату здійснення реалізації.

Операція з опціоном – господарча операція суб’єкта підприємництва, що передбачає продаж (купівлю) опціону, тобто права придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у будь-який момент протягом визначеного часу, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (придбання) опціону.В усіх перелічених угодах їх виконання віддалене в часі від моменту їх укладення. Форвардна угода фактично передбачає поставку товару в майбутньому і може бути позабіржовою.

 

69. Поняття та загальна характеристика договору довічного утримання (догляду).

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та(або) доглядом довічно (ст.744 ЦК). Юридичні ознаки договору: односторонній, реальний та відплатний. Сторони договору: відчужувач (фіз. особа, незалежно від віку та стану здоров'я) та набувач (повнолітня дієздатна фіз. особа або юр. особа). Договір може бути укладено відчужувачем на користь третьої особи. Він належить до договорів довірчого характеру, оскільки за неможливості подальшого виконання фіз. особою обов'язків набувача за договором з підстав, що мають істотне значення, обов'язки набувача може бути передано за згодою відчужувача члену сім'ї набувача або іншій особі за їхньою згодою. Для забезпечення утриманням та(або) доглядом може бути відчужено лише житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність. Утримання може здійснюватися в усіх видах матеріального забезпечення, як і догляд, за домовленістю між сторонами. Договором має бути здійснено грошову оцінку матеріального забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу. Відповідно до ст.602, вимоги щодо довічного утримання (догляду) не підлягають зарахуванню. Строк дії договору дорівнює періоду життя утриманця. Форма договору - письмова, підлягає нотар. посвідченню. Забезпечення захисту інтересів відчужувача: позбавлення набувача права розпорядження майном, переданим йому за договором на праві власності; заборона звернення стягнення на майно набувача протягом життя відчужувача; покладання ризику випадкового знищення (пошкодження) майна на набувача.

 

70. Договір ренти.

1. За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.
2. Договором ренти може бути встановлено обов'язок виплачувати ренту безстрокове (безстрокова рента) або протягом певного строку.

1 Договір ренти є новелою в цивільному законодавстві України. Договір ренти — це цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платнику ренти) у власність майно, а платник ренти зобов'язаний в обмін на отримане майно періодично виплачувати одержувачеві ренту у вигляді певної грошової суми чи надання засобів на його утримання в іншій формі.
Для ренти характерні наступні ознаки:
— під рентою слід розуміти передання того, що передано (для отримання ренти необхідне передання певного майна)
— рента має безперервний характер;
— рентні відносини характеризуються тривалістю існування і періодичністю виплат;
— рента не пов'язана з отриманням прибутку.

2. За своєю юридичною природою договір ренти є двостороннім, оскільки платник ренти та одержувач ренти мають права та обов'язки. Поділ договорів на реальні і консенсуальні Грунтується на впливі фактичного передання майна на дійсність пов'язаного з нею договору. Слід звернути увагу на те, що законодавче закріплення рентного договору як самостійного правового інституту є новелою в цивільному законодавстві, що вимагає дискусію, пов'язану з тим, до якої групи договорів його слід віднести: 1) договір ренти реальний; 2) договір ренти консенсуальний; 3) залежно від об'єкта договір ренти або реальний (при відчужуванні рухомого майна), або консенсуальний (при відчужуванні нерухомого майна).

 

71. Поняття та загальна характеристика договору дарування.

. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати у майбутньому іншій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок)у власність. [п. 1. Статті 717 ЦК України.]Поняття договору дарування це формальне закріплення форм вчинення дарівних дій. Відповідно, об'єктом зобов'язання є власне"форма передачі майна за договором дарування". Основним критерієм, за яким слід відрізняти договір дарування від усіх інших безоплатних надань, є вид правовідносин, з приводу яких виникають права і обов'язки сторін. Так, "не можуть вважатися даруванням виплати премій працівникам у порядку існуючої системи оплати праці, виплати в порядку соціального захисту населення, приватизація громадянами державного майна на підставі приватизаційних сертифікатів", тобто такі надання, які виникають з право­відносин трудових, соціального забезпечення і т.д. Цивільний кодекс України встановлює, що договір дарування можливий як односто­ронній, так і двосторонній, як реальний, так і консенсуальний, безвід­платний.