Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

VIII. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання території та приміщень

Поиск

8.1. Обладнання території дошкільного навчального закладу повинно бути справним, за необхідності пофарбованим. Пісочниці на групових майданчиках повинні бути огороджені дерев'яними бортиками висотою не менше 25 см і шириною 15 см. На ніч пісочниці необхідно закривати кришками. Заміна піску проводиться не рідше одного разу на рік. Щоденно перед грою пісок перемішується і злегка зволожується, перекопується, забруднений пісок замінюється на чистий. У теплий період року, з квітня по жовтень, 2 рази протягом всього періоду пісок повинен досліджуватись на наявність яєць гельмінтів.

8.2. У плескальних басейнах вода замінюється кожного дня. Басейн після спускання води миється проточною водою, а 1 раз на тиждень - з використанням мийних і дезінфекційних засобів.

8.3. Територія дошкільного навчального закладу повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 N 145, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за N 457/19195. Територія підлягає прибиранню 2 рази на день, у тому числі вранці за 1 - 2 години до приходу дітей та при забрудненні. Влітку прибирання необхідно супроводжувати поливом зі шланга (2 рази на день) і миттям підлоги тіньових навісів. Прибирання необхідно проводити після поливу території. Восени проводиться очищення території від листя, сухої трави, взимку - від снігу та криги. У дошкільному навчальному закладі спалювання сміття і листя заборонено. Взимку і навесні за відсутності дітей з даху будинку необхідно згрібати сніг і збивати бурульки.

8.4. Контейнери для сміття випорожнюються при заповненні з подальшим миттям і дезінфекцією (1 раз на тиждень). Стаціонарний сміттєзбірник повинен бути з природною вентиляцією та дверима, що герметично зачиняються. У теплий період року у отвір дверей сміттєзбірника додатково встановлюється сітка для запобігання зальоту мух.

Внутрішні поверхні та двері стаціонарного сміттєзбірника 1 раз на тиждень необхідно мити з використанням 1 %-го освітленого розчину хлорного вапна або іншого дозволеного деззасобу.

8.5. За відсутності централізованого каналізування у дошкільному навчальному закладі влаштовуються вигрібні ями, що підлягають випорожненню при заповненні на 2/3 об'єму. Вигрібні ями підлягають обробці або 10 % розчином хлорного вапна та 1 раз на тиждень їх засипають сухим хлорним вапном з розрахунку 1 кг на 2 м2, або дезінфекційними засобами відповідно до інструкцій з використання цих засобів, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи із зазначенням сфери застосування у навчальних закладах та зареєстровані в установленому порядку.

8.6. Приміщення дошкільного навчального закладу повинні утримуватися в порядку й чистоті. Роботи, пов'язані з організацією харчування дітей, у тому числі сервірування столів, отримання та порціонування готових страв, годування дітей, прибирання обідніх столів, миття посуду тощо, проводяться в санітарному одязі (білий або світлий халат, фартух з тканини для отримання та видачі їжі, косинка, ковпак, фартух з клейонки для миття посуду).

Прибирання приміщень необхідно здійснювати при відчинених фрамугах, вікнах у спеціальному одязі. Для прибирання приміщень використовують халати світлих відтінків (які зберігаються в групових), а туалетних - халати темного кольору. По закінченню прибирання здійснюється ретельне миття рук. Темні халати зберігаються на вішалці у туалетних. Санітарний і спеціальний одяг має бути промаркованим. Санітарний одяг необхідно зберігати поруч із буфетною. Дітям з чотирирічного віку, які чергують під час харчування, видаються фартушки, косинки (ковпаки), що зберігаються на вішалках також поруч із буфетною (у куточку чергового).

8.7. Підлогу необхідно мити 2 рази на день (після обіду та наприкінці дня) з використанням мийних засобів, у тому числі під час одного з прибирань обов'язково проводиться відсування меблів та обладнання для попередження накопичення пилу. Спальні миються після сну (денного, нічного). Меблі, у тому числі шафи для одягу дітей, обладнання (столи для сповивання, манежі, гірки тощо), опалювальні прилади, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо щоденно протираються гарячою водою з милом (з різних ємностей). При забрудненні меблів, обладнання фекаліями проводиться механічне очищення, миття з милом і дезінфекція дозволеним дезінфекційним засобом. Ганчірки після миття підлягають обробці дезінфекційними засобами у спеціальній промаркованій ємності відповідно до інструкцій з використання цих засобів, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи із зазначенням сфери застосування у дошкільних навчальних закладах та зареєстровані в установленому порядку. Зали для занять музикою, фізичною культурою необхідно мити після кожного заняття.

Столи в ігрових і групових приміщеннях, нагрудники з клейонки після кожного приймання їжі миються гарячою водою з милом спеціально виділеними для цього промаркованими ганчірками. Ємності, ганчірки для миття мають бути промарковані. Після миття ганчірки необхідно випрати, просушити та зберігати у сухому вигляді у спеціальному посуді з кришкою.

Миття вікон необхідно проводити 3 рази на рік регулярно. Чищення та вологе протирання захисної арматури світильників здійснюються не рідше 3 разів на рік.

Жалюзійні решітки на отворах вентиляційної системи не дозволяється прикривати. Жалюзійні решітки на отворах і шахту вентиляційної системи необхідно 2 рази на рік очищати від пилу.

Генеральне прибирання приміщень проводиться 1 раз на тиждень (наприкінці тижня) з використанням мийних засобів, а з використанням дозволених дезінфекційних засобів - 1 раз на місяць.

В умовах ускладнення епідемічної ситуації з метою попередження розповсюдження інфекції проводяться карантинні заходи, у тому числі: миття підлоги приміщень групових осередків 1 раз наприкінці кожного дня, а туалетних - 2 рази на день із застосуванням дозволених до використання в навчальних закладах дезінфекційних засобів. Столи і стільці миють 1 % розчином хлорного вапна, гарячою водою і ретельно витирають. Воду після прибирання зливають в унітаз з наступною дезінфекцією останнього.

8.8. Робочі освітлені розчини хлорного вапна отримують шляхом розведення 10 % освітленого розчину (маточний). Для приготування маточного розчину змішуються 1 кг сухого хлорного вапна і 10 л води, а через добу його акуратно проціджують і залишають у темних закритих ємностях (забороняється використання ємностей з оцинкованого заліза). Для приготування робочих розчинів до 10 л води додають: 0,5 л маточного розчину (0,5 % освітленого розчину вапна); 1,0 л маточного розчину (1,0 %), 3,0 л маточного розчину (3,0 % освітленого розчину вапна). Розчини зберігають у місцях, недоступних для дітей, без доступу світла. Також дозволяється користуватись дезінфекційними засобами відповідно до інструкції з використання цього засобу, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи із зазначенням сфери застосування у навчальних закладах та зареєстровані в установленому порядку. Метод приготування робочих розчинів дезінфекційних засобів (хлорного вапна та гіпохлориту кальцію) наведена у додатку 8 до Санітарних правил.

8.9. У приміщеннях, кімнатах лікувальної фізкультури, залах для занять музикою, фізичною культурою, приміщеннях басейну, комп'ютерному класі, ігротеці мають бути встановлені бактерицидні лампи (стаціонарні, переносні). Дезінфекцію приміщень бактерицидними лампами необхідно проводити за відсутності людей впродовж 30 - 40 хвилин.

8.10. Підлогу, умивальні раковини, ванни, душові піддони, унітази тощо у туалетних, ванно-душових, умивальнях, буфетних необхідно мити 2 рази на день ганчірками, йоржами з використанням мийних засобів, з них останній раз після залишення дітьми дошкільного навчального закладу з використанням дозволених дезінфекційних засобів. Сидіння унітазів (за наявності) щоденно миються теплою мильною водою. Унітази очищуються від сечокислих солей 2 рази на місяць. Підлога у туалетних ясельних груп повинна митися після кожного висаджування дітей на горщики.

Промарковані ганчірки, відра, швабри для миття підлоги у приміщеннях групових осередків і туалетів необхідно зберігати окремо з унеможливленням доступу дітей. Маркування інвентарю для прибирання туалетів повинно бути сигнальним (червона фарба, ґудзики тощо), зберігатися у господарській шафі туалету. По закінченню прибирання інвентар необхідно промити гарячою водою з мийними засобами.

8.11. На горщиках повинно бути цифрове маркування відповідно до списку дітей групи. Щоразу після використання горщики миються з мийними засобами з використанням квачів під протічною водою, а при ускладненні епідемічної ситуації їх замочують на 30 хвилин у баку з дезінфекційним засобом (карантин з приводу: кишкової інфекції - 1 % освітлений розчин хлорного вапна; вірусного гепатиту - 3,0 % розчин тощо) та ополіскують протічною водою. Бак для замочування горщиків повинен мати промарковану кришку "для замочування горщиків".

Дозволяється використовувати мийні та дезінфекційні засоби, що мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (галузь застосування - для дошкільних навчальних закладів). Дезінфекційні засоби, що використовуються у дошкільному навчальному закладі, повинні бути зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року N 908. У якості дезінфекційних засобів рекомендуються розчини препаратів з низькою токсичністю. З метою запобігання розкладу активної речовини дезінфекційні засоби повинні зберігатися у затемнених місцях. Необхідно забезпечити зберігання мийних і дезінфекційних засобів в недоступних для дітей місцях.

8.12. У дошкільному навчальному закладі під час функціонування груп категорично забороняється проведення капітального і поточного ремонтів, а також проведення окремих видів ремонтних робіт, у тому числі малярних, що становлять небезпеку для здоров'я і життя дітей.

8.13 При надходженні у дошкільний навчальний заклад нових іграшок (за винятком м'яконабивних) їх миють теплою проточною водою (37° C) впродовж 15 хвилин з милом і сушать на повітрі. Гумові, пінополіуретанові, пінолатексні та пластизолеві іграшки після миття віджимаються і висушуються.

Надалі іграшки необхідно мити гарячою водою з милом або 2 % розчином питної соди (у групах для дітей віком до 1,5 року - 2 рази на день, а у групах для дітей старше 1,5 року - наприкінці дня) з наступним полосканням під протічною водою та сушінням на відкритому повітрі або на столах. Одяг для ляльок при забрудненні необхідно прати дитячим милом і прасувати. Під час карантину іграшки на 30 хвилин замочуються у 0,5 % розчині хлорного вапна з наступним полосканням і сушінням. Ємності та щітки для миття іграшок повинні бути промарковані та зберігатися у групових осередках.

М'яконабивні іграшки щоденно наприкінці дня впродовж 30 хвилин повинні дезінфікуватися бактерицидними лампами. Під час дезінфекції відстань від іграшок до лампи повинна бути не більше 25 см.

М'яконабивні та пінолатексні іграшки для дітей віком до 2 років і пінолатексні ворсовані іграшки для дітей дошкільного віку дозволяється використовувати як дидактичний матеріал. Пінолатексні ворсовані іграшки повинні оброблятися згідно з інструкцією виробника.

8.14. У дошкільних навчальних закладах не дозволяється організація пунктів прокату та обміну ігор, іграшок та інвентарю.

8.15. Кожне спальне місце повинно бути забезпечене постільними речами: матрацом, подушкою розміром 30 х 30 см, двома ковдрами (для холодного та теплого періоду року), трьома комплектами постільної білизни, двома чохлами на матрац, покривалом, мішком для постілі (при використанні розкладних ліжок), рушниками для обличчя та ніг. До комплекту постільної білизни входить підковдра. Постільна білизна повинна бути промаркованою (з ножного краю). Для дітей ясельного віку і дітей з нейрогенним сечовим міхуром на ліжках передбачаються підкладні клейонки, пелюшки, використовують памперси.

8.16. Заміна постільної білизни здійснюється при забрудненні, але не рідше одного разу на тиждень, за графіком заміни білизни (знаходиться у пральні). Накопичувати і зберігати брудну білизну в групових (житлових) осередках забороняється. Брудна білизна до пральної доставляється у мішках з тканини (2 шари тканини), клейонки, пластику з маркуванням "брудна білизна". Чиста білизна транспортується до групових (житлових) осередків у мішках з тканини з маркуванням "чиста білизна" і зберігається у спеціальних шафах. У будинках дитини, дитячих будинках так само замінюється забруднений одяг дітей. Мішки з тканини для брудної білизни мають пратися у пральні, мішки з клейонки, пластику підлягають обробці гарячою водою з милом або содою. Забороняється прання постільної білизни, дитячого одягу, рушників тощо у групових (житлових) осередках.

Щотижня під час генерального прибирання спальної при відкритих вікнах необхідно безпосередньо на ліжках провітрювати матраци, подушки, ковдри, а також один раз на місяць виносити їх на свіже повітря. Не дозволяється струшувати ковдри, постільну білизну в приміщеннях. Один раз на рік постільні речі підлягають сухому хімічному чищенню або обробці у дезінфекційній камері. При враженні дітей ентеробіозом проводять щоденну зміну постільної та натільної білизни з прасуванням, постільні речі підлягають камерній дезінфекції.

8.17. Килими щодня підлягають чистці пилососом, один раз на місяць їх слід вибивати на вулиці і протирати вологою щіткою.

При лікуванні дітей від ентеробіозу з використання необхідно вилучати: килими (після камерної обробки); м'яконабивні іграшки (після обробки бактерицидними лампами).

8.18. Для запобігання проникненню мух до приміщень вікна дошкільного навчального закладу повинні бути обладнані сітками проти мух (приміщення харчоблоку, пральні, туалетів, басейну, медичні тощо) з розмірами чарунок не більше 2,2 мм. Для боротьби з мухами в приміщеннях дошкільного навчального закладу дозволяється використовувати механічні засоби (липкі стрічки, мухоловки). У дошкільному навчальному закладі повинна бути забезпечена неможливість проникнення гризунів.

8.19. Ванну басейну необхідно заповнювати питною водою, що відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10. Утримання та експлуатація, показники безпеки води басейну мають відповідати вимогам нормативно-правових актів. Температуру води у ванні необхідно підтримувати на рівні +28 - 30° C, а температуру повітря в залі з ванною - на 1 - 2° C вищою від температури води. Басейни з ваннами ємністю понад 20 м3 повинні бути з рециркуляцією води та додаванням свіжої води у об'ємі 10 % ємності ванни на добу. Басейни з ваннами ємкістю 20 м3 і менше допускається проектувати без рециркуляції, але з подачею свіжої води в об'ємі 20 % ємності ванни на годину.

8.20. До купання у басейні допускаються діти з довідками від лікаря щодо стану їх здоров'я, а також відомостями стосовно результатів обстеження на наявність гельмінтів (гострики тощо). Купання дозволяється не раніше години після вживання їжі. Перед купанням кожна дитина повинна бути оглянута медпрацівником із відміткою результатів огляду у відповідному журналі (термометрія, огляд зіва, шкірних покривів) під особистий підпис щодо допуску дитини до купання.

8.21. Вхід до зали з ванною дозволяється після відвідування дітьми туалету та прийняття душу (окремо для хлопчиків і дівчат). Гарячий душ діти повинні приймати без плавок з використанням мила і мочалок. Через прохідний душ для ніг із безперервним потоком свіжої води дозволяється виходити на обхідну доріжку біля ванни басейну. Діти повинні мати індивідуальні мочалку, плавки, рушник, шапочку, тапочки. Також на групу дітей дозволяється видавати комплект рушників для одноразового використання (після заняття комплект здають до пральні). Наповнюваність груп для купання повинна бути для вихованців ясельного віку 2 - 4 дитини, для вихованців дошкільного - 10 дітей. Під час купання інструктор повинен перебувати у воді разом з дітьми. Дітям, які відвідують басейн, рекомендується мати короткі зачіски для зручності під час купання і скорочення часу сушіння волосся. Для сушіння волосся в кожній роздягальні повинні бути стаціонарні електрорушники чи побутові фени.

8.22. Вода у басейні повинна мати такі показники безпеки: каламутність - не більше 2 мг/дм3; кольоровість - не більше 5°; прозорість (за хрестом) - не менше глибини ванни; запах і присмак - не більше 3 балів; залишковий хлор - 0,5 - 0,7 мг/дм3; остаточний бром - 1,2 мг/дм3; колітитр води - не менше 100. Допустимий вміст аміаку (мінерального і альбуміноїдного) - не вище 0,05 мг/дм3; окислюваність - не вище 4 мг/дм3.

8.23. Воду у ванні басейну з частковою рециркуляцією необхідно знезаражувати (хлорування, бромування або іншими зареєстрованими в установленому порядку засобами). Для знезаражування води у спеціальному приміщенні повинні готуватися концентровані розчини, що додаються до води при її надходженні на фільтри. Залишкова кількість хлору у воді басейну повинна бути 0,5 - 0,7 мг/дм3, брому - 1,2 мг/дм3, а вночі концентрацію хлору дозволяється доводити до 1,5 мг/дм3.

Басейн може заповнюватися водопровідною водою, що відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10. При цьому воду необхідно замінювати повністю щодня.

8.24. Незалежно від системи заповнення ванни басейну водою (протічна або з рециркуляцією) випуск води з ванни з наступною дезінфекцією проводиться не рідше 1 разу на 10 днів навіть при задовільних санітарно-хімічних та бактеріологічних показниках води. У випадку отримання незадовільних показників лабораторного дослідження води басейн необхідно закрити на дезінфекцію поза графіком.

Перед дезінфекцією ванну басейну необхідно почистити щітками та промити мильно-содовим розчином з наступним ополіскуванням гарячою водою зі шланга. Для дезінфекції ванни повинен використовуватися дозволений дезінфекційний засіб, при цьому здійснюється дворазове зрошення ванни з розрахунку 0,6 - 0,8 л/м2 (час експозиції - не менше 1 години). Після дезінфекції засіб, що використовувався, ретельно змивають зі шланга значною кількістю води.

8.25. Поточне прибирання басейну повинно проводитися щодня з використанням мийних і дезінфекційних засобів. Підлягають дезінфекції підлога приміщень, стіни залу басейну (на відстані 2 м від підлоги), обхідні доріжки, обладнання, ручки дверей, санітарно-технічне обладнання тощо. Для прибирання зали з ванною басейну повинен бути окремий промаркований інвентар. Окремим промаркованим інвентарем прибираються: туалети; душові та роздягальні; зал для розминки дітей, кімнати тренера і медичної сестри. Прибиральний інвентар зберігається окремо.

Лабораторний контроль за якістю води плавальних басейнів включає визначення органолептичних, мікробіологічних і паразитологічних показників з наступною кратністю відбору проб: на основні мікробіологічні та паразитологічні показники - 1 раз в 10 днів, на органолептичні показники - 1 раз на добу (у денний або вечірній час).

У разі отримання незадовільних результатів лабораторних досліджень якості води персоналом басейну вживаються заходи щодо покращення показників якості води. Якщо будуть виявлені повторно незадовільні результати досліджень, фахівці Держсанепідслужби України повинні вирішувати питання про необхідність проведення додаткових мікробіологічних і паразитологічних досліджень, генерального прибирання або припинення експлуатації басейну.

8.26. За епідемічними показаннями в дошкільному навчальному закладі повинна проводитись дезінсекція і дератизація (за відсутності дітей). Дезінсекційні і дератизаційні роботи проводяться спеціалізованим підприємством та засобами, які отримали позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи з визначенням застосування у дошкільних навчальних закладах.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-24; просмотров: 232; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.110.231 (0.008 с.)