Методика розрахунку цехових витрат

Витрати по окремих статтях визначаються таким чином. Витрати на утримання цехового персоналу включають: основну заробітну плату керівників, фахівців, технічних виконавців, а так само допоміжних робочих, заробітна плата яких не врахована у витрати на утримання і експлуатацію устаткування. Величина перечисленних витрат береться з плану по праці.

Витрати на випробування, досліди, і раціоналізацію приймаються в роз мірі 0,5% від основної заробітної плати основних виробничих робочих.

Витрати по охороні праці і техніці безпеки складає 100 грн. на одного працюючого в рік.

Витрати на знос малоцінного і бистрозношувального інвентаря приймаються рівними 160 грн. на одного працюючого в рік.

Інші цехові витрати приймаються в розмірі 3% від основної заробітної плати виробничих робітників.

Відсоток цехових витрат визначається аналогічно витратам на утримання і експлуатацію устаткування:

Р_цех = S_цех*100/З_осн

Де S_цех – сума цехових витрат, тис.грн.

Результати розрахунків цехових витрат заносяться в таблицю.

 

 

Таблиця 15

Кошторис цехових витрат, тис.грн.

Стаття витрат	Сума, тис.грн.
1. Утримання апарату управління цехом
2. Утримання іншого цехового пресоналу
3. Витрати по випробуваннях, досліди, раціоналізацію
4. Витрати на охорону праці і ТБ
5. Знос малоцінного і бистрозношувального інвентаря
6. Інші витрати
Разом
% до соновной заробітній платі основних виробничих робітників

 

Проаналізувавши кошторис цехових витрат, ми визначили ряд показників. Розрахували суму амортизаційних обчислений яка визначається по нормі амортизації від вартості наявного в цеху технологічного устаткування (включаючи устаткування допоміжної служби). Також враховували в розрахунках витрати на вміст устаткування і робочих місць включаючи витрати на: силову енергію, стисле повітря, воду, для технологічної (виробничих) мети, пари. Всі витрати на вміст устаткування і робочих місць підсумовуються. Основна, додаткова заробітна плата і начислення на них допоміжних робітників, занятих обслуговуванням устаткування (налагоджують, слюсарів-ремонтників, електриків, електромонтерів, чергових слюсарів) беруться з плану по праці.

Калькуляція собівартості деталі

З метою визначення собівартості одиниці виробу складається калькуляція. Витрати по окремих статтях калькуляції розраховуються таким чином.

Вартість основних матеріалів з врахуванням ТЗР за вирахуванням вартості відходів складає грн.

Основна заробітна плата виробничих робітників на деталь береться з плану по праці.

Відсоток доплат складає 20% від соновной заробітної плати, а нарахування складають 42% від всієї заробітної плати.

Витрати на експлуатацію і утримання устаткування, а так само цехові витрати визначаються у встановленому відсотку до суми заробітної плати основних виробничих робітників.

Результати розрахунків витрат по окремих статтях калькуляції наводяться в таблиці.

 

Таблиця 16

Калькуляція цехової собівартості деталі, що обробляється на потоковій лінії.

 

Калькуляційні статті витрат	Сума, грн.
1. Матеріали за вирахуванням відходів
2. Основна заробітна плата виробничих робітників
3. Додаткова заробітна плата виробничих робітників
4. Нарахування на заробітну плату виробничих робітників
5. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування
6. Цехові витрати
Разом цехова собівартість

 

Розглянувши калькуляцію цехової собівартості деталі, яку обробляють на потоковій лінії, ми розрахували калькуляцію основних статей витрат. Витрати по окремій статті калькуляції розраховуються таким чином. Вартість основних матеріалів з врахуванням ТЗР за вирахуванням вартості відходів складає грн. Основна заробітна плата виробничих робітників на деталь береться з плану по праці. Витрати на експлуатацію і вміст устаткування, а так само цехові витрати визначаються у встановленому відсотку до суми заробітної плати основних виробничих робітників.

Основні техніко-економічні показники по цеху (ділянці)

На підставі проведеннях вище за розрахунки складається звідна таблиця основних техніко-економічних показників цеху (ділянки)

Таблиця 17

Техніко-економічні показники

Найменування показників	Значення показників
1. Річний випуск продукції: шт.; нормо-год; тис.грн.
2. Кількість виробничих робочих місць, од.
3. Загальна чисельність працюючих в цеху люд. У тому числі: основних виробничих робітників додаткових робітників керівників і фахівців службовців
4. Трудомісткість виготовлення, нормо-год: машинокомплекта провідної деталі
5. Продуктивність праці, грн..: середньорічне виробництво на одного робітника середньорічне виробництво на одного працюючого
6. Собівартість 1 деталі, грн.
7. Відсоток витрат на утримання і експлуатацію устаткування, %
8. Відсоток цехових витрат, %

 

На підставі калькуляції цехової собівартості деталі, яка обробляється на потоковій лінії складається звідна таблиця основних техніко-економічних показників цеху, ділянки. За допомогою даної таблиці ми визначили кількість виробничих робочих місць яка склала одиниці, також знайшли суму трудомісткості виготовлення по машинокомплекту і деталях, середньорічна продуктивність праці на 1 працівника склала грн., собівартість однієї деталі по наших розрахунках склала грн. а відсоток витрат на вміст і експлуатацію устаткування є %.

 

Висновки

З усіх методів організації виробництва найбільш досконалим за своєю чіткості та завершеності є потоковий, при якому предмет праці в процесі обробки слід за встановленим найкоротшим маршрутом з заздалегідь фіксованим темпом.

Потокове виробництво - економічно доцільна форма організації процесу виготовлення виробів і входять до них елементів. Потокова лінія - це сукупність робочих місць, розташованих в порядку виконання технологічних операцій і працюють в певному режимі. Основними ознаками потокового виробництва є: прямолінійність, безперервність об'єктів, паралельність, пропорційність, ритмічність, гнучкість.

По номенклатурі оброблюваних виробів виділяють: постійно-потокові однопредметні лінії, постійно-потокові багатопредметні лінії. За методом обробки закріплених предметів розрізняють: змінно-потокові лінії, групові потокові лінії. За ступенем безперервності виробництва виділяють: безперервні потокові лінії, перериваним (прямоточні) лінії. За способом підтримання такту розрізняють: лінії з регламентованим тактом, при вільному ритмі. За охопленням виробництва виділяють: потокові, дільничні, цехові, міжцехові, наскрізні. По виду використання транспортних засобів: безперервної дії; дискретної дії; без транспорту. За характером руху конвеєра: з безперервним рухом; з пульсуючим рухом. За рівнем механізації: автоматичні; напівавтоматичні.

У практичній частині роботи був проведений розрахунок величини такту, який ми визначили за допомогою програми випуску і величини діючого фонду часу обладнання, це означає що інтервал часу між послідовним випуском двох однойменних деталей з потокової лінії склав 2,66; після ми розрахували кількість робочих місць по кожної операції, загальна чисельність яких склала 10. Для досягнення по можливості повного завантаження робочих при побудові стандарт-плану роботи на протязі її періоду обороту організовуються переходи робітників-сумісників між не повністю завантаженими робочими місцями. При цьому для кожної групи однакових робочих місць вся недовантаження концентрується на одному з них. Відповідно, потім ми розрахували коефіцієнти завантаження недовантажених робочих місць, рівні дробової частини величини, і періоди роботи недовантажених робочих місць, який склав по першій технологічній операції 288, після розрахунків всіх технологічних операції ми зобразили вигляді графіка і простежили період обслуговування зміни в хвилинах.

Наступне що ми визначили, це технологічний заділ при поштучної передачі, який дорівнює (Zтехн.) 13, відповідно транспортний заділ при поштучної передачі склав (Zтр) 12. Т.к. страховий заділ прийнято визначати як 15% від випуску деталей, дане число склало 48,71.

Розрахувавши трудомісткість річної програми дільниці, по машинокомплектів та деталі склали 686857,6 і 32864 штук, тим самим ми визначили витрати живої праці на виробництво одиниці продукції або одиниці робіт. Потім визначили загальну відомість обладнання для цеху-ділянки, даний показник склав 189едініц, обладнання для допоміжних служб цеху є 5едініц, кількість верстатів ремонтної бази - 3. Після розрахунку основних чисельності працівників ми визначили їх чисельність - 365 чоловік, чисельність допоміжних працівників за розрахунками склала 116 чоловік, загальна кількість працівників склала 33 людини, керівників з них 4человека, службовців 29 осіб. Загальна відомість співробітників цеху склала 514 осіб. Фонд з / п основних працівників по всім працівникам склала 5771840,5 грн., З урахуванням премій. Потім розрахували фонд з / п допоміжним працівникам і він дорівнює 1656366,6 грн., (Премії). Також зробили розрахунок річного фонду з / п для керівників і працівників склала 643740грн. Загальна відомість з / п промислово-виробничого персоналу цеху (дільниці), основна з / п склала по всіх категоріях 5760665,4 грн., З урахуванням премій 7488865,5 грн.

На підставі наведеної відомості обладнання ми побудували графік ремонту устаткування на плановий період, розрахували трудомісткість ремонтних робіт і чисельність ремонтного персоналу необхідна для виконання всього обсягу робіт. Для побудови графіка ремонту обладнання ми взяли структуру міжремонтного циклу те сть перелік ремонтів, які увійшли до його складу, розташованих у послідовності їх виконання. Ми визначили тривалість ремонтного циклу і розрахували величину міжремонтного періоду по кожному виду обладнання.

Для розрахунку показників плану по собівартості складається річний кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання, цехових витрат, і планова калькуляція на деталь, яка обробляється на потокової лінії. Витрати по окремій статті визначали таким чином. Витрати на утримання цехового персоналу включили: основну заробітну плату керівників, фахівців, технічних виконавців, а так само допоміжних робітників, заробітна плата яких не врахована у витрати на утримання та експлуатацію устаткування. Величина стирає численних витрат береться з плану по праці. Кошторис цехових витрат склала 2013920,3 грн. Собівартість 1 детелі ми розрахували за допомогою калькуляції витрат і вона дорівнює 131,8 грн. що стосується техніко-економічних показників по цеху, вони склали: кількість виробничих робочих місць склало 194 одиниць, середньорічне виробництво на одного працівника дорівнює 3160,4 грн., середньорічне виробництво на одного працюючого - 4450,1 грн. Відсоток витрат на утримання і експлуатацію обладнання склала 8,7%, а відсоток цехових витрат дорівнює 45,3%.

Зробивши повний аналіз даної курсової роботи ми коротко виклали основні чинники підвищення ефективності виробництва в промисловості на сучасному етапі входження України на світовий ринок. Відобразили основні завдання які були поставлені перед машинобудуванням, основні напрямки організації процесів виробництва, яка і формувало мета виконання даної курсової роботи.

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Адаев Ю.В. Обеспечение ритмичности машиностроительного производства: организационно-экономические аспекты. – К: Изд-во. гос. ун-та, 1996. – 152 с.

2. Беленький П.Е. и др. Управление техническим и организационным развитием предприятия. – Киев: Техника, 1992. – 126 с.

3. Вейе Г., Геринг У. Введение в общую экономику и организацию производства / Пер. с нем. – Красноярск: Изд-во Красноярского гос. ун-та, 1995. – 498 с.

4. Грачева К.А., Захарова М.К. Организация и планирование машиностроительного производства (производственный менеджмент). – К.: Высш. шк., 2005. – 470 с.

5. Родионова В.Н. Организация производства на промышленных предприятиях в современных экономических условиях. – К:, 1995. – 151 с.

6. Сачко Н.С. Теоретические основы организации производства. – Мн.: Дизайн ПРО, 1997. – 320 с.

7. Стивенсон В.Д Управление производством / Пер. с англ. – К: Бином, 1999. – 928 с.

8. Сербиновский Б.Ю. Диагностика и совершенствование производственных систем. – Ростов на Дону: Пегас, 1996 – 198 с.

9. Туровец О.Г., Бухалков М.И., Родионов В.Б. Организация производства и управление предприятием. – К.: ИНФРА-М, 2003. – 528 с.

10. Туровец О.Г., Родионова В.Н. Теория организации машиностроительного производства. – К: ВПИ, 1992. – 340 с.

11. Горюшкин А.А., Наливайко Л.Ч., Новицкий Н.И. Методическое пособие для выполнения курсовой работы по курсу «Организация поточного производства. Управление предприятием». Ч. 1 и 2. – К.: БГУИР, 2003.

12. Методическое пособие для выполнения курсовой работы по курсу “Организация, поточного производства”, ч. 1 и 2 /под редакцией Н.И. Новицкого – К.: БГУИР, 2004г.

13. “Организация и планирование поточного производства.” /под редакцией А.И. Кноля, Г.Н. Лапшина, - К.: Высш. школа, 1987г.

14. А.Н. Климов, С.А. Соколицин, И.Д. Оленев «Организация и планирование поточного производства на машиностроительном заводе», ЛМДо 2009г.

15. И.М. Разумов «Организация, планирование и управление предприятием машиностроения», Изд. «Машиностроение», 2006г.

16. Основы технологии важнейших отраслей промышленности. Под ред. И.В. Ченцова Мн. 1989г.

17. Основы технологии важнейших отраслей промышленности. Учебное пособие для вузов. Под ред. И.В. Ченцова, В.В.Вашука, Мн. 1989г.