Кримінально-правова характеристика порушення недоторканості житла.ст.162

Об'єктом злочину є право людини на недоторканність житла та іншого володіння.

предметом може бути житло або інше володіння особи.

Потерпілим від цього злочину може бути тільки фізична особа - громадянин України, особа без громадянства або іноземець.

З об'єктивної сторони порушення недоторканності житла може бути вчинене у формі: 1) незаконного проникнення до житла чи іншого володіння особи; 2) незаконного проведення в них огляду чи обшуку; 3) незаконного виселення; 4) інших дій, що порушують недоторканність житла громадян.

житлом фізичної особи слід визнавати житловий будинок, квартиру, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Інше, крім житла, володіння особи - це земельні ділянки, гаражі, погреби, інші будівлі господарського, у т. ч. виробничого призначення, відокремлені від житлових будівель, будь-які інші об'єкти, щодо яких особа здійснює право володіння (наприклад, транспортний засіб).

Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи слід розуміти будь-яке вторгнення у житло (інше володіння), здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи в порушення встановленого законом порядку.

Незаконний огляд - це проведення такої слідчої дії, як огляд житлового приміщення чи іншого володіння особи з недотриманням вимог щодо підстав його проведення або з порушенням процесуального порядку його проведення (проведення з іншою метою, ніж це передбачено кримінально-процесуальним законодавством, без понятих, без складання протоколу тощо). Під незаконним виселенням слід розуміти виселення із займаного житлового приміщення за відсутності підстав або з порушенням порядку, встановлених законом. Відповідно до чинного законодавства примусове виселення громадянина із житла може мати місце лише за рішенням суду у визначених законом випадках. Незаконним слід визнавати також виселення, здійснене неуповноваженою на те особою.

До інших дій, що порушують недоторканність житла громадян, може бути віднесено самовільне вселення до чужого житла, тимчасове використання житла без згоди його власника, незаконне проведення виїмки тощо.

Суб'єкт злочину загальний.

З суб'єктивної сторони злочин характеризується лише прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками розглядуваного злочину є вчинення його: 1) службовою особою; 2) із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.

 

Ухилення від призову на строкову військову службу.(335)

Об'єкт злочину - порядок комплектування ЗС та інших військових формувань.

Об'єктивна сторона злочину проявляється в ухиленні від призову на строкову військову службу шляхом дп або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення активних дій).

Призов на строкову військову службу - це передбачений чинним законодавством України спосіб комплектування ЗС та деяких інших військових формувань України (неконтрактний спосіб комплектування).

Суб'єктом злочину є громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу; призовник або офіцер, що призивається із запасу, у т.ч. такий, що перебуває на тимчасовому обліку у військовому комісаріаті або без законних підстав не перебуває на військовому обліку взагалі.Не піддягають призову на строкову військову службу, тобто не е суб'єктами розглядуваного злочину особи; які не досягли 18 років або на день відправки на строкову військову службу вже досягли 25 років (офіцери - 3О років); які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час; батько (мати), рідний брат чи сестра яких загинули чи померли або є інвалідами, якщо інвалідність настала під час проходження військової служби;

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 335, характеризується виною у вигляді прямого умислу. Якщо призовник Не з'явився на призовний пункт у зв'язку з тим, що, скажімо, своєчасно не отримав повістку, кримінальна відповідальність виключається.

 

Броя - як предмет та знаряддя вчинення злочину - ознака складів злочинів, передбачених нормами Особливої частини.

Збро́я — сукупність технічних пристроїв та засобів, що застосовується для ураження живої сили противника, його техніки, спорудження та інших цілей під час ведення бойових дій; озброєння. У переносному значенні зброя — будь-який засіб для боротьби з ким-небудь чи чим-небудь, для досягнення будь-якої мети

1) Холодна зброя — ножі, шаблі, мечі, списи та ін.

2) Метальна зброя — дротики, пращі, луки.

3) Вогнепальна зброя — усі види пістолетів, рушниць, гармат та ін., що стріляють за рахунок миттєвого згоряння пороху та газів, які виштовхують кулю або снаряд.

4) Автоматична зброя — автомати, кулемети, авіагармати та ін., у яких затвор спрацьовує для стрільби чергами.

5) Напівавтоматична зброя — пістолет, карабін, гвинтівка та ін., у яких затвор спрацьовує для наступного одиночного пострілу.

6) Гладкоствольна зброя — переважно мисливська зброя, з якої стріляють шротом, картеччю та жеканами.

7) Нарізна зброя — зброя, внутрішня поверхня дула якої має різь, що надає кулі або снаряду обертального руху навколо повздовжньої осі.

8) Зброя масового ураження — зброя дуже великої руйнівної сили. Сюди відноситься:

а) Бактеріологічна (біологічна) зброя — зброя, дія якої основана на хвороботворних властивостях мікроорганізмів, які є збудниками захворювання людей, тварин і рослин.

б) Хімічна зброя — отруйні речовини і засоби їх застосування (ракети, снаряди, міни і т. ін. із зарядом отруйних речовин).

в) Ядерна зброя — зброя, дія якої основана на використанні енергії поділу або синтезу атомних ядер.

9) Високоточна зброя — зброя, як правило керована, здатна вражати ціль першим пострілом (пуском) на будь-якій дальності в межах його досяжності.

10) Мисливська зброя — зброя, що використовується для полювання.

11) Спортивна зброя — зброя, що використовується в спортивних змаганнях.

Кримінально-правова характеристика порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер.(163)

Об'єктом злочину є конституційне право громадян на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Предметом його є відомості, що передані чи передаються громадянами шляхом листування або телефонних розмов, а також повідомлення громадян, які передаються або були передані телеграфом чи за допомогою інших засобів зв'язку, а також через комп'ютер і становлять таємницю громадянина (громадян) Отже, обов'язковими ознаками зазначених відомостей і повідомлень як предмета цього злочину є їхній характер (вони становлять таємницю громадянина) і спосіб передачі (вони передані чи передаються засобами зв'язку, під якими розуміється технічне обладнання, що використовується для організації зв'язку, або через комп'ютер - електронною поштою).

Об'єктивну сторону злочину становить порушення таємниці. 1) листування. 2) телефонних розмов; 3) телеграфних повідомлень; 4) інших повідомлень, що передаються засобами зв'язку чи через комп'ютер.

Злочин вважається закінченим з моменту фактичного ознайомлення із змістом приватної кореспонденції, телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень громадянина, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер.

Суб'єкт злочину загальний. Суб'єктом цього злочину не є особа, яка завідомо для одного з учасників розмови знаходиться поряд з відкритою кабіною телефону-автомата, в його службовому кабінеті, квартирі, автомобілі тощо.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює, що незаконно ознайомлюється із відомостями або повідомленнями громадянина, які передаються засобами зв'язку чи через комп'ютер, і бажає вчинити такі дії. Мотиви злочину можуть бути різними (помста, користь, цікавість тощо) і значення для його кваліфікації не мають.

6Кваліфікуючими ознаками злочину визнаються вчинення його: 1) щодо державних чи громадських діячів; 2) службовою особою; 3) з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації (ч. 2 ст. 163).