Перевищення влади або службових повноважень. Суміжні злочини. (365).

З об’єктивної сторони злочин може вчинятися у формі: 1) перевищення влади або 2) Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Перевищення влади проявляється в діях службової особи, яка, маючи владні повноваження стосовно підлеглих або більш широкого кола осіб, під час виконання своїх владних чи організаційно-розпорядчих функцій виходить за межі цих повноважень.

Перевищення службових повноважень - це дії службової особи, яка не має владних функцій і виходить під час виконання своїх адміністративно-господарських функцій за межі своїх повноважень, або дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження, або перевищує свої владні повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є заподіяння істотної шкоди.

Момент закінчення злочину пов’язується з настанням істотної шкоди.

Суб’єктом перевищення влади або службових повноважень може бути лише службова особа.

З суб’єктивної сторони розглядуваний злочин характеризується умисною формою вини. Ставлення ж суб’єкта до наслідків вчинюваних ним дій може бути як умисним, так і необережним.

Кваліфікованими видами злочину є: 1) якщо воно супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, 2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів або 3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Під зброєю у слід розуміти предмети, призначені для ураження живої цілі. Вона може бути як вогнестрільною (у т. ч. гладкоствольною), так і холодною.

Особливо кваліфікуючою ознакою розглядуваного злочину є перевищення влади або службових повноважень, яке спричинило тяжкі наслідки. Тяжкими наслідками у статтях 364 - 367, якщо вони полягають у завданні матеріальних збитків, вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Умисне заподіяння смерті чи тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні влади або службових повноважень кваліфікується за сукупністю злочинів - за ч. З ст. 365 та однією з таких статей Особливої частини КК: 112, 115, 121, 348, 379, 400).

Суміжний злочини 365-1 Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.

 

91. Насильство - як ознака складів злочинів, передбачених нормами Особливої частини.

Під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, слід розуміти заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не призвело до короткочасного розладу здоров'я або короткочасної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (нанесення ударів, побоїв, обмеження чи незаконне позбавлення волі за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння).

Під насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер Мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).

(186,187, 308, 312,313,345,346,350…)

92. Кримінально-правова характеристика порушення недоторканості приватного життя. (162).

Об'єктом злочину є право людини на недоторканність житла та іншого володіння.

предметом може бути житло або інше володіння особи.

Потерпілим від цього злочину може бути тільки фізична особа - громадянин України, особа без громадянства або іноземець.

З об'єктивної сторони порушення недоторканності житла може бути вчинене у формі: 1) незаконного проникнення до житла чи іншого володіння особи; 2) незаконного проведення в них огляду чи обшуку; 3) незаконного виселення; 4) інших дій, що порушують недоторканність житла громадян.

Суб'єкт злочину загальний.

З суб'єктивної сторони злочин характеризується лише прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками розглядуваного злочину є вчинення його: 1) службовою особою; 2) із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.

93. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. (175).

Об'єктом злочину є конституційне право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, і на своєчасне її отримання, а також право на соціальний захист, у т.ч. право на отримання пенсій та інших видів соціальних виплат.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до встановлених норм праці

Стипендія - вид соціальної виплати (допомоги), який встановлюється студентам, слухачам, учням навчальних закладів, а також деяким іншим категоріям громадян з метою матеріального забезпечення їх соціального захисту.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли сплив останній строк виплати заробітної плати, стипендії, іншої установленої законом виплати громадянам і її невиплата становить більше ніж за один місяць.

Об'єктивні сторона складу цього злочину виражається у безпідставній невиплаті заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць.

Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути лише керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності.

Суб'єктивна сторона характеризується лише умисною формою вини.

Кваліфікуючою ознакою злочину е вчинення описаного у ч.1 ст, 175 діяння внаслідок нецільового використання коштів, призначелих для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших установлених законом виплат.

94. Обман - як ознака складів злочинів, передбачених нормами Особливої частини.

Обман - це повідомлення завідомо неправдивих відомостей чи умовчування про факти. Таким чином, обман може мати як активний (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події), так і пасивний (умисне замовчування юридично значимої інформації) характер.

Змістом обману можуть бути різноманітні обставини, стосовно яких шахрай вводить в оману потерпілого. Зокрема, це може стосуватися характеристики певних предметів, зокрема їх кількості, тотожності, дійсності (обман у предметі), особистості винного або інших осіб (обман у особі), певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб тощо. За своєю формою обман може бути усним, письмовим, виражатися у певних діях (підміна предмета, його фальсифікація тощо), у т. ч. конклюдентних.

Різновидом обману судова практика визнає фіктивне представництво, за якого винний, створюючи враження про свою належність до того чи іншого підприємства, має на меті укласти договори й отримати гроші без поставки товару або, навпаки, одержати товар без належної його оплати.

До найбільш поширених випадків застосування обману належать: вчинення різних угод щодо рухомого і нерухомого майна (купівля-продаж, оренда), коли потерпілому передається фальсифікований товар або предмети гіршої якості, або ж предметом угоди виступають фіктивні предмети, які не існують в об’єктивній реальності або не належать винній особі; незаконне отримання пенсій, субсидій, інших видів соціальної допомоги на підставі підроблених документів; обманне отримання попередньої оплати (авансу) за надання товарів чи послуг.

(409,142, 144,149,157,160,161,173,190…)