Методи економічного прогнозування. Класифікація прогнозів та методів прогнозування.Практичне значення економічного прогнозування.

Мета курсу. В сучасних умовах керівникам різних рівней і спеціалістам фірм дуже корисне знайомство з теорією прийняття рішень, в основі якої лежить теорія прогнозування.

Повсякденне життя ставить перед науковцями задачі, направлені на підвищення наукового рівня і обгрунтованості прогнозів, забезпечення програм управління економікою цільовою прогнозною інформацією. Тому є актуальними питання вивчення методики прогнозування, підготовки та перепідготовки кваліфікованих спеціалістів в області прогнозування.

Метою курсу є ознайомити студентів з методикою наукового прогнозування у вигляді системи понять, методів, підходів для складання кваліфікованих прогнозів і планів; з колом проблем сучасної теорії прогнозування; деякими підходами до вивчення майбутнього; показати зв’язок між глобальними проблемами і питаннями повсякденного життя; показати яким чином можна вивчати і розкривати перспективи розвитку економіки держави; як використовувати кількісні методи для розв’язання прогнозних задач, а також разом з кількісними методами, які переважають в області короткострокового і середньострокового прогнозування, з новими підходами і засобами на основі експертних оцінок, які найбільш поширені в області довгострокового прогнозування і планування.

Оволодіння методикою наукового прогнозування допоможе фахівцям, які займаються підприємницькою діяльністю, зрозуміти суть явищ, з якими вони мають справу, розробити стратегію і тактику своїх дій, приймати правильні рішення в різних ситуаціях. Це розширить межі їх компетенції і підвищить їх кваліфікацію.

Предмет курсу. Предметом курсу “Економічне прогнозування в ринкових умовах” є вивчення методології наукового передбачення економічного розвитку суб’єкту господарювання. Всі види суспільної діяльності потребують передбачення перспектив розвитку, майбутніх наслідків теперішньої діяльності, а також явищ, які можуть виникнути незалежно від ціленаправлених дій, тобто управління на будь-якому рівні господарювання потребує наукового передбачення у вигляді прогнозу або плану.

Особливо важливо передбачати при управлінні економічними процесами. Сучасне життя дуже ускладнилося. Тіснішими стали зв’язки та взаємозалежності науки, техніки, економіки, соціальних умов. Зросли динамізм розвитку різних сторін життя, різноманітність можливих варіантів шляхів та засобів розв’язку тих чи інших проблем. Тому задача наукового передбачення - це врахування взаємодії множини об’єктивних, суб’єктивних, внутрішніх і зовнішніх факторів даного процесу чи явища. Економічний прогноз грунтується на минулому, сучасному і намічає майбутнє. Головним критерієм якості прогнозу є те наскільки дійсність співпадає з тим, що передбачалося. Фірму треба розглядати як об’єкт господарювання в рамках організованої системи економіки держави. Тоді бізнес характеризується відтворенням своїх відношень, їх здібністю забезпечувати прогрес суспільства. Це явище завжди пов’язано з прогнозуванням. Головна мета його - на основі поєднання аналізу минулого і творчих висновків на майбутнє передбачити і виробити основні принципи практичної діяльності. Практично це здійснюється за допомогою розробки прогнозів науково-технічного прогресу та економічного розвитку.

Теоретичні основи курсу. Прогностика – це наука про майбутнє, тобто теоретичний базис наукового вивчення майбутнього.

Щоб зрозуміти майбутнє треба вивчати закономірності розвитку природи, суспільства, мислення. Об'єктивність у формуванні образу майбутнього залежить від знання цих закономірностей і правильного їх використання. Рівень знань закономірностей, суб'єктивізм їх сприйняття людиною та кількість інформації приводить до неточності в прогнозуванні.

На сучасному етапі прогностика розвивається як додаток до відповідних розділів методології конкретних наук, тим самим збагачуючи та доповнюючи зміст, системи знань даними про ймовірний розвиток або стан вивчаємого об’єкту в майбутньому.

Теоретичний базис для вивчення майбутнього стану того чи іншого об’єкту або системи дають відповідні науки, які формулюють свої висновки у вигляді законів і категорій. Вчення про майбутній стан предмету якоїсь науки (і економіки в тому числі) - частина її системи знань, її теорії.

Тільки на основі знання економічних тенденцій, явищ, категорій, взаємозв’язків можна розробити корисний прогноз в області економіки.

Зміст економічного прогнозування визначається економічною теорією. прогнозні розрахунки підпорядковуються методології, яка визначає принципи, методи, етапність розрахунків, а також вибір визначаючих економічного передбачення.

Зміст курсу охоплює теоретичні та практичні питання процесу прогнозування як на державному рівні, так і на рівні фірми чи підприємтсва. Зміст включає історію розвитку економічного прогнозування, місце та функції його в господарській діяльності держави, систему прогнозів, загальнометодологічні основи, елементи факторного прогнозу, класифікацію показників і параметрів, досвід вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, економетричні моделі аналізу та оцінки, рекомендації до економічного обгрунтування різних сторін діяльності (вибору стратегії, економічного ефекта прийнятих рішень, політики фірми, структури плану та інші), а також математичний апарат, інформаційне забезпечення прогнозних робіт.

Методологічні основи курсу “Економічне прогнозування в ринкових умовах”. Методологія прогнозування - це сукупність методів, принципів, засобів наукового передбачення економічних процесів в ринкових умовах. В широкому смислі - це частина теорії пізнання, той її напрямок, який стосується пізнання майбутнього, подібно до того як філософія вивчає загальні закони розвитку природи, суспільства, мислення, так і економічна прогностика вивчає загальне у методах дослідження економічних явищ і закономірності майбутнього розвитку. Коли справа стосується визначення майбутнього розвитку окремих сфер суспільної діяльності її розглядають як частину методології конкретних наук. Якщо це стосується економічних процесів, то як методологію економічної науки.

Практичне значення економічного прогнозування. На сучасному етапі розвитку прогнозування набуває широкого прикладного значення. Рівень розвитку виробничих сил, концентрація виробництва, розвиток різних форм власності, різні форми економічної інтеграції приводять до необхідності прогнозування економічної політики держави, розробці системи міроприємств і заходів по її регулюванню.

Практична цінність розробки методів прогнозування економічних процесів полягає у забезпеченні високої наукової достовірної оцінки стану вивчаємого об’єкту чи системи на перспективу. Тут треба згадати формулу “управляти - значить передбачати”. Ця формула має особливе значення для планування, бо зміст плану - це процес майбутнього розвитку.

Прогнозування економічного розвитку - це одна з форм державного програмування, яке для багатих країн стало функцією спеціальних державних органів. (Форми державного програмування: традиційні методи регулювання, наприклад, податкову і таможенну політику, політику в області грошового оберту і кредиту, державні замовлення та закупки, а також порівняно нові його форми: стимулювання приватних інвестицій, розробку програм інвестицій і розвиток виробництва у державному секторі економіки, розробку середньострокових і довгострокових прогнозів складання індикаторних, тобто порадницьких планів).

Прогнози також служать передумовою для розробки економіко-політичних задач довгострокового плану. Вони є активним засобом визначення можливих темпів і вибору шляхів господарювання, орієнтуються на урахування найбільш раціональних явищ.

Роль прогнозу полягає також у формуванні динамічної структури як економіки в цілому, так і окремих її складових.

 

.