Строки звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Наслідки їх пропущення

Відповідно до частини першої статті 246 КАС України суб’єктами звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є особи, чиїх прав, свобод, інтересів чи обов’язків безпосередньо стосується судове рішення, а саме:

1) позивач, відповідач, треті особи, представники сторін та третіх осіб;

2) особи, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Право на таке звернення до адміністративного суду можуть реалізувати зазначені особи безпосередньо або за допомогою їхніх представників, які діють на підставі положень статті 59 КАС України[40].

Адміністративні суди не мають права переглядати судове рішення за правилами глави 4 розділу IV КАС України за власною ініціативою.

Частина перша статті 247 КАС України передбачає, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 КАС України цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Оскільки чинним КАС України не закріплено, з якого моменту починається перебіг строків, визначених статтею 247, пропонуємо початок перебігу зазначених строків визначати залежно від підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, що містяться у статті 245 КАС України (аналогічно нормам, встановленим частиною другою статті 113 Господарського кодексу України, частиною другою статті 362 Цивільного процесуального кодексу України):

· у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 245 КАС України, – з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи. Днем встановлення цих обставин є день, коли ці обставини стали відомі заявникові або могли бути відомі;

· у випадках, встановлених пунктами 2, 3 частини другої статті 245 КАС України, – з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;

· у випадку, встановленому пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, – з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду;

· у випадку, встановленому пунктом 5 частини другої статті 245 КАС України, – з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення;

· у випадку, встановленому частиною третьою статті 245 КАС України, – з дня, коли новий закон або інший нормативно-правовий акт набирає чинності чи вводиться в дію.

Обмеження строком можливості подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами застосовується для досягнення стабільності судових рішень та з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією зі складових верховенства права.

Необхідно відзначити, що суди в основному правильно оцінюють момент виявлення тих обставин, які є нововиявленими, передусім ураховують, коли особа фактично дізналася про наявність відповідної обставини і чи могла за добросовісного ставлення до справи дізнатися про наявність відповідної обставини раніше.

Разом із тим, встановивши факт пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суди ухвалюють різні за змістом судові рішення. Так, на переконання частини суддів, пропуск строку звернення до суду із вказаною заявою є підставою для відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами незалежно від поважності причини пропуску строку[41]. Інші судді вважають, що такий строк, крім трирічного, може бути поновлений ухвалою суду відповідно до статті 102 КАС України.

Аналіз частини першої статті 247 КАС України дає можливість зробити висновок про те, що відмовити у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не оцінивши причини пропуску строків, можливо лише в разі, якщо зазначена заява подана з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 КАС України, тобто пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням, що переглядається, законної сили.

В інших випадках, відмовляючи у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у зв’язку з пропуском заявником одного місяця з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про нововиявлені обставини, і не надаючи правової оцінки причинам пропуску строку, суд безпідставно позбавляє особу права на перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки цей строк може бути пропущений з причин, які не залежали від волі заявника, і, як наслідок, визнані судом поважними відповідно до статті 102 КАС України[42].

Отже, структурна побудова статті 247 КАС України породжує певні розбіжності у її тлумаченні, оскільки не містить чітких підстав для відмови у відкритті провадження у зв’язку з пропуском строків на звернення до суду.

У зв’язку з вищевикладеним склалася і неоднакова практика застосування положень статті 247 КАС України.

Так, у ході розгляду питання про своєчасність звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і, відповідно, відкриття провадження за цими заявами суд встановив, що заявник звернувся до суду із пропуском місячного строку, встановленого статтею 247 КАС України. Посилання заявника на поважність причин пропуску строку звернення до суду суд до уваги не взяв, оскільки, на думку суду, статтею 247 КАС України не встановлено жодних виключень для поновлення строку звернення до суду. У відкритті провадження за нововиявленими обставинами було відмовлено[43].

Вважаємо такий підхід необґрунтованим, оскільки частина сьома статті 9 КАС України дозволяє суду в разі відсутності закону, що регулює відповідні відносини, застосовувати закон, що регулює подібні відносини (аналогію закону). Так, у порядку статті 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, – продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 247 КАС України суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без надання оцінки причинам пропуску строків лише в одному випадку: якщо зазначена заява подана з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 КАС України, пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням, що переглядається, законної сили. У цьому разі також не визначається і не дається оцінка нововиявленим обставинам: для відмови у відкритті провадження у справі достатньо встановити, що пройшло три роки з дня набрання законної сили судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву.

В усіх інших випадках необхідно застосовувати аналогію закону, а саме: в разі якщо особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, суд постановляє ухвалу в порядку статей 107-108, частини четвертої статті 189, частини четвертої статті 214 КАС України про залишення заяви без руху і надає строк для звернення до суду з заявою про поновлення строків або для зазначення інших підстав для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений в ухвалі про залишення без руху строк або вказані заявником підстави для поновлення строку звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами будуть визнані неповажними, суддя відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.