Аналіз проблемних питань, що виникають при визначенні підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених пунктами 2, 3, 4, 5 частини другої статті 245 кас України

1. Пункт 2 частини другої статті 245 КАС України

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Слід зазначити, що завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний переклад, завідомо неправильний висновок експерта можуть стати підставами для перегляду справи за нововиявленими обставинами лише в тому разі, якщо такі неправомірні дії учасників судового процесу встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Тобто неправомірність їхніх дій при розгляді справи, щодо якої подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, повинна бути предметом самостійного розгляду у кримінальному судочинстві і злочинність їхніх дій повинна бути доведена у судовому засіданні та підтверджена вироком суду.

До винесення остаточного вироку у справі щодо винних дій зазначених осіб і набрання ним законної сили підстави про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами відсутні.

Фальшивість даних документів або речових доказів може бути підставою для перегляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами лише в тому випадку, якщо ці докази і документи були взяті судом до уваги і стали основою для ухвалення ним певного рішення. Тобто якщо сфальсифікованим було визнано документ або доказ, який хоч і було подано до суду у справі, але він безпосередньо не потягнув за собою ухвалення судом певного рішення або, наприклад, був визнаний судом неналежним чи недопустимим, то в разі визнання його сфальсифікованим немає підстав для перегляду рішення.

За період, що аналізується, заявники у таких справах здебільшого посилалися на те, що суд при розгляді адміністративного спору взяв до уваги сфальсифіковані докази. Разом із тим відповідних судових рішень на підтвердження цього не подавали, а тому суди відмовляли в задоволенні таких заяв.

Наприклад, розглянувши заяву, Львівський окружний адміністративний суд зазначив, що посилання заявника на встановлений факт відсутності в книзі наказів ДПА у Львівській області за 2009 рік наказу № 383-о від 24.09.2009, а також на факт підробки вищевказаного наказу є безпідставними, оскільки ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 16 травня 2013 року кримінальне провадження № 42012150070000032 від 27 грудня 2012 року відносно інспектора з ОД ВПСПМ УП ДПА у Львівській області закрито у зв’язку з відсутністю в його діях ознак кримінального правопорушення. Тобто зазначені в заяві обвинувачення є голослівними, і за відсутності вироку суду підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами немає [29].

Також як приклад безпідставного звернення до суду із заявою про перегляд постанови суду на підставі пункту 2 частини першої статті 245 КАС України можна навести ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2013 року.

Так, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки та обставина, що згідно з висновком НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області встановлено факт підроблення архітектурного плану на спірний садовий будинок, який був одним з доказів у справі, а також порушення Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області кримінальної справи № 1174145 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, не підпадає під визначення пункту 2 частини першої статті 245 КАС України, оскільки єдиним засобом підтвердження фальшивості документа, що потягло за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення, є саме вирок суду, який набрав законної сили. Враховуючи його відсутність, суд першої інстанції правомірно відмовив у перегляді постанови суду [30].

Крім того, до адміністративних судів у 2013 році та першому півріччі 2014 року надходили заяви податкових органів про перегляд судових рішень у податкових спорах за нововиявленими обставинами з посиланням на пункт 2 частини першої статті 245 КАС України, в яких як підставу перегляду рішення зазначено наявність вироку суду у кримінальній справі за обвинуваченням службових осіб підприємств – контрагентів позивача у вчиненні адміністративного проступку, зокрема фіктивного підприємництва або ухиляння від сплати податків тощо.

Основною проблемою при розгляді та вирішенні заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку пункту 2 частини другої статті 245 КАС України є розмежування понять «нововиявлені обставини» та «нові обставини».

Так, у справі № 2а-8372/10/1370 за позовом ДПІ у Залізничному районі м. Львова до Рижової В.В. про стягнення податкового боргу податковий орган просив на підставі пункту 2 частини першої статті 245 КАС України переглянути постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року про скасування податкових повідомлень-рішень за нововиявленими обставинами. Такими обставинами вважає вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 01 липня 2013 року. Львівський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження за цією заявою, зазначивши, що цим вироком суду не встановлено завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу чи фальшивості документів або речових доказів, що досліджувалися у справі про сплату транспортного податку та потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення саме у справі № 2а-8327/10/1370 за позовом ДПІ у Залізничному районі м. Львова до Рижової В.В. про стягнення податкового боргу. Зокрема, вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 01 липня 2013 року встановлено відсутність складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 364 Кримінального кодексу України [31].

Відмовляючи у відкритті провадження за вказаною заявою, суд передчасно надав оцінку доводам податкового органу про відсутність підстав для перегляду судового рішення про скасування податкових повідомлень-рішень за нововиявленими обставинами, оскільки наявність або відсутність нововиявлених обставин визначається в судовому засіданні по суті заявлених вимог, а не одноособово суддею під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.

До нововиявлених обставин можуть бути віднесені обставини, що встановлені вироком у кримінальній справі в результаті допиту в межах кримінального провадження свідків, яких не викликали під час розгляду адміністративної справи, результатів експертиз, дослідження нових документів тощо.

Крім того, суди, кваліфікуючи обставини як нововиявлені, повинні встановлювати обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності контрагентів, відсутність реального руху активів, відсутність ділової мети у спірних господарських операціях тощо. У разі підтвердження цих та вже зазначених обставин неправильно залишати заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

До прикладів неправильного обґрунтування відмови в застосуванні пункту 2 частини другої статті 245 КАС України належить постанова Окружного адміністративного суду міста Києва.

Так, суд відніс до «нових обставин» вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА 1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 205, частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України, яким встановлено, що ОСОБА 1 у березні 2011 року за попередньою змовою з не встановленою досудовим слідством особою створив суб’єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності. На обґрунтування своєї позиції суд зазначив, що вказаний вирок є новою обставиною, що з’явилася або змінилася після розгляду справи (вирок постановлений 12 жовтня 2012 року, а рішення, що переглядається, 03 квітня 2012 року, не є підставою для перегляду справи.

У зв’язку з цим звертаємо увагу судів, що обставини, які дають підстави для перегляду постанови або ухвали суду за нововиявленими обставинами, практично завжди є новими для суду (тобто такими, що замінюють собою обставини справи або обставини розгляду справи, про перегляд якої заявлено), тому й докази, за допомогою яких встановлюється їх наявність, будуть новими. Отже, нові докази не тільки можуть, а й повинні надаватись, і вони мають підтверджувати факт наявності нових обставин, які дають підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами[32]. Для визначення того, чи є така обставина істотною суду, необхідно вивчити матеріали справи, рішення в якій просить переглянути заявник, і, зокрема, визначити, на підставі яких доказів таке рішення було ухвалене. З урахуванням цього суд може зробити висновок про те, чи підлягає відповідне рішення перегляду.

Таким чином, факти, які встановлені вироком суду у кримінальній справі, що був постановлений після розгляду адміністративної справи, та безпосередньо стосуються обставин, які покладені в основу рішення, що переглядається у зв’язку з нововиявленими обставинами, мають характер преюдиційних фактів, і суд повинен надати їм правову оцінку при вирішенні питання про їх істотність.

Щодо фактів, які встановлені вироком суду у кримінальній справі, який був постановлений до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, що переглядається у зв’язку з нововиявленими обставинами, то суд, встановивши їх істотність для правильного вирішення справи, повинен з’ясувати, чи могли ці факти при добросовісному ставленні до адміністративної справи бути відомі заявнику або суду при виконанні ним вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.

Слід зазначити, що Верховний Суд України у постанові Пленуму від 27 лютого 1981 року № 1 «Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» зазначив, що у випадках, коли відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв’язку із смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову слідчих органів за результатами розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо вона винесена в суворій відповідності із законом. Будь-які інші акти, наприклад постанови прокурора, слідчого, органу дізнання, не створюють підстав для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

2. Пункт 3 частини другої статті 245 КАС України

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 254 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є «встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення».

У 2013–2014 роках адміністративними судами такі заяви не розглядалися. Тому провести аналіз проблемних питань немає можливості.

Слід зауважити, що ця підстава підлягає застосуванню лише в тому випадку, якщо злочин був скоєний суддею безпосередньо при вирішені справи, в іншому випадку зазначена підстава застосуванню не підлягає.

3. Пункт 4 частини другої статті 245 КАС України

Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами передбачено скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, суд повинен виходити з преюдиційного зв’язку судових рішень. Разом із тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання[33].

Так, у справі № 2а/1770/944/2011 Рівненський окружний адміністративний суд правильно визнав нововиявленою обставиною той факт, що ухвалою Вищого адміністративного суду у справі № 2а/1770/472/2011 скасовано рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову ТОВ «Лелека-Колор» про скасування припису Державної екологічної інспекції в Рівненській області та прийнято нове рішення про задоволення позову, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 2а/1770/472/2011 покладалися в основу судового рішення у справі № 2а/1770/944/2011 за позовом Державної екологічної інспекції в Рівненській області до ТОВ «Лелека-Колор» про стягнення збитків, про що прямо зазначено в тексті постанови [34].

Іншим прикладом правильного застосування пункту 4 частини другої статті 245 КАС України є ухвала Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-18197/11/2670. Так, на обґрунтування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2012 року суд першої інстанції посилався на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2010 року № 2а-2717/10/2670 про скасування наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 листопада 2009 року № 623 «Про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 05 листопада 1996 року № 672, наданого ВАТ «Київський річковий порт», з метою видобування піску Новоукраїнського родовища.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 грудня 2012 року у справі № 2а-18197/11/2670 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2012 року залишив без змін. Однак Вищий адміністративний суд України постановою від 11 грудня 2012 року у справі № К/991/2116/11 касаційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України задовольнив постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2010 року, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-2717/10/2670 скасував. У позові ВАТ «Київський річковий порт» до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України відмовив.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України підставами для перегляду справи за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови, що належить переглянути.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що постанова Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2012 року у справі № К/991/2116/11 є підставою для перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2012 року за нововиявленими обставинами [35].

Також правильною є позиція тих судів, які не відносять до нововиявлених обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі, а також ті обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, або які могли бути встановлені в разі належного ставлення заявником до своїх процесуальних обов’язків.

4. Пункт 5 частини другої статті 245 КАС України

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 245 КАС України ще однією підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами є встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом під час вирішення справи, за умови, якщо рішення суду ще не виконано.

До нововиявлених обставин належить прийняття Конституційним Судом України рішення про визнання законів та інших нормативно-правових актів, зазначених у пункті 1 статті 13 Закону України «Про Конституційний Суд України», такими, що не відповідають Конституції України. Тобто не може вважатися нововиявленою обставиною висновок Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України.

В основному заявники як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами посилалися на такі рішення Конституційного Суду України:

- від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого пункту статті 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 про визнання таким, що відповідає Конституції (є конституційним), пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України від 23 грудня 2010 року №2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» з подальшими змінами;

- від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 про надання офіційного тлумачення окремих норм законодавства щодо повноважень Кабінету Міністрів України регулювати порядок і розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України;

- від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013 про надання інформації тлумачення щодо положень частини другої статті 233 КЗпП України та статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» тощо.

Необхідно зазначити, що при розгляді відповідних заяв суди правильно виходили з того, що зазначеними рішеннями Конституційного Суду України не було встановлено неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, у зв’язку з чим прийняття Конституційним Судом України перерахованих рішень не може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Так, управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради як на підставу перегляду постанови Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-5872/11 посилається на рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 року та від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011. Зокрема, заявник зазначив, що Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рн/2012 дав роз’яснення, що повноваження Кабінету Міністрів України, пов’язані, в тому числі, з реалізацією політики у сфері соціального захисту. Кабінет Міністрів України регулює порядок і розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян повинні керуватись, зокрема, принципом законності, який передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Конституційний Суд України Рішенням від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 щодо відповідності Конституції України пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» підтвердив право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок та розмір соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету. Тому управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради вважає, що виплати позивачу проводились відповідно до вимог чинного законодавства.

Львівський апеляційний адміністративний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки відповідач фактично під істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, підводить встановлення Конституційним Судом України конституційності положень правового акта, помилково не застосованого судом при вирішенні адміністративного спору [36].

Крім того, розглядаючи заяви про перегляд судових рішень у порядку пункту 5 частини другої статті 245 КАС України, необхідно враховувати, що рішення Конституційного Суду України завжди офіційно оприлюднюються і знаходяться у вільному доступі у мережі Інтернет. Тому якщо рішення Конституційного Суду України на момент вирішення адміністративної справи об’єктивно існувало, то воно не може вважатися нововиявленими обставинами з тих підстав, що заявник про нього не знав.

Так, Чернівецький окружний адміністративний суд у справі №824/1260/13-а правильно зазначив, що на момент ухвалення рішення у справі Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-32/2009 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 25-рп/2009 вже було прийнято, таким чином, Рішення Конституційного Суду України на момент вирішення адміністративної справи об’єктивно існувало і заявник при добросовісному ставленні до справи міг знати про це Рішення [37].

Слід звернути увагу, що не може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами зміна законодавства. Так, відповідно до частини третьої статті 245 КАС України суд не переглядає судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів та інших нормативно-правових актів, що скасовують закони та інші нормативно-правові акти, які діяли на час розгляду конкретної адміністративної справи, причому тільки у випадках, коли вони, тобто скасовані закони та інші нормативно-правові акти, пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи[38].

Наприклад, якщо постанову суду в адміністративній справі про видворення іноземця ще не виконано, то її можна переглянути в порядку провадження за нововиявленими обставинами у разі набрання чинності законом, який обмежує підстави для видворення[39].

Отже, скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалося судове рішення, може вважатися нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили або пом’якшено чи скасовано відповідальність фізичної особи. Не може вважатися нововиявленою обставиною висновок Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень Конституції України та законів України.