Судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами

Київ-2015

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………………………....3

1. Загальна характеристика підстав для перегляду судового

рішення за нововиявленими обставинами…………………………………………………………… 7

1.1. Проблемні питання, які виникають при визначенні істотних

для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка

звертається із заявою, на час розгляду справи………………………………................................... 10

1.2. Аналіз проблемних питань, що виникають при

визначенні підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими

обставинами, передбачених пунктами 2, 3, 4, 5 частини другої статті 245

КАС України……………...……………………………………………………................................... 23

2. Строки звернення про перегляд судового рішення

за нововиявленими обставинами. Наслідки їх пропущення………………………………………. 34

3. Судова практика стосовно проблем, які виникають на стадії

відкриття провадження за нововиявленими обставинами………………………………………… 37

4. Судова практика щодо застосування статті 253 КАС України……………………….... 43

 

Висновки………………………………………………………………………...................................46

ВСТУП

Україна, проголошена в Конституції України демократичною і правовою державою, гарантує кожному право на судовий захист, на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб. Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів сформулювала нові пріоритети: реальне утвердження верховенства права у суспільстві і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд у незалежному та неупередженому суді.

Важливою гарантією захисту прав і свобод людини у сфері адміністративного судочинства є право на перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, що є однією з найважливіших гарантій справедливого здійснення правосуддя і дотримання законності в адміністративному судочинстві. Незважаючи на те, що провадження за нововиявленими обставинами хоча й має свої завдання, підстави для відкриття провадження, предмет доказування та процесуальну форму, однак практика розгляду і вирішення адміністративними судами цієї категорії справ свідчить про необхідність удосконалення не тільки окремих елементів процесуального порядку перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, а й цілісного підходу до здійснення адміністративного судочинства за нововиявленими обставинами з урахуванням положень міжнародно-правових актів у галузі прав людини.

Дослідження теоретичних засад поняття нововиявлених обставин як підстави перегляду судового рішення має важливе значення для подальшого розвитку адміністративного судочинства, а оптимізація правового регулювання порядку розгляду й вирішення цієї категорії справ сприяє оновленню адміністративного процесуального законодавства України у світлі європейських стандартів щодо засобів правового захисту при здійсненні правосуддя адміністративними судами України.

Недостатність розробок на теоретичному рівні, наявність прогалин і колізій у чинному законодавстві, що з’ясовуються в ході аналізу судової практики справ, які переглядаються у зв’язку з нововиявленими обставинами, обумовили необхідність здійснення цього узагальнення.

Статистичні показники

Рік

Аналіз статистичних даних показує, що у 2013 році відносний показник справ про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судами всіх інстанцій становив менше 1%[1]. Підставами для перегляду судових рішень у 98% були істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи та у 2% – скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

У 2013 році місцеві адміністративні суди розглянули 4951 заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, або 85% заяв, що перебували на розгляді. Із них 440 заяв, або 9% заяв, повернуто, стосовно 292 заяв (6%) ухвалено інші рішення при вирішенні питання про відкриття провадження та 4219 заяв (85%) розглянуто по суті. У результаті їх розгляду у 83% справ (3500 заяви) залишено без задоволення та у 11% справ (456 заяв) – задоволено із скасуванням 424 постанов та 32 ухвал. У 148 справах (3%) суди ухвалили інші рішення.

На розгляд до апеляційних судів як судів першої та апеляційної інстанцій у 2013 році надійшло 672 заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Відносний показник таких заяв серед інших справ і матеріалів, які надходили до цих судів, був меншим ніж 1%. Підставами для перегляду рішень у 97% справ були істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, у 3% справ – встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, та у менш ніж у 1% справ – скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути. У цьому періоді апеляційні адміністративні суди розглянули 791 заяву, або 73% загальної кількості заяв, що перебували на розгляді. З них 192 заяви, або 24% заяв, повернуто та стосовно 77 заяв (10%) ухвалено інші рішення під час вирішення питання про відкриття провадження. По суті розглянуто 522 заяви (66%). З них із задоволенням заяви розглянуто 69% справ, у 14% справ відмовлено у задоволенні заяви із скасуванням 50 постанов і 25 ухвал. У 31 справі провадження закрито, стосовно 54 справ ухвалено інше рішення.

У 2013 році на розгляд до Вищого адміністративного суду України як до суду першої та касаційної інстанцій надійшло 168 заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. У загальній кількості справ і матеріалів їх кількість становить менше ніж 1%. Підставами для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у 175 справах були істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, у 7 справах – скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути, у 4 справах – встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, та в 1 справі – встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення. У цьому періоді Вищий адміністративний суд України розглянув 151 заяву, або 76% загальної кількості заяв, що перебували на розгляді. З них 58 заяв, або 38% заяв, повернуто, щодо 36 заяв (24%) відмовлено у відкритті провадження, 4 заяви (3%) залишено без розгляду, 53 заяви (35%) розглянуто по суті. За результатом їх розгляду 44 заяви залишено без задоволення, 3 заяви задоволено із скасуванням судових рішень та відносно 5 заяв провадження закрито.

Перше півріччя 2014 року

У першому півріччі 2014 року на розгляд до місцевих адміністративних судів надійшло 763 заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, або 0,4% справ і матеріалів. У 96% заяв (1437) підставами звернення до судів були істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, та у 4% (65) – скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

За шість місяців 2014 року місцеві адміністративні суди розглянули 1045 заяв, або 70% загальної кількості заяв, що перебували на розгляді. За результатами їх розгляду 163 заяви, або 16%, повернуто, стосовно 89 заяв (9%) ухвалено інші рішення під час вирішення питання про відкриття провадження, 794 заяви (76%) розглянуто по суті. Із них у 58% справ (459) заяви залишено без задоволення, у 26% справ (203) заяви задоволено із скасуванням 181 постанови та 22 ухвал. Відносно 79 справ (10%) провадження закрито та у 53 справах (7%) суди ухвалили інші рішення. У цьому періоді місцеві адміністративні суди не розглянули 456 заяв, або 30% заяв, що перебували на розгляді.

На розгляд до апеляційних адміністративних судів як до судів першої та апеляційної інстанцій у першому півріччі 2014 року надійшло 128 заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. З урахуванням заяв, не розглянутих на початок цього року, на розгляді апеляційних адміністративних судів перебувало 412 заяв. У 409 заявах підставами звернення до судів були істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, у 2 – скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути, та у 1 – встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення. У цьому періоді цими судами розглянуто 243 заяви, або 59% загальної кількості заяв, що перебували на розгляді. У результаті їх розгляду 55 заяв, або 23% заяв, повернуто, стосовно 51 заяви (21%) ухвалено інші рішення під час вирішення питання про відкриття провадження. 137 заяв (56%) розглянуто по суті. Із них 77% заяв (106) залишено без задоволення та 18% заяв (25) задоволено із скасуванням 19 постанов та 6 ухвал. У 5 справах провадження закрито та стосовно 1 справи ухвалено інше рішення.

На розгляд до Вищого адміністративного суду України як до суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій надійшло 84 заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. У загальній кількості справ і матеріалів їх кількість становить 0,2%. За цей час Вищий адміністративний суд України розглянув 93 заяви, або 73% загальної кількості заяв, що перебували на розгляді. З них 43 заяви, або 46% заяв, повернуто, щодо 19 заяв (20%) відмовлено у відкритті провадження та 3 заяви (3%) залишено без розгляду. По суті розглянуто 28 заяв (30%). За результатом їх розгляду у 22 справах заяви залишено без задоволення, у 5 справах заяви задоволено, судові рішення скасовано, у 1 справі провадження закрито. На кінець звітного періоду не вирішено 35 заяв, або 27% заяв, що перебували на розгляді[2].

Метою узагальнення є вивчення практики, виявлення проблем та формування уніфікованої позиції щодо застосування адміністративними судами глави 4 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) під час розгляду та вирішення адміністративних справ, що переглядаються у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Мета узагальнення зумовлює розв’язання таких завдань:

· дати загальну характеристику підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та зазначити випадки недотримання судом положень частини другої статті 245 КАС України;

· проаналізувати проблемні питання, які виникають стосовно визначення істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 245 КАС України);

· проаналізувати проблемні питання щодо визначення нововиявлених обставин, передбачених пунктами 2, 3, 4, 5 частини другої статті 245 КАС України;

· виокремити, проаналізувати та узагальнити проблеми щодо визначення строків звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (статті 246, 247 КАС України);

· проаналізувати та узагальнити судову практику стосовно проблем, які виникають на стадії відкриття провадження за нововиявленими обставинами (статті 248 – 250 КАС України);

· проаналізувати та узагальнити судову практику щодо застосування статті 253 КАС України;

· вказати інші проблеми, які виникають під час розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Крім цього, узагальнення містить пропозиції щодо заходів, які необхідно вжити для формування єдиної судової практики.

У процесі узагальнення проаналізовано судові рішення, ухвалені місцевими загальними судами як адміністративними судами та адміністративними судами за результатами розгляду справ у порядку глави 4 розділу IV КАС України.