Судова практика стосовно проблем, які виникають на стадії відкриття провадження за нововиявленими обставинами

Статтями 248–250 КАС України визначено вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, порядок її подання та відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами перевіряється адміністративним судом на відповідність вимогам статті 248 КАС України і до тих заяв, які не оформлені відповідно до вимог цієї статті, застосовуються правила статті 108 КАС України.

Як показує аналіз судової практики, найбільший відсоток становлять справи, які за відповідний період часу повернуто через неусунення заявниками недоліків (з постановленням ухвали про повернення заявникові заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) з таких підстав:

- відсутність документа про сплату судового збору;

- незазначення підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до статті 245 КАС України;

- ненадання оформленого належним чином документа, що підтверджує повноваження представника, тощо.

Так, у справі № 159/4263/13-а заявник подав заяву про перегляд постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2012 року за нововиявленими обставинами з порушенням вимог частини четвертої статті 248 КАС України, а саме до заяви не було додано документа про сплату судового збору. Ураховуючи вимоги частини третьої статті 250 КАС України, суд обґрунтовано постановив ухвалу про залишення вказаної заяви без руху, надавши заявникові строк для усунення недоліків. Оскільки у визначений судом строк заявник зазначених в ухвалі суду від 16 липня 2013 року недоліків не усунув, судовий збір не сплатив, суд на підставі частини третьої статті 250, статей 108, 248 КАС України постановив ухвалу про повернення останньому його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами [44].

Найбільш проблематичним питанням, що виникає на стадії відкриття провадження за нововиявленими обставинами, є надання оцінки доводам заявника про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Так, деякі судді визнають достатнім для відкриття провадження зазначення заявником обставин і доказів, які, на думку заявника, є підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами[45].

Інші судді на стадії відкриття провадження надають правову оцінку таким доводам та доказам заявника на предмет їх обґрунтованості та достатності. Установивши, що такі обставини не є нововиявленими, відмовляють у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.

Вважаємо таку позицію неправильною, оскільки передчасне надання оцінки доводам заявника порушує право заявника на участь у судовому засіданні. Крім того, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами з підстав необґрунтованості доказів, на які посилається заявник, суд фактично вирішує спір по суті поданої заяви, що без відкриття провадження є неможливим.

Так, Харківський апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, якою заявникові відмовлено у відкритті провадження з тих підстав, що викладені в заяві обставини не можуть бути визнані істотними обставинами в розумінні пунктів 1, 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні нововиявлені обставини, що є підставою для перегляду судового рішення.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд абсолютно правильно у своєму рішенні зазначив, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки наявність або відсутність нововиявлених обставин вирішується в судовому засіданні по суті заявлених вимог, а не одноособово суддею під час вирішення питання відкриття провадження у справі. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції фактично вирішив питання по суті поданої заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позбавивши при цьому заявника права на участь у судовому засіданні. Крім того, колегія суддів звернула увагу на те, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено переліку обставин, за яких суддя відмовляє у відкритті провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами; аналогію закону судом не застосовано [46].

Залишаючи заяву про перегляд судового рішення без руху, необхідно враховувати, що виявлені недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження та виконати обов’язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі. Надання оцінки належності підстав та доказів, на які посилається заявник, усуваючи недоліки, на які вказано в ухвалі про її залишення без руху, є передчасним, оскільки це питання може бути вирішено лише під час розгляду заяви по суті[47].

Іншим прикладом є справа № 820/4768/13-а за заявою Управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі № 2-а-8521/12/2070. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Харківський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що відповідно до вимог частини другої статті 250 КАС України відкриття провадження за нововиявленими обставинами можливе лише за відсутності перешкод для цього, зокрема відповідності заяви вимогам статті 248 цього Кодексу. При цьому згідно з частиною третьою статті 250 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених у статті 248 Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, тобто така заява залишається без руху ухвалою, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Отже, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення заяви, передчасно дав оцінку вказаним заявником обставинам, вважаючи, що підстави, зазначені в заяві, не могли вплинути на судове рішення, ухвалене Харківським окружним адміністративним судом, а також не є такими, що не були відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи [48].

Аналіз судової практики показав, що суди першої інстанції досить часто безпідставно повертали заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, посилаючись на ненадання оформленого належним чином документа, що підтверджує повноваження представника.

Так, у справі № 1711/1457/2012 за позовом К. до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання бездіяльності протиправною і зобов’язання вчинити дії Житомирський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області, зазначив, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо неналежності поданої представником копії розпорядження, яка не підтверджує повноваження представника. Разом із тим оскільки начальник управління як керівник є законним представником цього Управління, то подана ним копія розпорядження є належним доказом і підтверджує повноваження представника цієї юридичної особи [49].

Безпідставним є повернення заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами без перевірки даних про отримання заявниками ухвал про залишення заяв без руху.

Так, наприклад, у справі № 2а-2409/11 за позовом М. до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання бездіяльності протиправною і зобов’язання вчинити дії Житомирський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи ухвалу Рівненського міського суду, зазначив, що повертаючи заяву з підстав неусунення недоліків, суд не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані про отримання Управлінням ухвали, якою залишено заяву без руху [50].

Звертаємо увагу, що нормами КАС України не передбачено вичерпного переліку обставин, за яких суддя відмовляє у відкритті провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Тому крім підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 245 КАС України (у разі пропуску трирічного строку з дня набрання судовим рішенням законної сили незалежно від поважності причини пропуску цього строку), необхідно застосовувати аналогію закону, передбачену частиною сьомою статті 9 КАС України, і відмовляти також у відкритті провадження за заявами про перегляд у порядку глави 4 розділу VI судових рішень:

- які не набрали законної сили;

- які в апеляційному чи в касаційному порядку скасовані повністю чи частково або змінені (якщо порушується питання про їх перегляд за нововиявленими обставинами саме у зміненій чи скасованій частині);

- які подані про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду, яку не може бути переглянуто (наприклад, ухвали про відкриття апеляційного провадження)[51];

- якщо настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

- якщо є ухвала про відмову в задоволенні заяви цієї особи про перегляд за нововиявленими обставинами або про відмову у відкритті провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами;

- є ухвала про закриття провадження за нововиявленими обставинами.

Отже, у зазначених випадках суд повиненвідмовити у відкритті провадження і постановити з цього приводу ухвалу. Прийняття будь-яких інших процесуальних документів (ухвала про відмову в задоволенні заяви, ухвала про відмову в прийнятті заяви, ухвала про відмову у здійсненні провадження за заявою тощо) не відповідає процесуальним нормам, передбаченим КАС України[52].

Звертаємо увагу, якщо суди апеляційної і касаційної інстанцій відмовляють у відкритті провадження за нововиявленими обставинами для перегляду своїх постанов, якими залишено без змін (у силі) судові рішення попередніх інстанцій, то у таких випадках заявники мають право в загальному порядку порушувати питання про перегляд за нововиявленими обставинами саме цих (залишених без змін чи в силі) судових рішень, звертаючись до тих судів, які їх ухвалили.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Отже, на стадії відкриття провадження за нововиявленими обставинами судді повинні максимально враховувати права і інтереси заявника і відкривати провадження за поданою заявою на підставі статті 250 КАС України. У разі відсутності підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами чи неусунення заявником виявлених судом недоліків, приписів процесуального законодавства суди повинні застосовувати статті 108, 157, 250 КАС України.

Аналіз судової практики свідчить, що найчастіше суди відмовляли у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у зв’язку з тим, що постанови, про перегляд яких ставиться питання, не набрали законної сили[53].

Так, у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою управління ПФУ в м. Івано-Франківську про перегляд постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.02.2011 за позовом Міщука І.Г. відмовлено, так як постанова, про перегляд якої надійшла заява, не набрала законної сили, а тому відповідно до статті 245 КАС України не може бути переглянута за нововиявленими обставинами [54].

Разом із тим непоодинокими є випадки відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами через неправильне визначення заявниками територіальної, предметної або інстанційної підсудності[55]. Така практика не є правильною, оскільки недотримання правил підсудності є підставою для повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктом 6 частини третьої статті 108 КАС України. Якщо порушення правил підсудності виявлено після відкриття провадження за нововиявленими обставинами, тоді застосовуються правила статті 22 КАС України щодо передачі адміністративної справи.

Так, правильною є практика, коли заяву багатопрофільного малого приватного підприємства фірми «Ікар» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року було повернуто заявнику, оскільки відповідно до частини першої статті 249 КАС України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини [56].

Отже, суд згідно з частиною третьою статті 108 КАС України своєю ухвалою повертає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо:

1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху;

2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;

3) позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

4) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

5) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

6) справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Щодо статті 251 КАС України, то вона застосовується після відкриття провадження в адміністративній справі, а саме: особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, може відмовитись від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими обставинами, про що постановляє ухвалу (частина перша статті 251 КАС України).

Наголошуємо також, що предметом розгляду справи за нововиявленими обставинами можуть бути лише ухвали суду, якими закінчено розгляд справи (до таких, зокрема, належать ухвали про закриття провадження, про залишення позовної заяви без розгляду, про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, які є остаточними, тобто не підлягають оскарженню і не допускають повторного звернення з тією самою позовною заявою). Всі інші ухвали суду не є предметом перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки закріплені у них висновки суду не мають незворотного характеру, і суд наділений повноваженнями їх коригувати у процесі розгляду справи без попереднього скасування ухвали.

Якщо відсутні підстави для повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (за аналогією зі статтею 108 КАС України), залишення її без розгляду (за аналогією з частиною другою статті 100) чи відмови у відкритті провадження (за аналогією зі статтею 109 КАС України), суд відкриває провадження в адміністративній справі в порядку статті 250 КАС України. Суддя надсилає особам, які беруть участь у справі, копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє осіб, які беруть участь у справі (частина четверта статті 250 КАС України).

У вирішенні питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами та у здійсненні цього провадження не повинен брати участі суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання (частина перша статті 250 КАС України). Однак, обмеження, передбачені зазначеною нормою КАС України, поширюються тільки на суддів, які брали участь в ухваленні судового рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами, і не стосується суддів, які приймали постанови, ухвали за результатами апеляційного чи касаційного перегляду цього ж судового рішення чи інших судових рішень у відповідній справі. Наведене стосується, зокрема, випадків, коли за результатами апеляційного чи касаційного перегляду рішення суду першої інстанції було змінено або частково скасовано, а в іншій частині залишено без змін.

Отже, при визначенні судді-доповідача за допомогою автоматизованої системи документообігу суду в справах про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами необхідно враховувати, який суддя не має повноваження розглядати такі заяви.

Відповідно до частини першої статті 252 КАС України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців після її надходження за правилами, встановленими КАС України для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Частина третя статті 252 КАС України передбачає, що суд своєю ухвалою може зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, до закінчення перегляду.

Як свідчить аналіз судової практики, застосування частини третьої статті 252 КАС України викладає деякі труднощі. Так, часто виникає питання щодо того, суд якої інстанції має право зупиняти виконання судового рішення у справах про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Ураховуючи те, що в порядку глави 4 розділу IV КАС України можуть бути переглянуті тільки постанова або ухвала суду, що набрали законної сили, то судом, який уповноважений зупинити виконання судового рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами, є суд тієї інстанції, який має повноваження на розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвала суду про зупинення виконання судового рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами, постановляється у формі окремого процесуального документа.