Зобов'язання з ніби-договорів, з деліктів та з ніби-деліктів

Зобов'язання з ніби-договорів виникали за відсутністю між сторо­нами формального договору, але у ситуаціях, коли відносини між ними за своєю суттю і змістом були адекватними тим, що виникають при договірних відносинах. Наприклад, у випадку, якщо одна із сто­рін з власної ініціативи брала на себе турботу про матеріальні чи інші важливі інтереси іншої, така одностороння дія повинна була бути правомірною.

Види ніби-договорів

1. Ведення чужих справ без доручення - певна особа (гестор) ви­являє турботу про майнові інтереси іншої особи (домінус) - власника даного майна - без доручення або прохання останнього. Мотиви у кожному подібному випадку неважливі. Гестор, узявшись за справу, повинен її вести сумлінно. Плоди від речі повинні бути повернуті господарю. В свою чергу домінус мав відшкодувати усі витрати гес-тору, але тільки за умови, що вони були необхідні й обґрунтовані, навіть якщо вони не принесли належного результату.

Зобов'язання-з деліктів: а) виникали з неправомірних дій; б) не переходили у спадок; в) при кількох учасниках відповідальність була не дольовою, а повною для кожного; г) не збігалася дієздатність (неповнолітній ніс відповідальність за образу, шкоду тощо).

Для виникнення зобов'язань вимагалося:

- наявність відповідного закону, який би забороняв певні дії;

- порушення цього закону з умислу або необережності;

- спричинення потерпілому фактичної шкоди.

Делікти зводилися до двох груп: 1) порушення майнових прав; 2) образа.

Зобов 'язання з ніби-деліктів виникали у тому випадку, якщо вчин­ки особи не підпадали під дію закону, але спричинили незручності для людей чи погрожують настанням непередбачуваних наслідків (власник несе відповідальність за собаку, яка лякає перехожих).

Висновок до теми. За допомогою договору у Стародавньому Римі оформлювалася домовленість двох чи більше осіб, яка була спрямова­на на закріплення їх прав та обов'язків один перед іншим.

Завдання для самоконтролю

1. У чому відмінність юридичних понять "зобов'язання" і "договір"?

2. Назвіть основні групи контрактів і вкажіть критерії такого поділу.

3. Перечисліть умови дійсності договорів.

4. Що таке "помилка"? Які випадки помилки заінтересованої сторо-

Тема 9. СПАДКОВЕ ПРАВО

План

1. Поняття та види спадкування.

2. Спадкування за законом.

3. Спадкування за заповітом.

4. Прийняття спадщини.

5. Легати та фідеікоміси.

Мета та завдання розділу: показати, що спадкування є прямим продовженням здійснення права власності; цивільно-правові відноси­ни виникають, в основному, з приводу речей, майна, тому питання розподілу майна, перерозподілу, а також захисту майнових прав є головною метою цивільного права.

Методичні рекомендації щодо вивчення навчального матеріалу

Необхідно зазначити, що вчення про спадкування виникло тому, що була потреба узаконити перехід майна померлого власника до інших осіб з метою захисту прав та інтересів громадян.

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ СПАДКУВАННЯ

Спадкове право - це сукупність правових норм, що регулюють перехід спадщини померлого власника до інших осіб.

Спадкування - це перехід спадщини власника після його смерті до інших осіб. Зі смертю особи припиняються її особисті відносини. Ті майново-правові відносини, які тісно пов'язані з особою померлого (шлюб, аліменти тощо), припиняються, а інші продовжують існувати, переходячи на спадкоємців. До спадкоємців переходило не лише май­но померлого, але й його борги - помирає боржник, а не борг.

Спадкова маса, спадщина - це сукупність речей, майнових прав і обов'язків померлого, його активи і пасиви.

Універсальне наступництво - коли борги виявлялися більшими, ніж успадковане майно, та спадкоємець відповідав власним майном.

Сингулярне наступництво - коли особа, згідно із заповітом помер­лого, одержувала лише окремі права чи частини майна померлого та відповідальності за його борги не несла.

Заповіт (тестаментум) - це односторонній правочин, розпоряджен­ня спадкодавця щодо свого майна на випадок смерті. Тоді у Римі діяв принцип свободи заповіту, хоч і існувало ще й т.зв. необхідне спадку­вання, коли близькі родичі померлого гарантовано отримували певну частку майна, незалежно від того, на чию користь було складено за­повіт.

Обов 'язкові вимоги до заповіту:

1. Заповіт виключав спадкування за законом, але поступався міс­
цем необхідному спадкуванню.

2. Спадкування за законом могло поєднуватися з необхідним успад­
куванням.

3. Якщо один або кілька призначених за заповітом спадкоємців
відмовлявся від своєї частки, вона розподілялася серед інших спадко­
ємців за заповітом.

4. Якщо заповітом передавалася лише частина майна, то й решта
спадщини передавалася спадкоємцю за заповітом, а успадкування за
законом відхилялося.

За законами XII таблиць успадкування одночасно за заповітом і по закону не допускалося.

СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ

Спадкування за законом відбувалося: якщо померлий не залишав заповіту, якщо особи, вказані у заповіті, померли раніше чи одночас­но із спадкодавцем або відмовилися від спадщини, або заповіт не вступав у законну силу. Законом був закріплений принцип: кожна попередня черга спадкоємців виключає наступну. Спадщина поділя­ється між спадкоємцями у рівних частках. В разі відмови спадкоємців від прийняття спадщини майно вважалося виморочним і переходило до держави. Юстиніан розподілив усіх родичів померлого на п'ять черг залежно від ступеня спорідненості. Преторські едикти розширю­ють коло можливих спадкоємців. Якщо ближчий спадкоємець відмов­лявся від спадщини, покликався наступний. У першу чергу право на спадкування за законом мають усі низхідні родичі: діти без різниці віку і статі, онуки і онучки. За життя дітей спадкодавця їх діти (онуки і онучки померлого) не спадкували. У разі смерті дітей спадкодавця до відкриття спадщини між його дітьми (онуками і онучками спадко­давця) розподілялася та частка спадщини, яка б належала їх померло­му батьку чи матері. Таке успадкування називається спадкуванням за правом представництва. Спадкоємці за правом представництва є спадкоємцями не своїх батьків (вони померли раніше), а основного спадкодавця - діда, баби. Можлива і т.зв. спадкова трансмісія, коли син (дочка) основного спадкодавця помирають уже після його смерті, а їх діти успадковують спадщину, що включає у себе й дідове (бабине) майно. Другу чергу складали висхідні родичі, а також повно-рідні брати й сестри та їх діти. Подальші черги складають більш даль­ні родичі.

СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ

Існування заповіту виключало успадкування за законом. Спадку­вання за заповітом - одностороній правочин на випадок смерті з

 

обов'язковим призначенням спадкоємця. Цей акт може у будь-яку мить бути відкликаний спадкодавцем. Вступ у спадщину відбувається лише з волі спадкоємця, яка виражається після прийняття спадщини. Заповіт буде дійсним при правоздатності спадкодавця. Приватний заповіт складався через манципацію — спадкодавець передавав майно окремій особі, яка брала на себе обов'язок виконати його розпоря­дження. Нарешті, приватний заповіт можна було скласти шляхом за­несення прийнятого рішення в протоколи суду чи іншого державного органу. В заповіті обов'язково мав бути призначений спадкоємець (один або кілька). Можливим було також призначення додаткового спадкоємця - на випадок смерті основного ще до відкриття спадщини.

Заповіт визнавався недійсним, якщо спадкоємець втрачав статус свободи, а з ним і цивільну правоздатність; якщо спадкоємець втрачав своє право на спадщину (наприклад, був убивцею заповідача) або гинув раніше від спадкодавця; якщо спадкодавець сам анулював скла­дений заповіт шляхом заяви у суд або приватним порядком у присут­ності трьох свідків; якщо було складено новий заповіт.

ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ

Щоб спадок перейшов до спадкодавця, спадкоємець здійснює не­обхідні юридичні дії: повне виявлення й охорону спадкової маси; ви­значення кредиторів і боржників, об'єму їх вимог та зобов'язань; ви­явлення інших потенційних спадкоємців. Не існувало якогось визна­ченого терміну перехідного періоду, але кредитори померлого нама­галися якомога швидше задовольнити свої вимоги. Спадщина відкри­вається смертю спадкодавця, однак спадкоємці з цього моменту ще не стають власниками. Для цього ще вимагалася здатність покликаних спадкоємців прийняти спадщину та їх певне волевиявлення. Таким волевиявленням виступала відповідна заява або вступ у фактичне володіння. Після прийняття спадщини спадкоємець відповідає вже по усіх боргах померлого, навіть по тих, про які він не знав у момент вступу у спадкування. В разі, якщо опис спадщини був складений, спадкоємець відповідав перед кредиторами тільки в межах вартості майна померлого спадкодавця. У випадку, якщо спадкоємець мав вла­сні борги, кредитори спадкодавця могли вимагати розмежування май­на спадкоємця і спадкової маси з метою першочергового задоволення власних вимог. Кредитори спадкоємця могли задовольнити свої вимо­ги до нього за рахунок отримуваної спадкової маси лише після того, як був проведений остаточний розрахунок з кредиторами померлого спадкодавця. Задоволення вимог кредиторів спадкодавця відбувалося у порядку висунення претензій. В першу чергу задовольнялася раніше

висунена вимога, тобто першому у часі - перевага у праві. Якщо спад­кова маса була вичерпана, а борги ще залишалися, ті, хто запізнився, не отримували нічого.

Поділ майна між спадкоємцями відбувався через взаємну угоду або у судовому порядку. При поділі майна між спадкоємцями пропор­ційно ділилися і борги.

Виморочне майно - те, що неприйняте жодним із законних спадко­ємців, первісно ним міг скористатися будь-хто. В період пізньої Рес­публіки таке майно переходило у власність держави, в період Імперії встановлено переважне право церкви чи муніципального сенату. Зро­зуміло, що набувач такого майна повинен був домовитися з кредито­рами померлого. Поширеною практикою заповідання майна у Римі ставало його заповідання імператору.

ЛЕГАТИ І ФЩЕІКОМІСИ

Заповідальний відказ (легат) - це розпорядження спадкодавця про надання певній особі якоїсь вигоди за рахунок спадкової маси. Легетарій - не спадкоємець, він одержує не частку, а конкретне право (наприклад, право проживання) або річ уже безпосередньо від спадко­ємця. Зрозуміло, що відповідальності за борги померлого він не несе. Легетарій має право на висунення позову до спадкоємця, який прийн­яв спадщину. Усі легати поділялися на: 1) спадкоємець передає певну річ певній особі; 2) спадкоємець купує певну річ для певної особи; 3) спадкоємці додають одному із спадкоємців додатково до належної йому по закону частки певну річ; 4) спадкоємець має віддати вказаній особі свою власну річ.

Фідеікоміси - доручення совісті, їх можна було накладати без зай­вого форматіізму, як до, так і після складання заповіту. Це доручення могло покладатися на спадкоємців за законом або за заповітом. За часів Августа магістрати забезпечують виконання фідеікомісів.

Висновок до теми. Римське право розглядало успадкування як універсальне спадкоємство, при якому спадкоємець, вступивши у спадок, одним актом набував всю сукупність прав та обов'язків помер­лого.

Завдання для самоконтролю

1. Що таке спадкове право, спадкування, спадкова маса, заповіт?

2. Що таке універсальна і сингулярна наступність у спадкуванні?

3. Назвіть обов'язкові вимоги до заповіту.

4. Коли наступало спадкування за законом? Що таке спадкування за
правом представництва? '

 

5. При яких умовах заповіт вважався не дійсним?

6. Які існували вимоги до прийняття спадщини?

7. Що таке заповідальний відказ (легат)?

Основна рекомендована література

1. Нелін О. До питання про спадкове право рабовласницького суспі­
льства //Підприємництво, господарство та право. - 2004. - № ю.-
С. 44-48.

2. Смирин В.М. Патриархальньїе представлення и их роль в обществен-
ном сознании римлян // Культура Древнего Рима. Т. П. - С. 5-78.

3. Харитонов Е.О. Основи римского частного права. - Ростов-на-
Дону: Изд-во "Феникс", 1999.-416 с.

4. Орач Є.М., Тишик Б.Й. Основи римського приватного права;
Курс лекцій. - К.: Юринком Інтер, 2000. - 272 с.

5. Дождев Д.В. Римское частное право. - М.: Юнион, 1996. - 270 с.

6. Косарев А.И. Римское частное право: Учебник для вузов. - М:
Закон и право, ЮНИТИ, 1998. - 354 с.

Допоміжна рекомендована література

1. Юлий Павел. Пять книг сентенций к сьшу. Фрагмента Домиция
Ульпиана / Пер. с латинского Е.М. Штаерман; Отв. ред. и соста-
витель Л.Л. Кофанов. (Серия "Памятники римского права"). - М.:
Зерцало, 1998.-287 с.

2. Історія Стародавнього світу / За ред. Ю.С. Крушкол. - К., 1976.

3. Федорова Е.В. Императорский Рим в лицах. - М., 1979.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Назвіть фактори, які сприяли успішному розвитку юридичної нау­
ки в Древньому Римі.

2. Як римські юристи розмежовували приватне і публічне право?

3. Що таке імперативні, уповноважуючі та диспозитивні норми права?

4. Вкажіть основні структурні підрозділи приватного права.

5. Хто такі глосатори, коментатори?

6. Яке значення має знання основ римського приватного права для
сучасного юриста?

7. Як може трактуватися поняття "джерела права"?

8. Що таке неписане право, звичаєве право?

9. Що вважалося найдавнішою кодифікацією звичаїв?

10. Що таке едикт? Які посадові особи в Римі мали право видавати
едикти?

11. Яким чином претори у своїй юридичній практиці обходили норми
цивільного права? Яке право називалося "голим"?

12. Назвіть форми діяльності юристів?

13. В чому в період принципату полягала взаємна зацікавленість ім­
ператорів і світил юриспруденції? Якими були правові наслідки
цього інтересу?

14. Які повноваження мали юристи в імператорський період?

15. Хто такий суб'єкт права та від чого такий статус залежить?

16. Чи були раби суб'єктами цивільного права?

17.3 чого складалася повна правоздатність, хто її мав та що він міг робити?

18. Якими саме цивільними правами могли бути наділені громадяни Римської держави?

19.3 яких трьох статусів складалася повна цивільна правоздатність рим­ського громадянина? Чи були в принципі можливими зміни у цих трьох статусах в бік підвищення? Пониження?

20. Як виникала та припинялася правоздатність?

 

21. Які особи визнавалися безчесними та обмежувалися у правах?

22. Що таке дієздатність? Як це питання трактувалося у римському
приватному праві?

23. Чи мали жінки в Римі однакову право- і дієздатність з чоловіка­
ми? В чому полягала різниця?

24. Кому і у якому порядку призначалися опікуни? В чому полягали
обов'язки опікунства?

25. Як набувалося і втрачалося громадянство Риму?

26. Чи дійсно громадяни Риму були рівні між собою у своїх цивіль­
них правах? Назвіть приклади нерівності.

27. Хто такі латини? В чому полягали відмінності в правовому стано­
вищі латинів різних категорій?

28. Хто такі перегріни? Якими правами вони користувалися? Чи мог­
ли перегріни стати громадянами Риму?

29. Яким був юридичний статус рабів?

30. Що таке рабський пекулій та чому він виник?

31. Що могло стати підставою для відпуску раба на волю? Чи мав
вільновідпущеник рівні права з вільнонародженими? Чим був
зобов'язаний вільновідпущеник своєму колишньому господарю
та його сім'ї?

32. Чи була можливість у Стародавньому Римі просування плебеїв по
суспільній драбині?

33. Хто такі колони? Як і чому відбувалося прикріплення колонів до
землі?

34. Якими були перші юридичні особи?

35. Чому виникла потреба придумати юридичні особи?

36. Які особливості мають корпоративні об'єднання?

37. Вкажіть два типи юридичних осіб в римському праві. Як виника­
ли і припиняли свою діяльність юридичні особи?

38. Надайте правову характеристику договору товариства?

39. Які вимоги до створення та припинення корпорацій встановив
Август?

40. Як здійснювалася дієздатність юридичної особи?

41. Що таке фамілія? Хто такий патер, який його правовий статус та
влада?

 

42. Що таке особа чужого права, її права?

43. Що таке батьківський пекулій?

44. Поясніть відмінність між агнатською і когнатською спорідненіс­
тю.

45. Що таке законний римський шлюб, у чому полягала його відмін­
ність від конкубінату?

46. Умови укладення шлюбу (узаконення конкубінату).

47. В чому полягала принципова різниця між двома основними вида­
ми законного римського шлюбу?

48. Якими способами відбувалося розлучення у римському шлюбі?

49. На якому правовому становищі перебувала дружина у шлюбі кум
ману та сине ману?

50. На яких умовах шлюб припинявся?

51. Які були правові відносини подружжя?

5?.. Яким був правовий порядок розпорядження майном у родині?

53. Що таке батьківська влада в римському цивільному праві? Якими
способами вона встановлювалася?

54. Які діти вважалися законними?

55. Як відбувалося припинення батьківської влади?

56. Які були умови емансипації сина?

57. Якою була влада батька над дітьми?

58. Яке відношення існувало до саморозправи?

59. З яких двох стадій складався в період Республіки цивільний про­
цес? Яка була роль претора?

60. Які існували правила цивільного процесу?

61. Що таке легісакційний процес? Дайте йому характеристику. У
якому порядку він проходив? Назвіть переваги та недоліки цього
процесу.

62. Чим пояснюється історична заміна легісакційного процесу фор­
мулярним?

63. Що таке екстраординарний процес?

64. Що таке позов? Дайте характеристику речовому позову.

65. Дайте характеристику особистому позову. Які ще були види позовів?

66. Що таке інтердикт? (

67. Що таке стипуляція, ввід у володіння, реституція? У яких випад­
ках вони застосовувалися претором?

68. Що таке позовна давність та що є початком її спливу?

69. Чим пояснювалася необхідність введення інституту позовної дав­
ності?

70. Які наслідки пропуску строку позовної давності? Що таке натура­
льні зобов'язання?

71. Визначіть поняття речового та зобов'язального права. За допомо­
гою яких позовів у римському праві розмежовувалися речові та
зобов'язальні права?

72. Назвіть основні відмінності між речовим і зобов'язальним пра­
вом. Що таке делікт?

73. Що таке абсолютний і відносний захист?

74. Що таке річ, товар, яка між ними відмінність?

75. Основні типи поділу речей у римському приватному праві. Прак­
тичне значення таких поділів.

76. Що таке тілесні та безтілесні речі?

77. Що належить до нерухомих речей?

78. Що таке речі складні, прості та подільні, неподільні?

79. Який сенс поділення речей на споживчі та неспоживчі?

80. Який сенс поділення речей на визначені родовими ознаками та
індивідуальні?

81. Назвіть поняття витрат та їх види.

82. Який сенс поділення речей на речі в обороті та речі, вилучені з
обороту'?

83. Що таке майно, плоди?

84. Який сенс поділення речей на головні та побічні речі?

85. Що таке володіння? Чим від володіння відрізняється держання?

86. Поясніть правову різницю між незаконним добросовісним і неза­
конним недобросовісним володінням.

87. Відповідальність незаконного добросовісного та незаконного не­
добросовісного володільців, можливість набуття речі за терміном
набувальної давності.

88. Що таке похідне володіння?

 

89. В чому полягали обов'язки володільця?

90. Порядок набуття і втрати володіння.

91. Позовний захист володіння.

92. Преторські інтердикти на захист володіння.

93. Що таке обмеження права власності?

94. Вкажіть види сервітутів.

95. Дайте визначення узуфрукту.

96. Що таке емфітевзис і суперфіцій?

97. Що таке заставне право?

98. Що таке фідуціарний правочин?

99. З яких основних елементів складається право власності?

 

100. Що таке квіритська, преторська (бонітарна) та провінційна влас­
ність? Чи міг римський громадянин володіти провінційною влас­
ністю?

101. Визначіть поняття спільної власності.

102. Які речі не могли бути предметами права власності? Які речі
могли бути предметом права власності, але вилучалися з обігу?

103. Обмеження у користуванні власністю - за законом і за правочином.

104. Заборони відчуження приватної власності.

105. Первісні способи набуття права власності.

106. Похідні способи набуття права власності.

107. Що таке віндикаційний позов?

108. Захист права власності засобами прогібіторного та негаторного
позовів.

109. Публіціанський позов у захисті права власності.

110. Дайте юридичне визначення терміну "зобов'язання". Чим зобо­
в'язальне право відрізняється від речового? Що є предметом
зобов'язання?

111. Що таке двосторонні зобов'язання, натуральні зобов'язання?

112. Як виникає зобов'язання?

113. Що таке правочин? Які правочини визнавалися дольовими, а які
солідарними у спірних випадках?

114. Чи допускалася заміна сторін у зобов'язанні? Що таке
"новація"? Що таке "цесія"? Назвіть вимоги до цесії.

 

115. Перечисліть вимоги до виконання зобов'язання. У яких випад­
ках кредитор міг відмовитися прийняти виконання зобов'язання
боржником?

116. Які існують вимоги щодо часу виконання зобов'язання?

117. Умови наступу відповідальності за порушення зобов'язання.

118. У яких випадках боржник ніс відповідальність не лише за уми­
сел і тяжку вину, але й за легку вину? Критерії поділу вини на
"тяжку" і "легку".

119. Чи міг боржник бути звільненим від відповідальності за невико­
нане зобов'язання?

120. Перечисліть форми забезпечення зобов'язань.

121. У якому порядку погашалося зобов'язання у випадку смерті борж­
ника?

122. Перечисліть види припинення зобов'язань, крім виконання.

123. Що називається "випадковою неможливістю виконання"? У
яких двох формах може виступати випадкова неможливість ви­
конання зобов'язання?

124. У чому відмінність юридичних понять "зобов'язання" і
"договір"?

125. Назвіть основні групи контрактів і вкажіть критерії такого поділу.

126. Перечисліть умови дійсності договорів.

127. Що таке "помилка"? Які випадки помилки заінтересованої сто­
рони визнавалися римськими юристами достатньою підставою
для визнання договору недійсним?

128. Назвіть визначення та види омани. Що таке обман, примус?

129. Що означає термін "зміст договору"? Які умови називалися істо­
тними (звичайними, випадковими)?

130. Чим поняття "термін" відрізняється від поняття "умова"? Які є
види умов?

131. Які договори називалися "чистими"?

132. Дайте визначення каузі, каузальним та абстрактним договорам,

133. Який був порядок укладення договору?

134. Які контракти називалися реальними?

135. Що відрізняє позичку від позики?

 

135. Що відрізняє позичку від позики?

136. Чому в договорі поклажі зберігач, як правило, не несе відповіда­
льності за легку вину?

137. Що таке застава?

138. Чому договір купівлі-продажу був віднесений римським приват­
ним правом до групи консенсуальних контрактів?

139. У яких випадках продавець несе відповідальність за евікцію?

140. Які права мав боржник у договорі найму?

141. В чому принципова відмінність договору доручення від догово­
ру найму?

142. Що таке договір підряду?

143. Які контракти відносяться до безіменних?

144. Які зобов'язання виникали з деліктів?

145. Що таке спадкове право, спадкування, спадкова маса, заповіт?

146. Що таке універсальна і сингулярна наступність у спадкуванні?

147. Назвіть обов'язкові вимоги до заповіту.

148. Коли наступало спадкування за законом? Що таке спадкування
за правом представництва?

149. При яких умовах заповіт вважався не дійсним?

150. Які існували вимоги до прийняття спадщини?

151. Що таке заповідальний відказ (легат)?

 

27. Благая І. Історія правового інституту застави // Право України. -
1999. -№ 1.-С. 39-41.

28. Русу С.Д. Суб'єктний склад деліктних зобов'язань за римським
приватним правом // Юридичний вісник. - 2004. - № 4. — С. 110-115.

29. Михальнюк О. Формування інституту поруки у римському прива­
тному праві // Юридична Україна. - 2005. - С. 34-38.

30. Майданик Н. Еволюція цивільно-правового регулювання зобов'я­
зань // Право України. - 2005. - № 1. - С. 109-113.

31. Підопригора О.,Харитонов Є. Римське право як підґрунтя юриди­
чної освіти// Право України. - 2000. -№1.-С. 117-120.

ПІДСУМКОВІ ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Вимоги щодо оформлення та змісту роботи

Підсумкові індивідуальні завдання здаються у друкованому вигля­ді 14 шрифтом з полуторним інтервалом з виділенням напівжирним шрифтом ключових термінів, загальним обсягом не менше 4 сторінок. Наприкінці роботи повинен бути список використаної літератури, не менше 3-х підручників та посібників та бажано не менше однієї нау­кової статті з римського приватного права, що стосується теми індиві­дуального завдання. Перше завдання - накреслення схеми -допускається виконувати за допомогою олівця та лінійки. Завдання по складенню структурно-логічної схеми бази знань за темою пропо­нується складати за допомогою ключових слів в залежності від струк­турної та логічної послідовності викладення навчального матеріалу. Наприклад: правочин — зобов'язання - договір. Схема складається за допомогою прямокутників та стрілок, з поділенням на види, з визна­ченням головного та другорядного шляхом величини шрифту.

Варіант 1

1. Складіть структурно-логічну схему бази знань за 1 темою за допо­
могою прямокутників та стрілок, з поділенням на види, з визна­
ченням головного та другорядного шляхом величини шрифту.

2. Дайте правову характеристику договору товариства.

3. Чим поняття "термін" відрізняється від поняття "умова" у догово­
рі? Які є види умов?

4. Хто такі колони? Як і чому відбувалося прикріплення колонів до
землі?

5. Що таке імперативні, уповноважуючі та диспозитивні норми пра­
ва (на прикладі римського приватного права).

6. Що таке едикт? Які посадові особи в Римі мали право видавати
едикти?

7. Як виникає зобов'язання?

Варіант 2

1. Складіть структурно-логічну схему цивільно-правових позовів за допомогою прямокутників та стрілок, з поділенням на види, з визначенням головного та другорядного шляхом величини шрифту.

2. Чому, на Вашу думку, становлення сучасного юриста немислиме
без знання основ римського приватного права?

3. Поясніть відмінність між агнатською і когнатською спорідненістю.

4. Які вимоги до створення та припинення корпорацій встановив
Август?

5. Що вважалося найдавнішою кодифікацією звичаїв?

6. Умови наступу відповідальності за порушення зобов'язання.

7. Яким чином претори у своїй юридичній практиці обходили норми
цивільного права? Яке право називалося "голим"?

Варіант З

1. Складіть структурно-логічну схему захисту володіння і речових
прав за допомогою прямокутників та стрілок, з поділенням на
види, з визначенням головного та другорядного шляхом величини
шрифту.

2. Дайте характеристику особистому позову. Які ще були види позо­
вів?

3. Яким був юридичний статус рабів?

4. Хто такий суб'єкт права та від чого такий статус залежить?

5. Чи мали жінки в Римі однакову право- і дієздатність з чолові­
ками? В чому полягала різниця?

6. Перечисліть форми забезпечення зобов'язань.

7. Який принцип покладено в основу розмежування права на прива­
тне і публічне? Як підходили до вказаної проблеми римські юристи?

Варіант 4

1. Складіть структурно-логічну схему цивільно-правових заходів
права власності за допомогою прямокутників та стрілок, з поді­
ленням на види, з визначенням головного та другорядного шля­
хом величини шрифту.

2. Які особи визнавалися безчесними та обмежувалися у правах?

3. Що таке дієздатність? Як це питання трактувалося у римсько­
му приватному праві?

4. На яких умовах шлюб припинявся?

5. Вкажіть два типи юридичних осіб в римському праві. Як виника­
ли і припиняли свою діяльність юридичні особи?

6. Кому і у якому порядку призначалися опікуни? В чому поля­
гали обов'язки опікунства?

7. В чому в період принципату полягала взаємна зацікавленість ім­
ператорів і світил юриспруденції? Якими були правові наслідки
цього інтересу?

Варіант 5

1. Складіть структурно-логічну схему бази знань за 2 темою за до­
помогою прямокутників та стрілок, з поділенням на види, з визна­
ченням головного та другорядного шляхом величини шрифту.

2. Назвіть поняття витрат та їх види.

3. Чи дійсно громадяни Риму були рівні між собою у своїх циві­
льних правах? Назвіть приклади нерівності.

4. Назвіть основні структурні підрозділи приватного права.

5. Чи була можливість у Стародавньому Римі просування плебеїв
по суспільній драбині?

6. В чому полягали обов'язки володільця?

7. Що таке позовна давність та що є початком її спливу?

Варіант 6

1. Складіть структурно-логічну схему обсягів відповідальності від­
повідача за віндикаційним позовом за допомогою прямокутників
та стрілок, з поділенням на види відповідачей, з визначенням го­
ловного та другорядного шляхом величини шрифту.

2. Що належить до нерухомих речей?

3. Що таке рабський пекулій та чому він виник?

4. Як набувалося і втрачалося громадянство Риму?

5. Що таке екстраординарний процес?

6. Якими були перші юридичні особи?

7. Перечисліть умови дійсності договорів.

Варіант 7

1. Складіть структурно-логічну схему умов дійсності договорів за
допомогою прямокутників та стрілок, з поділенням на види, з визна­
ченням головного та другорядного шляхом величини шрифту.

2. Які особливості мають корпоративні об'єднання?

3. На якому правовому становищі перебувала дружина у шлюбі кум
ману та сине ману?

4. Як здійснювалася дієздатність юридичної особи?

5. Що таке фамілія? Хто такий патер, який його правовий статус та
влада?

6. Чим пояснюється історична заміна легісакційного процесу фор­
мулярним?

7. Назвіть основні відмінності між речовим і зобов'язальним пра­
вом. Що таке делікт?

 

Варіант 8

1. Складіть структурно-логічну схему бази знань за 3 темою за до­
помогою прямокутників та стрілок, з поділенням на види, з визна­
ченням головного та другорядного шляхом величини шрифту.

2. Як виникала та припинялася правоздатність?

3. Що таке батьківський пекулій?

4. Які існували правила цивільного процесу?

5. Чи були раби суб'єктами цивільного права?

6. Що таке похідне володіння?

7. Умови укладення шлюбу (узаконення конкубінату).

Варіант 9

1. Складіть структурно-логічну схему спадкування за допомогою
прямокутників та стрілок, з поділенням на види, з визначенням
головного та другорядного шляхом величини шрифту.

2. Який сенс поділення речей на споживчі та неспоживчі?

3. Якими способами відбувалося розлучення у римському шлюбі?

4. Чому виникла потреба придумати юридичні особи?

5. Хто такі латини? В чому полягали відмінності в правовому ста­
новищі латинів різних категорій?

6. Що таке заставне право?

7. З яких двох стадій складався в період Республіки цивільний про­
цес? Яка була роль претора?

Варіант 10

1. Складіть структурно-логічну схему прав на чужі речі за допомо­
гою прямокутників та стрілок, з поділенням на види, з визначен­
ням головного та другорядного шляхом величини шрифту.

2. З чого складалася повна правоздатність, хто її мав та що він
міг робити?

3. Чому договір купівлі-продажу був віднесений римським приват­
ним правом до групи консенсуальних контрактів?

4. Що таке неписане право, звичаєве право?

5. Що могло стати підставою для відпуску раба на волю? Чи мав
вільновідпущеник рівні права з вільнонародженими? Чим був
зобов'язаний вільновідпущеник своєму колишньому господарю
та його сім'ї?

6. Яким був правовий порядок розпорядження майном у родині?

7. Яке відношення існувало до саморозправи?

Варіант 11

1. Складіть структурно-логічну схему публічного та приватного права за допомогою прямокутників та стрілок, з визначенням

відмінностей, з поділенням на види, з визначенням головного та другорядного шляхом величини шрифту.

2. Чим пояснювалася необхідність введення інституту позовної дав­
ності?

3. Які були правові відносини подружжя?

4. З яких трьох статусів складалася повна цивільна правоздат­
ність римського громадянина? Чи були в принципі можливи­
ми зміни у цих трьох статусах в бік підвищення (пониження)?

5. Що таке легісакційний процес? Дайте йому характеристику. У
якому порядку він проходив? Назвіть переваги та недоліки цього
процесу.

6. Що таке тілесні та безтілесні речі?

7. Назвіть форми діяльності юристів у Стародавньому Римі.

Варіант 12

1. Складіть структурно-логічну схему бази знань за 4 темою за до­
помогою прямокутників та стрілок, з поділенням на види, з визна­
ченням головного та другорядного шляхом величини шрифту.

2. Що таке особа чужого права, її права?

3. Що таке стипуляція, ввід у володіння, реституція? У яких випад­
ках вони застосовувалися претором?

4. Який був порядок укладення договору?

5. Які наслідки пропуску строку позовної давності? Що таке натура­
льні зобов'язання?

6. Що таке майно, плоди?

7. Визначіть поняття речового та зобов'язального права. За допомо­
гою яких позовів у римському праві розмежовувалися речові та
зобов'язальні права?

Варіант 13

1. Складіть структурно-логічну схему обмеження дієздатності за
допомогою прямокутників та стрілок, з поділенням на види, з
визначенням головного та другорядного шляхом величини шрифту.

2. Що таке емфітевзис і суперфіцій?

3. Що таке абсолютний і відносний захист?

4. Що таке річ, товар, яка між ними відмінність?

5. У чому відмінність юридичних понять "зобов'язання" і "договір"?

6. В чому полягала принципова різниця між двома основними вида­
ми законного римського шлюбу?

7. Що таке інтердикт? Хто міг надавати інтердикт? Порівняйте ін­
тердикт з законом.

 

Варіант 14

1. Складіть структурно-логічну схему бази знань за 5 темою за до­
помогою прямокутників та стрілок, з поділенням на види, з ви­
значенням головного та другорядного шляхом величини шрифту.

2. Які існують вимоги щодо часу виконання зобов'язання?

3. Преторські інтердикти на захист володіння.

4. Що таке речі складні, прості та подільні, неподільні?

5. Що таке позов? Дайте характеристику речовому позову.

6. Якими саме цивільними правами могли бути наділені грома­
дяни Римської держави?

7. Що таке батьківська влада в римському цивільному праві? Якими
способами вона встановлювалася?

Варіант 15

1. Складіть структурно-логічну схе