Поняття та загальна характеристика секти. Організація секти.

Термін секта походить від лат. secta – школа, учення. У повсякденній мові поняття секта з часом все більше асоціювалася з дієсловом secare – відокремлювати, відрізувати. Таким чином секта – це особлива релігійна спільнота, або група, що відокремилася від традиційної релігії. Ще однією назвою секти є деструктивний культ – це така організація, яка використовує крайні й неетичні техніки маніпулювання для вербування та утримання своїх членів. Вона має тенденцію прямо здійснювати контроль думок, почуттів і поведінки своїх прихильників з метою задоволення інтересів лідерів і самодостатньої групи. До таких груп, які набули найбільшого поширення відносяться Біле братство, Діти Бога, Богородічний центр, група Універсальне життя, Місія божественного світла, Трансцедентальна медитація.

Секта звертається до духовних потреб людини: пошук сенсу життя, віра і безсмертя душі, позбавлення людства від страждань. Насправді ж секти переслідують меркантильні інтереси, а саме – збагачення еліти за рахунок фінансової і фізичної експлуатації рядових членів і завоювання влади. Для цього створюється ієрархія із «залізною» дисципліною, беззаперечною покорою вчителю, принциповим приховуванням головних завдань (правду знає лише вузьке коло і сектант поступово посвячується в плани секти в міру просування вверх по ієрархії).

Людей, що належать до однієї із світових релігій об’єднує загальне розуміння цінностей і принципів, а сектантів понад усе авторитет наставників і особисті відносини з ін. членами секти. Звідси деяка організаційна рихлість великих релігій і протиставлена їм залізна організованість сект.

Одним із головних елементів релігійного сектантства є протест проти релігійних церков. В умовах панування релігії і містики вербування в нову секту відбувається за рахунок відходу віруючих від ін. релігій, нерідко в умовах справжніх духовних епідемій. Цікавим явищем в сектантстві є його постійне дроблення на безліч дрібніших течій через незадоволеність диктаторством, вплив ін. віровчень.

Характерними для секти є:

1) Різношерстість складу.

2) Різний життєвий рівень верхів і низів.

3) Невідповідність між сподіваннями рядових віруючих і тим, що їм підносять як духовне.

Можна вказати ряд ін. організаційних моментів в житті сектантських общин, а саме:

1) Сплата членських внесків у вигляді добровільних приношень, або навіть обов’язкових відрахувань (наприклад, у адвентистів).

2) Організаційна структура включає обов’язкове підпорядкування рядових членів своєму керівнику; деякі секти випускають друкарські видання, рукописні матеріали і так звані інструктивні листи; загально проходять молитовні збори.

Організація сект. Найбільш істотні особливості організації сект:

1) Об’єднання віруючих на основі особистих симпатій, особистих відносин, загальних інтересів.

2) Об’єднання на основі протесту проти суспільства і всіх ін. релігійних суспільств.

3) Об’єднання на основі твердого статуту, що визначає порядок управління і внутрішнього життя секти, правила прийому нових членів, обов’язку віруючих і т.д.

У секті існує пряма фіксація членства, а саме кожен віруючий приймається в неї в індивідуальному порядку. Прийом нових членів строго регламентований статутом. Вони протягом певного часу проходять випробувальний термін. В період проходження випробувального терміну від новачка потрібна активна робота, співпраця в общині, вивчення віровчення, статуту організації і всіх розпоряджень, які регламентують не тільки життя і діяльність кожного віруючого в общині, але і його поведінку вдома, в сімї, в суспільстві. Також існує поняття кандидатського стажу (пятидесятники). Також члени секти. Або общини за цей час можуть познайомитися і дізнатися, що з себе представляє вступаючий в общину.

Тривалість кандидатського стажу не обмежується строгими рамками. Цей період може бути такої тривалості, яка буде потрібна для ретельного вивчення і виховання того, що поступає в християнському дусі для перетворення його в християнського фанатика, сліпе і безвольне знаряддя керівників общини.

Особливе значення в сектах надається зміцненню дисципліни. Це забезпечується все більш строгим контролем членства, підпорядкуванням керівникам, застосуванням різних заходів стягнення аж до виключення з общини тимчасового, або повного.

 

51. Мотивація вступу людини в релігійну секту базується на 3 основних потребах людини:

1. потреба в спільноті
2. потреба в структурованості
3. потреба в значущості для оточуючих.

Потреба в спільноті. Члени релігійних сект пропонують самотнім людям (новачкам) дружбу, безумовне прийняття і схвалення. Така щира поведінка і увага дуже високо цінується ними, аж до крайніх проявів. Такі люди обмежують контакти з рідними, а нерідко і взагалі відмовляються від таких контактів зі своїми сім»ями та друзями і жертвують всі свої гроші на благо секти.

Потреба в структурованості. Культ пропонує структурованість навколишньої дійсності. Накладаються жорсткі обмеження на поведінку, вимагається дотримання дисципліни, а в крайніх проявах досягається потрібний рівень слухняності через побої, примусову працю чи ув»язнення. Америк. Психіатр говорив, що люди часто готові істотно обмежити свою свободу тільки для того, щоб принести в своє життя якусь визначеність.

Потреба в значущості для оточуючих. Члени культової секти, які вважають що їхнє розуміння світу і життя єдино правильне, жорстко поділяють всіх людей на «МИ» (завжди справжні люди у всіх сенсах, які приймають цінність даного світу) і «ВОНИ» («не зовсім люди», напівлюди, ті, що заблукали). У звязку з цим всі деструктивні культи пропагують політику «подвійних стандартів», тобто любов і щирість, але по відношенню тільки до своїх.

Люди, які знаходяться в стані кризи, які перебувають під впливом травматичних переживань, дуже легко залучаються членами секти в свої ряди. Головним мотивом вступу в секту є бажання подолати свій душевний біль. Взагалі, на людей, які є учасниками секти особливе враження справляє поява сенсу життя та отримане відчуття безпеки, приналежності до групи. (Секта стає для багатьох видом довершеної сім»ї).

 

Психодинаміка секти.

А) Стадії відходу від релігії й залучення в секту

Відхід від релігії відбуваєтсья не одномоментно. Це тривалий процес, що має кілка етапів.

На першому етапі релігія витісняється з суспільного життя людей. Доктрина пануючої церкви втрачає грунт в суспільній свідомості і суспільно-політичній практиці більшості народу. Дана релігія перестає бути ідейною основою для того або іншого суспільного руху

На другому етапі відбувається зміщення центру релігійного життя з його суспільних форм в сферу особистого і сімейного побуту. Саме тут починається відхід частини віруючих в секти, які замінюють суспільні форми богослужіння груповими, сімейними, коли сама церква стає непотрібною.

На третьому етапі відходу людини від релігії релігійність людей обмежується виключно їх внутрішнім (психічним, етичним і т. п.) життям. Тут майже повністю віруючі відмовляються від зовнішніх форм релігійності. Релігія стає для віруючого якимсь внутрішнім світлом. Саме на цьому етапі людина легко втягується в секту.

Стадії насильної індлоктринізацї членів сект за Л. Штаммом:

1. Фаза вербування здійснюється людьми, що інтуїтивно відчувають потенційного члена секти. На цій фазі відбувається емоційне дестабілізація людини і заплутування в суперечностях. Вербуючий член секти прагне викликати довіру на тривалий час, демонструє бажання надати допомогу що має потребу, направивши його на вірний шлях. Людина, щоздійснює вербування, виглядає натхненною, радісною, проявляє себе членом співтовариства, яке всіх робить щасливим.

2. Введення в учення полягає у викладі основних положень пропонованої доктрини. Основним завданням цього етапу є психологічна прив'язка вербованої людини із залученням його в проголошувану ідеологію, в сенс таїнства. Форма залучень може бути різноманітною: курси, семінари, лекції, богослужіння, вивчення книг, проглядання відеокасет, під час яких «учення», висловлювані засновниками секти, видаються «порційно». Спостерігається тенденція зв'язувати людей новими обов'язками, не залишаючи ним часу для самостійного критичного осмислення того, що відбувається. Активно використовуються компліменти і похвали типу: «Як добре, що ти прийшов, як ми ради тебе бачити» і ін. Таким чином, людина одержує приємну для нього емоційну підтримку. Процес введення в учення направлений на посилення контролю над думками і відчуттями. Активно використовується аутосуггестия, при якій людина починає вважати, що він одержує в секті саме те, до чого він прагнув. Створюється своєрідна картина ілюзорного світу, що володіє аддиктивной привабливістю. Вербувальники намагаються переконати людину в тому, що перебування в секті зробить його наближеним до еліти, що відкрила для себе особливу правду.

Поступово у вербованого зникає критичне відношення, яке могло бути присутнім раніше. Паралельно щепиться прагнення до досягнення значущої мети.

Індоктрінация приводить до появи у людей нової ідентичарсті, нової особи, що думає, відчуває в інших категоріях, використовується інша система цінностей. Формується нова аддиктивна особа

Наявність нової ідентичності приводить до розщеплювання особи з виникненням в підсвідомості.ощущения небезпеки і невідповідності. Існує точка зору, що свідчить про те, що сформована у людини аддиктивная особа конфронтирует з колишньою особою. Відчуття роздвоєності може провокувати емоційну напругу. Підсвідомі імпульси за наявності подвійної ідентичності не контролюються достатньою мірою. Можливість прориву енергетичного потенціалу з глибини підсвідомості в цих станах зростає. Має значення не тільки явище розщеплювання (наявність двох осіб — аддиктивной і умовно нормальної), але і зміст переживань аддиктивной особи. Якщо зміст переживань носить такий характер, що воно більше стимулює підсвідомість, то небезпека прориву матеріалу з підсвідомості посилюється.; Аддіктівная особа, що має як зміст аддикции ваблення до їжі, характеризується малою залученою Глибинної підсвідомості. Порушення драйву до їжі, природно, відбувається, 'але ця стимуляція індивідуальної підсвідомості відрізняється якісно від стимуляції колективної підсвідомості, що відбувається під впливом релігійного відчуття в сектах. Тому, специфікою формування аддиктивной Особи в рамках секти є більш виражена небезпека виникнення психічного захворювання, що підтверджується практикою. Аналіз показує, що психічні порушення шизофреноформного характеру у патологічних азартних гравців, у осіб з переїданням, зустрічаються рідше, ніж у членів тоталітарних сект. Аддікция до секти в цьому плані представляє значно велику небезпеку.

Порівняння змін, що відбуваються в психіці людини в результаті його участі в секті із змінами, що виникають при аддикции, може проводитися і з кількісної сторони, виражаючись в тому і в іншому випадку в прагненні людини одержувати все більше і більше переживань, і 3 часом у члена секти критичне усвідомігння пригноблюється, колишня особа витісняється.

3. Зв'язок, що збільшується, з групою виявляється в розриві людини з колишнім «корінням». Життя тече в лоні групи. Відбувається переривання контактів з тими, хто відволікає від постійного зв'язку з Групою.

4. Альенация (відчуження) від навколишнього світу і ізоляція, що відбуваються паралельно зі все великим входженням в життя секти.

5. Зміцнення прихильності до учення секти, що характеризується посиленням залежності, контролю над свідомістю і відчуття ідентичності з сектою.