Основні органи, які мають повноваження контролювати діяльність суб’єктів аграрного права.

 

Державно-правове регулювання агропромисловим комплексом, крім функцій управління, передбачає здійснення органами держав­ного управління державного контролю за додержанням аграрного законодавства всіма аграрними товаровиробниками.

Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості та комплексного розвитку сільських територій.

У складі Міністерства аграрної політики України дакі підпозділи:

-Управління ревізії і контролю;

-Державна інспекція з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку;

-Департамент харчової промисловості;

-Державний департамент ветеринарної медицини;

-Державна служба з охорони прав на сорти рослин;

-Державна інспекція з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку;

-Головна державна племінна інспекція;

-Українська державна насіннєва інспекція.

Головна державна інспекція з карантину рослин України При Міністерстві аграрної політики України на підставі наказу від 8 листопада 2000 р. № 222 створені і діють відповідні структур­ні підрозділи. Управління ревізії і контролю є самостійним струк­турним підрозділом центрального апарату Міністерства аграрної політики України (діє на підставі Положення про Департамент стратегії розвитку аграрної економіки, затвердженого вищевказа­ним наказом.

На нього покладено функції організації і проведення згідно з чинним законодавством ревізій та перевірок господарсько-фінан­сової діяльності державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерства.

Це управління контролює цільове та ефективне використання бюджетних коштів, матеріальних і фінансових ресурсів, збережен­ня державного майна, правильність і достовірність ведення бухгал­терського обліку, виявлення та усунення фактів порушення фінан­сової дисципліни, викриває нанесені збитки, безгосподарність і марнотратство, перекручення звітності на підприємствах, в устано­вах і організаціях, що належать до сфери управління міністерства.

Контроль якості сільськогосподарської продукції покладено на Держконтрольсільгосппрод згідно «Положення про Державну інспекцію з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку” затв. постановою КМУ від 22 січня 2004 р. N 65

Держконтрольсільгосппрод є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінагрополітики і підпорядковується йому. Держконтрольсільгосппрод є правонаступником Головної державної інспекції якості та сертифікації сільськогосподарської продукції Мінагрополітики.

У межах своїх повноважень Держконтрольсільгосппрод узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, здійснює систематичний контроль за його виконанням, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх на розгляд Міністру аграрної політики. Координує роботу з додержання нормативно-правових актів на підприємствах незалежно від форми власності та господарювання, здійснення державного контролю якості сільськогосподарської продукції, додержання технічних умов, вимог технічних регламентів, державних стандартів та інших нормативно-технічних документів під час її виробництва, зберігання та реалізації, ведення технологічних процесів. Здійснює інші функції.

Державна інспекція по нагляду за технічним станом машин, об­ладнання та якістю пально-мастильних матеріалів є окремим під­розділом Міністерства аграрної політики України, яка діє на під­ставі Положення і забезпе­чує в межах наданих повноважень реалізацію державної політики з питань нагляду за технічним станом машин та обладнання підпри­ємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а та­кож здійснення через систему органів Держтехнагляду державного технічного нагляду за дотриманням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами правил техніч­ної експлуатації та вибракування машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, посівних та збираль­них машин), правил транспортування та зберігання нафтопродук­тів на підприємствах і в організаціях галузей агропромислового ви­робництва.

Державний насіннєвий контроль здійснюється Українською дер­жавною насіннєвою інспекцією Міністерства аграрної політики Ук­раїни, повноваження якої закріплені в Положенні про Українську державну насіннєву інспекцію, затвердженому наказом Мінагропо­літики України від 19 грудня 2000 р. № 255.

Українська державна насіннєва інспекція Міністерства аграр­ної політики України відповідно до Закону України від 26 грудня 2002 р. "Про насіння і садивний матеріал'", є органом державного контролю в насінництві. Вона очолює службу державного насіннє­вого контролю України, яка складається з Укрдержнасінінспекції, Державної насіннєвої інспекції Автономної Республіки Крим, об­ласних, міжрайонних, районних та міських державних насіннєвих інспекцій.

Ця інспекція та її органи на місцях здійснюють державний кон­троль за діяльністю суб'єктів усіх форм власності й господарюван­ня у сфері насінництва, які займаються виробництвом, заготівлею, обробкою, зберіганням, реалізацією й використанням насіння сіль­ськогосподарських культур, декоративних і лікарських рослин та садивного матеріалу картоплі щодо додержання ними методичних і технологічних вимог із забезпечення сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння, за ве­денням документації сортових посівів, ділянок гібридизації насін­ня, за правильним відбором проб на визначення посівних якостей насіння для власних потреб виробника, за оформленням документів про сортові, гібридні та посівні якості насіння, за введенням на­сіння в оборот. Важливим є той факт, що право видачі документів про якість насіння для всіх видів використання та в експортно-ім­портних операціях надається лише державним насіннєвим інспек­ціям.

Згідно із Законом України від 30 червня 1993 р. "Про карантин рослин" в системі Мінагрополітики діє Головна державна служба з карантину рослин. Вона діє на підставі Статуту державної служби з карантину рослин України, який Кабінет Міністрів затвердив сво­єю постановою від 28 жовтня 1993 р. № 892. На неї покладено обов'язок здійснювати систему державних заходів щодо захисту рослин, продукції їх перероблення, сировини, окремих вантажів тощо від карантинних об'єктів.

До державної служби з карантину рослин належать: Головна державна інспекція з карантину рослин з Центральною науково-дослідною карантинною лабораторією та Центральний фумігаційний загін Мінагрополітики, інші спеціальні органи в галузі каран­тину рослин, підпорядкованих Головній державній інспекції з ка­рантину рослин.

Статут державної служби визначає основні завдання з каранти­ну рослин, до яких належить: охорона території країни від занесен­ня або самостійного проникнення з-за кордону або з карантинної зони карантинних об'єктів; їх своєчасне виявлення, локалізація й ліквідація, а також запобігання проникненню їх в регіони країни, де вони відсутні, здійснення державного контролю за додержанням особливого карантинного режиму й вжиттям заходів щодо каран­тину рослин під час вирощування, заготівлі, вивезення, ввезення, перевезення, зберігання, перероблення, реалізації та використання підкарантинних матеріалів та об'єктів.

До компетенції органів державної служби з карантину рослин віднесено: проведення експертизи підкарантинних матеріалів та об'єктів, видача карантинних документів на імпорт насіння, рос­лин і продукції рослинного походження; внесення подання до Ка­бінету Міністрів України про запровадження особливого карантин­ного режиму, здійснення контролю за додержанням законодавства з карантину рослин, зокрема під час укладання договорів (контрак­тів) на завезення з-за кордону продукції рослинного походження; державний контроль за вжиттям карантинних заходів підприємс­твами, установами, організаціями та громадянами. Для виконання цих повноважень вказані органи мають право вживати відповідно до законодавства термінові заходи щодо локалізації та ліквідації ка­рантинних об'єктів, запобігання їх поширенню.

Закон України від 25 червня 1992 р. "Про ветеринарну медици­ну" передбачає здійснення державного ветеринарного контролю. Органом, який виконує ці функції є Державний департамент ветеринарної медицини, що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 р. № 641. Державний департамент ветеринарної медицини є урядовим орга­ном державного управління, що діє у складі Мінагрополітики і йо­му підпорядковується. Напрямами його діяльності є:

здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю й нагляду за якістю та безпекою сировини, продовольчої сировини, продуктів та харчових продуктів тваринного походження, а також охорони території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони будників інфекційних хвороб тварин;

узагальнення практики застосування законодавства з питань, які належать до його компетенції, розробка пропозицій щодо вдос­коналення цього законодавства;

розроблення й реалізація в установленому порядку комплексу заходів щодо: охорони території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хво­роб тварин; профілактики, діагностики інфекційних, інвазійних і незаразних захворювань тварин та їх лікування; захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей; державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду за виробництвом доброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні продукції тваринного поход­ження тощо.

Держветмедицини виконує свої повноваження безпосередньо та через управління ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, обласних і районних держадміністрацій, регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті, підприємства, установи і організації ветери­нарної медицини.