Порядок створення господарських товариств.

 

Здійснюється в 3 етапа:

1) прийняття рішення та затвердження статуту чи установчого договору;

3) внески учасниками соїх майнових часток;

4) державна реєстрація.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГК суб'єкт господарювання може бути утворений:

а) за рішенням власника (власників) майна або уповнова­женого ним (ними) органу (загальний порядок). Уповнова­жені органи, які можуть бути засновниками підприємств, визначає власник.

Засновники реалізують засновницькі права шляхом:

-обрання організаційної форми суб'єкта господарюван­ня; визначення цілей і предмета його діяльності;

-прийняття рішення про його створення; затвердження в установленому порядку статуту;

-передачі безоплатно на баланс суб'єкта господарюван­ня основних фондів та обігових коштів;

-формування органів управління, визначення у статуті меж їхніх повноважень тощо.

б) у випадках, спеціально передбачених законодавством, - за рішенням інших органів, організацій і громадян (спеціальнип порядок). Так, в окремих випадках (наприклад, щодо підприємств будівельного комплексу) функції і по вноваження щодо утворення державних унітарних підприємств Кабінет Міністрів України делегує господарсь ким об'єднанням: корпораціям, концернам тощо.

Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) відкритих акціонерних товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного (складеного) капіталу повинен бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою).

Ст. 56 ГК визначає також способи утворення суб'єкта господарювання:

- шляхом заснування нового суб'єкта господарювання;

- шляхом реорганізації (злиття, приєднання, виділен­ня, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта гос­подарювання;

- шляхом примусового поділу (виділення) діючого суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-конкурен-тного законодавства.

Господарське товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація господарського товариства здійснюється відповідно до закону.

Державна реєстрація суб'єктів господарювання - це засвідчення факту створення або припинення юридичної осо-би, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реє­страційних дій, які передбачені законом, шляхом внесен­ня відповідних записів до Єдиного державного реєстру. ЗУ «Про дер­жавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 р.

Згідно з Законом порядок проведення державної реєст­рації суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізич­них осіб - підприємців) включає, зокрема:

-перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вка­зані в реєстраційній картці;

-перевірку документів, які подаються державному реє­стратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

-внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

-оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстра­цію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Державна реєстрація суб'єктів господарювання прово­диться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у ра­йонній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи зас­новник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору такі документи:

-заповнену реєстраційну картку на проведення держав­ної реєстрації юридичної особи.

-копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

-два примірники установчих документів.

-документ, що засвідчує внесення реєстраційного збо­ру за проведення державної реєстрації юридичної особи (ч. 1 ст. 24 Закону). Відповідно до ст. 10 Закону реєстраційний збір за проведення державної реєстрації справляється у такому розмірі:

10 НМДГ -за проведення державної реєстрації юридичної особи;

Строк державної реєстрації юридичної особи не пови­нен перевищувати три робочих дні з дати надходження до­кументів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Господарське товариство може відкривати рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди лише після його державної реєстрації. Угоди, укладені засновниками товариства до дня його реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством в порядку, визначеному законом та установчими документами.(ч.1 ст.84 ГК)

Угоди, укладені засновниками до дня реєстрації товариства і в подальшому не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідки лише для осіб, які уклали ці угоди. (ч.1 ст.84 ГК)

Відповідно до ст. 82 ГК установчим документом повно­го товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Установчі документи господарського товариства відпо­відно до ст. 4 Закону «Про господарські товариства» по­винні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменуня та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад і компетенцію органів товариства та порядок прий­няття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких не­обхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та поря­док ліквідації і реорганізації товариства.

Статут акціонерного товариства, крім зазначених в ст. 4 Закону «Про господарські товариства» відомостей, пови­нен містити також відомості про види акцій, що випуска­ються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновника­ми, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у ст. 4 Закону «Про господарські товариства», повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Статутом може бути встановлено порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості май­на, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників.

Засновницький договір повного товариства і коман­дитного товариства, крім відомостей, зазначених у ст. 4 Закону «Про господарські товариства», повинні визнача­ти розмір частки кожного з учасників, форму їх участі у справах товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів. Стосовно вкладників командитного товариства в засновницькому договорі вказуються тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства та розмір, склад і поря­док внесення ними вкладів.

Найменування господарського товариства повинно містити зазначення виду товариства, для повних товариств і командитних товариств - прізвища (найменування) учас­ників товариства, які несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, а також інші необхідні відомості. Найменування господарського това­риства не може вказувати на належність товариства до органів державної влади чи органів місцевого самовряду­вання.

До установчих документів можуть бути включені також відомості щодо інших умов діяльності господарського то вариства, які не суперечать закону. Якщо в установчих документах не вказано строк діяльності господарського товариства, воно вважається створеним на невизначений строк.

Установчі документи господарського товариства у пе­редбачених законом випадках погоджуються з Антимоно-польним комітетом України.

Порушення встановлених ст. 82 ГК вимог щодо змісту установчих документів господарського товариства є підста­вою для відмови у його державній реєстрації.