Пенсії за вислугу років окремим категоріям працівників інших галузей національної економіки

Це — найчисленніша група працівників, які користуються правом на пенсію за вислугу років. Сюди входять працівники, зайняті в різних галузях національної економіки. Неоднакові і професії цих працівників, і умови призначення їм пенсій. Бага­тьом працівникам пенсії за вислугу років призначаються не лише за наявності певного стажу роботи за спеціальністю, а й з дося­гненням відповідного віку, який знижено на 5 років порівняно з пенсіями за віком.

Визначальними умовами пенсійного забезпечення кожної ка­тегорії працівників, що їх охоплює зазначена норма, є професія, посада, тривалість трудового стажу, галузь та інші показники. Спи­ски виробництв, професій і посад працівників, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення за вислугу років, затверджено По­становою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р.

Списків стільки, скільки категорій працівників, які користу­ються правом на пенсію за вислугу років. Можна назвати шість списків професій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років:

• окремих категорій працівників залізничного транспорту;

• працівників плавскладів окремих видів суден морського,річкового флоту і флоту рибної промисловості;

• працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства;

• працівників освіти, охорони здоров'я і соціального захисту;

• заслужених майстрів спорту і майстрів спорту міжнародно­го класу;

• артистів театрів та інших театрально-видовищних підпри­ємств і колективів.

Кожний із цих списків містить конкретний і вичерпний пе­релік найменувань професій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, а в Законі України «Про пенсійне за­безпечення» (ст.55) для кожної категорії працівників наведено умови призначення цієї пенсії. Обов'язковою умовою є наявність спеціального стажу роботи певної тривалості (половина від за­гального стажу чи повністю), а іноді й віку (за списками вироб­ничих професій). В окремих випадках пенсії за названою стат­тею закону призначаються незалежно від віку.

З-поміж працівників освіти, які мають право на пенсію за вислугу років — учителі, логопеди, вчителі-логопеди, викладачі, педагоги, директори, завідувачі, їхні заступники з навчально-виховної та навчально-виробничої частини чи роботи, з вироб­ничого навчання, завідувачі навчальної та навчально-виховної частин, соціальні педагоги (організатори позакласної та поза­шкільної роботи з дітьми), викладачі й педагоги, які працюють у вищих навчальних закладах І і II рівня акредитації, професій­них навчально-виховних установах та інших середніх спеціаль­них закладах (педагогічних, медичних, сільськогосподарських тощо).

Пенсії за вислугу років зазначеним категоріям працівників освіти призначаються і виплачуються за умови залишення ро­боти зі спеціальності.

Широке коло й медичних працівників, які мають право на пен­сію за вислугу років. Це, зокрема, лікарі, й середній медичний персонал лікарняних установ усіх типів і найменувань: пологові будинки, санаторно-курортні установи, санітарно-епідеміо­логічні установи й діагностичні центри; провізори, лаборанти, які працюють в аптеках, аптечних кіосках і аптечних магазинах, лікарі й середній медичний персонал медико-соціальних експертних комісій та бюро судово-медичної експертизи.

Що ж до працівників системи соціального захисту населення, то відповідно до переліку установ і посад цієї системи право на пенсію за вислугу років мають медичні працівники (незалежно від найменування), зайняті в інтернатних установах і медичних відділеннях протезних підприємств. Керівний склад і спеціалі­сти органів соціального захисту користуються правом на пенсію за вислугу років як державні службовці.

Під час призначення пенсії за вислугу років особам, зазначе­ним у переліку посад, допускається підсумовування стажу за пе­ріоди їхньої роботи в установах і закладах освіти, охорони здо­ров'я і соціального захисту.

Пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоро­в'я і соціального захисту призначаються за наявності загального стажу роботи (25 років для чоловіків, 20 років—для жінок). Пенсії нараховуються з заробітку, отриманого перед припиненням ро­боти, який дає право на пенсію за вислугу років. Для нарахуван­ня пенсії береться до уваги ставка чи оклад, передбачений щодо стажової групи, який передує вищій ставці (окладові) заробітної плати. Враховуються також різноманітні доплати й надбавки до заробітної плати.

Пенсії за вислугу років заслуженим майстрам спорту і майст­рам спорту міжнародного класу. Правом на цю пенсію користу­ються спортсмени, які мають особливі заслуги перед фізкультур­ним рухом, за наявності загального трудового стажу роботи для чоловіків і жінок не менше 20 років і перебування в складі збірних команд України не менше 6 років незалежно від віку. До загаль­ного трудового стажу зараховуються перебування зазначених спортсменів у складі збірних команд України та інші види тру­дової діяльності, передбачені ст.56 Закону України «Про пен­сійне забезпечення».

Стаж, який дає право на пенсію за вислугу років, нараховуєть­ся на підставі трудової книжки та інших документів, які підтвер­джують перебування в складі збірних команд України, а також наявності звання заслуженого майстра спорту чи майстра спорту міжнародного класу.

Пенсії за вислугу років таким спортсменам призначаються в розмірах, установлених для пенсій за віком, тобто у відсотках від заробітку, що його вони мали перед припиненням роботи і який дає право на пенсію за вислугу років. Нарахування пенсії прово­диться з середньомісячного заробітку за правилами, встановле­ними пенсійним законодавством. Ця пенсія призначається і ви­плачується за умови вибуття спортсменів із збірних команд Ук­раїни.

Пенсії за вислугу років призначаються деяким категоріям артистів театрально-концертних підприємств і колективів. Єдина умова їх надання — стаж творчої діяльності, а вік значен­ня не має. Категорії артистів театрів, які мають право на пенсію за вислугу років, передбачено в переліку, затвердженому Поста­новою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. В одних випадках артист повинен займатися певною творчою роботою (артист балету, артист цирку тощо); в інших — певною творчою діяльністю в конкретному театрі чи музичному колективі (со-лісти-вокалісти оперних театрів; артисти, які грають на духових інструментах у симфонічних оркестрах) або деякими видами творчої діяльності у певних колективах (концертмейстери-піа-ністи професійних художніх колективів).

Тривалість стажу для творчих працівників диференціюється залежно від характеру їхньої діяльності. Пенсії за вислугу років призначаються:

Юрій СІ., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування

• артистам балету, артистам — виконавцям танцювальнихномерів, артистам цирків за наявності стажу творчої роботи на
сцені не менше 20 років;

• артистам-вокалістам, артистам, які грають на духових інструментах, жонглерам та артистам оригінального жанру в
цирках і конкретних організаціях зі стажем творчої роботи на сцені не менше 25 років;

• артистам хору театрів опери та балету, концертмейстерам-піаністам, артистам вокально-драматичної частини зі стажем
творчої роботи на сцені не менше 30 років.

Згідно з діючими правилами допускається підсумовування різних періодів творчої діяльності на сцені за таким принципом: під час призначення пенсії за вислугу років певним категоріям артистів у стаж зараховується й робота на сцені, яка дає право на отримання пенсії за меншого стажу. Отже, якщо пенсія призна­чається за наявності 20 років стажу творчої роботи на сцені, то в стаж не може бути включено роботу, яка дає право на пенсію за стажу творчої роботи на сцені 25 і 30 років. Коли пенсія призна­чається з досягненням 25-річного стажу творчої діяльності на сцені, то в стаж додатково зараховується й робота, яка дає право на пенсію за наявності 20-річного стажу роботи.

Якщо пенсія призначається за 30-річний стаж творчої робо­ти на сцені, то в стаж додатково зараховуються робота, що дає право на пенсію за наявності 20-річного стажу, і робота, яка дає право на пенсію за 25-річного стажу.

Якщо творчий стаж складається з різних періодів діяльності (йдеться про роботу, що дає право на пенсію за стажу 20 і 25 років чи 25 і ЗО років), то право на пенсію визначається за тією роботою, яка дає можливість підсумувати інші періоди творчої діяльності.

Так, за роботи протягом 15 років артистом балету і 10 років артистом, який грав на духовому інструменті, право на пенсію визначається за останньою названою роботою, оскільки вона дає можливість приєднати до неї стаж роботи артистом балету. При цьому не має значення фактична послідовність періодів творчої діяльності.

Пенсія за вислугу років артистам призначається за тими са­мими нормами, що й пенсія за віком на загальних умовах. Пенсії нараховуються з середньомісячного заробітку, отримуваного за роботу на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років.

3.12.4. Пенсії на випадок втрати годувальника

Поняття «пенсія на випадок втрати годувальника» пов'язуєть­ся з необхідністю забезпечення непрацездатних членів сім'ї, які знаходилися на утриманні померлого. Під пенсією на випадок втрати годувальника розуміються щомісячні виплати з Пенсій­ного фонду, призначені у зв'язку з втратою годувальника непра­цездатним членам його сім'ї, які знаходяться на його утриманні, у розмірах, співвіднесених із заробітком годувальника.

Право на пенсію на випадок втрати годувальника мають усі сім'ї, чиї годувальники належали до категорій осіб, які підляга­ють державному соціальному страхуванню.

Для призначення пенсії на випадок втрати годувальника важ­ливе значення має склад членів сім'ї. Цей вид пенсії призначаєть­ся непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні. При цьому дітям призначається пенсія незалежно від того, чи були вони на утриманні померло­го.

Коло непрацездатних членів сім'ї визначене законодавством.

Непрацездатними визнаються члени сім'ї:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18-річного вікуі старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до виповнення
їм 18 років, при цьому брати, сестри й онуки — за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;

б) батько, мати, подружжя (дружина, чоловік), якщо вони є інвалідами чи досягли пенсійного віку (група інвалідності до ува­ги не береться). Право на пенсію в разі втрати годувальника ма­ють інваліди всіх трьох груп;

в) один з батьків (батько, мати) чи один із подружжя (вдова,вдівець), якщо він зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами та онуками померлого годувальника, які не досягли 8 річно­го віку, і не працює;

г) дід і баба — за відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.

Необхідною умовою для призначення пенсії в разі втрати го­дувальника є перебування непрацездатного члена сім'ї на утри­манні годувальника. Член сім'ї може бути визнаний утриман­цем у двох випадках: якщо він перебуває на повному утриманні годувальника чи якщо він не перебував на повному утриманні годувальника, але отримував від нього допомогу, яка була пос­тійним і основним джерелом засобів до існування.

Розміри пенсій сімей залежать від низки обставин: серед­ньомісячного заробітку, кількості непрацездатних членів сім'ї, які мають право на пенсію.

До 1 січня 2004 р. пенсія призначалася на кожного члена сім'ї в розмірі 30% заробітку померлого годувальника, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непра­цездатних.

На дітей, які втратили обох батьків (круглих сиріт), а також на дітей одинокої померлої матері пенсія на кожну дитину не може бути меншою від подвійного розміру соціальної пенсії.

Сім'ям, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків (круглі сироти), пенсія обчислюється із загальної суми заробіт­ку обох батьків.

Передбачено пільги з виплати пенсій таким дітям. Відповід­но до ст.39 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і ст.32 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослуж­бовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» за період перебування на повному державно­му утриманні пенсії в разі втрати годувальника дітям - круглим сиротам виплачуються в повному розмірі (для порівняння: іншим дітям — 50% призначеної пенсії).

Пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, упродовж якого член сім'ї померлого вважається непра­цездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку — довічно. Зі зміною кількості членів сім'ї, забезпечуваних пенсією в разі втрати годувальника (наприклад, із виповненням 18 років, а студентам стаціонарного навчання — 23 років, із відновленням працездатності члена сім'ї, який раніше був інвалідом, із досяг­ненням одним з подружжя пенсійного віку), розмір пенсії пере­глядається.

Законом України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пенсії в разі втрати годувальника за неповним стажем роботи. Пенсії за неповного стажу роботи призначаються в розмірі, про­порційному стажеві роботи померлого. При цьому пенсія на кож­ного непрацездатного члена сім'ї не може бути меншою від со­ціальної пенсії.

З 1 січня 2004 р. пенсію у зв'язку із втратою годувальника при­значають на підставі розділу V Закону України «Про загальноо­бов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ при дотриманні громадянами таких обов'язкових умов:

1. їх можна вважати непрацездатними членами сім'ї помер­лого годувальника.

2. Вони знаходилися на повному утриманні годувальника (за незначними винятками) або одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існу­вання.

3. Померлий годувальник на момент смерті мав страховий стаж визначеної тривалості.

Особливості призначення пенсії в зв'язку зі втратою годуваль­ника згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове дер­жавне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ на­ведено в табл. 3.20.

 

Таблиця 3.20