Пенсійне забезпечення за віком учасників та інвалідів війни, а також сімей загиблих воїнів

Право на пенсію цієї категорії громадян виникає за таких умов:

—досягнення віку (чоловіками — 55, жінками — 50 років);

—стажу роботи (у чоловіків — 25, у жінок — 20 років) і наявності спеціальної юридичної підстави — участі в бойових
діях, а для інвалідів війни — поранення, контузії чи каліц­тва, отриманих під час захисту Батьківщини чи виконання
інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворю­вання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконан­
ням іншого військового обов'язку.

Участь у бойових діях, а також наявність інвалідності, пов'я­заної з військовою службою, мають бути підтверджені відповід­ними документами.

Наприклад, інвалідність, яка настала внаслідок зазначених

причин, підтверджується відповідним висновком медико-со-ціальної експертної комісії. Пенсія інвалідам війни призначаєть­ся, якщо їхня інвалідність настала до часу звернення за пенсією. При цьому слід мати на увазі, що за зазначеними інвалідами, які досягай відповідного віку, поряд із пенсією за віком зберігаєть­ся і мінімальний розмір пенсії з інвалідності, тобто ці особи мо­жуть водночас отримувати як зароблену ними пенсію за віком у повному розмірі, так і пенсію з інвалідності в мінімальному розмірі за відповідною групою інвалідності.

Пенсії учасникам та інвалідам війни призначаються в підви­щених розмірах, диференційованих залежно від груп інвалід­ності.

Право на пенсію на пільгових умовах мають також батьки та дружини військовослужбовців, які не взяли повторного шлюбу, загиблих на фронті чи під час виконання іншого військового обов'язку чи померлих у період військової служби: чоловіки — з досягненням 55-річного віку і стажем роботи не менше 25 років; жінки — з досягненням 50-річного віку і стажем роботи не мен­ше 20 років. Для призначення такої пенсії не має значення, що батьки не знаходилися на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця і є працездатними на момент його загибелі (смерті). Пенсія за віком на пільгових умовах призначається, якщо до часу досягнення відповідного віку є документи, які підтверджують загибель (смерть) військовослужбовця в період військової служби. З досягненням загального пенсійного віку призначена пенсія виплачується в такому самому розмірі, що й звичайна пенсія за віком, але призначається достроково бать­кам загиблих (померлих) військовослужбовців.

Пенсії багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства. Законодавством установлене пільгове пенсійне забезпечення жінок, які народили 5 чи більше дітей та виховали їх до 8-річно-го віку, а також матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку. Вони мають право на пенсію за віком за досягнення 50 років і стажу роботи не менше 15 років із зарахуванням до ста­жу років догляду за дітьми. При цьому до інвалідів з дитинства належать також діти інваліди у віці до 16 років, які мають право на отримання соціальної пенсії. Визнання дитини інвалідом з дитинства проводиться на підставі медичних освідчень органа­ми медичної експертизи. До інвалідів з дитинства відносять і дітей-інвалідів у віці до 16 років, котрі мають право на отриман­ня соціальної пенсії, розмір якої відповідає мінімальній пенсії за віком.

У разі, якщо жінка має право на пенсію за віком до досягнен­ня нею 50 років, вона може її отримати. Наприклад, право на пенсію на більших пільгових умовах може виникнути для такої жінки, якщо дотримано всіх вимог, передбачених у зв'язку з при­значенням пенсії за умовами праці згідно зі Списком № 1, тобто за досягнення 45-річного віку.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах надається ба­гатодітним матерям незалежно від того, проживали діти спільно з матір'ю чи окремо від неї. Важливо, щоб кожен із 5 дітей досяг 8-річного віку. Смерть дитини після виповнення їй восьми років не позбавляє права на зазначену пенсію. Однак при цьому вра­ховуються тільки рідні діти, а пасинки й падчерки не прирівню­ються до рідних дітей. До останніх прирівнюються всиновлені діти, якщо всиновлення сталося до досягнення дитиною 8-річно­го віку.

Доказом народження дитини від даної жінки є свідоцтво про народження, в якому вона вказана матір'ю. Всиновлювачі мо­жуть бути внесені до книги запису народжень як батьки всинов­лених. Без згоди всиновлювачів заборонено повідомляти будь-які відомості про всиновлення, видавати виписки з книг реє­страції актів громадянського стану, з яких було б видно, що всиновлювачі не є кровними батьками всиновленого. Особи, які розголошують таємницю всиновлення, можуть бути притягнуті до відповідальності в установленому порядку.

За відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснюється батьком, йому призначається пенсія за віком з до­сягненням 55-річного віку і стажем роботи 20 років.

Є ще один випадок, коли багатодітність сім'ї є юридичною

підставою для призначення пенсії на пільгових умовах. Це сто­сується жінок, зайнятих у сільському господарстві. Законом Ук­раїни «Про пенсійне забезпечення» жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали 5 чи більше дітей, надано право виходу на пенсію незалежно від віку і трудо­вого стажу.

Право на пенсію на пільгових умовах залежно від умов ви­робництва має певна категорія жінок-працівниць. Так, жінкам, які працюють у текстильному виробництві, механізаторами, а також зайняті на окремих роботах у сільському господарстві, надається право дострокового виходу на пенсію, тобто зі змен­шенням віку та скороченням стажу роботи чи тільки зменшен­ням віку.

Наприклад, жінки, які працюють у текстильному вироб­ництві, мають право на пільгову пенсію, якщо вони працювали в цьому виробництві на станках і машинах — за списком вироб­ництв і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України: з досягненням 50-річного віку і стажем такої роботи не менше 20 років. До підприємств текстильної промисловості відносять бавовняні, вовняні, лляні, шовкові, конопледжутові, трикотажні та інші фабрики й комбінати.

На пільгових умовах призначається пенсія жінкам, які пра­цюють трактористками-машиністами, машиністами будівельних шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів та екскаваторів. Вони мають право на пенсію з досягненням 50-річного віку, з них не менше 15 років — на за­значеній роботі.

Пільгове пенсійне забезпечення надано також жінкам, котрі працюють доярками (операторами машинного доїння), свинар-ками-операторами в колективних та інших підприємствах сільського господарства — з досягненням 50-річного віку і ста­жем зазначеної роботи не менше 20 років. Однак до стажу робо­ти встановлено додаткові вимоги. Вони полягають у тому, що стаж зараховується за умови, якщо робітниця виконувала нор­ми обслуговування тварин. Норми обслуговування встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Під нормою обслуговування розуміється кількість голів корів чи сви­ней, закріплених за робітницею, що їх вона повинна обслугову­вати протягом установленого робочого дня (зміни).

Право на пільгову пенсію мають також жінки, зайняті впро­довж повного сезону на вирощуванні, збиранні й післязби­ральній обробці тютюну — з досягненням 50-річного віку і ста­жем зазначеної роботи не менше 20 років. При цьому під виро­щуванням, збиранням й післязбиральною обробкою тютюну мається на увазі вирощування розсади, підготовка грунту, догляд за рослинами, сушіння, вантаження, вивантаження й первин­на обробка тютюнової сировини. Жінкам, зайнятим протягом повного сезону на зазначених роботах, весь рік роботи зарахо­вується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпе­чення.

За особливими показниками, які характеризують стан здо­ров'я, пенсія за віком на пільгових умовах призначається грома­дянам — хворим гіпофізарним нанізмом (ліліпути) і диспропор­ційним карликам: чоловікам — із досягненням 45-річного віку і стажем роботи не менше 20 років, жінкам — із досягненням 40-річного віку і стажем роботи не менше 15 років.

За станом здоров'я на пільгових умовах призначається пен­сія інвалідам зору І групи — сліпим. Ці особи мають право на пен­сію за віком: чоловіки — з досягненням 50-річного віку і стажем

роботи не менше 15 років; жінки — з досягненням 40-річного віку і стажем роботи не менше 10 років. Пільги на пенсійне забезпе­чення мають лише ті працівники, яких визнано інвалідами зору І групи. Решта інвалідів І групи за комплексом різних захворю­вань правом на зазначені пільги не користується.

Для надання таких пільг немає значення, коли втратив зір працівник — у період роботи, до вступу на роботу чи після зали­шення її. Це означає, що пенсія на пільгових умовах може бути призначена інвалідам зору з дитинства, віднесеним до І групи. За всіма умовами пенсія за віком призначається сліпим і в тому разі, якщо до часу звернення за пенсією за віком пенсію з інва­лідності не було призначено.

Пенсія за віком інвалідам зору І групи призначається довіч­но незалежно від строку, що на нього встановлено інвалідність.

Важливою пільгою пенсійного страхування є призначення пенсії за віком у разі неповного стажу роботи, тобто меншого ніж 25 і 20 років (відповідно для чоловіків і жінок). Ця норма за­стосовується не часто, бо більшість громадян виходять на пен­сію в пенсійному віці та з повним стажем роботи. Але інколи ста­жу для призначення пенсії недостатньо, зокрема в жінок, які впродовж тривалого часу займалися вихованням дітей чи веден­ням домашнього господарства. У таких випадках пенсії за віком можуть бути призначені з меншим стажем роботи.

Пенсії по інвалідності

Пенсії по інвалідності є одним із видів соціального захисту непрацездатних громадян. їх можна визначити як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані в разі вста­новлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок за­гального захворювання.

Пенсії по інвалідності притаманні всі загальні риси, харак­терні для інших видів пенсій. Вона призначається на тривалий час чи безстроково особі, яка втратила працездатність, виплачується щомісячно у грошовій формі, залежить від заробітку інва­ліда, обумовлена трудовою діяльністю людини чи іншими при­чинами.

Підставою для призначення пенсії по інвалідності на відміну від пенсій за віком, є чітко виражена непрацездатність громадя­нина. Це означає, що пенсія по інвалідності призначається лише після перевірки та оцінки медичним органом стану здоров'я та індивідуальної працездатності людини. З установленням інва­лідності пов'язане виникнення права на пенсію.

Право на пенсію по інвалідності забезпечується всім грома­дянам, які стали непрацездатними. Законом установлено основ­ну умову її призначення — інвалідність (інвалідність від лат. іпуаіісіиз — безсилий, слабкий) означає нездатність людини пра­цювати за своєю професією чи взагалі внаслідок захворювання або вродженого дефекту розвитку.

Розглядаючи інвалідність як категорію непрацездатності, слід підкреслити, що вона має законодавче визначення. Так, згідно з Законом «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Ук­раїнській РСР» інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, обумовленим захворюванням, наслідком травм чи уроджених дефектів, що приводить до обмеження життєдіяль­ності, до необхідності соціальної допомоги й захисту.

Встановлення інвалідності проводять МСЕК, функції яких регламентуються спеціальною Інструкцією «Про встановлення груп інвалідності», затвердженою Міністерством охорони здо­ров'я України та узгодженою з Федерацією профспілок України 28 грудня 1991р.

Законодавство про пенсійне страхування вирізняє два види інвалідності залежно від причин інвалідності:

а) пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи про­фесійного захворювання;

б) пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи про­фесійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи і виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профе­сійних захворювань України.

Інвалідність внаслідок загального захворювання встанов­люється в усіх випадках, якщо настання інвалідності не обумов­лене іншими причинами. Для призначення пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання необхідний стаж. Законом передбачено, що такий стаж не вимагається для осіб, які стали інвалідами внаслідок загального захворювання в період роботи чи після її припинення до досягнення 20 років. Цим особам пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання при­значаються незалежно від стажу роботи.

Пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсії по інвалідності призначаються від дня встановлення інвалідності на весь період інвалідності, що його встановлює МСЕК. Інвалідам — чоловікам і жінкам, яким більше відповідно 60 і 55 років, пенсії з інвалідності призначаються довічно.

У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі ви­плачується від дня зміни групи інвалідності.

З переоглядом громадянина і визначення його здоровим пен­сія виплачується до кінця поточного місяця, але не далі дня, по який встановлено інвалідність.

Законодавством установлено особливі умови відновлення виплати пенсії у перервах інвалідності. Так, якщо інвалід не з'я­вився до МСЕК на переогляд у призначений для цього строк, то виплата йому пенсії припиняється, а в разі визнання його знову інвалідом відновлюється від дня припинення, але не більше, ніж на один місяць.