Відтворення елементів художньої експресивності

Стилістичні фігури є одним з найнеобхідніших компонентів художнього тексту, оскільки саме вони значною мірою обумовлюють естетичне сприйняття твору. На думку І. В. Смущинської, фігура – це таке «відхилення» від загальноприйнятого вжитку, що повинно привертати увагу слухача/читача, «вразити» його, і основною метою якого є смислове конотативне збагачення тексту. Більшість дослідників погоджується з класичним поділом фігур на чотири основні категорії: фігури змісту (тропи), де має місце певний семантичний «трансфер»; фігури слова, при яких відбувається зміна форми слова; фігури конструкції, які «працюють» на зміні синтаксису речення; фігури думки, які стосуються одиниці більшої, ніж речення, і перш за все її референції чи модальності [42, c.285]. В нашому дослідженні головну увагу приділено саме фігурам змісту.

Серед фігур змісту особливе місце посідають метафори, що базуються на подвійній актуалізації, тобто використанні як прямого, так і переносного значення слова [47, c.261]. Метафора в романі слугує засобом підкреслення художньої образності. За наявності аналогічного виразу в мові перекладу використовується прийом еквівалентності або калькування.

Les femmes d'aujourd'hui sont en train de détrôner le mythe de la féminité [2, c.9 ].– Сучасні жінки руйнують міф про жіночність [6, c.216].

…depuis l'enfance, la fillette, qu'elle souhaitât se réaliser comme femme ou surmonter les bornes de sa féminité, a attendu du mâle accomplissement et évasion… [2, c.89]. – Уже в дитинстві дівчинка прагне реалізуватися як жінка чи просто подолати обмеження жіночого талану, чекає чоловіка, який допоміг би їй утекти з дитинства й досягти виплеканої мети [6, c.275].

Велике значення в романі відіграють епітети та порівняння, що найчастіше слугують засобом вираження суб’єктивної думки, і, таким чином, виконують оцінну функцію. Множина епітетів, застосована до певного образу, створює його цілісність і багатогранність, тож при відтворенні епітетів перекладач послуговується відповідниками, що відтворюють не тільки семантику слова, але і його стилістичне забарвлення та, як наслідок, прагматичний ефект. Зростання рівня емоційного забарвлення створює ефект градації.

Inerte, impatiente, rusée, stupide, insensible, lubrique, féroce, humiliée, l'homme projette dans la femme toutes les femelles à la fois [1, c.35]. – У жінці – інертній, нетерплячій, хитрій, дурній, байдужій, хтивій, злій, кровожерливій, упокореній – чоловіки вбачають проекцію всіх самиць водночас [6, c.44].

Переклад фігури уособлення або персоніфікації відбувається методом дослівного перекладу, що полягає в збереженні структури вихідного речення, а також методом колокації, що полягає у забезпеченні сполучуваності слів. Як будь-який стилістичний прийом, персоніфікація має високий ступінь експресивності, тому насамперед характерна для художнього стилю, проте уособлення може бути ознакою публіцистичного стилю, якому притаманна експресивність [15, с.41].

Une fois pubère, l'avenir non seulement se rapproche: il s'installe dans son corps; il devient la plus concrète réalité. Il garde le caractère fatal qu'il a toujours eu… [2, c.89]. – Тільки-но вона досягає статевої зрілості, майбутнє не лише наближається — воно оселяється в її тілі, стає частиною її буття, найконкретнішою реальністю, де жевріє фатальна неминучість [6, c.275].

Вищезазначені приклади дають уявлення про одну з основних засад стратегії перекладача – максимальне відтворення тропів заради збереження не лише художньої образності першотвору, а і збереження експресивності тексту та авторської інтенції.

Відтворення у перекладі фразеологізмів та риторичних фігур, тобто засобів експресивності, які найбільш виявляються на рівні цілого речення – складний процес, що потребує надзвичайної перекладацької уваги.

La querelle du féminisme a fait couler assez d'encre, à présent elle est à peu près close: n'en parlons plus. On en parle encore cependant. Et il ne semble pas que les volumineuses sottises débitées pendant ce dernier siècle aient beaucoup éclairé le problème. D'ailleurs y a-t-il un problème? Et quel est-il? Y a-t-il même des femmes? [1, c.11] – Адже витрачено чимало чорнила, відколи точаться феміністські бойовища. Нині цю тему нібито вичерпано. Отож чи варто знову порушувати її? Однак розмови усе-таки не вщухають. І, по-моєму, багатотомне глупство, всілякі вигадки, поширені з початку століття, не пролляли світла на цю проблему. Та чи є проблема взагалі? В чому її сутність? І чи є на світі самі жінки? [6, c.23]

При перекладі фразеологічних сполук перекладач часто послуговується методом калькування. Такий переклад стає можливим за умови достатньої прозорості фразеологізму, і в разі, якщо калькування зберігає образність. Наприклад, фразеологізм «fait couler assez d'encre», вжитий у вищезазначеному прикладі, був перекладений як «витрачено чимало чорнила». Перекладач змінює модальність фрази «n'en parlons plus», вводячи риторичне запитання «чи варто знову порушувати її?». З іншого боку, зберігається модальність і ступінь експресивності наявних риторичних запитань: послідовність «проблема» - «сутність проблеми» - «існування жінок» зберігає ефект градації, яким часто послуговується перекладач.

 

Висновки до третього розділу

Індивідуальний стиль автора або ідіостиль має бути необхідним компонентом дослідження стилістичних особливостей того чи іншого перекладу. Адже художній твір за своєю суттю – не просто набір певних змістових, лексичних, синтаксичних одиниць, а, перш за все, втілення авторської думки, авторської інтенції.

В цих умовах головним завданням перекладача стає пошук таких оптимальних рішень, завдяки яким інтенція автора буде максимально наближеною до інтенції читача, що забезпечить розуміння читачем іноземного твору.

Головним концептом, втіленим в романі «Друга стать», без сумніву можна назвати жінку у всіх її проявах. Цим обумовлюється багатство номінацій, у яких з різних боків відтворюється сутність жінки. Значну роль в розумінні перекладацької стратегії відіграє аналіз синтаксичних, зокрема, суб’єктних трансформацій, у яких виявляється прагнення відтворити французькі речення у відповідності з нормами українського синтаксису і граматики.

Багатоплановість роману дозволяє аналізувати взаємопроникнення рис різних функціональних стилів в романі. Загальна структура роману та скорочення обумовлені бажанням перекладача сконцентрувати всю значущу інформацію в меншому об’ємі.

 

Висновки

Переклад художнього твору – це складний процес, що має враховувати велику кількість аспектів. перекладений твір, як результат цього процесу, має не лише зберігати ідейно-образну структуру оригіналу, а і виступати як його семантично-стилістична паралель. Саме за цих умов комплексне дослідження стилістичних особливостей перекладу набуває особливого значення.

В результаті проведеного наукового дослідження з теми «Стилістичні особливості перекладу українською французької жіночої літератури» ми дійшли висновку, що аналіз стилістичних особливостей перекладу потребує врахування низки мовних та позамовних чинників. Матеріалом нашого дослідження слугував роман Сімони де Бовуар «Друга стать» та переклад українською мовою, здійснений Н. Воробйовою, П. Воробйовим та Я. Собко. Зокрема, у визначенні сутності та механізмів відтворення стилістичних особливостей в перекладі роману «Друга стать» необхідно виходити за рамки трансформаційної моделі перекладу, а комплексний аналіз перекладацьких рішень неможливий без детального вивчення позамовних чинників.

У даній роботі ми визначили основні теоретичні засади художнього перекладу, проаналізували існуючі моделі перекладу та виокремили основні проблеми художнього перекладу і критерії його оцінки. При здійсненні комплексного аналізу перекладу художнього твору необхідно брати до уваги засади як трансформаційної моделі, так і денотативної, семантичної та комунікативної моделей.

У ході дослідження було розглянуто трансформаційні класифікації таких вчених як О. І. Чередниченко, Я. І. Рецкер, В.Н. Комісаров, Л.С. Бархударов, А. Д. Швейцер.

Задля визначення особливостей відтворення гендерного аспекту ми дослідили історичний розвиток гендерного дискурсу у французькій жіночій літературі. Історичні передумови виникнення роману Сімони де Бовуар допомагають зрозуміти основну ідею даного твору та дослідити перекладацьку інтерпретацію цієї ідеї. Було також визначено домінантний концепт творчості Сімони де Бовуар, а саме концепт «жінка». Головна мета, що полягає у висвітленні домінантного концепту з точки зору різних областей науки, обумовила багатоплановість твору. Як наслідок, завдання перекладача полягало у тому, щоб відтворити елементи всіх стильових напрямків.

В результаті порівняльного структурного аналізу оригіналу та перекладу роману «Друга стать» ми дійшли висновку, що скорочений переклад можна вважати доцільним лише за умови повного відтворення всієї значущої (ключової) інформації. Так, випущення повторів, другорядної інформації або відступів з посиланнями на невідомі цільовій аудиторії реалії може бути виправдано необхідністю збереження обсягу перекладу. В перекладі роману «Друга стать» перекладачі здійснили занадто велику кількість випущень, що скоротило обсяг перекладу на 30%.

У ході проведеного дослідницького аналізу перекладацьких трансформацій ми дійшли висновку, що у перекладі роману «Друга стать» було вжито низку граматично-синтаксичних трансформацій, зокрема трансформацій структури речення та суб’єктно-об’єктних перетворень. Серед основних прийомів перекладу при відтворенні синтаксичних та граматичних значень можна зазначити калькування, членування речення, зміну форм слова та членів речення.

З метою збереження індивідуального авторського стилю при перекладі перекладачі мають намагатися уникати надмірної кількості трансформацій аби не вносити суттєвих змін у цілісну структуру першотвору і не надавати оригіналу нового і невластивого для нього звучання.

Зважаючи на те, що роман Сімони де Бовуар «Друга стать» містить ознаки кількох функціональних стилів, доцільно розглядати особливості перекладу лексичних одиниць, притаманних певним стилям.

Особливу увагу перекладача має бути зосереджено на відтворенні елементів наукового стилю та наукового мовлення. Переклад термінів здійснено за допомогою таких методів, як калькування та запозичення. У випадку використання запозичення, що може бути невідомим для широкої аудиторії, перекладач часто вдається до прийому експлікації терміну у виносці. При відтворенні наукової складової роману «Друга стать» відслідковується стратегія відчуження тексту з метою надання йому наукового звучання.

Елементи художнього стилю виявляються головним чином у яскравій образності та вживанні тропів, відтворення яких становить актуальну перекладацьку проблему. Головним завданням перекладача стає пошук оптимальних рішень задля максимального збереження риторичних фігур та наближення авторської інтенції до інтенції читача.

 

Résumé

 

Notre mémoire de baccalauréat est consacré à l’étude des particularités stylistiques de la traduction ukrainienne du roman de Simone de Beauvoir «Le Deuxième Sexe» faite par les traducteurs ukrainiens N. Vorobiova, P. Vorobiov et Y. Sobko.

La traduction d’un oeuvre littéraire c’est un des plus importants moyens d’enrichissement de l’héritage de la littérature nationale En même temps un traducteur doit faire aux plusieurs aspects de la traduction d’un oeuvre littéraire.

L’actualité de notre étude est conditionnée par la tendance générale des études linguistiques contemporaines qui portent sur les particularités de de la traduction des oeuvres littéraires des genres differents et par le besoin de l’analyse des particularités stylistiques de l’oeuvre littéraire et de sa traduction.

L’objectif principal de notre mémoire consiste à repérer les mécanismes de la réstitution des particularités stylistiques qui ont été employées par les traducteurs du roman «Le Deuxième Sexe»; et aussi à accomplir la recherche sur les moyens de surmonter les difficultés à l’aide des transformations syntaxiques et lexicales.

Par conséquent, on a formulé les tâches suivantes:

1. Repérer les spécialités générales de la théorie de la traduction littéraire. Classifier les modèles de traduction afin d’évaluer leur conformité à l’objectif principal de la traduction littéraire.

2. Définir les aspects principaux de la réstitution du style individuel de l’auteur dans le roman «Le Deuxième Sexe».

3. Effectuer l’analyse complexe des changements au niveau syntaxique, sémantique et stylistique.

4. Présenter les procédés de la traduction employés dans le roman.

L’objectif et les tâches de notre travail donnent lieu à sa nouveauté scientifique; pour la première fois par le moyen de l’analyse comparatif traductologique on a repéré les correspondances entre les systèmes d’idées et des images dans le roman «Le Deuxième Sexe» et sa traduction ukrainienne.

Notre étude est fondée sur les méthodes de l’analyse comparative et descriptive. On utilise aussi l’analyse structurale, sémantique et stylistique de la traduction.

L’objectif et les tâches du travail déterminent la structure du mémoire de baccalauréat. Il se compose de préface, trois chapitres principaux, conclusion générale, résumé en français, bibliographie qui contient 59 sources.

Le premier chapitre Les assises théoriques de la traduction littéraire porte sur la place de la traduction des textes littéraires dans le système de la théorie de la traduction et la classisfication des les modèles de traduction.

Nous avons envisagé les types des transformations lexicales et syntaxiques, qui ont été proposés par tels savants que Y. Retsker, V. Komissarov, L. Barkhoudarov, A. Chveitser, O. Tcherednytchenko, V. Koptilov.

Conformément à la classification, nous avons divisé notre analyse en deux paragraphs: La place de la traduction littéraire dans le système de la communication culturelle, La problèmatique de la classification des modèles traductologiques.

Dans le deuxième chapitre nous avons présenté le phenomène de la littérature féminine dans le contexte historique et l’évolution du concept de «genre». On a aussi analysé le contexte historique et sociologique de l’apparition du roman «Le Deuxième Sexe».

Dans le troisième chapitre on a mené l’étude des particularités stylistiques du roman et de sa traduction, faite par N. Vorobiova, P. Vorobiov et Y. Sobko. Au cours de notre recherche nous avons étudié les transformations au niveau grammatical, syntaxique, lexical et stylistique, employées par des traducteurs ukrainiens.

Sur la base de 1852 pages du texte littéraire (1071 du texte français et 781 du texte ukrainien) on a étudie les transformations des niveaux differents et les procédés les plus conformes aux transformations stylistiques en particulier.

A la suite de la recherche nous avons fait des conclusions suivantes:

1. La plus grande difficulté lors de la traduction consiste à garder le style individuel et authentique de l’auteur. La manière de Simone de Beauvoir est très spécifique parce que dans son oeuvre littéraire elle mélange les images vives, le lexique stylistiquement marqué et la manière de l’exposition scientifique.

2. Le mélange des styles pose des difficultés pour les traducteurs en ce qui concerne le choix de la stratégie de la traduction. Donc les traducteurs ont recours aux stratégies et méthodes différents selon la situation.

3. La plupart des changements de la strucure syntaxique sont conditionnées par la nécessité de correspondre aux normes de la grammaire ukrainienne et par l’existance de l’asymétrie entre deux langues.

4. La traduction réduite peut convenir à l’objectif de la traduction dans le cas où il y a une nécessité cruciale de garder le volume de traduction ou bien de omettre l’information zero et les répétitions. N. Vorobiova, P. Vorobiov et Y. Sobko ont diminué le volume de la traduction de 30%, ayant omis une partie considérable de l’information.

5. La traduction des termes et composantes du style scientifique implique la stratégie de foreignisation, c’est-à-dire, les traducteurs ont recours aux tels procédés que la calque et l’emprunt. Souvent il fait exercer la traduction explicative dans une note de traducteur au bas de la page.

Par exemple, la combinaison du style scientifique et littéraire provoque l’utilisation des différents méthodes de traduction. Les termes scientifiques (des domaines de philosophie, biologie etc.) sont le plus souvent traduits par l’emprunt ou par les équivalents:

Dans les societés les plus primitives, dans les mythologies les plus antiques on trouve toujours une dualité qui est celle du Meme et de l'Autre; cette division n'a pas d'abord été placée sous le signe de la division des sexes, elle ne depend d'aucune donnée empirique [1, 16]. – У найпервісніших спільнотах, у стародавніх міфологіях зустрічаємо дуалізм у поняттях Однаковість та Інакшість. Спершу цю відмінність не пов'язували з поділом на статі, конкретним життєвим досвідом [6, 23].

 

6. La réstitution des figures stylistiques est exercée de façon complète; les traducteurs ont trouvé des solutions cohérentes por garder la plupart des figures rhétoriques dans la traduction.

Et il ne semble pas que les volumineuses sottises débitées pendant ce dernier siècle aient beaucoup éclairé le problème. D'ailleurs y a-t-il un problème? Et quel est-il? Y a-t-il même des femmes? [1, c.11] – І, по-моєму, багатотомне глупство, всілякі вигадки, поширені з початку століття, не пролляли світла на цю проблему. Та чи є проблема взагалі? В чому її сутність? І чи є на світі самі жінки? [6, c.23]

La valeur théorique et pratique du mémoire de baccalauréat consiste à la possibilité de l’utilisation de ces recherches dans les études universitaires de la théorie et pratique de traduction, de la stylistique comparée et de la critique littéraire.

La perspective des recherches consiste à repérer les particularités de la réstitution de la composante pragmatique des oeuvres littéraires.

 

 

Список використаних джерел

1. Beauvoir Simone. Le deuxième sexe I. – Paris: Editions Gallimard, 1976. – 408 p.

2. Beauvoir Simone. Le deuxième sexe II. – Paris: Editions Gallimard, 1976. – 663 p.

3. Vinay J.P., Darbelenet J. Stylistique comparée du francais et de l’anglais. Méthode et tradution. Paris, 1958.

4. Агеєва В. Філософія жіночого існування / В кн.: Сімона де Бовуар. Друга стать. – К.: Основи, 1994. – с. 7 – 19.

5. Алимов В.В. Теория перевода. – М.:КомКнига, 2006. – 280 c.

6. Бовуар де С. Друга стать: В 2-х т.- К.: Основи, 1994. - Т.1. - 390 с.

7. Бовуар де С. Друга стать: В 2-х т.- К.: Основи, 1995. - Т.2. - 392 с.

8. Браерская А. Ю. «Женская идентичность» в контексте развития концепций «Другого» в европейской культуре XX-XXI века: Автореф. дис. канд. филол. наук. – Ростов-на-Дону: 2007. – 19 с.

9. Венгренівська М. Магістерські дослідження з перекладу і сучасна французька художня література // Іноземна філологія. – К., 2007. – Вип. 41. – c. 34-37.

10. Виноградов В.В. О теории художественной речи – М.: Высшая школа, 1971. – 240 с.

11. Виноградов В. В. Проблема авторства и теория стилей. М.: Гослитиздат, 1961. – 315 с.

12. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). — М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. — 224 с.

13. Виноградов В.С. Лексические вопросы перевода художественной прозы. – М.: 1978. – 256 c.

14. Гарбовский Н. К. Теория перевода: Учебник. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004. – 544 с.

15. Гомон Н. Персоніфікація: перекладознавчі аспекти // Іноземна філологія. – К., 2010. – Вип. 43. – c. 40-43.

16. Дюришин Д. Посредническая функция художественного перевода // Перевод – средство взаимного сближения народов. – М., 1987. – 320 c.

17. Дюришин Д. Художественный перевод в межлитературном процессе. // Проблемы особых межлитературных общностей. – М., 1993. – 432 c.

18. Зорівчак Р. П. Україністика в інтелектуальному життєписі професора Юрія Олексійовича Жлуктенка // Іноземна філологія. – К., 2012. – Вип. 124. – c. 116–131

19. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. – М.: Изд-во ЛКИ, 2010. – 264 с.

20. Комиссаров В. Н. Лингвистика и перевод. –М., 1980. – 231 c.

21. Комиссаров В. Н. Слово о переводе. – М., 1973. – 275 c.

22. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. Курс лекций. – М.: Издательство ЭТС, 1999. – 170 c.

23. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. – М.: 2004. – 253 с.

24. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. – Часть II – М.: 2005. - 287с.

25. Коптилов В. И вширь и вглубь // Мастерство перевода. – М., 1973.– Вип.9.

26. Коптілов В. Першотвір і переклад. – К., 1972. – 244 с.

27. Криворучко С. К. Образ ліричної героїні у романі Сімони де Бовуар «Сила обставин». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. № 1014. Вип. 65, 2012 – с. 148.

28. Криворучко С. К. Своєрідність жанру мемуарів Сімони де Бовуар «Сила обставин». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. № 936. Вип. 61, 2011. – с. 138.

29. Кукес А. О. Гендерная саморефлексия в женской автобиографической прозе ХХ века: Автореф. дис. канд. филол. наук. – М., 2003. – 17 с.

30. Левик В.В. О точности и верности. // Перевод – средство взаимного сближения народов. – М., 1987. – 270 с.

31. Львовская Э. Д. Теоретические проблемы перевода. – М.,1985. – 315с.

32. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. – 207 с.

33. Морен М.К., Тетеревникова Н.Н. Stylistique française. Стилистика современного французского языка. – М.: Высшая школа, 1970. – 260 c.

34. Моруа А. Лелия, или жизнь Жорж Санд. — М.: Правда, 1990. – с. 380.

35. Павленко О. Аспект міжмовної трансформації в художньому перекладі // У зб. Література. Фольклор. Проблеми поетики. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. – Вип. 32. – с. 328-335.

36. Реформатский А. А. Что такое термин и терминология: Сб. Вопросы терминологии. – М., 1961. – с. 47-51.

37. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. Очерки лингвистической теории перевода. – М.: Международные отношения, 1974. – 216 с.

38. Рильський М. Зібрання творів: у 20-ти томах. – Т.16. – К., 1987.

39. Рюткёнен М. Гендер и литература: проблема «женского письма» и «женского чтения» // Филологические науки. – 2000. – № 3. – с. 5-17.

40. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К., 2006. – 672 c.

41. Смущинська І.В. Інтернаціоналізми та «хибні друзі» як проблема перекладу // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. – К., 2010. – с.201-205.

42. Смущинська І.В. Фігури слова і сучасний дискурс // Мовні і концептуальні картини світу, випуск 29, 2010 рік. – с. 284-289.

43. Сопилюк Н. Трансформація французьких аналітичних конструкцій в українському перекладі творів М. Пруста // Іноземна філологія. – К., 2010. – Вип. 43. – c. 36-40.

44. Федоров А. В. Основы общей теории перевода. –М., 1983. – 260 с.

45. Федотова Н.О. До класифікації синтаксичних суб'єктних трансформацій в англо-українському перекладі // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: Видавничий Дім Дм. Бураго, 2004. – Вип.14, кн.2. – с.210-213

46. Федотова Н.О. Трансформація підмета як складова загальних синтаксичних перетворень структури речення в англо-українському перекладі // Вісник Житомирського державного ун-ту ім. І.Франка. – Житомир, 2006. – Вип. 28. – с.212-215

47. Хованская З. И. Стилистика французского языка: Учеб. для ин-тов и фак-тов иностр. яз. / З.И. Хованская, Л.Л. Дмитриева. – М.: Высш. шк., 2004. – 415 с.

48. Чередниченко О.І. Про мову і переклад. – К.: Либідь, 2007. – 248 с.

49. Чернієнко Г. З досвіду перекладача французької художньої прози // Іноземна філологія. – К., 2009. – Вип. 42. – c. 27-30.

50. Черняховская Л. А. Перевод и смысловая структура. М., 1976. С.3

51. Швейцер А. Д. Перевод и лингвистика. – М., 1973. – 319 с.

52. Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты – М.: Наука. 1988. – 215с.

53. Щетинкин В.Е. Пособие по переводу с французского языка на руський. – М.: Просвещение, 1987. – 160 с.

54. Эткинд Е. Из какого материала делаются книги? // Тетради переводчика (Под редакцией доцента канд. филологических наук Л.С.Бархударова). Ученые записки №1. – М.: Издательство Института международных отношений, 1963. – с. 27-42.

 

Електронні ресурси

55. Birdwood-Hedger Maya. Tension between Domestication and Foreignization In English-language Translations // Edinburgh Research Archive. – University of Edinburgh, 2006. – Mode d’accès: http://www.era.lib.ed.ac.uk/ handle/1842/1845

56. Catégorie:Femme de lettres française // Wikipédia: l’encyclopédie libre. – Mode d’accès: http://fr.wikipedia.org/wiki/ Categorie: Femme de lettres francaise/

57. Guidère Mathieu. Introduction à la traductologie: Penser la traduction: hier, aujourd'hui, demain. – De Boeck. Collection Traducto. – 2010. – Mode d’accès: http://books.google.com.ua/books?id=Ztw13CwBiIAC&lpg=PA26&ots=vWkQTomY5n&dq=savory%20principes%20de%20traduction&hl=ru&pg=PA28#v=onepage&q&f=false

58. Le Top 10 des femmes écrivains // Livres de fluctuat.net – 2012. – Mode d’accès: http://www.alalettre.com/fluctuat-top-10-femmes-ecrivains.php

59. Wilcockson Michael. Introducing Simone de Beauvoir Existential feminist ethics // Dialogue. – Eton, April 2009. – #32. – 6 p. Mode of access: www.divinity.cam.ac.uk/documents/Simone_de_Beauvoir/