Клеї. Склад, показники якості, спож. Вл. , класифікація, види.

Клеї – речовини або суміші речовин органічного чи не орган походження, які завдяки добрій липкості і високій міцності клейового шва, когезії мають високу клеючу здатність, тобто здатність з’єднувати матеріали незалежно від їх природи.

Склад клею: клеюча речовина (складні органічні високо молекул природні або синтетичні речовини), наповнювачі (застосов у вигляді порошкоподібних матеріалів здебільшого для зменшення усадки клейової плівки при затвердінні і зниження в ній внутр. напруг, що зменш тривкість склеювання), пластифікатори (вводяться ля одержання еластичного клейового склеювання і зниж крихкості клейової плівки), стабілізатори (уповільнюють старіння клею), затверджувачі (застос з метою прискорення переходу клейової плівки в твердий стан), розчинники (/вода або орган речов/ необхідні для переводу клеючої речовини у в’язкий розчин), антисептики (запобіг розвитку плісняви і грибів).

Показники якості: ключа спроможність, в’язкість, життєздатність клею, стійкість до води, тепла, хім. реагентів.

Споживні власт: 1. Функціональні (життєздатність, в’язкість, водостійкість, адгезій на здатність). 2. Ергономічні (компактність, нешкідливість, безпечність). 3. Надійність (спроможність зберіг адгезій ну здатність). 4. Естетичні власт.

Класифік: 1) За походженням клеючої речовини: природні (- тваринні /міздровий, кістковий, казеїновий/ – рослинні /крохмаль, декстрин/ - мінеральні /силікатний, асфальтобітумний/), синтетичні (- термопластичні /не потребують для затвердіння обов’язк нагрів/ - термоактивні /затвердівають при нагрів/)

2) за характером склеювання: оборотні, необоротні.

3) за водостійкістю клейового зєднання: висоководотривкі, водотривкі, не водотривкі.

4) за призначенням: конторські /казеїновий, декстриновий/, для наклеювання обоїв /крохмальний/, склеювання деревини /столярний міздровий/, склеювання тканин,універсального застосування, для герметизації й ущільнення.

5) за функціональністю: багатоцільові, одноцільові.

Основні види клеїв: 1) Міздровий клей (для склеюв дерев вироб і деталей)– являє собою суміш продуктів дезагрегації і часткового гідролізу білкової речовини шкірного покрову тварин – колагену.

2) Кістковий клей (основн клеючий матер при переплетенні)виробляють з кісток тварин. Найівжливіший показник якості – є в’язкість клейового розчину визначеної концентрації і клеючої спроможності.

3) Казеїновий (для склеюв деревини в меблевому, фанерному виробн). Клеючою основою – є кислотний казеїн – білкова речовина, яка містить фосфор, що виділяється зі знежиреного молока за допомогою кислот. Випускають у вигляді жовтуватого або світло-коричневого порошку, який склад з кислотного казеїну, гашеного вапна і кальцинованої соди з додаванням фтористого натрію, мідного купоросу і гасу.

4) Крохмальні клеї (клейстери). Їх готують з сирого крохмалю: картопляного та кукурудзяного. Білий порошок крохмалю у воді не розчиняється, але при нагріванні набухає в ній і перетворюється в клейстер, застосов для склеювання картону, паперу.

5) Декстриновий. Основою клею є декстрин, що склад з сумішіі продуктів гідролізу крохмалю. Його випуск у вигляді білого або жовтуватого порошку, а іноді у вигляді шматків. Застосов при склеюванні паперу, капртону, для наклеювання етикеток, поштових марок.

6) Ефіроцелюлозні (для склеюв шкіри, тканин)Являють собою грузькі розчини нітроцелюлози в органічних розчинниках з додаванням пластифікаторів, а іноді і синтетичних смол..

7) Синтетичні клеї (для склеюв в авіаційній, автомобільній, хімічній, взуттєвій, швейній галузях) – готують на сонові синтетичних полімерів (канчуків і смол). Дають тривкі вологостійкі та грибостійкі клейові зєднання. Відрізн високою тепловою і хімічн стійкістю, а також універсальністю застосування.

А) Гумові клеї – їх одерж розчиненням синтетичн канчуків або сирих гумових сумішей у бензин.

Б) Клеї на основі термопластичних смол. Клейові зєднання цих смол оборотні і недостатньо теплостійкі. Ці клеї застосов переважно для неметалічних матеріалів у виробах, які не піддаються великим мех. Напругам. Вони негорючі, нетоксичнв і дешеві. В) Клеї на основі термореактивних смол. Найбільше поширення для виготовлення терморективн синтез клеїв одержали ре зольні фенолоформальдегідні, сечовино- і меламіноформальдегідні, поліефірні і епоксидні смоли.

8) Клеї-герметики. Клейові ре-ни для герметизації й ущільнення швів у різноман конструкціях широко застос у будівництві та побуті.

9) Силікатний клей – це концентрований розчин силікатів натрію і кальцію перемінного складу.

10) Асфальтобітумні. Клеї являють собою розплави або насичені розчини в бензині асфальтів і бітумів. Колір – чорний. Застос переваж для будівельних цілей, відрізн високою водостійкістю, добре захищають від корозії, але не достатньо теплостійкі.

-----------------------------------------------

Фарби

Фарби – суспензії пігментів плівкоутворювальних речовин або їх розчинів. До складу фарби, крім плівкоутворювальної речовини і пігментів можуть входити наповнювачі, пластифікатори, розчинники й ін. На якість фарб впливають такі основні технологічні процеси:

1. з’єднання пігменту з плівкоутворювальною речовиною, (оліфою, лаком) у спеціальних змішувальних машинах.

2. перетирання отриманої суміші на спеціальних машинах до одержання дрібнозернистої пасти.

3. розведення пасти оліфою або лаком, а також розчинниками до необхідної робочої консистенції.

4. очищення отриманої фарби від домішок (фільтрація).

5. коригування кольору і в’язкості фарби з етанолом.

Фарби підрозділяють на групи:

1. Олійні – суміш суспензії пігментів в оліфах із висихаючих і напіввисихаючих рослинних олій.

За консистенцією поділяють: густотерті, готові до вжитку. Застосовують:для захисних і декоративних покриттів металевих і деревяних конструкцій і різних виробів. Вони не дуже блискучі, але вологостійкі й атмосферостійкі покриття.

2. Емалеві фарби - суспензії пігментів у лаках. Одержують змішуванням і розтиранням пігментів із рослинною олією або лаком, а потім розведенням отриманої пасти олійним або іншим лаком. Перевагою є можливість одержання блискучої поверхні, що нагадує поверхню склоемалі.

3. Водно-емульсійні фарби – суспензії пігментів (разом із наповнювачами) у водяних емульсіях плівкоутворювальних речовин. Вони мають слабкий запах, не вогненебезпечні і швидко висихають. Недоліком є те, що в них низька тепллостійкість плівок.

4. Казеїнові фарби – належать до клейових водяних фарбових складів, плівкоутворювальною речовиною у них служить казеїн, який широко використовується для виготовлення клеїв. Випускаються переважно сухі казеїнові фарби. Виготовлені водяні казеїнові фарби застосовують для фарбування внутрішніх і зовнішніх оштукатурених або цегельних поверхонь.

5. Клейові барвисті сполуки (фарби) – суспензії пігментів і наповнювачів у водяних клейових розчинах. Ними покривають оштукатурені поверхні, заґрунтовані розчином клею і господарського мила. При висиханні утворюється плівка нерозчинної у воді мідної солі жирних кислот, що перешкоджає усмоктуванню клейового фарбового складу штукатуркою.

6. Силікатні фарби - суспензії лугостійких пігментів і наповнювачів (крейди) у водяному розчині калієвого розчинного скла. Їх випускають у вигляді густих паст, розведених перед вжитком водою до необхідної консистенції. Застосовують для фарбування цементних, гіпсових і вапняних поверхонь, а також для покриття деревяних виробів.

-----------------------------------------------

Лаки

Лаками назив розчини смол в органічних розчинниках. Після висихання вони утворюють на поверхні виробів, що покриваються ними, тверді, прозорі і блискучі плівки, що виконують захисні і декоративні функції.

За призначенням: зовнішніх робіт, для внутрішньої оздоби, для худ робіт, термостійкі, електроізоляційні і лаки спеціального призначення.

За природою плівкоутворювальні речовини:

1. масляні – виготовлені на основі рослинних масел і деяких природних і синтетичних смол

2. смоляні – виготовлені на основі природних і синтетичних смол

3. ефіроцелюлозні – виготовлені на основі ефірів целюлози

4.асфальтобітумні – виготовлені на основі природних і штучних асфальтів і бітумів.

Від характеру плівкоутворення:

1. які утворюють тверді плівки винятково за рахунок випару летючих розчинників, що утворюються в них, такі лаки іноді наз летючими, їх плівки як правило термопластичні і розчинні в органічних розчинниках.

2. які утворюють плівки не тільки за рахунок випару розчинників, але й у результаті різноманітних хімічних перетворень плівкоутворювальних речовин; плівки цих лаків мають тривимірну будову, внаслідок чого вони не плавляться і не розчиняються.

Масляні (масляно-смоляні) лаки – розчини різноманітних смол і рослинних олій із сикативами в органічних розчинниках. При їх виробництві переважає застосування різноманітних синтетичних смол. У залежності від співвідношення підрозділяють на 3 групи:1. жирні, що містять олії в 2-5 р більше ніж смоли

2. середні, що містять олії в 1,25 – 2 р. більше олії ніж смоли. 3. знежирені, утримання олії в яких становить від 0,5 – 1,25вагових частин на одну вагову частину смоли.

Смоляні лаки – являють собою розчини синтетичних або природних смол в органічних розчинниках. У окремі лаки для підвищення еластичності їх плівок додають пластифікатори. Їх можна підрозділити: на основі спирторозчинних смол, алкідні, ненасичені поліефірні, поліакрилові, поліуретанові, епоксидні.

Асфальтобітумні лаки – в’язкі речовини (чорного кольору) природних або нафтових асфальтів і бітумів, а також кам’яновугільних пеків у бензині-розчиннику, скипидарі і ін. сумішах. Поширення таких лаків обумовлено доступністю дешевої сировини, спроможністю утворити гарні блискучі чорні плівки, що відрізняються високою вологостійкістю, хім стійкістю і електроізоляційними властивостями. Застосовують для запобігання чорних металів від корозії, а дерева від гниття.

-----------------------------------------------

Оліфи

Оліфи - переважно перероблені рослинні олії. Їх застосовують для одержання лакофарбових покриттів як самостійно, так і в суміші з фарбовими пігментами і різноманітними смолами.

Натуральні оліфи – виробляють переважно з висихаючих рослинних олій, головним чином лляної і конопляної.

Окислені (оксидовані) оліфи – одержують прогріванням олії при Т 150-160С з перемішуванням і продуванням повітря і з додаванням сикативу. Отримані оліфи мають більш високу в’язкість, ніж сира олія, що обумовлено випаром вологи і процесами окислювання і полімеризації молекул олії. Плівки мають гарний блиск, підвищену тривкість, але колір темніший, що обумовлено застосуванням більш високих температур.

Напівнатуральні оліфи – продукти глибокої термічної і хімічної переробки рослинних олій й інших рідких жирів, містять сикативи і деяку кількість розчинників. Їх ділять на: 1. Ущільнені оліфи – одерж у процесі більш тривалої термічної обробки і при більш високих температурах (до300С).

2. Переетерифіковані (алкідні) оліфи – продукти хімічної переробки напіввисихаючих і невисихаючих рослинних олій і жирів, що піддаються процесу пеетерифікації. Мають високу висихаючу спроможність, що обумовлено схильністю їх до реакцій поліконденсації і полімеризації. У великій кількості використовують для заміни натуральної оліфи при виготовлені лаків і фарб. Вміст розчинників = 50%.

3. Комбіновані – одержують при виготовлені спеціально підібраної суміші рослинних олій або змішуванням ущільнених оліф з оксидованими і прогрітими висихаючими рослинними оліями. Вони не загустівають при затиранні з пігментами і тому їх використовують для виготовлення густотертих олійних фарб.

 

 

1. Загальна і товарознавча класифікація пластмас.

пластмас

2. Загальні властивостыті, позитивні якості та недоліки товарів з пластмас

3. Склад пластичних мас. Вплив окремих компонентів на властивості

товарів з пластмас.

4. Поліконденсаційні смоли. Властивості ті та асортимент товарів на їх основі.

5. Пластмаси на основі поліетилену та пропілену. Асортимент і

споживні властивості товарів.

6. Пластмаси на основі поліакрилату, полістиролу, поліформальдегіду.

7. Пластмаси на основі модифікованих природних полімерів.

Асортимент і споживні властивості товарів.

8. Методи декорування виробів з пластмас та їх вплив на споживчі властивості.

Асортимент та поживні властивості товарів.

9. Технологічні способи виготовлення виробів з пластмас.

10. Методи розпізнавання пластмас у виробах.

11. Гігієнічні властивості товарів з пластмас.

12. Асортимент і споживчі властивості матеріалів з пластмас.

13. Вимоги до якості товарів з пластмас.

14. Загальна характеристика асортименту з пластмас.

15. Властивості та склад клеїв, вимоги до них. Класифікація клеїв.

16. Сутність теорії склеювання.

17. Асортимент і споживні властивості синтетичних і мінеральних

клеїв.

18. Класифікація і система позначень лакофарбових товарів

19. Споживні властивості лакофарбових товарів.

20. Жирова і смоляна сировина для лакофарбових товарів.

21. Асортимент та споживні властивості оліф, вимоги до їх якості.

22. Асортимент, призначення та механізм дії сикативів. Розчинники та розріджувачі.

23. Лаки і політури. Класифікація, призначення, схема виробництва.

24. Класифікація пігментів за різними ознаками, їх загальні

властивості

25. Фарби. Призначення, склад композиції та фактори впливу на їхні

якісні показники.

26. Мийні засоби, їх призначення та класифікація.

27. Класифікація, асортимент та вимоги до якості жирових мил.

28. Порівняльна характеристика споживчих в-тей мил та СМЗ.

29. Як впливає хімічний склад скла на його споживні властивості.

30. Які окисли вводять у шихту для кришталевого скла?

31. Які барвники необхідні для забарвлення скла у синій, червоний та зелений кольори.

32. У чому полягає усть колоїдно-дисперсного забарвлення скла?

33. Відмінні прикмети видувних, пресових і пресовидувних скловиробів.

34. Основні ознаки класифікації скляного посуду.

35. Що таке художньо-декоративні вироби зі скла.

36. Особливості асортименту господарського посуду

37. Кухонний посуд із жаростійкого скла та ситалів.

38. Як групують дефекти скляного і кришталевого посуду?

39.Як групують дефекти скломаси, їх вплив на якість посуду.

40. Які основні дефекти формування скляного посуду?

41. Назвіть дефекти обробки і декорування посуду.

42. Основні принципи оцінки якості скляного посуду.

43. Які показники скловиробів впливають на їх якість.

44. Особливості зберігання скляного і кришталевого посуду.

45. Вплив сировинних матеріалів на споживні властивості кераміки.

46. Відміні ознаки фарфору та фаянсу.

47. Чим відрізняються тонкокамяні та напівфарфорові вироби.

48. Відмінність деколі та живопису, трафарету і штампу?

49. Особливості декорування майолікових виробів.

50. Що таке кістяний фарфор?

51. Що таке малюнок розташований арабеска, букетом, розкидний.

52. Основні ознаки класифікації фарфоро-фаянсового посуду?

53. Які види входять до чайного і кавового посуду.

54. Видовий асортимент столового посуду.

55. Відмінні ознаки в асортименті майолікового та тонкокамяного посуду.

56. Чим відрізняються набори посуду від сервізів?

57. Основні принципи визначення сорту керамічного посуду.

58. Як визначити мех. міцність та термостійкість фарфорового та фаянсового посуду.

59.Основні технічні вимоги стандарту до фарфорового і фаянсового посуду.

60. Які дефекти не допускаються у фарфоро-фаянсовому посуді?

61. Що таке металеві сплави та як вони діляться за видами металів.

62. Вплив хімічного складу сталей на їх властивості.

63. Як маркують конструкційні та інструментальні сталі.

64. Що таке високоміцні чавуни та їх призначення.

65. Який склад легованих сталей.

66. Що таке нержавіюча сталь?

67. Чим відрізняється за складом мельхіор і нейзильбер.

68. Які бувають та для чого необхідні алюмінієві сплави?

69. Основні способи формування металевих виробів.

70. Що дає термічна та термохімічна обробка металевим виробам?

71. Що характерно для електрохімічної корозії.

72. Як запобігти корозії у процесі зберігання металогосподарських товарів?

73. Класифікація металевого посуду.

74. Оцінка яуості металевого посуду

75. Класифікація ножових і столових приладів:

76. Класифікація приладів для вікон і дверей.

77. Підгрупи інструментальних товарів для обробки дерева.

78. Чим відрізнаються металообробні інструменти від деревообробних?

79. Садово-городній реманент, його к-ція та перспективи розвитку.

80. Приладдя для полегшення домашньої праці, класифікація основних вимог до якості.

81. Показники споживних властивостей м’ясорубки, коси, відра, молотка.

82. Особливості асортименту кришталевих виробів.

83. Силікати

84. Нафтопродукти

85. Клеї. Склад, показники якості, спож.вл., класифікація, види.

86. Фарби

87. Лаки 88. Оліфи