Побудова таблиці техніко-економічних показників

1. Вартісні показники будуються в українському алфавіті, а натуральні, натурально-технічні - на латинському.

2. Вибір української букви позначення (абсолютні показники), як правило, диктується першою буквою терміна (Р - робітники і т.п.), тобто підказка для мнемонічного запам'ятовування.

3. Абсолютні показники позначаються одною буквою (Р, Ф, С, В, П), а відносні (відношення - розподіл) - подвійною (РВ, ВФ і ін.), за винятком ефективності - Е, де нижній індекс подвійний (Е_пф) зберігає функцію подвійного позначення.

4. Принцип подвійного позначення - підказка: показник (наприклад, виробіток - ВР) виходить шляхом розподілу значення першої букви, як абсолютного показника (В - вал, валовий обсяг продукту), на значення другої букви (Р - робітники). Так побудовані всі показники, навіть ефективність (рентабельність) - дивися нижній подвійний індекс, наприклад, Е_пф, де ПФ = = П/Ф - прибуток відноситься до фондів.

5. Логічні принципи побудови. Перший уже згадувався вище - логіка технології виробничого процесу: «ресурси → витрати → результати». Другий - таблиця як розрахункова матриця: відносні показники кожної клітки таблиці виходять строго розподілом абсолютних показників по вертикалі і горизонталі даної клітки.

Р	Ф	С
ВР			В
	Епф		П

 

Звідси виникає зручність у розрахунках з використанням крупноформатних електронних таблиць (КЕТ) типу Lotus, Supercalc, Excel та ін.

6. У принципі може бути заповнена вся таблиця, тобто порожніх кліток може і не бути. Але практично в цьому немає потреби. На підприємствах використовуються частіше саме ті показники, що зазначені в таблиці ТЕП (див. Додаток Г). Всі інші, не зазначені, зустрічаються іноді в роботах наукового профілю.

7. Таблиця має строго монопродуктовий характер, тобто має сенс, коли розраховується по відношенню одного продукту або послуги. У противному випадку (поліпродуктове виробництво, а це вже рівень фірми в цілому) варто говорити вже не про «техніко-економічні показники виробництва», а про «фінансово-економічні показники підприємства (фірми)». Розрахунок системи ТЕП для поліпродуктового виробництва (структура продуктів постійно міняється) не має ніякого практичного змісту - відносні показники як інструмент планово-аналітичної роботи, стають непорівнянними в часі для даного підприємства і при міжфірмовому порівнянні. Така таблиця зручна й у процесі навчання основам економічного знання на рівні підприємства (мікроекономіка), добре запам'ятовується логіко-математичний взаємозв'язок усіх показників, що породжують один одного (усе починається з ресурсів, що і породжують весь «букет» показників). Зручна й у виробничо-господарській діяльності - для аналізу і планування взаємозалежних показників (у тому числі „бюджетування”), а головне, їх компактного (доступного для огляду) представлення. Керівникам зручно мати під рукою електронний варіант у системі план-фактного спостереження за ситуацією виробництва з господарської точки зору. Приведена таблиця орієнтована на операційну систему типу “виробництво” товарів типу “предмет”. Але при не дуже істотному термінологічному виправленні вона легко трансформується і для сфери послуг. Методичні вказівки і порядок розрахунку необхідних показників для побудови системи ТЕП представлені в Додатку Г.

Після виконаних розрахунків заповнюємо таблицю техніко-економічних показників операційної системи підприємства (див. Додаток Д).

Проектування заходів по підвищенню ефективності операційної системи

 

 

У курсовій роботі необхідно розрахувати результат проведення організаційно-технічних заходів (ОТЗ), спрямованих на підвищення ефективності виробництва. Заходи проводяться згідно встановленого на підприємстві плану (додається нижче). Основними напрямками підвищення ефективності операційної системи є:

1. Ріст продуктивності праці та економія трудових витрат.

2. Зниження собівартості проведення робіт.

 

План організаційно-технічних заходів удосконалення

Операційної системи