Вимоги до виконання та оформлення курсової роботи

 

При виконанні курсової роботи необхідно дотримуватися певних вимог.

Курсову роботу студенти виконують диференційовано за варіантами завдання у відповідності до вимог стандартів. Пояснювальна записка може бути виконана від руки або надрукована за допомогою комп'ютера на одній стороні білого паперу формату А4. Лист повинен мати поля по всіх чотирьох сторонах. Розмір лівого, верхнього і нижнього поля – не менше 20 мм, правого – не менше 10 мм. Курсову роботу друкують 14-м розміром шрифту через півтора міжрядкові інтервали. Текст пояснювальної записки, а також усі формули виконуються чорнилами одного кольору. Використання декількох кольорів припускається тільки у графіках.

Текст пояснювальної записки повинен складатися з розділів, підрозділів і пунктів. У записці розділи нумеруються арабськими цифрами. Підрозділи також нумеруються арабськими цифрами і розділяються крапкою. Наприкінці номера крапка не ставиться. Структурні елементи “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТОК” не нумеруються.

Заголовки розділів розміщуються посередині рядка, друкуються прописними літерами. Наприкінці заголовку крапка не ставиться. Кожний розділ курсової роботи починається з нової сторінки. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися із одного і кількох пунктів. Наприклад:

1.1 (нумерація пунктів першого підрозділу)

1.2

2.1 (нумерація пунктів другого підрозділу)

2.2

Розділи і підрозділи курсової роботи повинні мати змістовний заголовок. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. У кінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслювати заголовок і переносити слова в заголовках не допускається. Кожний розділ має починатися з нової сторінки. Відстань між назвою розділу і подальшим текстом має дорівнювати двом міжрядковим друкарським інтервалам, при виконанні рукописним способом – 15 мм. Відстань між заголовками підрозділів і подальшим текстом – один інтервал, при виконанні від руки – 8 мм. Нумерація сторінок пояснювальної записки повинна бути послідовною з першої до останньої сторінки. Першою сторінкою є титульний лист, другою – зміст, далі – розділи курсової роботи. Номера сторінок проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті сторінки без крапки. Титульний лист не нумерується. Додатки і список використаної літератури включаються у загальну нумерацію.

У змісті послідовно перелічуються заголовки всіх розділів (параграфів) і додатків та вказуються номера сторінок.

Цифровий матеріал, що міститься у пояснювальній записці, рекомендується оформляти у вигляді таблиць. Таблицю розташовують одразу ж після посилання на неї у тексті роботи або на наступній сторінці, а при необхідності – в додатках. При переносі таблиці заголовок можна не повторювати, при цьому графи нумеруються, нумерація повторюється на наступній сторінці, над ній розміщуються слова “Продовження таблиці” із виказанням її номеру. Таблиці нумеруються у межах розділу арабськими цифрами. Слово “Таблиця” і її номер пишуть з абзацу над таблицею. Кожна таблиця повинна мати заголовок, що розміщується після слова “Таблиця”, наприклад, „Таблиця 1.1 – Добір організаційно-технічних заходів”. Формули повинні нумеруватися у межах розділу. Номер формули розміщується у дужках праворуч. У експлікації значення символів і числових коефіцієнтів розшифровуються відразу під формулою у послідовності, у якій вони зазначені у формулі. Розшифровування символів формул починають із слова “де”, двокрапка після цього не ставиться.

Усі ілюстрації (графіки, схеми) називаються рисунками, які нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами. Номер рисунка складаєтеся з номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад, Рисунок 2.3 (третій рисунок другого розділу). При посиланні на рисунок зазначають його повний номер, наприклад: відповідно до рисунка 2.3. При повторному посиланні на рисунок використовують слово "дивись" у скороченому варіанті, наприклад: (див. рис. 2.3). Рисунки розташовують у тексті одразу після першого посилання на них і так, щоб для розгляду було досить їх перевернути за годинниковою стрілкою. Кожен рисунок має супроводжуватися змістовним підтекстом, який пишуть або друкують під рисунком в один рядок з номером (Рисунок 2.3 – Структура собівартості продукції).

Літературні джерела (підручники, посібники, монографії, журнальні статті) наводяться в алфавітному порядку за прізвищами авторів або у порядку появи посилань у тексті. Посилання на літературу пишуться у квадратних дужках, де вказується номер джерела інформації зі списку використаної літератури і сторінки, з яких взята інформація. Наприклад: [4, 11-15].

Кожний додаток починається з нової сторінки, зверху якої посередині пишеться слово „Додаток___” і велика літера, що позначає додаток. Додаток повинен мати заголовок, який записується симетрично відносно тексту або рисунка, таблиці з великої літери. Додатки позначають прописними літерами українського алфавіту, за винятком букв: Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Можливе використання букв латинського алфавіту, за винятком І, О. У випадку повного використання букв українського та латинського алфавітів допускається використання арабських цифр. Якщо додаток один, то він позначається „Додаток А”.

Титульний лист оформляють за встановленим зразком (Додаток А методичних вказівок).

Вихідні дані і результати розрахунків наводять із виказанням розмірності показників.

Після перевірки курсової роботи викладачем студент повинен виправити помилки і захистити роботу не пізніше, ніж за 2 тижні до іспиту. Студенти, що не виконали курсову роботу або не захистили її у встановлений термін, до іспиту з дисципліни "Операційний менеджмент" не допускаються.

 

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

Завданням розрахункової частини є набуття навиків побудови наглядних аналітичних таблиць та проведення відповідних розрахунків. Операційна система з технологічної точки зору є ланцюжок факторів (елементів) і операцій:

 

 

Тут ресурси (входи) і результати (виходи) – об'єкти (фактори, елементи) впливу, а витрати – операції, досить різні по своїй технологічній суті для різних галузей діяльності. Практично будь-яка діяльність (митна справа, виробництво продуктів харчування, діяльність комерційного вузу або виробництво окремих будівельних робіт за договором підряду) може бути описана за допомогою цієї нескладної тріади. У цьому зв'язку всяка операційна система (основа конкретного бізнесу) може бути описана універсальною системою техніко-економічних показників. Нижче пропонується модель «Ресурси-Витрати-Результати» по горизонталі і «Абсолютні-Відносні» показники по вертикалі. Сфера операційної діяльності – вотчина галузевих технологів, що в окремому випадку можуть приймати форму викладача (професора, доцента). Це область фахівців. І якщо директор фірми не є по базовій освіті фахівцем у даному виді бізнесу (з погляду операційного управління), то йому буває непросто спілкуватися з фахівцями з цього сектора. Але деякі головні речі він усе-таки повинний знати і вимагати. Перший керівник звичайно не має часу, а тому і не любить вникати в численні професійні подробиці. Йому потрібно цілісне просте і ясне представлення про кожен конкретний вид бізнесу, що веде фірма. Для цього досить потребувати від фахівців скласти таблицю «ресурси-витрати-результати» у варіанті план-факт за визначений період (краще рік), або в динаміці за визначений період. Ще більш вона корисна функціональному керівникові, що займається операційною системою (виробництвом).