Складання локальних кошторисів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Складання локальних кошторисів



 

Стосовно особливостей окремих видів будівництва, спеціалізації підрядних будівельних і монтажних організацій, структури проектної документації локальні кошториси складаються:

а) по будівлях та спорудах: на будівельні, спеціальні будівельні роботи, монтаж металоконструкцій, внутрішні санітарно-технічні роботи (водопровід, каналізація, опалення, вентиляція, кондиціонування повітря тощо), внутрішнє електроосвітлення, монтаж електросилових установок, технологічних трубопроводів, монтаж і придбання устаткування (включаючи монтаж металоконструкцій, пов'язаних зі встановленням устаткування в проектне положення), контрольно-вимірювальні прилади (КВП) і автоматику, слабкострумові пристрої (зв'язок, сигналізація тощо), автоматизовану систему управління, промисловий зв'язок, фундаменти під устаткування, спеціальні основи, обмуровування та ізоляцію устаткування і трубопроводів, хімічні захисні покриття, канали, промислові печі та труби, гідромеханізовані, гірничопрохідницькі, гірничорозкривні та інші роботи, придбання приладдя, виробничого та господарського інвентарю, меблів та на інші роботи;

б) по загальномайданчикових роботах: на вертикальне планування, улаштування інженерних мереж, під'їзних і міжцехових колій та доріг, благоустрій і озеленення території, малі архітектурні форми тощо

5.1. Локальні кошториси складаються в поточному рівні цін трудових і матеріально-технічних ресурсів за формами, наведеними у дод. 3, 4, цих методичних вказівок.

5.2. При складані локальних кошторисів застосовуються:

− ресурсні елементні кошторисні норми України;

− вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм;

− ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і механізмів;

− поточні ціни на матеріали, вироби і конструкції;

− поточні ціни машино-години;

− поточна вартість людино-годин відповідного розряду робіт;

− поточні ціни на перевезення вантажів для будівництва;

− правила визначення загальновиробничих витрат та адміністративних витрат.

5.3. Кошторисна вартість, що визначається за локальними кошторисами, містить у собі прямі і загальновиробничі витрати.

5.4. Прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів та матеріалів, виробів, конструкцій. Вони визначаються шляхом множення обсягів робіт на відповідний укрупнений показник (або одиничну розцінку). Укрупнені показники кошторисних прямих витрат на загальнобудівельні, внутрішні санітарно-технічні, внутрішні електромонтажні роботи, на придбання та монтаж технологічного обладнання наведені в дод. 20, 21, 22, 23.

5.5. Загальновиробничі витрати(ЗВ) – це витрати будівельно-монтажної організації, які включаються до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт і необхідні для відшкодування витрат на управління та обслуговування будівельного виробництва, на організацію робіт на будівельних майданчиках та вдосконалення технології.

Для розрахунку загальновиробничих витрат їхній перелік, наведений в [1, дод. 19], групується в три блоки:

− кошти на заробітну плату працівників;

− відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством;

− решта статей ЗВ витрат.

Кошти на заробітну плату працівників розраховуються виходячи з трудовитрат працівників, що враховуються в загальновиробничих витратах, і відповідної вартості людино-години.

В інвесторських кошторисах трудовитрати працівників загальновиробничих витрат визначаються за формулою:

 

ТЗВ = ТПВ·К,

 

де ТЗВ – трудовитрати працівників, заробітна плата яких враховується в загальновиробничих витратах, люд.-год;

ТПВ – нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, що передбачаються в прямих витратах, яка враховує трудовитрати робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах, керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, люд.-год;

К – усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудоміскості робіт, що передбачаються в прямих витратах, до трудовитрат працівників, що враховуються в загальновиробничих витрат.

На стадії складання інвесторського кошторису вартість людино-години приймається в розмірі, рекомендованому Міністерством регіонального розвитку та будівництва України[2] для будівництва, за сьомим нормативним розрядом на виконання робіт.

В інвесторських кошторисах усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудоміскості робіт, що передбачаються в прямих витратах, до трудовитрат працівників, що враховується в загальновиробничих витратах, приймається в розмірах, рекомендованих Мінрегіонбудом (дод. 7).

Відрахування на соціальні заходи визначаються виходячи з норм, установлених законодавством, і кошторисної заробітної плати.

Кошторисна заробітна плата визначається як сума заробітної плати:

− робітників, зайнятих на будівельних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів;

− працівників, зазначених у загальновиробничих витратах.

На стадії складання інвесторської кошторисної документації кошти на покриття решти статей ЗВ витрат розраховуються виходячи з нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, що передбачаються у прямих витратах, та усереднених показників для визначення коштів на покриття решти статей ЗВ витрат, обчислених в грошовому виразі на людино-годину зазначеної трудомісткості. Ці показники надаються Мінрегіонбудом.

Кошти на покриття решти статей ЗВ витрат визначаються за формулою:

КР.ЗВ = ТПВ·П,

 

де КР.ЗВ – нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, що передбачаються в прямих витратах, яка враховує витрати труда робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, люд.-год.;

П – усереднений показник для визначення коштів на покриття решти статей ЗВ витрат, грн./люд.-год. (дод. 7).

Загальновиробничі витрати визначаються за підсумком прямих витрат при формуванні кошторису:

- по розділах ;

- в кожному розділі і в цілому по кошторису;

- без розподілу на розділи ;

- в цілому по кошторису.

При здійсненні будівництва господарським способом до показників для визначення трудовитрат працівників, кошти на заробітну плату яких враховується в ЗВ витратах, і коштів на покриття решти статей ЗВ витрат, рекомендованих Мінрегіонбудом для підрядного способу будівництва, застосовується знижувальний коефіцієнт 0,6.

5.6. У складі локальних кошторисів окремі конструктивні елементи будівлі (споруди), види робіт та пристроїв, як правило, групуються в розділи.

Порядок розташування робіт у локальних кошторисах та їх групування в розділи мають відповідати технологічній послідовності проведення робіт і враховувати специфічні особливості окремих видів будівництва.

Виходячи зі згаданих принципів групування, локальний кошторис може бути поділений на розділи:

- "будівельні роботи" може мати розділи: земляні роботи; фундаменти; стіни; каркас; перекриття; балкони та лоджії; перегородки; сходові марші та площадки; підлоги; дах і покрівля; віконні заповнення і балконні двері; дверні заповнення; внутрішнє опорядження; зовнішнє опорядження; вбудовані меблі; інші роботи; інші розділи;

- "спеціальні будівельні роботи" може мати розділи: фундаменти під устаткування; спеціальні основи; канали і приямки; обмурування, футерування та ізоляція; хімічні захисні покриття тощо;

- "внутрішні санітарно-технічні роботи" може мати розділи: водопровід; каналізація; опалення; вентиляція та кондиціонування повітря тощо;

- "монтаж устаткування" може мати розділи: монтаж технологічного устаткування; технологічні трубопроводи; металеві конструкції (пов'язані зі встановленням устаткування) тощо.

5.7. Крім того, при складанні локальних кошторисів, виділяються в окремі розділи роботи : підземної частини будівлі (розділ А); надземної частини будівлі (розділ Б). В учбових цілях та відносно простих об’єктів групування кошторисної вартості по розділах може не проводитися.

5.8. Припускається складання на один і той самий вид робіт двох і більше локальних кошторисів при проектуванні складних будівель та споруд, при розробленні технічної документації для будівництва кількома проектними організаціями, а також при формуванні кошторисної вартості по пускових комплексах.

5.9. У тих випадках, коли відповідно до проектних даних здійснюється розбирання конструкцій (металевих, залізобетонних, дерев’яних тощо), знесення будівель та споруд, внаслідок чого намічається одержання конструкцій, виробів та матеріалів, придатних для повторного застосування, або проводиться попутнє будівництву добування окремих матеріалів (камінь, гравій, ліс тощо), за підсумком локальних кошторисів на розбирання, знесення (перенесення) будівель і споруд та інших робіт довідково наводяться зворотні суми. Зворотні суми позначаються окремим рядком під назвою "У тому числі зворотні суми" і визначаються на підставі номенклатури і кількості конструкцій, матеріалів і виробів, що одержуються для подальшого використання. Вартість таких конструкцій, матеріалів і виробів у складі зворотних сум приймається як за нові за поточними відпускними цінами із застосуванням усередненого коефіцієнта зносу 0,5, крім тих, на які ціни реалізації можуть бути визначені. Конструкції, матеріали і вироби, що враховуються в зворотних сумах, слід відрізняти від так названих матеріалів, що обертаються (опалубка, кріплення тощо), які застосовуються відповідно до технології будівельного виробництва по декілька разів при виконанні окремих видів будівельних робіт. Кількаразова їх оборотність врахована в кошторисних нормах на відповідні конструкції та види робіт. Вартість матеріалів, одержуваних у порядку попутного добування, при неможливості використання їх на даному будівництві, але за можливості реалізації враховується за поточними цінами франко–місце заготівлі (франко–кар’єр для місцевих матеріалів і викопних; франко—лісосіка для деревини, одержуваної від вирубування лісу тощо). У випадку неможливості (підтвердженої відповідними документами) використання або реалізації матеріалів від розбирання або попутного добування їхня вартість у зворотних сумах не враховується.

5.10. При використанні устаткування, яке значиться в основних фондах і намічається до демонтажу та перенесення в будівлю, що будується (реконструюється), у межах діючого підприємства, яке розширюється або технічно переоснащується, в локальних кошторисах передбачаються тільки кошти на демонтаж і повторний монтаж цього устаткування, а балансова вартість самого устаткування позначається довідково за підсумком кошторису.

5.11. Кошторисна заробітна плата визначається як сума заробітної плати робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, а також заробітної плати працівників, що враховується у складі загальновиробничих витрат.

Кошторисна трудомісткістьв локальних кошторисах визначається як сума трудомісткостей будівельно-монтажних робіт, керування і обслуговування будівельних машин та трудомісткості робіт в складі загальновиробничих витрат.

Приклади складання локальних кошторисів наведені в дод. 19 пункти 19.2, 19.3, 19.4, 19.5, 19.6.

5.12. Якщо вартість об'єкта може бути визначена за одним локальним кошторисом, то об'єктний кошторис не складається. У цьому випадку роль об'єктного кошторису виконує локальний кошторис.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.212.116 (0.011 с.)