МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ І ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ І ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ



МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ І ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ім. АКАДЕМІКА ЛАЗАРЯНА

 

ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО

УКРАЇНИ

Программа та плани семінарських (практичних) занять для студентівфакультету «Економіка і менеджмент на транспорті»

 

 

Дніпропетровськ 2010

 

 


Програма, плани семінарських (практичних) занять та самостійної роботи з дисципліни “Підприємницьке право України”/ Укладачі: канд. юрид. наук, доцент Прийдак М.М., докт.екон.наук Покотілов А.А. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. пк. Лазаряна , 2010.-48с.

 

 

Рецензенти:

Тертишник В.М.., докт. юрид.наук, професор (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ);

Щербина В.І., канд.юрид.наук, начальник кафедри загально-правових наук Академії митного права України.

 

Плани обговорені та схвалені на засіданні кафедри Економічної теорії “ 26 “ серпня 2010 року. Протокол № 1 .

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглиблення вивчення дисципліни та опанування її методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу для перевірки знань та для культування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків.

Готуючись до семінару, необхідно уважно ознайомитися з матеріалами лекції теми та відповідними розділами та сторінками рекомендованої літератури і нормативно-правових актів та іншою додатковою літературою, звернути увагу на ключові поняття, які притаманні вказаним темам, та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники.

Для роз’яснення юридичних казусів необхідно:

ü уважно засвоїти зміст питання, щоб з’ясувати , які саме умови потребують юридичної оцінки;

ü відшукати необхідні норми права, уважно їх прочитати і зіставити з умовами задачі, тобто перевірити, чи можливо їх застосувати до даної конкретної ситуації;

ü дати юридичну оцінку кожній умові задачі, визначити правильне рішення, яке зафіксувати письмово, вказавши пункт, частину чи статтю відповідного закону чи підзаконного нормативного акту.

До особливостей проведення семінарських і практичних занять відносяться:

ü самостійна позакласна підготовка по з’ясуванню теоретичних питань і змісту рекомендованих правових норм;

ü уміння оперативно відшукати потрібну норму права і застосувати її до відповідного юридичного казусу, запропонованого керівником заняття.

Кожен студент повинен мати окремий зошит для вирішення задач і тестів, а також конспектування рекомендованих нормативних документів і статей правових видань.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.

Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак певного явища, але й розуміння різних точок зору.

Основні завдання семінарів полягають у засвоєнні основних питань підприємництва в Україні, набуття навичок опановувати їх з позицій загальнолюдських цінностей. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки, застосовувати теоретичні положення відповідно до практичних вимог сьогодення.

Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, інтересу до наукових досліджень, формуванню навичок та вмінь публічного виступу і участі в дискусії, вихованню педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, що є дуже важливим в роботі юриста.

При відповіді на семінарському занятті слід так будувати свій виступ, щоб в ньому, по можливості, містилось:

ü чітке формулювання теоретичного положення (наприклад, поняття підприємництва, види підприємництва, підприємницьких правовідносин, правопорушень тощо);

ü обґрунтування цього положення і розкриття його найбільш характерних ознак і властивостей;

ü аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності, положеннями законодавства і практики його реалізації;

ü значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Обговорення питань теми на семінарі може відбуватись в різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування рефератів, проведення письмових контрольних робіт, “бліц” опитування і т.п.Контроль знань на групових заняттях може здійснюватись, крім традиційних форм, також шляхом проведення тестування.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Об’єм реферату має відповідати 7 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять або без доповіді перевіряються викладачем. Вони обов’язково оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи.

Основою ефективного розгляду положень підприємницького законодавства на семінарських заняттях є засвоєння лекційного матеріалу та самостійна робота студентів у студіюванні, конспектуванні навчальної, наукової літератури курсу.

Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім почитати й законспектувати в зошит з підготовки до семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словниками чи іншими офіційними джерелами.

Перелік питань, які виносяться на іспит, складається з питань, що розглядаються на семінарських заняттях та питань для самостійного вивчення і може включати окремі теми рефератів.

 

 

 

 

ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА

ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль– проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Модульний контроль– виконання контрольних робіт з т.т.1-9 та 10-18, рубіжне атестування.

Підсумковий контроль– іспит, курсова робота (по вибору).

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ:

“Відмінно” (високий рівень навчальних досягнень)- якщо студент глибоко і в повному обсязі засвоїв програмний матеріал ; вичерпно, логічно і творчо викладає інформацію в усній і письмовій формі; ґрунтовно висловлюється і дискутує, пов’язує при цьому теоретичний матеріал з юридичною практикою; здатен виступати експертом та консультантом у навчанні інших; вирішує тестові завдання.

“Добре” (достатній рівень навчальних досягнень)– якщо студент оперує матеріалом на рівні теми, розділу, може самостійно його відтворювати в повному обсязі, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору; вирішує тестові завдання.

“Задовільно” (середній рівень навчальних досягнень)- якщо студент може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу теми, дати визначення понять та пояснити їх на прикладах; самостійно вирішує необхідну кількість тестових завдань; відповідає за планом; висловлює власну точку зору з окремих питань.

 

“Незадовільно” (початковий рівень навчальних досягнень)- якщо студент може відтворювати лише окремі юридичні терміни і конструкції теми; допускає змістовні помилки; не вирішує тестових завдань.

 

ПРОГРАМА З КУРСУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ПРАВА УКРАЇНИ

 

Тема 1. Поняття підприємницької діяльності.

1.1.Поняття підприємництва.

1.2.Ознаки підприємництва.

1.3.Передумови заняття підприємницькою діяльністю.

 

 

Тема №9: Правове регулювання зовнішньоекономічної

Діяльності.

1. Поняття, види та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

2. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

3. Зовнішньоекономічні операції з давальницькою сировиною.

4. Захист прав і законних інтересів держави та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

5. Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

 

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

 

Нормативна література:

1. Конституція України //ВВР. – 1996. - № 30. – Ст. 141

2. Господарський кодекс України // Кодекси України. – 2004.

3. Господарсько-процесуальний кодекс України // Кодекси Украї-ни. – 2004.

4. Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576 – ХІІ “Про господарські товариства” // ВВР. – 1991. - № 49. – Ст. 682.

5. Закон України від 20 грудня 1991 р. № 2009 – ХІІ “Про селянське (фермерське) господарство” // ВВР. – 1992. - № 14. – Ст. 18

6. Закон України від 14 лютого 1992 р. № 2114 – ХІІ “Про колективне сільськогосподарське підприємство” // ВВР. – 1992. - № 20. – Ст. 272.

7. Закон України від 10 квітня 1992 р. № 2265 – ХІІ “Про споживчу кооперацію” // ВВР. – 1992. - № 30. – Ст.414.

8. Закон України від 18 червня 1991 р. № 1201 – ХІІ “Про цінні папери і фондову біржу” // ВВР. – 1991.- № 38. – Ст. 508.

9. Закон України від 22 квітня 1993 р. № 3125 – ХІІ “Про аудиторську діяльність” // ВВР.- 1993. - № 23. – Ст. 243.

10.Закон України від 14 травня 1992 р. № 2343 – ХІІ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” // ВВР. – 1999.- № 42 – 43. – Ст. 378.

11.Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3688 – ХІІ “Про охорону прав на промислові зразки” // ВВР. – 1994. - № 7. – Ст. 34

12.Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3689 – ХІІ “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” // ВВР. – 1994. - № 7. – Ст. 36.

13.Закон України від 10 квітня 1992 р. № 2269 – ХІІ “Про оренду державного та комунального майна” // ВВР. – 1992. - № 30. – Ст. 416.

14.Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2654 – ХІІ “Про заставу” // ВВР. – 1992. - № 47. – Ст.642.

15.Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657 – ХІІ “Про інформацію” // ВВР. – 1992. - № 48. – Ст. 650.

16.Закон України від 10 грудня 1991 р. № 1956 – ХІІ “ Про товарну біржу” // ВВР. – 1992. - № 10. – Ст.139.

17.Закон України від 16 грудня 1997 р. № 723 / 97 – ВР “ Про лізінг” // ВВР. –1998 .- № 16. – Ст.68 .

18.Закон України від 6 жовтня 1998 р. № 161 – ХІV “ Про оренду землі” // ВВР. – 1998. - № 46 – 47. – Ст.280.

19.Закон України від 16 липня 1999 р. № 997 – ХІV “Про концесії” // ВВР. – 1999. - № 41. – Ст.372.

20.Закон України від 14 грудня 1999 р. № 1286 – ХІV “Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг” // ВВР. – 2000. -№ 3. – Ст.21.

21.Закон України від 1 червня 2000 р. № 1775 – ІІІ “ Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Урядовий кур’єр. – 2000. – 2 серпня. - № 139.

22.Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1490 – ІІІ “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.” // ВВР. – 2000. - № 20. – Ст.148.

23.Закон України від 6 квітня 2000 р. № 1641 – ІІІ “ Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів “ // Урядовий кур’єр. – 2000. – 14 Червня. - № 107.

24.Закон України від 20 квітня 2000 р. № 1682 – ІІІ “ Про природні монополії” // Урядовий кур’єр . – 2000. – 24 травня. - № 92.

25.Про транспорт:Закон України від 10 листопада 1994р.,№232/94-ВР//ВВР-1994р.-№51-Ст.446.

26.Про залізничний транспорт: Закон України від 4 липня 1996 р. №273/96-ВР;//ВВР – 1996р.-№40 – Ст.183.

27.Водний кодекс України:Закон України від 6 червня 1995р. №213/95-ВР// ВВР – 1995 р.-№24 –Ст.189.

28.Кодекс торговельного мореплавства України: Закон України від 23 травня 1995р.№176/95-ВР//ВВР-1995р.-№47-52 – Ст.349.

29.Повітряний кодекс України: Закон України від 4 травня 1993р. №3167-XII//ВВР – 1993г. -№25 – Ст.274.

30.Про автомобільний транспорт:Закон України від 5квітня 2001р. №2344-ІІІ в редакції Закону України від 23 лютого 2006 р. №3492-ІV//ВВР – 2006 р. -№32 – Ст.273.

31.Про відповідальність за перевезення пасажирів через держав-ний кордон України без належних документів для в*їзду в Україну : Закон України від 10 січня 2002р. // ВВР – 2002р. - №16 – Ст.113.

32.Про державне замовлення для задоволення приоритетних дер-жавних потреб: Закон України від 22 грудня 1995р. №493/95-ВР//ВВР – 1996р. - №3 – Ст.9.

33.Про державні цільові програми: Закон України від 18 березня 2004р. №1621-ІV.

34.Про Державну спеціальну спеціальну службу транспорту: Закон України від 5 лютого 2004р. №1449-ІV // ВВР – 2004р. -№19 –Ст.269.

35.Про деякі питання ввезення на митну територію України та реє-страції транспортних засобів: Закон України від 6 липня 2005р. №2739-ІV // ВВР – 2005р. -№34 –Ст.435.

36.Про дорожній рух:Закон України від 30 червня 1993р. №3353-XII // ВВР – 1993р. -№31 –Ст.338.

37.«Про затвердження Статуту залізниць України» від 6 квітня 1998р. №457//Офіційний вісник України – 1998р. -№14 –Ст.548.

38.«Про створення в Україні транспортних коридорів та входжен-ня їх до міжнародної транспортної системи» від 30 жовтня 1996р.№1324 // Зібрання постанов Уряду України– 1996р.-№19–Ст.543.

 

 

Навчальна література

1. Підприємницьке право ( за редакцією О.В.Старцева ), К., «Істина», 2005р.

2. Господарське право України ( за редакцією В.М.Гайворонсь-кого ) Харків, 2005 р. , «Право».

3. Щербина В.С. Господарське право.-Київ, Юрінком Інтер, 2003.

4. Мамутов В.К. Хозяйственное право.-К., Юринком Интер, 2002.

5. Підприємницьке право України// Під ред. Р.Б.Шишки.- Харків, 2001.

6. Предпринимательское право в вопросах и ответах: Учебное пособие// Под ред. Н.А.Саниахметовой.- Харьков.: «Одиссей», 2000.- 560 с.

7. Саніахметова Н.А..Підприємницьке право.- Київ, АСК, 2001 р.

8. Комерційне право// Під ред. В.М.Поповича, Н.І.Мельника, М.А.Шакуна.- Київ, Правові джерела, 1997.

9. Єршова И.В., Іванова Т.М. Підприємницьке право. Навчальний посібник. М.: Юриспруденція, 1999. - 336 с.

10. Закон і підприємець (проблеми правового регулювання підприємницьких відносин та систематизація законодавства України про підприємництво). — Київ— Донецьк,1998.

11. Прилуцький Р. « Моделі правового регулювання сфери госпо-дарювання і фінансово-економічна криза в Україні». Право України, 2010рік, №6, С.128-134.

12. Знаменский Г.Л. Господарське законодавство України: формування і перспективи розвитку. — К.: Наукова думка, 1996. — 63 с.

13. Пилипенко Ф.Я" Щербина В.С. Господарське право. Курс лекції. Навчальний посібник.- К.: Вентурі, 1996. — 288 с.

14. Бусигін А.В. Підприємництво. Основний курс. Підручник для вузів. — М.: Инфра — М., 1998. — 608 с.

15. Попондопуло В.Ф. Правовий режим підприємництва.— Спб: Изд-во Санкт-Петербургского університету, 1994. — 208 с.

16. Правова культура і підриемництво. — Київ-Донецьк, 1999.— 280 с.

17. Шпомер А. Особливості господарської відповідальності у сфері економіки.- Підприємництво, господарство і право, № 6, 2002 р.

18. Гордієнко О. Мале підприємництво: критерії правового статусу і проблеми його вдосконалення.- Підприємництво, господарство і право, № 6, 2002 р.

19. Лісова О. Правові сонови створення і функціонування вільних економічних зон в Україні.- Підприємництво, господарство і право, № 6, 2002 р.

20. Туйск И. Основания юридической ответственности за нарушение законодательства о защите экономической конкуренции.- Підприємництво, господарство і право, № 6, 2002 р.

21. Бєлоусов Є. Стратегія безпеки господарювання.- Підприємництво, господарство і право, № 5, 2002 р.

22. Потюк М. Дочірні підприємства як юридичні особи. – Право України, № 1, 1999.

23. Шеремет О. Господарське законодавство: формування та зарубіжний досвід. - Право України, № 9, 2001.

24. Колесніченко К. Іпотека: правові проблеми. - Право України, № 9, 2001.

25. Пашков В. Правове забезпечення обігу лікарських засобів. - Підприємництво, господарство і право, № 5, 2002 р.

26. Кулішенко В. Неправомерное использование деловой репутации в конкуренции в виде использования товара другого предпринимателя и копирования его внешнего вида. - Підприємництво, господарство і право, № 5, 2002 р.

 

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ )ЗАНЯТЬ З КУРСУ «ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО УКРАЇНИ»

 

Читається лекція-2 год.

Семінар –1/2 год.

Ключові слова та поняття: народне господарство, народногосподарський комплекс, підприємництво, систематичність, ініціативність, іноваційність, самостійність, ризиковість, майнові відносини, організаційні відносини, господарські правовідносини, господарське право, господарське законодавство, господарська діяльність, забороняючі норми, загальні норми, заохочувальні норми, зобов’язуючі норми, диспозитивні норми, імперативні норми, регулятивні норми.

 

План

1. Дати визначення поняття підприємництва.

2. Перелічити ознаки підприємництва.

3. Визначити передумови заняття підприємницькою діяльністю.

Читається лекція-2 год.

Семінар –1/2 год.

Ключові слова та поняття: народне господарство, народногосподарський комплекс, підприємництво, систематичність, ініціативність, іноваційність, самостійність, ризиковість, майнові відносини, організаційні відносини, господарські правовідносини, господарське право, господарське законодавство, господарська діяльність, заборонені норми, загальні норми, заохочувальні норми, зобов’язуючі норми, диспозитивні норми, імперативні норми, регулятивні норми.

 

План

6. Дати визначення поняття підприэмницької діяльності.

7. Поняття і місце підприємницького права в системі права.

8. Дати визначення предмету і методу підприємницького права.

9. Поняття, система і особливості підприємницького законодавства.

10. Пояснити дію і застосування підприємницького законодавства.

 

Реферати:

1. Історія становлення підприємницького права України.

2. Роль і місце підприємницького права в системі права в світовій практиці.

 

Питання для самостійного вивчення.

1. Співвідношення понять “підприємницька” та “господарська” діяльність.

2. Види підприємництва за різними ознаками.

3. Законодавче визначення підприємницької діяльності.

4. Визначити приоритетні види діяльності для формування гармонічного народногосподарського комплексу України. Які задачі удосконалення підприємницького законодавства вони викликають?

5. Ознаки підприємництва.

6. Норми підприємницького права.

7. Принципи підприємництва.

 

Задача №1.

Громадяни Циганов та Норко домовились про те, що Циганов (будівельник за фахом) у період літньої відпустки зробить ремонт у квартирі Норко. На вимогу Норко між громадянами було укладено письмовий договір, який містив усі необхідні умови, в тому числі – строки, суму та порядок розрахунку. По закінченні робіт громадянин Циганов, отримавши обумовлену договором грошову винагороду в розмірі 2000 грн., сплатив певну суму прибуткового податку. Але після розгляду декларації про сукупний річний доход його було оштрафовано за те, що він займався підприємницькою діяльністю без державної реєстрації.

Питання:

1. Чи можна вважати діяльність, що нею займався Циганов підприємництвом? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Яку суму прибуткового податку сплатив Циганов?

3. Які органи розглядають справи, пов’язані із порушенням порядку зайняття підприємницькою діяльністю.

Задача №2.

Державна податкова адміністрація м. Києва звернулась до ВАТ “Радіозавод “Маяк” з попередженням про притягнення ВАТ до відповідальності у зв’язку з порушенням вимог чинного законодавства. На думку податківців, порушення законодавства полягало в неодержанні ліцензії на послуги із перевезенням працівників його підприємства з роботи додому автобусом, що був спеціально придбаний заводом з такою метою.

Питання:

1. Чи вважається діяльність підприємництва зі здійснення автотранспортних перевезень власних працівників господарською? Чи має це значення у ситуації, що розглядається?

2. 2.Чи потрібен спеціальний дозвіл (ліцензія) на здійснення подібних автотранспортних перевезень?

3. Чи мав право податковий орган взагалі здійснювати перевірку наявності ліцензії?

 

Задача №3.

На початку 2000р. До складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю було введено нового учасника – громадянина Ізраїлю, який вніс інвестицію до його статутного фонду у розмірі 100 тис. Доларів США. Зважаючи на суму інвестиції, на зборах учасників цього громадянина було призначено на посаду президента товариства, хоча на території України він постійно не проживав, а займався налагодженням своїх зв’язків з ізраїльськими партнерами.

Державна служба зайнятості винесла постанову про накладення на товариство стягнення штрафу, посилаючись на відсутність договору на працевлаштування іноземного громадянина в України. Товариство оскаржило постанову до господарського суду, посилаючись на Конституцію України, згідно зі ст.43 якої кожен має право на працю, а держава “гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності”.

Питання:

1. Якими нормативними актами регламентовано необхідність отримання дозволу на працевлаштування іноземного громадянина в Україні? На яких роботодавців поширюються ці положення?

2. Які санкції передбачено для роботодавців, які використовують працю іноземців без дозволу державної служби зайнятості?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

 

Задача №4.

Посадову особу районної податкової інспекції було звинувачено у корупції і притягнуто до відповідальності за зайняття підприємницькою діяльністю. Під час перевірки було з’ясовано, що ця особа була учасником одного з товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Працівник податкової служби заперечував проти звинувачення, посилаючись на те, що він як фізична особа – учасник ТОВ не є підприємцем. Підприємницькою діяльністю, на його думку, займався не він, а засноване за його участю ТОВ.

Питання:

1. Які особи не можуть займатися підприємницькою діяльністю? Якими нормативними актами це визначається?

2. Чи заслуговують на увагу доводи працівника податкової служби?

3. Чи змінилася б ситуація, якби зазначена особа була учасником не ТОВ, а повного товариства?

 

Література:

1. Конституція України від 28.06.96 р.

2. Господарський кодекс від 16.01.03 р.

3. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 р.

4. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.00 р.

5. Гайворонский В., Жушман В. Підприємництво, господарська і трудова діяльність: законодавче врегулювання //Підприємництво, господарство і право. - 1998. - № 9. - С. 3-6.

6. Про економічну самостійність Української РСР: Закон України від 30.08.90 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1990. — № 34. — Ст. 449.

7. Концепція переходу Української РСР до ринкової економіки. Схвалена Верховною Радою . // Відомості Верховної Ради України.— 1990. — № 48. — Ст. 631.

8. Задихайло Д.В. Проблеми кодификації підприємницького законодавства // Підприємництво, господарство і право. — 1998. — № 5. — С.3—6.

9. Шеремет О. Господарське законодавство: формування та зарубіжний досвід. - Право України, № 9, 2001.

 

 

Читається лекція-2 год.

Семінар – 2 год.

Ключові поняття: легітимація, суб’єкти господарської діяльності, юридична особа, фізична особа, організаційно-правова форма, установчі документи, статут, установчий договір, види підприємництва.

План

1. Окреслити поняття легітимації суб*єктів підприємництва.

2.Визначити процедуру державної реєстрації суб’єктів підприємництва.

3.Визначити порядок ліцензування суб’єктів підприємництва.

4.Окреслити процедуру патентування діяльності окремих суб’єктів підприємництва.

 

Тема 4. Суб*єкти ПІДПРИЄМНИЦької діяльності.

 

Читається лекція-2 год.

Семінар – 2 год.

Ключові поняття: суб’єкти господарської діяльності, юридична особа, фізична особа, організаційно-правова форма, установчі документи, статут, установчий договір, види підприємств, відособлені підрозділи суб’єктів підприємництва.

 

План

1.Окреслити поняття, ознаки та види субєктів підприємницького права.

2.Індивідуальні підприємці як суб*єкти підприємницького права.

3.Господарські організації: поняття, ознаки та види.

4.Зазначити собливості правового статусу державних, казенних та орендних підприємств.

5.Відокремлені підрозділи суб*єктів підприємництва.

Теми рефератів

1. Правовий статус приватних підприємств.

2. Правовий статус комунального підприємства.

3. Правовий статус виробничого кооперативу.

 

Задача № 1.

Державне підприємство, отримавши попередньо дозвіл регіонального відділення Фонду державного майна України, уклало договір із виробничим підприємством щодо продажу йому нерухомого майна одного з непрацюючих цехів. Товариство з обмеженою відповідальністю, що займалося аналогічною діяльністю і також було зацікавлене у придбанні нерухомості державного підприємства, подало позов до суду про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Підставою недійсності договору воно вважало не проведення конкурсу із відчуження майна державним підприємством. Виробниче підприємство проти позову заперечувало, посилаючись на те, що вибір контрагентів за господарськими договорами, у тому числі договорами купівлі-продажу, належить до компетенції їх сторін.

Питання:

1. Який правовий статус майна державного підприємства? У якому порядку здійснюється відчуження основних засобів, що є державною власністю?

2. Які наслідки укладення угод без додержання порядку відчуження таких основних засобів?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 2.

Громадянин Петров вирішив заснувати приватне підприємство. Державна адміністрація, до якої звернувся Петров із необхідними документами, відмовила в реєстрації підприємства, посилаючись на недостатність розміру статутного фонду, передбаченого установчими документами підприємства. Петров не погодився і звернувся до суду із заявою про спонукання державної адміністрації здійснити реєстрацію приватного підприємства.

Питання:

1. Які обов'язкові реквізити статуту приватного підприємства?

2. Яким законодавчим актом визначений мінімальний розмір статутного фонду приватного підприємства? Чи потрібний взагалі статутний фонд підприємству?

3. До якого суду звернувся Петров? Чи виграє він справу?

Задача №3.

Вирішивши заснувати приватне підприємство, громадянин Санін зібрав усі необхідні документи і подав до органу реєстрації. Але працівник держадміністрації відмовився прийняти документи, мотивуючи це тим, що офіційну назву підприємства — «Інтернешнл Фуд Компані» — у порушення ст. 37 Закону «Про мови в Українській РСР» утворено і подано не українською мовою.

Питання:

І. Які документи слід подати для реєстрації приватного підприємства? Який порядок подання документів на реєстрацію?

2. Якою мовою було подано назву підприємства?

3. Що можна порадити Сашку в цій ситуації?

Задача № 4.

Для отримання дозволу на виготовлення гербової печатки державний науково-дослідний інститут «Укренергопроект» звернувся до місцевого відділу внутрішніх справ. Але йому було вимовлено у видачі дозволу із посиланням на те, що печатку із зображенням Державного герба України можуть використовувати тільки органи державної влади та управління (наприклад. Міністерство палива та енергетики України, до відання якого належить вищезазначений інститут).

Питання:

1. Які органи можуть використовувати зображення Державного герба України?

2. Чи правомірна відмова місцевого відділу внутрішніх справ?

 

Задача №5.

У державного підприємства виникла необхідність створити допоміжні виробництва. Його директор і головний інженер вважали, що це можна зробити лише шляхом створення малих підприємств, закріпивши за ними частину майна державного підприємства на праві користування. Начальник юридичного відділу категорично заперечував проти цього, пропонуючи надати цим виробництвам статус відокремлених підрозділів підприємства з наданням їм права укладати від імені підприємства договори на реалізацію виробленої продукції і матеріально-технічне забезпечення цих виробництв.

Питання:

1. Розв'яжіть цей спір на підставі норм чинного законодавства.

2. Які права має державне підприємство щодо використання закріпленого за ним державного майна?

3. Які питання мають погоджуватися державним підприємствам з органом, до сфери управління якого воно входить?

Задача №6.

Розглядаючи справу, стороною в якій є банк, та визначаючи його правове становище, господарський суд щодо банку застосував норми Закону України «Про підприємства в Україні».

Питання:

1. Чи с банк підприємством за законодавством України?

2. Чи правильно застосований господарським судом вказаний нормативний акт? Посилаючись на відповідні положення законодавства, назвіть основні ознаки підприємства.

 

Задача №7.

Майно державного підприємства «Спецбуд» належить йому, на праві повного господарського відання. Здійснюючи розрахунки з постачальниками продукції, керівник підприємства вирішив передати у власність одного з постачальників належний ДП «Спецбуд» автомобіль.

Питання:

1. Чи правомірне таке рішення керівника ДП «Спецбуд»? 2. Який правовий титул майна, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством?

Задача №8.

За рішенням керівництва казенного підприємства «Ресурси України», яке знаходиться у м. Харкові, останнє вступило до асоціації «Український капітал» за погодженням з Харківською обласною радою. Прокурором області було принесено протест на прийняте казенним підприємством рішення.

Питання:

1. Чи правомірний протест прокурора?

2. Чи мас право казенне підприємство вступати до господарських об'єднань?

3. Чи встановлені законодавством умови вступу казенного підприємства до господарських об'єднань?

Задача №9.

ТОВ «Автоматика» відповідно до укладеного договору отримало мало в оренду цілісний майновий комплекс казенного підприємства «Надра». За позовом прокурора договір оренди між зазначеними підприємствами рішенням господарського суду було визнано недійсним.

Питання:

1. Чи правомірне рішення господарського суду?

2. Чи відповідає зазначений договір оренди вимогам закону?

Задача №10.

Громадянин України Кислюк В. Д. виявив ініціативу щодо оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Машпром», а коли йому було відмовлено, він звернувся до суду за захистом своїх, як він вважає, порушених прав.

Питання:

1. Яке рішення мас винести суд?

2. Хто за чинним законодавством України може бути оренда рем державного та комунального майна?

Задача №11.

Казенне підприємство «Експериментальний завод» отримало від міністерства, до сфери управління якого належало, 200 тис.грн. на розробку нового приладу. Однак цих коштів вистачило лише на закупівлю необхідного устаткування, матеріалів та оплату праці працівникам за 3 міс. За енергоресурси (електроенергія, газ) підприємство не змогло розплатитися, що спричинило подання енергопостачальними компаніями позовів про стягнення заборгованості казенного підприємства у сумі 83 тис. гри.

Питання:

1. На яке майно казенного підприємства може бути звернене стягнення для покриття цього боргу?

2. На якому правовому режимі (титулі) відповідна частина державного майна закріплюється за казенним підприємством? У чому полягає зміст цього правового титулу?

3. Чи може бути казенне підприємство визнане банкрутом?

4. Які обов'язки щодо казенного підприємства несе міністерство (відомство), до сфери управління якого воно належить ?

Задача №12.

Чотири промислові підприємства колективної форми власності, які відчували брак у грошових коштах на виробництво нової продукції, разом з комерційним банком утворили концерн. Відповідно до статуту концерну, затвердженого всіма учасниками, фінансування діяльності учасників здійснює банк, представнику якого належить 60% голосів у зборах учасників об'єднання та виконавчому органі останнього. Статутом також було передбачено право банку накладати вето на вихід учасників з концерну.

Питання:

1. Чи правомірна ця умова статуту? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. До якого виду об'єднань належить зазначений концерн?

3. Чим відрізняються добровільні господарські об'єднання від державних?

Задача №13.

Промислові підприємства (видобувні, обробні, по виробництву комплектуючих і верстатобудівне), які забезпечували всі стадії виробництва складного устаткування, страхова компанія та акціонерний банк виступили ініціаторами створення промислово-фінансової групи, уклавши між собою Генеральну угоду щодо виробництва кінцевої продукції. За цією угодою обов'язки головного підприємства, що має діяти віл імені ПФГ, покладалися на акціонерний банк. Ініціатори створення ПФГ звернулися до Міністерства економіки з відповідним обґрунтуванням створення ПФГ й очікували рішення.

Питання:

1. Чи досить названих дій ініціаторів для створення ПФГ?

2. Яким умовам мас відповідати ПФГ? . . .

3. У якому порядку вона створюється?

4. Який учасник ПФГ і в якому порядку може бути визнаний його головним підприємством?

5. Які основні відмінності ПФГ від господарських об'єднань, створюються відповідно до статті 3 Закону України «Про підприємства в Україні»?

Задана №14.

Головне підприємство й учасники ПФГ уклали генеральний установчий договір про подальшу діяльність, згідно з умовами якого кожен з учасників втрачає статус юридичної особи, а також незалежність у здійсненні господарської діяльності. Окрім цього, зазначений договір регулював питання щодо назви ПФГ кінцевої продукції ПФГ, терміну дії договору. У договорі було зазначено, що він набирає чинності з моменту досягнення сторонами згоди по всіх його істотних умовах.

Питання:

1. Чи правомірне укладення зазначеного договору?

2. Який документ правового характеру (якщо він є) укладається між Головним підприємством та учасниками ПФГ?

3. Які його істотні умови ?

Задача №15.

Міністерство юстиції України відмовилося в державній реєстрації нормативного акта Міністерства промислової політики України, яким було затверджено галузевий стандарт, мотивуючи свою відмову тим, що до компетенції міністерства не входить затвердження галузевих стандартів.

Питання:

1. Чи правомірні дії Міністерства юстиції?

2. З посиланням на законодавство України визначте функції міністерств як центральних органів виконавчої влади.

 

Література.

1. Закон України від 20.03.1991 р. «Про банки і банківську діяль­ність» (в редакції Закону від 07.12.2000 р.) // Урядовий кур'єр. — 2001. — 17 січня.

2. Закон України від 27.03.1991 р. «Про підприємства в Україні» // ВВР УРСР. - 1991. - № 24. - Ст. 272.

3. Закон України від 18.06.1991 р. «Про цінні папери та фондо­ву біржу» // ВВР УРСР. - № 38. - Ст. 508.





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.234.247.75 (0.06 с.)