Екологічні права та обов’язки громадян України



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Екологічні права та обов’язки громадян України



Згідно зі ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя i здоров’я довкiлля та на вiдшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вiльного доступу до iнформацiї про стан довкiлля, про якiсть харчових продуктiв i предметiв побуту, а також право на її поширення. Така iнформацiя нiким не може бути засекречена.

Відповідно до ст. 9 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища”кожний громадянин України має право на:

1) безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище;

2) участь в обговоренні та внесенні пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесенні пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичним особам, що беруть участь у вирішенні цих питань;

3) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охо­рони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

4) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

5) об’єднання в громадські природоохоронні форму­вання;

6) вільний доступ доінформації про стан навколишнього природного середовища (екологічної інформації) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

7) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об’єктів та в проведенні громадської екологічної екс­пертизи;

8) одержання екологічної освіти;

9) подання до суду позовів на державні органи, підприємства, установи організації і на громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;

10) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.

Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством (ч. 1 ст. 11 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища”).

Ради, спеціально уповноважені державні органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов’язані надавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі в вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист повинен здійснюватись у судовому порядку відповідно до законодавства України.

Згідно зі ст. 12 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища” громадяни України зобов’язані:

1) оберігати природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

2) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологіч­них нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

3) не порушувати екологічні права і законні інтере­си інших суб’єктів;

4) вносити плату за спеціальне використання при­родних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;

5) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

 

Поняття загального та спеціального використання природних ресурсів. Додержання екологічних вимог під час використання природних ресурсів

Використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів (ч. 1 ст. 38 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища”).

Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, – на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 39 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища” до природних ресурсів загальнодержавного значення належать:

1) територіальні та внутрішні морські води;

2) природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;

3) атмосферне повітря;

4) підземні води;

5) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області;

6) лісові ресурси, державного значення;

7) природні ресурси в межах територій та об’єктів природно-запо­відного фонду загальнодержавного значення;

8) дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об’єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України „Про тваринний світ” і які перебувають у державній власності, а також об’єкти тваринного світу, що в установленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об’єктами загальнодержавного значення;

9) корисні копалини, за винятком загальнопоширених.

До природних ресурсів місцевого значення належать природні ресурси, не віднесені законодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно зі ст. 40 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог:

1) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

2) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

3) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

4) застосування біологічних, хімічних та інших мето­дів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров’я населення;

5) збереження територій та об’єктів природно-запо­відного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

6) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

 

Червона книга України

Червона книга України видається з 1976 року. Її ведення покла­дено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки. Червона книга офіцій­но видається не рідше, як один раз на 10 років.

Відносини, пов’язані з веденням Червоної книги України, охороною, використанням та відтворенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, регулюються законами України „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про тваринний світ”, „Про рослинний світ”, „Про природно-заповідний фонд України”, „Про Червону книгу України” та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 ЗУ „Про Червону книгу України” завданням законодавства про Червону книгу України є регулювання суспільних відносин у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, з метою попередження зникнення таких видів із природи, забезпечення збереження їх генофонду.

Червона книга України є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення (ч. 1 ст. 3 ЗУ „Про Червону книгу України”).

Червона книга Україниє основою длярозроблення та реалізації програм (планів дій), спрямованих на охорону та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до неї.

Згідно зі ст. 4 ЗУ „Про Червону книгу України” об’єктами Червоної книги України є рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Відповідно до ст. 2 ЗУ „Про Червону книгу України” об’єкти Червоної книги України належать до природних ресурсів загальнодержавного значення і підлягають особливій охороні на всій території України, в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Згідно зі ст. 20 ЗУ „Про Червону книгу України” відповідальність за порушення законодавства в сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, несуть особи, винні в:

1) погіршенні середовища перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

2) незаконному, в тому числі з порушенням вимог виданих дозволів, використанні об’єктів Червоної книги України або їх знищенні;

3) порушенні умов утримання видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України, в ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших штучно створених умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження);

4) невиконанні законних вимог посадових осіб державних органів, що здійснюють управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

5) вчиненні інших дій, що завдали шкоди тваринам і рослинам, види яких занесені до Червоної книги України.

За порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, особи притягаються до відповідальності згідно з законом.

Шкода, завдана незаконним добуванням, знищенням або пошкодженням видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, погіршенням середовища їх перебування (зростання) відшкодовується відповідно до закону.

Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення або погіршення середовища їх перебування (зростання) та методика її розрахунку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Контрольні запитання

1 Назвіть екологічні права громадян України.

2 Назвіть екологічні обов’язки громадян України.

3 Дайте визначення загальноговикористання природних ресурсів.

4 Дайте визначення спеціальноговикористання природних ресурсів.

5 Дайте визначення Червоної книги України.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 118; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.89.248 (0.007 с.)