Мультиплікативний вплив сукупних видатків на валовий внутрішній продукт. Простий мультиплікатор видатків. Мультиплікатор з урахуванням прибуткового податку.

 

G T=0

В рез. такої політики рівноважної величини Y є більшим, ніж державних закупівель.

Це явище – ефект мультиплікатора (національний дохід зростає на більшу величину, ніж автономні видатки).

Y=AE

Для спрощення припустимо

підставимо в дане рівняння

- приріст рівнов. величини нац. доходу

- приріст автон. величини сукупних видатків.

- простий мультиплікатор видатків

- показує на яку величину рівнов. нац. дохід при збільшенні автономних сукупних видатків

 

!!! Чим більше MPC, тим m більший

 

Розглянемо економічні процеси, що відбуваються в ефекті мультиплікатора:

Нехай держава збільшує свої видатки на певну величину. На ці кошти держава купить певні товари та послуги. Ці видатки для продавців товарів будуть доходами. Отримавши ці доходи продавці товарів почнуть їх витрачати, але при цьому вони потратять лише частину доходу, інша частина – заощадження. Витрати усіх продавців стануть доходами для ін. і т.д.

 

Визначимо приріст загальної величини сукупних видатків:

- приріст автономних сукупних державних видатків.

Ефект мультиплікатора розглядають при певних припущеннях:

1. Процес перетворення видатків в доходи і навпаки триває до .
2. Цей процес відбувається миттєво.
3. В усіх циклах MPC – є сталою величиною.

Розглянемо мультиплікатор з урахуванням прибуткового податку.

В даній моделі є не один, а два мультиплікатора

- - автономних видатків -

- мультиплікатор автономних чистих податків -

В цій моделі мультиплікатор автономних видатків буде меншим ніж простий мультиплікатор в попередній моделі.

Мультиплікатор державних закупок більший, ніж мультиплікатор автономних чистих видатків.

Отже при однаковій зміні державних закупок і автономних чистих податків ефект від зміни державних закупок буде більшим.

 

Парадокс заощадження.

 

Розглянемо ситуацію: нехай господарські суб’єкти в економіці мають песимістичні очікування. В цих умовах люди будуть збільшувати заощадження. Збільшення заощаджень означає зменшення видатків сукупний попит на товари зменшиться виробництво товарів скоротиться безробіття, падіння доходів зменшення заощаджень. В цьому полягає парадокс заощаджень.

Розглянемо це з точки зору кейнсіанської моделі “Доходи-Видатки” методом “вилучення-ін’єкції”.

 

Оцінки песимістичні, господарські суб’єкти автономні заощадження.

В точці інвестиції і заощадження .

Суть парадоксу: Екзогенне заощаджень призводить до зменшення реальної величини рівноважного національного доходу та зменшення рівноважної величини заощаджень.

Скористуємося класичною версією моделі позичкового ринку.

 

Пояснення: з класичної точки зору діє гнучкий механізм ставки відсотку.

.

Аналіз фіскальної політики за допомогою моделі “доходи-видатки”. Дискреційна та автоматична політика. Мультиплікатори державних закупівель та чистих податків.

 

Відрізняють автоматичну та дискреційну фіскальну політику

Автоматична – це така політика, при якій сальдо державного бюджету змінюється автоматично без застосування спеціальних заходів. А саме внаслідок коливання національного доходу.

Дискреційна – це політика в якій сальдо державного бюджету змінюється в результаті певних заходів.

 

Отже внаслідок автоматичної політики на фазі кризи та дипресії виникатиме дефіцит держбюджету, а на фазі пожвавлення (піднесення) – профіцит.

Така політика пом’якшує циклічне коливання, хоча і не усуває її повністю.

Такою політикою держава на фазі кризи створює додатковий попит, а це гальмує скорочення виробництва.

На фазі піднесення – навпаки.

Дискреційна фіскальна політика – це свідоме маніпулювання податками та державними видатками з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю за інфляцією, прискорення економічного зростання. Ця політика реалізується через ефекти мультиплікаторів.

Мультиплікатор збалансованого бюджету:

T=G

G – змінна

- мультиплікатор збалансованого бюджету.

Макконел, Брю – спрощена модель мультиплікатора.

t = 0, розглядаються тільки автономні видатки

Це означає, що якщо збільш. G і T на одну ы ту ж саму величину, то Н збільшиться на ту ж величину.

Долан